Рішення

від 07.05.2021 по справі 299/1653/21

ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Виноградівський районний суд Закарпатської області

---

Справа № 299/1653/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.05.2021 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого - судді Леньо В.В., при секретарі - Казимірська Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Виноградів цивільну справу за ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ; третя особа - державний нотаріус Виноградівського районного нотаріального округу Боричок К.В., про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 ; третя особа - державний нотаріус Виноградівського районного нотаріального округу Боричок К.В., про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом.

Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько - ОСОБА_3 . Після смерті останнього відкрилась спадщина, до складу якої входить житловий будинок з надвірними спорудами в АДРЕСА_1 .

Рішенням Виноградівського районного суду від 11.11.2020 року у справі №299/3571/20, у порядку спадкування за законом, за позивачем було визнано право власності на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 .

Після проведення реєстрації права власності на успадкований житловий будинок, позивач звернувся до землевпорядної організації з метою встановлення (відновлення) меж земельної ділянкив натурі (на місцевості). В ході проведення робіт, дізналася, що земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 , перебуває у власності покійного спадкодавця ОСОБА_3 .

Отримати свідоцтво про право власності на земельну ділянку у передбачений законом порядок, позивакач немає можливості позаяк, у неї відсутній оригінал державного акту, який посвідчує право власності спадкодавця на вказану земельну ділянку. Факт належності земельної ділянки ОСОБА_3 підтверджується отриманою нею копією державного акту, з відділу у Виноградівському районі ГУ Держгеокадасту, серії ЯЕ № 158920.

Відповідно до ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

З огляду на зазначене, позивачка вказує, що має право успадкувати земельну ділянку, що належала за життя ОСОБА_3 однак через відсутність оригіналу державного акту та відмову нотаріуса позбавлена можливості здійснити це в позасудовому порядку.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно п. 23 Постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

В судове засідання позивач не з`явилася, однак надала письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримала, обставини вказані в позовній заяві підтвердила.

Відповідачка до суду не з`явилася, проте надала письмову заяву в якій просила слухати справу у її відсутність. Проти задоволення позовних вимог не заперечувала.

Третя особа до суду не з`явилась, хоча про день час та місце слухання справи повідомлена належним чином. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України в разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову, оскільки визнання позову відповідачем не суперечить закону, не порушує прав та інтересів інших осіб.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність достатність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , про що свідчить свідоцтво про смерть, видане 27.03.2020 року виконавчим комітетом Королівської селищної ради Виноградівського району Закарпатської області, та зроблений запис в Книзі реєстрації смертей за №28. Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить житловий будинок з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 .

Рішенням Виноградівського районного суду від 11.11.2020 року у справі №299/3571/20, у порядку спадкування за законом, за позивачем було визнано право власності на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 .

Також на момент смерті спадкодавцю належала земельна ділянка в АДРЕСА_1 , що підтверджується копією державного акту серії серії ЯЕ № 158920 від 15.04.2009 року.

Отримати свідоцтво про право власності на земельну ділянку у передбачений законом порядок, позивач немає можливості позаяк, у неї відсутній оригінал державного акту, який посвідчує право власності спадкодавця на вказану земельну ділянку.

В порядку цивільного законодавства позивач прийняв спадщину, дана обставина встановлена рішенням Виноградівського районного суду від 11.11.2020 року у справі №299/3571/20.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що підлягають захисту судом.

Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). В ст.1217 ЦК України, зазначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Відповідно ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені після відкриття спадщини.

Частиною 3 статті 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Виходячи з вимог ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ч.5 ст.1268 Цивільного кодексу України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до п.37 постанови № 5 від 07.02.2014 року пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав з урахуванням положень частини першої статті 15 статті 392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, до це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним Документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Відповідно до ч.2 п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" у разі відсутності спадкоємців за заповітом та законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвеціїї про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

За таких встановлених у судовому засіданні обставин, суд, розглядаючи вказану справу в межах заявлених позивачем вимог та на підставі наданих сторонами доказів, які оцінені судом в їх сукупності, вважає, що позивачем на законних підставах набуто право власності на спадкове майно, тому позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 263, 264, 265 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку площею 0,0904 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 2121255600:00:002:00055, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його прийняття безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ГоловуючийВ. В. Леньо