Ухвала

від 07.05.2021 по справі 756/6872/21

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 756/6872/21

Номер провадження № 1-кс/756/1093/21

УКРАЇНА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2021 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого, поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 22.02.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021101050000023, про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання щодо:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Луцьк, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який має вищу освіту, неофіційно працює будівельником, проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не засудженого,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 361-2 КК України,

УСТАНОВИВ:

05.05.2021 до Оболонського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого Оболонського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_7 , яке ним подане в рамках кримінального провадження, внесеного 22.02.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021101050000023, про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання щодо ОСОБА_4 підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 361-2 КК України. Дане клопотання погоджено прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_8 .

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, вступив у злочинну змову з невстановленими особами, які мають доступ до інформації, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп`ютерах), автоматизованих системах, комп`ютерних мережах та зберігається на носіях такої інформації, а саме: до інформаційних систем Головного сервісного центру МВС України, Пенсійного фонду України, Державної податкової служби, АТ «КБ «Приватбанк», Бюро технічної інвентаризації, Держгеокадастру, та достовірно знаючи, що вказана інформація створена та захищена відповідно до чинного законодавства та має персональні дані громадян, у тому числі їх прізвища, ім`я, по батькові, адреси реєстрації, відомості про земельні ділянки, нерухоме майно, транспортні засоби, а також інші дані, які ідентифікують майно та їх інші персональні дані, отримав вказану інформацію, шляхом копіювання на переносні матеріальні носії інформації та з метою особистого збагачення вирішив здійснити продаж вказаної інформацію зацікавленим особам.

У подальшому, для реалізації свого умислу, ОСОБА_9 у невстановленому досудовим розслідуванням місці та у невстановлений час вступив у попередню змову з ОСОБА_4 , який займається реалізацією програмного забезпечення, комп`ютерної техніки та відео-ігор на території книжкового ринку біля станції метро «Почайна».

Так, 12.02.2021 ОСОБА_4 , перебуваючи на території книжкового ринку біля станції метро «Почайна» поруч з торгівельним місцем Л ряд, місце 39-40, зустрівся з раніше незнайомим йому ОСОБА_10 , який спитав про можливість придбання інформації з обмеженим доступом з різних баз даних та про їх вартість. На вказане питання ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_10 про те, що він набере на мобільний номер ОСОБА_9 , який надасть відповіді на всі питання, пов`язані з базами даних. Під час вказаної розмови ОСОБА_4 зі свого власного телефону зателефонував У цей час, ОСОБА_9 отримавши телефонний дзвінок від ОСОБА_4 , про те, що раніше невідомий йому громадянин бажає придбати інформацію з різних баз даних, при спілкуванні з ОСОБА_10 домовився з останнім про зустріч на наступний день.

У подальшому, 13.02.2021 ОСОБА_9 зустрівся з ОСОБА_10 на території книжкового ринку біля станції метро «Почайна» та повідомив останньому, що має в наявності близько десятка баз даних, «Приват банку», «Пенсійного фонду», «Митниці», «ДАІ» та інші та вказав, що ціна кожної бази сягає приблизно 300-400 доларів США, і окремо наголосив, що вартість бази даних «ДІЯ» старого зразка становить приблизно 300 доларів США, а нового 500 доларів США. У подальшому, для зв`язку ОСОБА_9 передав ОСОБА_10 візитку із наступними телефонними номерами: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 та власноруч написаним номером НОМЕР_3 якими користується ОСОБА_9 , а також та сказав останньому надіслати на цей номер СМС-повідомлення із текстом «Прайс» через мессенджер «Viber».

Після того, як ОСОБА_10 надіслав відповідне повідомлення на номер НОМЕР_3 , ОСОБА_9 відразу надіслав йому повідомлення з архівним файлом, при відкритті яких ОСОБА_10 побачив «скрін-шоти» з різних баз даних, які містять відкриті персональні дані громадян та інформацію про їх майно та доходи.

У подальшому, ОСОБА_9 , 03.03.2021 о 14:24 год. зустрівся з ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_3 , та здійснив збут інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах (комп`ютерах), автоматизованих системах, комп`ютерних мережах або на носіях такої інформації, створеної та захищеної відповідно до чинного законодавства, шляхом продажу інформації з інформаційної системи Головного сервісного центру МВС України щодо водійських посвідчень з фотографіями фізичних осіб, отримавши від ОСОБА_10 грошові кошти в сумі 700 (сімсот) доларів США.

У цей же день, ОСОБА_9 о 15:41 год. зателефонував ОСОБА_4 та повідомив про успішний продаж вищевказаної інформації з обмеженим доступом.

Продовжуючи свої умисні, злочинні дії, 24.03.2021, приблизно о 12:30 год. ОСОБА_9 зустрівся з ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_4 , та здійснив збут інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах (комп`ютерах), автоматизованих системах, комп`ютерних мережах або на носіях такої інформації, створеної та захищеної відповідно до чинного законодавства, шляхом продажу інформації з Єдиного реєстру податкових накладних Державної податкової служби України відносно ТОВ «Тесей» код ЄДРПОУ 32572342, отримавши від ОСОБА_10 грошові кошти в сумі 300 (триста) доларів США.

У подальшому, продовжуючи свої умисні, злочинні дії ОСОБА_9 , 29.04.2021 приблизно о 11:30 год. зустрівся з ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_3 , та здійснив збут інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах (комп`ютерах), автоматизованих системах, комп`ютерних мережах або на носіях такої інформації, створеної та захищеної відповідно до чинного законодавства, шляхом продажу інформації, яка містить банківську таємницю АТ «КБ «Приватбанк» стосовно фізичних та юридичних осіб, отримавши від ОСОБА_10 грошові кошти в сумі 600 (шістсот) доларів США.

Орган досудового розслідування вважає, що ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у несанкціонованому збуті інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах (комп`ютерах), автоматизованих системах, комп`ютерних мережах або на носіях такої інформації, створеної та захищеної відповідно до чинного законодавства вчиненого за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 361-2 КК України.

Слідчий посилається на те, що підставою звернення з клопотанням про застосування запобіжного заходжу у вигляді особистого зобов`язання в відношенні підозрюваного ОСОБА_4 відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, є встановлення під час досудового розслідування наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість ОСОБА_4 переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_11 підтримав клопотання та доводи, що його обґрунтовують, просив слідчого суддю клопотання задовольнити, посилаючись на доводи вказані у ньому, враховуючи наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених п. 1, 2, 4, 5 ч. 1. ст. 177 КПК України, та застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, а також покласти на ОСОБА_4 обов`язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Крім того, прокурор в обґрунтування ризиків, передбачених п. 1, 2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, за для застосування до підозрювано ОСОБА_4 запобіжного заходу, посилається на те, що ризиком того, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду є те, що він, усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, а саме до 5 років позбавлення волі, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Ризиком того, що ОСОБА_4 , може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення є те що наразі ще не всі докази долучені до матеріалів кримінального провадження.

Ризиком того, що ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином є те, що вказані злочини він вчиняв у змові з іншими особами, які на даний час не встановлені слідством, а тому з метою приховування їх спільної злочинної діяльності може перешкоджати проведенню повного та об`єктивного досудового розслідування.

Ризиком того, що ОСОБА_4 , може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, є те, що його дії носять систематичний характер його злочинної діяльності.

Захисники ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у судовому засіданні не заперечували проти задоволення клопотання слідчого. Але вважали, що вказані в клопотанні ризики не є обгрунтованими.

Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні визнав обставини, які викладені в клопотання про обрання запобіжного заходу та оголошеній підозрі, не заперечував щодо застосування запобіжного заходу в вигляді особистого зобов`язання, підтримав позицію захисників.

Вислухавши прокурора, думку підозрюваного та захисників, дослідивши надані до клопотання матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.

У судовому засіданні встановлено, що слідчим відділом Оболонського УП ГУ НП в м. Києві здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, яке внесене 22.02.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021101050000023, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 361-2 КК України. Процесуальне керівництво здійснюється Оболонською окружною прокуратурою м. Києва.

01.05.2021 ОСОБА_12 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 361-2 КК України. Отже, на час розгляду клопотання строк досудового розслідування становить 59 днів.

В якості підтвердження обґрунтованості підозри органом досудового розслідування до матеріалів клопотання надано наступні докази:

- протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 22.02.2021 з якого видно, що 13.02.2021 він познайомився з ОСОБА_9 , який повідомив, що має близько десятка державних та приватних баз даних, вартість кожної сягає близько 300-400 доларів США;

- матеріали негласних слідчих розшукових дій, з яких вбачається, що дві особи ОСОБА_13 спілкуються щодо продажу та купівлі інформації, особи яких встановлено як ОСОБА_14 та ОСОБА_15 ;

- протокол від 04.03.2021, з якого видно, що ОСОБА_10 отримав сім купюр номіналом 100 доларів США, що становить 700 доларів США для подальшої передачі ОСОБА_9 ;

- протокол від 04.03.2021, з якого видно, що згідно попередньої домовленості ОСОБА_10 передав жорсткий диск для завантаження на нього баз даних та грошові кошти в сумі 700 доларів США ОСОБА_9 ;

- протокол від 24.03.2021, з якого видно, що ОСОБА_10 отримав три купюри номіналом 100 доларів США, що становить 300 доларів США для подальшої передачі ОСОБА_9 ;

- протокол від 07.04.2021, з якого видно, що згідно попередньої домовленості ОСОБА_10 передав грошові кошти в сумі 300 доларів США ОСОБА_9 ;

- протокол огляду місця події від 29.04.2021, з якого видно, що на земельній ділянці біля супермаркету «Фора», який розташований за адресою: м. Київ, вул. Теодора Драйзера, буд. 24, було виявлено чотири купюри номіналом 100 доларів США, що становить 400 доларів США. Крім того, неподалік біля паркану, де було вилучено грошові кошти стоїть ОСОБА_9 .

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Суд враховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, але, зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд враховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.

Так, у п. 32 справи «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, Series А, № 182) від 30 серпня 1990 року зазначено, що обґрунтована підозра це коли існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

На думку суду, обґрунтованість підозри повинна бути визначена враховуючи положення ст. 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Дослідивши у судовому засіданні надані органом досудового розслідування докази, з урахуванням наданих показань підозрюваним, суд дійшов висновку про те, що вони є такими, що обґрунтовують підозру ОСОБА_4 в інкримінованому злочині, так як надані слідчим докази свідчать про те, що ОСОБА_4 міг вчинити інкриміновані дії при зазначених у клопотанні обставинах.

Отже, суд вважає, що має місце наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 361-2 КК України. При цьому, злочин, передбачений ч. 2 ст. 361-2 КК України відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років.

Згідно зі ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Як вбачається з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу, окрім обґрунтованої підозри, є наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Як видно з клопотання, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовують наявність підстав для застосування запобіжного заходу ОСОБА_16 у вигляді домашнього арешту, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Досліджуючи матеріали клопотання, надані докази, пояснення прокурора, беручи до уваги пояснення підозрюваного, а також особистість останнього, суд погоджується з тим, що на даний час наявними є ризики того, що ОСОБА_17 може сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також учините інше кримінальне правопорушення, тобто існування ризиків, передбачених п. 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Оскільки злочинні дії ОСОБА_4 разом з іншою особою носили систематичний характер та він, або інші особи за його вказівкою, які невстановлені слідством, можуть збувати інформацію, яка перебуває у останнього, і яка може перебувати на носіях інформації чи в іншому хмарному сховищі.

Однак, суд не погоджується з існуванням ризиків передбачених п. 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, з наступних підстав.

Так, в обґрунтування ризику можливості переховування від органу досудового розслідування чи суду, прокурор фактично посилається лише на тяжкість покарання. Між тим, вказані обставини суд не може оцінювати в якості ризику, бо ця обставина повинна бути оцінена судом лише відповідно до ст. 178 КПК України, тобто як лише додаткові відомості.

Крім того, тяжкість покарання сама по собі не може бути ризиком. Бо суд зауважує, що в розумінні рішень ЕСПЛ у справах «Becciev v. Moldova», «Свершов проти України», «Єлоєв проти України») неодноразово наголошувалось, що тяжкість злочину, в якому обґрунтовано підозрюється особа, має суттєве значення, однак не може бути єдиною підставою для тримання особи під вартою. Крім того, суд вважає доречним взяти до уваги пункт 21 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Подвезько проти України» (Заява № 74297/11), де суд також встановлював, що пункт 3 статті 5 Конвенції вимагає надання переконливого обґрунтування органами влади будь-якого періоду тримання під вартою, незалежно від того, наскільки коротким він є. Аргументи «за» і «проти» звільнення (з-під варти), включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному провадженню у справі, не повинні оцінюватись абстрактно (in abstracto), але мають підтверджуватися фактичними даними. Ризик того, що обвинувачений може переховуватися, не може оцінюватися виключно на підставі ступеня тяжкості можливого покарання. Він має оцінюватися з урахуванням ряду інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки переховування, або довести, що така можливість є настільки незначною, що може не виправдати досудове тримання під вартою (див. рішення від 4 жовтня 2005 року у справі «Бекчієв проти Молдови» (Becciev v. Moldova), заява № 9190/03, пункти 56 і 59, з подальшими посиланнями).

Наведена позиція Європейського суду з прав людини свідчить про те, що взагалі будь-які ризики не повинні оцінюватись абстрактно (in abstracto), та мають підтверджуватися фактичними даними. Отже, сама по собі тяжкість покарання ще не свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

В обґрунтування ризику, а саме перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, не було наведено жодних пояснень та не надано відповідних доказів. Ризик щодо перешкоджанню кримінального провадження іншим чином, на думку суду, може полягати лише в діях, які не охоплені п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, але прокурором такі дії навіть не були неведені в судому засіданні для їх оцінки.

Відповідно до ст. 178 КПК України суд, оцінюючи клопотання слідчого, ураховує також тяжкість покарання, яка загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим за вчинення нетяжкого злочину, вагомість наявних у кримінальному провадженні доказів, особистість підозрюваного, наявність міцних соціальних зв`язків, як і той факт, що останній має постійне місце проживання та роботи

Згідно з ч. 1, 3 ст. 196 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Наведені обставини свідчать, що в судовому засіданні прокурор довів обставини, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих злочинів, як і обставини, передбачені п. 2, 3, тобто існування ризику та наявність достатніх підстав для застосування запобіжного заходу як особисте зобов`язання, і що інший більш м`який запобіжний захід не буде достатнім для запобіганню встановленому в судовому засіданні ризику п. 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Суд також встановив, що на час розгляду клопотання строк досудового розслідування становить 59 днів з дня повідомлення особі про підозру, а отже суд може задовольнити клопотання слідчого лише часткового, а саме застосувати запобіжний захід на 59 днів.

Наведені судом висновки свідчать, що клопотання слідчого, поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 22.02.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021101050000023, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_4 підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 361-2 КК України - підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 7, 110, 131, 132, 176-178, 179, 186, 193-197, 369-372, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого, подане в рамках кримінального провадження, внесеного 22.02.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021101050000023, про застосування запобіжного заходу в вигляді особистого зобов`язання щодо ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 361-2, КК України задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з зобов`язанням прибувати до слідчого, або суду відповідно до стадії кримінального провадження, за першою вимогою.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України строком на 59 (п`ятдесят дев`ять) днів наступні обов`язки:

- не відлучатися за межі Київської області без дозволу слідчого або суду;

- повідомляти слідчого або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та інші документи, що дають право на виїзд в Україну;

- утримуватись від спілкування зі свідками в межах наведеного кримінального провадження, а також щодо обставин кримінального провадження.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала діє до 04 липня 2021 року та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_1