Рішення

від 05.05.2021 по справі 125/332/21

БАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

125/332/21

2/125/121/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.05.2021 року м. Бар

Барський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Хитрука В.М.,

за участі секретаря судового засідання Шарапанівської І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бар Вінницької області цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Шаргород про розірвання договору оренди землі -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача адвокат Чоловський О.М. звернувся до суду з позовом до ТОВ Агрофірма Шаргород про розірвання договору оренди земельної ділянки, мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,7500 га кадастровий номер:0520255300:02:003:0011 з цільовим призначенням для ведення сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Копайгородської селищної ради Барського району Вінницької області.

22.09.2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ Агрофірма Шаргород укладено договір оренди земельної ділянки. Умовами договору оренди земельної ділянки передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі шість тисяч гривень на рік. Орендна плата вноситься до 31 грудня кожного року. ТОВ Агрофірма Шаргород взяті на себе обов`язки по платі орендної плати за 2017, 2018, 2019, 2020 рік не виконало, орендну плату за вказані періоди не виплатило, що є систематичним порушенням умов договору оренди земельної ділянки. З часу укладення договору оренди відповідач земельну ділянку не обробляв, не використовував за цільовим призначенням.

У зв`язку із систематичною несплатою відповідачем орендної плати, що є істотним порушенням договору, та у зв`язку з використанням земельної ділянки не за цільовим призначенням, представник позивача просив суд розірвати договір оренди земельної ділянки загальною площею 2,7500 га, кадастровий номер 0520255300:02:003:0011, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Копайгородської селищної ради Барського району Вінницької області, укладений 22.09.2017 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Шаргород та припинити право оренди ТОВ Агрофірма Шаргород на вказану земельну ділянку шляхом скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про інше речове право за №24109144від 19.12.2017 року.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Чоловський О.М. позовні вимоги підтримав з підстав, що викладені у позовній заяві.

Представник відповідача ТОВ Агрофірма Шаргород адвокат Старцун М.І. позов не визнав з підстав, що викладені у відзиві. Пояснив, що орендна плата позивачу за 2017 та 2018 роки була виплачена. З 2017 року TOB Агрофірма Шаргород було позбавлено можливості користуватись орендованою земельною ділянкою у зв`язку з незаконним розірвання договору оренди землі ТОВ Агрофірма Шаргород внаслідок підробки підпису генерального директора та печатки ТОВ Агрофірма Шаргород , й подвійної реєстрації права оренди землі на іншу юридичну особу СТОВ Подільська Зоря . В подальшому права оренди землі на земельну ділянку були зареєстровані на Приватне підприємство УКРАГРО ТТК. ТОВ Агрофірма Шаргород намагається захистити своє порушене право оренди землі шляхом припинення запису про право оренди землі ПП УКРАГРО ТТК та відновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права оренди землі згідно з договором оренди землі від 22.09.2017 року й отримання доступу для обробітку земельної ділянки. З цією метою в 2019 році було подано позов до Позивача, СТОВ Подільська Зоря , ПП УКРАГРО ТТК , який на даний час розглядається судом. Невиплата орендної плати за 2018-2020 роки відбулась саме з вини позивача ОСОБА_1 , яка передала земельні ділянки в оренду іншим юридичним особам. Припинення виплати орендної плати, яка є платою саме за фактичне користування землею, не може бути підставою для розірвання договорів оренди земельних ділянок. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає ( ст. 762 ЦК України).

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,7500 га., кадастровий номер: 0520255300:02:003:0011, з цільовим призначенням для ведення сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Копайгородської селищної ради Барського району Вінницької області, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯБ №968866.

22.09.2017 року між ОСОБА_1 , як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю Аргофірма Шаргород , як орендарем, укладено договір оренди земельної ділянки, право оренди на підставі якого зареєстровано 19.12.2017 року, номер запису про інше речове право: 24109144 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовані нормами Цивільного кодексу України щодо загальних положень про договір, Земельного кодексу України, а також Законом України Про оренду землі .

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно вимог ч. 3 ст. 792 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності

Відповідно до ст.13 Закону України Про оренду землі який є спеціальним законом і пріоритетним перед іншими законами у застосуванні щодо спірних правовідносин,договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. (ст.14 Закону).

Відповідно до ст. 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Спір між сторонами виник з приводу порушення істотних умов договору, зокрема щодо систематичної несплати орендарем орендної плати за період з 2018 року по 2020 роки.

Відповідно до частин першої та другої статті 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Умовами пункту 4.1 Договору оренди земельної ділянки від 22.09.2017 року передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі шість тисяч гривень на рік. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється із урахуванням її індексації. Орендна плата вноситься у строк до 31 грудня кожного року.

Відповідно до вказаного договору оренди землі, одним із обов`язків орендаря своєчасне внесення орендної плати.

Згідно договору його дія припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором.

ТОВ Агрофірма Шаргород взяті на себе обов`язки по платі орендної плати за 2018, 2019, 2020 рік не виконало, орендну плату за вказані періоди не виплатило, що є систематичним порушенням умов договору оренди земельної ділянки та підставою для розірвання договору п оренди земельної ділянки за вказані періоди на вимогу однієї із сторін згідно Договору.

На підтвердження своїх заперечень щодо позовних вимог представником відповідача ТОВ Агрофірма Шаргород не надано належних та допустимих доказів того, що з 2017 року TOB Агрофірма Шаргород було позбавлено можливості користуватись орендованою земельною ділянкою у зв`язку з незаконним розірвання договору оренди землі ТОВ Агрофірма Шаргород внаслідок підробки підпису генерального директора та печатки ТОВ Агрофірма Шаргород .

Долучена представником ТОВ Агрофірма Шаргород до відзиву копія апеляційної скарги СТОВ Подільська Зоря в іншій цивільній справі не є належним доказом у даній справі, оскільки не містить інформації щодо предмета доказування, як того вимагає ч. 1 ст. 77 ЦПК України.

Не доведено у судовому засіданні той факт, що Позивач ОСОБА_1 давала згоду на передачу земельної ділянки та обов`язку виплачувати орендну плату іншим юридичним особам, організаціям чи підприємствам.

СТОВ Подільська Зоря не є стороною у даній справі.

Долучений до відзиву Список № 158 поштових переказів, який містить прізвище позивача ОСОБА_1 , не доводить факту отримання нею орендної плати за 2018 рік.

Судом доведено, що з 2017 року ТОВ Агрофірма Шаргород належну позивачу земельну ділянку не обробляло, що підтвердив представник товариства.

Частиною 3 ст. 12, ст.ст. 76-81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини,на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Засобами доказування у цивільній справі є показання свідків, письмові докази, речові і електроні докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 року Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів в порядку, передбаченому ЦПК України.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Бочаров проти України (остаточне рішення від 17 червня 2011 року), в пункті 45 якого зазначено, що Суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом (див. рішення від 18.01.1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства ). Проте, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів (див. рішення у справі Салман проти Туреччини ) .

Отже, ТОВ Агрофірма Шаргород не надали суду належних і допустимих доказів про сплату позивачеві у 2018, 2019, 2020 роках орендної плати за використання належної позивачу на праві власності земельної ділянки, а тому існує факт систематичного порушення відповідачем умов договору оренди землі та наявність законних і достатніх підстав для його розірвання.

Відповідно до ч. 3 ст. 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Згідно із ст. 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до частини 1статті 24 вказаного вище Закону орендодавець, зокрема, має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої ним шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до п. д ч. 1ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Враховуючи те, що згідно вимог Закону України Про оренду землі та умов спірного договору оренди землі на відповідача, як орендаря покладається обов`язок своєчасно вносити орендну плату на користь позивача - орендодавця, тягар доказування цих обставин, а саме виконання обов`язку щодо сплати орендної плати, покладається на відповідача. Останній, будучи обізнаним з вимогами позивача, його доводи не спростував, доказів виконання свого обов`язку перед орендодавцем не надав.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 25.06.2011 року (справа №6-17цс11), у разі систематичного невиконання орендарем обов`язків, передбачених ст.ст.24,25 Закону України Про оренду землі та умовами договору оренди земельної ділянки, несплати орендної плати в установлений строк позовні вимоги в частині розірвання договору оренди земельної ділянки підлягають задоволенню.

Аналогічні правові висновки містяться у постанові Верховного Суду України від 12 грудня 2012 року у справі №6-146пс 12. у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 березня 2019 року і справі №183/262/17 та у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 31 січня 2019 року у справі №527/570/17-ц та від 14 листопада 2018 року у справі №484/301/18.

Вказана позиція підтримана Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду 27 січня 2020 року в рамках справи №469/908/15-ц. провадження №61-34891св18.

Вимога позивача про припинення права оренди ТОВ Агрофірма Шаргород на земельну ділянку шляхом скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про інше речове право за №24109144 від 19.12.2017 року задоволенню не підлягає, оскільки речове право за вказаним номером припинено 22.06.2018 року на підставі постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.03.2018 року, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №244633908 від 16.02.2021.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача понесені судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 908,00 грн., оскільки вони підтвердженні квитанцією № ПН4013999 від 24.02.2021 та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн., а загалом 8908,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 229, 264, 265, 273, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРIШИВ:

Позов задовольнити частково.

Розірвати договір оренди земельної ділянки загальною площею 2,7500 га, кадастровий номер 0520255300:02:003:0011, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Копайгородської селищної ради Барського району Вінницької області, укладений 22.09.2017 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Шаргород .

В частині позовних вимог про припинення права оренди ТОВ Агрофірма Шаргород на земельну ділянку кадастровий номер: 0520255300:02:003:0011 шляхом скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про інше речове право за №24109144від 19.12.2017 року - відмовити за безпідставністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Шаргород на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у розмірі 8908,00 грн.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Барський районний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).

Суддя:

Повне судове рішення складено 11.05.2021