Рішення

від 26.04.2021 по справі 369/12095/18

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/12095/18

Провадження № 2-др/369/17/21

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.2021 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Ковальчук Л.М.,

за участю: секретаря судового засідання Новіцької М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів, - приватний нотаріус Буржинська Дарина Василівна, про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання майна об`єктом права спільної сумісної власності, визнання права власності на земельну ділянку, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, - приватний нотаріус КМНО Буржинська Дарина Василівна, про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебувала вказана цивільна справа.

Рішенням від 28.12.2020 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,1063 га, що розташована за адресою: Київська область, Броварський район, с. Рожни, кадастровий номер 3221287201:01:010:0047, цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд; визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,1600 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222480800:11:001:0075, цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку; визнано свідоцтво про право на спадщину за заповітом № 609, видане 21.03.2017 на ім`я ОСОБА_2 на 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,1063 га, що розташована за адресою: Київська область, Броварський район, с. Рожни, кадастровий номер 3221287201:01:010:0047, цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , недійсним в частині 1/4 частини даної земельної ділянки, залишивши у власності ОСОБА_2 1/4 частину земельної ділянки, площею 0,1063 га, що розташована за адресою: Київська область, Броварський район, с. Рожни, кадастровий номер 3221287201:01:010:0047, цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд; визнано свідоцтво про право на спадщину за заповітом № 610, видане 21.03.2017 на ім`я ОСОБА_2 на 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,1600 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222480800:11:001:0075, цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , недійсним в частині 1/4 частини даної земельної ділянки, залишивши у власності ОСОБА_2 1/4 частину земельної ділянки, площею 0,1600 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222480800:11:001:0075, цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку; визнано свідоцтво про право на спадщину за заповітом № 614, видане 21.03.2017 на ім`я ОСОБА_2 на 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,1063 га, що розташована за адресою: Київська область, Броварський район, с. Рожни, кадастровий номер 3221287201:01:010:0047, цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , недійсним в частині 1/4 частини даної земельної ділянки, залишивши у власності ОСОБА_2 1/4 частину земельної ділянки, площею 0,1063 га, що розташована за адресою: Київська область, Броварський район, с. Рожни, кадастровий номер 3221287201:01:010:0047, цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд; визнано свідоцтво про право на спадщину за заповітом № 615, видане 21.03.2017 на ім`я ОСОБА_2 на 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,1600 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222480800:11:001:0075, цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , недійсним в частині 1/4 частини даної земельної ділянки, залишивши у власності ОСОБА_2 1/4 частину земельної ділянки, площею 0,1600 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222480800:11:001:0075, цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку; у задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, - приватний нотаріус КМНО Буржинська Дарина Василівна, про визнання права власності - відмовлено.

Від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі, яким стягнути на її користь з відповідачів судові витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 33796,75 грн.

Згідно ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Перевіривши матеріали справи та заяви, оцінивши надані докази, суд вважає можливим ухвалити додаткове рішення щодо судових витрат.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Положеннями ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як визначено ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430цього Кодексу.

Згідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 під час розгляду справи судом були понесені і документально підтверджені витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: витрати на правничу допомогу у розмірі - 33796,75 грн.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28.12.2020 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Вказаним судовим рішенням не було вирішено питання стосовно розподілу судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною 3 ст.3 ЦПК України передбачено провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Стаття 15 ЦПК України визначає, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За приписами ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі, на правничу допомогу.

Згідно ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано ст. 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16.11.2000 №13-рп/2000, від 30.09.2009 № 23-рп/2009.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Згідно ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Судом встановлено та підтверджено належними та допустимими доказами, що ОСОБА_1 правнича допомога надавалась адвокатом Лазько С.В.

Судом також установлено, що позивачем надано документи на підтвердження понесених нею судових витрат на професійну правничу допомогу, наданою адвокатом Лазько С.В., а саме: договір про надання правової допомоги від 02.03.2018, додаткова угода від 02.03.2028 до договору про надання правової допомоги від 02.03.2018, акти прийому-передачі виконаних робіт за договором про надання правової допомоги від 02.03.2018 та квитанції до прибуткових касових ордерів на підтвердження оплати послуг адвоката у загальному розмірі 33796,75 грн.,, ордер КС № 144547 від 24.05.2018, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 3145/10 від 23.11.2006.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи, умови укладеного договору про надання правової допомоги від 02.03.2018, додаткових угод до останнього, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи; час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та значення справи для сторони, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви ОСОБА_1 та стягнення з відповідачів на її користь понесені нею судові витрати - витрати на правову допомогу у розмірі 16898,38 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог

Враховуючи викладене, керуючись ст. 270 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.

Ухвалити додаткове рішення у справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів, - приватний нотаріус Буржинська Дарина Василівна, про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання майна об`єктом права спільної сумісної власності, визнання права власності на земельну ділянку, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, - приватний нотаріус КМНО Буржинська Дарина Василівна, про визнання права власності.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 понесені судові витрати на правничу допомогу у розмірі 8449,19 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 понесені судові витрати на правничу допомогу у розмірі 8449,19 грн.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.М. Ковальчук