Ухвала

від 05.05.2021 по справі 756/6817/21

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 756/6817/21

Номер провадження № 1-кс/756/1081/21

УКРАЇНА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2021 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого, поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 22.02.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021101050000023, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Луцьк, громадянина України, одруженого, працюючого на посаді майстра в НТУ «КПІ ім. Сікорського», який має повну загальну середню освіту, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не засудженого,

підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 361-2, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 362 КК України,

УСТАНОВИВ:

30.04.2021 до Оболонського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого Оболонського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_6 , яке ним подане в рамках кримінального провадження, внесеного 22.02.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021101050000023, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_4 підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 361-2, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 362 КК України. Дане клопотання погоджено прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 .

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що ОСОБА_4 , у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, вступив у злочинну змову з невстановленими особами, які мають доступ до інформації, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп`ютерах), автоматизованих системах, комп`ютерних мережах та зберігається на носіях такої інформації, а саме: до інформаційних систем Головного сервісного центру МВС України, Пенсійного фонду України, Державної податкової служби, АТ «КБ «Приватбанк», Бюро технічної інвентаризації, Держгеокадастру, та достовірно знаючи, що вказана інформація створена та захищена відповідно до чинного законодавства та має персональні дані громадян, у тому числі їх прізвища, ім`я, по батькові, адреси реєстрації, відомості про земельні ділянки, нерухоме майно, транспортні засоби, а також інші дані, які ідентифікують майно та їх інші персональні дані, отримав вказану інформацію, шляхом копіювання на переносні матеріальні носії інформації та з метою особистого збагачення вирішив здійснити продаж вказаної інформацію зацікавленим особам.

У подальшому, для реалізації свого умислу, ОСОБА_4 у невстановленому досудовим розслідуванням місці та у невстановлений час вступив у попередню змову з ОСОБА_8 , який займається реалізацією програмного забезпечення, комп`ютерної техніки та відео-ігор на території книжкового ринку біля станції метро «Почайна».

Так, на початку лютого 2021 ОСОБА_4 отримав телефонний дзвінок від ОСОБА_8 , про те, що раніше невідомий йому громадянин бажає придбати інформацію з різних баз даних.

У подальшому, 13.02.2021 ОСОБА_4 зустрівся з ОСОБА_9 на території книжкового ринку біля станції метро «Почайна» та повідомив останньому, що має в наявності близько десятка баз даних та вказав, що ціна кожної бази сягає приблизно 300-400 доларів США, і окремо наголосив, що вартість бази даних «ДІЯ» старого зразка становить приблизно 300 доларів США, а нового 500 доларів США. Після чого, для зв`язку ОСОБА_4 передав ОСОБА_9 візитку із наступними телефонними номерами: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 та власноруч написаним номером НОМЕР_3 та сказав останньому надіслати на цей номер СМС-повідомлення із текстом «Прайс» через мессенджер «Viber».

Після того, як ОСОБА_9 надіслав відповідне повідомлення на номер НОМЕР_3 , ОСОБА_4 відразу надіслав йому повідомлення з архівним файлом, при відкритті яких ОСОБА_9 побачив «скрін-шоти» з різних баз даних, які містять відкриті персональні дані громадян та інформацію про їх майно та доходи.

У подальшому, ОСОБА_4 , 03.03.2021 о 14:24 год. зустрівся з ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_3 , та здійснив збут інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах (комп`ютерах), автоматизованих системах, комп`ютерних мережах або на носіях такої інформації, створеної та захищеної відповідно до чинного законодавства, шляхом продажу інформації з інформаційної системи Головного сервісного центру МВС України щодо водійських посвідчень з фотографіями фізичних осіб, отримавши від ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 700 (сімсот) доларів США.

Продовжуючи свої умисні, злочинні дії, 24.03.2021, близько 12:30 год. ОСОБА_4 зустрівся з ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_4 , та здійснив збут інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах (комп`ютерах), автоматизованих системах, комп`ютерних мережах або на носіях такої інформації, створеної та захищеної відповідно до чинного законодавства, шляхом продажу інформації з Єдиного реєстру податкових накладних Державної податкової служби України відносно ТОВ «Тесей» код ЄДРПОУ 32572342, отримавши від ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 300 (триста) доларів США.

Продовжуючи свої умисні, злочинні дії ОСОБА_4 , 29.04.2021, близько 11:30 год. зустрівся з ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_3 , та здійснив збут інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах (комп`ютерах), автоматизованих системах, комп`ютерних мережах або на носіях такої інформації, створеної та захищеної відповідно до чинного законодавства, шляхом продажу інформації, яка містить банківську таємницю АТ «КБ «Приватбанк» стосовно фізичних та юридичних осіб, отримавши від ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 600 (шістсот) доларів США.

Орган досудового розслідування вважає, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 361-2 КК України, тобто у несанкціонованому збуті інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах (комп`ютерах), автоматизованих системах, комп`ютерних мережах або на носіях такої інформації, створеної та захищеної відповідно до чинного законодавства, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

Крім того, ОСОБА_4 , у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, вступив у злочинну змову з невстановленими особами, які мають доступ до інформації, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп`ютерах), автоматизованих системах, комп`ютерних мережах та зберігається на носіях такої інформації, а саме: до інформаційних систем Головного сервісного центру МВС України, Пенсійного фонду України, Державної податкової служби, АТ «КБ «Приватбанк», Бюро технічної інвентаризації, Держгеокадастру. Достовірно знаючи, що вказана інформація яка створена та захищена відповідно до чинного законодавства та має персональні дані громадян, у тому числі їх прізвища, ім`я, по батькові, адреси реєстрації, відомості про земельні ділянки, нерухоме майно, транспортні засоби, а також інші дані, які ідентифікують майно та їх інші персональні дані вчинив пособництво у вчиненні несанкціонованих дій з вказаною інформацією невстановленим особам, які мають право доступу до неї, шляхом її копіювання на власні переносні матеріальні носії інформації, з метою подальшого збуту.

У подальшому, з метою здійснення незаконного збуту отриманої інформації з обмеженим доступом ОСОБА_4 , у невстановленому досудовим розслідуванням місці та у невстановлений час вступив у попередню змову з ОСОБА_8 , який займається реалізацією програмного забезпечення, комп`ютерної техніки та відео-ігор на території книжкового ринку біля станції метро «Почайна».

Так, на початку лютого 2021 року ОСОБА_4 отримав телефонний дзвінок від ОСОБА_8 , про те, що раніше невідомий йому громадянин бажає придбати інформацію з різних баз даних. Після чого, 13.02.2021 ОСОБА_4 зустрівся з ОСОБА_9 на території книжкового ринку біля станції метро «Почайна» та повідомив останньому, що має в наявності близько десятка баз даних, «Приват банку», «Пенсійного фонду», «Митниці», «ДАІ» та інші та вказав, що ціна кожної бази сягає приблизно 300-400 доларів США, і окремо наголосив, що вартість бази даних «ДІЯ» старого зразка становить приблизно 300 доларів США, а нового 500 доларів США. У подальшому, для зв`язку ОСОБА_4 передав ОСОБА_9 візитку із наступними телефонними номерами: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 та власноруч написаним номером НОМЕР_3 та сказав останньому надіслати на цей номер СМС-повідомлення із текстом «Прайс» через мессенджер «Viber».

Після того, як ОСОБА_9 надіслав відповідне повідомлення на номер НОМЕР_3 , ОСОБА_10 відразу надіслав йому повідомлення з архівним файлом, при відкритті яких ОСОБА_9 побачив «скрін-шоти» з різних баз даних, які містять відкриті персональні дані громадян та інформацію про їх майно та доходи.

У подальшому, ОСОБА_4 , 03.03.2021 о 14:24 год. зустрівся з ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_3 , та здійснив збут інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах (комп`ютерах), автоматизованих системах, комп`ютерних мережах або на носіях такої інформації, створеної та захищеної відповідно до чинного законодавства, шляхом продажу інформації з інформаційної системи Головного сервісного центру МВС України щодо водійських посвідчень з фотографіями фізичних осіб, отримавши від ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 700 (сімсот) доларів США.

Продовжуючи свої умисні, злочинні дії, 24.03.2021, близько 12:30 год. ОСОБА_4 зустрівся з ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_4 , та здійснив збут інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах (комп`ютерах), автоматизованих системах, комп`ютерних мережах або на носіях такої інформації, створеної та захищеної відповідно до чинного законодавства, шляхом продажу інформації з Єдиного реєстру податкових накладних Державної податкової служби України відносно ТОВ «Тесей» код ЄДРПОУ 32572342, отримавши від ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 300 (триста) доларів США.

У подальшому, продовжуючи свої умисні, злочинні дії ОСОБА_4 , 29.04.2021, близько 11:30 год. зустрівся з ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_3 , та здійснив збут інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах (комп`ютерах), автоматизованих системах, комп`ютерних мережах або на носіях такої інформації, створеної та захищеної відповідно до чинного законодавства, шляхом продажу інформації, яка містить банківську таємницю АТ «КБ «Приватбанк» стосовно фізичних та юридичних осіб, отримавши від ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 600 (шістсот) доларів США.

Тож, орган досудового розслідування вважає, що ОСОБА_4 також обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 362 КК України, тобто у пособництві у вчиненні несанкціонованих дій з інформацією, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп`ютерах), автоматизованих системах, комп`ютерних мережах та зберігається на носіях такої інформації, особі, яка має право доступу до неї, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Слідчий посилається на те, що підставою звернення з клопотанням про застосування запобіжного заходжу у вигляді домашнього арешту в відношенні підозрюваного ОСОБА_4 , відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, є встановлення під час досудового розслідування наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість ОСОБА_4 переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання та доводи, що його обґрунтовують, просив слідчого суддю клопотання задовольнити, посилаючись на доводи вказані у ньому, ураховуючи наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених п. 1, 2, 4, 5 ч. 1. ст. 177 КПК України, та застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 2 місяці, який полягає в забороні залишати місце мешкання, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , у період часу з 20:00 год. до 07:00 год., прибувати за кожною вимогою до слідчих у кримінальному провадженні № 42021101050000023 від 22.02.2021, у провадженні яких перебуває дане кримінальне провадження, та до прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво, слідчого судді, суду, не відлучатися за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, здати на зберігання слідчим слідчої групи у кримінальному провадженні № 42021101050000023 від 22.02.2021 паспорт(и) для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну, утримуватись від спілкування зі свідками, понятими, очевидцями та іншими особами у межах вказаного кримінального провадження, та щодо змісту та ходу досудового розслідування вказаного кримінального провадження.

Крім того, прокурор в обґрунтування ризиків, передбачених п. 1, 2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, за для застосування до підозрювано ОСОБА_4 запобіжного заходу, посилається на те, що ризиком того, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду є те, що він, перебуваючи в статусі підозрюваної особи та усвідомлюючи міру покарання за вказані кримінальні правопорушення, у разі доведення її винуватості, може навмисно переховуватися від органу досудового розслідування та суду, з метою уникнення відповідальності. На той факт, що підозрюваний буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду вказує також те, що повідомлена підозра повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження, а санкції статті кримінального правопорушення у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 передбачає покарання у виді позбавлення волі до 6 років.

Ризиком того, що ОСОБА_4 , може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення є те що наразі ще не всі докази долучені до матеріалів кримінального провадження.

Ризиком того, що ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином є те, що вказані злочини він вчиняв у змові з іншими особами, які на даний час не встановлені слідством, а тому з метою приховування їх спільної злочинної діяльності може перешкоджати проведенню повного та об`єктивного досудового розслідування.

Ризиком того, що ОСОБА_4 , може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, є те, що його дії носять систематичний характер його злочинної діяльності.

Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні визнав обставини, які викладені в клопотання про обрання запобіжного заходу та оголошеній підозрі, не заперечував щодо застосування запобіжного заходу в вигляді домашнього арешту, підтримав позицію захисника. Однак просив урахувати, що він працює, а часові обмеження не нададуть можливості вчасно діставатися роботи як і вчасно повертатися додому.

Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні просила врахувати не повністю обґрунтованість ризиків та підозри, а також необхідність продовження підозрюваному працювати. У зв`язку просила застосувати більш м`який запобіжний захід.

Вислухавши прокурора, думку підозрюваного та захисника, дослідивши надані до клопотання матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.

У судовому засіданні встановлено, що слідчим відділом Оболонського УП ГУ НП в м. Києві здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, яке внесене 22.02.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021101050000023, за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 361-2, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 362 КК України. Слідчим у вказаному кримінальному провадженні є ОСОБА_6 . Процесуальне керівництво здійснюється Оболонською окружною прокуратурою м. Києва.

29.04.2021 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 361-2, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 362 КК України. Отже, на час розгляду клопотання строк досудового розслідування становить 59 днів.

В якості підтвердження обґрунтованості підозри органом досудового розслідування до матеріалів клопотання надано наступні докази:

- протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 22.02.2021 з якого видно, що 13.02.2021 він познайомився з ОСОБА_4 , який повідомив, що має близько десятка державних та приватних баз даних, вартість кожної сягає близько 300-400 доларів США;

- матеріали негласних слідчих розшукових дій, з яких вбачається, що дві особи ОСОБА_11 спілкуються щодо продажу та купівлі інформації, який ідентифіковано як ОСОБА_9 та ОСОБА_4 ;

- протокол від 04.03.2021, з якого видно, що ОСОБА_9 отримав сім купюр номіналом 100 доларів США, що становить 700 доларів США для подальшої передачі ОСОБА_4 за придбання баз даних;

- протокол від 04.03.2021, з якого видно, що згідно з попередньою домовленості ОСОБА_9 передав жорсткий диск для завантаження на нього баз даних та грошові кошти в сумі 700 доларів США ОСОБА_4 ;

- протокол від 24.03.2021, з якого видно, що ОСОБА_9 отримав три купюри номіналом 100 доларів США, що становить 300 доларів США для подальшої передачі ОСОБА_4 ;

- протокол від 07.04.2021, з якого видно, що згідно попередньої домовленості ОСОБА_9 передав грошові кошти в сумі 300 доларів США ОСОБА_4 ;

- протокол огляду місця події від 29.04.2021, з якого видно, що на земельній ділянці біля супермаркету «Фора», який розташований за адресою: м. Київ, вул. Теодора Драйзера, буд. 24, було виявлено чотири купюри номіналом 100 доларів США, що становить 400 доларів США.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Суд враховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, але, зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд враховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.

Так, у п. 32 справи «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, Series А, № 182) від 30 серпня 1990 року зазначено, що обґрунтована підозра це коли існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

На думку суду, обґрунтованість підозри повинна бути визначена враховуючи положення ст. 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Дослідивши у судовому засіданні надані органом досудового розслідування докази, з урахуванням наданих показань підозрюваним, суд дійшов висновку про те, що вони є такими, що обґрунтовують підозру ОСОБА_4 в інкримінованих кримінальних правопорушеннях, так як надані докази свідчать про те, що ОСОБА_4 міг вчинити інкриміновані дії при зазначених у клопотанні обставинах.

Отже, суд вважає, що має місце наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчинені злочинів, передбачених ч. 2 ст. 361-2, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 362 КК України. При цьому, злочин, передбачений ч. 3 ст. 362 КК України відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років.

Суд звісно ураховує, що захисник посилалась на те, що суду надані певні матеріали, які здобуті під час негласних слідчих (розшукових) дій, але їх надано без відповідних ухвал апеляційного суду, що відповідно до практики Верховного суду свідчить про їх недопустимість. Однак суд не може погодитися з цим, оскільки при вирішенні питання обрання запобіжного заходу суд досліджує та вивчає не усі наявні докази в кримінальному провадженні, а лише ті, що надаються з метою доведення обґрунтованості підозри та є достатніми для доведення того, що особа могла вчинити інкриміновані дії при зазначених у клопотанні обставинах. Порядок зібрання доказів та дотримання процедури є дискрецією лише суду при розгляді справи по суті. Слідчий суддя, як суд установлений законом для розгляду певного питання, як то обрання запобіжного заходу, дійсно має право на визнання доказів недопустимими, але такі докази мають бути вочевидь недопустимими вже наразі.

Згідно зі ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Як вбачається з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу, окрім обґрунтованої підозри, є наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Як видно з клопотання, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовують наявність підстав для застосування запобіжного заходу ОСОБА_12 у вигляді домашнього арешту, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Досліджуючи матеріали клопотання, надані докази, пояснення прокурора, беручи до уваги пояснення підозрюваного, а також особистість останнього, суд погоджується з тим, що на даний час наявними є ризики того, що ОСОБА_12 може сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також учините інше кримінальне правопорушення, тобто існування ризиків, передбачених п. 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Оскільки злочинні дії ОСОБА_4 носили систематичний характер та він, або інші особи за його вказівкою, які невстановлені слідством, можуть збувати інформацію, яка перебуває у останнього, і яка може перебувати на носіях інформації чи в іншому хмарному сховищі.

Однак, суд не погоджується з існуванням ризиків передбачених п. 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, з наступних підстав.

Так, в обґрунтування ризику можливості переховування від органу досудового розслідування чи суду, прокурор фактично посилається лише на тяжкість покарання. Між тим, вказані обставини суд не може оцінювати в якості ризику, бо ця обставина повинна бути оцінена судом лише відповідно до ст. 178 КПК України, тобто як лише додаткові відомості.

Але ж тяжкість покарання сама по собі не може бути ризиком. Бо суд зауважує, що в розумінні рішень ЕСПЛ у справах «Becciev v. Moldova», «Свершов проти України», «Єлоєв проти України») неодноразово наголошувалось, що тяжкість злочину, в якому обґрунтовано підозрюється особа, має суттєве значення, однак не може бути єдиною підставою для тримання особи під вартою. Крім того, суд вважає доречним взяти до уваги пункт 21 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Подвезько проти України» (Заява № 74297/11), де суд також встановлював, що пункт 3 статті 5 Конвенції вимагає надання переконливого обґрунтування органами влади будь-якого періоду тримання під вартою, незалежно від того, наскільки коротким він є. Аргументи «за» і «проти» звільнення (з-під варти), включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному провадженню у справі, не повинні оцінюватись абстрактно (in abstracto), але мають підтверджуватися фактичними даними. Ризик того, що обвинувачений може переховуватися, не може оцінюватися виключно на підставі ступеня тяжкості можливого покарання. Він має оцінюватися з урахуванням ряду інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки переховування, або довести, що така можливість є настільки незначною, що може не виправдати досудове тримання під вартою (див. рішення від 4 жовтня 2005 року у справі «Бекчієв проти Молдови» (Becciev v. Moldova), заява № 9190/03, пункти 56 і 59, з подальшими посиланнями).

Наведена позиція Європейського суду з прав людини свідчить про те, що взагалі будь-які ризики не повинні оцінюватись абстрактно (in abstracto), та мають підтверджуватися фактичними даними. Отже, сама по собі тяжкість покарання ще не свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

В обґрунтування ризику, а саме перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, не було наведено жодних пояснень та не надано відповідних доказів. Ризик щодо перешкоджанню кримінального провадження іншим чином, на думку суду, може полягати лише в діях, які не охоплені п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, але прокурором такі дії навіть не були неведені в судому засіданні для їх оцінки.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 196 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Наведені обставини свідчать, що в судовому засіданні прокурор довів обставини, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих злочинів, як і обставини, передбачені п. 2, 3, тобто існування ризиків та наявність достатніх підстав для застосування запобіжного заходу як домашній арешт, і що інший більш м`який запобіжний захід не буде достатнім для запобіганню встановленому в судовому засіданні ризику п. 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

При вирішення питання щодо задоволення клопотання, розглядаючи питання тих обов`язків, про покладення яких ставиться питання в клопотанні слідчого, суд враховує, що сам по собі запобіжний захід у вигляді домашнього арешту полягає у забороні залишати житло, а отже він не може бути обов`язком, передбаченим ч. 5 ст. 194 КПК України. Крім того, ОСОБА_4 працює на посаді майстра в НТУ «КПІ ім. Сікорського», а тому вважає за необхідне визначити інший час заборони залишати житло за адресою АДРЕСА_2 , а саме протягом часу з 20:30 год. до 06:30 кожного дня, оскільки останньому необхідний певний час аби дістатися на роботу та повернутися з роботи.

Суд також встановив, що на час розгляду клопотання строк досудового розслідування становить 59 днів з дня повідомлення особі про підозру, а отже суд може задовольнити клопотання слідчого лише часткового, а саме застосувати запобіжний захід на 59 днів.

Наведені судом висновки свідчать, що клопотання слідчого, поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 22.02.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021101050000023, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_12 підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 361-2, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 362 КК України - підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 7, 110, 131, 132, 176-178, 181, 184, 186-187, 193-197, 369-372, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого, подане в рамках кримінального провадження, внесеного 22.02.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021101050000023, про застосування запобіжного заходу в вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 361-2, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 362 КК України задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 59 (п`ятдесят дев`ять) днів, який полягає у забороні залишати житло за адресою АДРЕСА_2 , протягом часу з 20:30 год. до 06:30 год. кожного дня.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні зобов`язання:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

- не відлучатися за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання паспорт (паспорти) для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та інші документи, що дають право на виїзд в Україну,;

- утримуватись від спілкування зі свідками, понятими, очевидцями та іншими особами у межах вказаного кримінального провадження, та щодо змісту та ходу досудового розслідування вказаного кримінального провадження.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що у випадку необхідності залишити житло в інший час, він має отримати відповідний дозвіл слідчого, прокурора або суду. В іншому випадку це буде вважатися порушенням умов дотримання запобіжного заходу та може бути підставою для ініціювання питання слідчим чи прокурором щодо його зміні на іншій, більш суворий.

Ухвала діє до 28 червня 2021 року та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1