Постанова

від 27.04.2021 по справі 924/961/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2021 року Справа № 924/961/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Маціщук А.В., суддя Олексюк Г.Є. , суддя Гудак А.В.

секретар судового засідання Шилан О.С.

за участю представників сторін:

позивача - адв. Жиравецького Т.М.

відповідача - адв. Бейлик А.Б.

розглянувши апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Віват Колор"

на додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області, ухвалене 11.01.2021 р. суддею Музикою М.В. у м. Хмельницькому, повний текст складений 13.01.2021р.

у справі № 924/961/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Армікс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віват Колор"

про стягнення 48710,86 грн. заборгованості за договором поставки №АР-240719/1 від 24.07.2019 року, 9778,25 грн. пені, 1130,07 грн. інфляційних втрат, 1334,65 грн. 3% річних

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до додаткового рішення Господарського суду Хмельницької області від 11.01.2021 р. у справі № 924/961/20 клопотання ТОВ "Армікс" про вирішення питання щодо розподілу судових витрат у справі № 924/961/20 задоволено частково. Згідно з додатковим рішенням суду першої інстанції підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Віват Колор» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Армікс» 8521,00 грн. витрат на професійну правову допомогу.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Віват Колор" подав скаргу до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 11.01.2021 р. в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8521 грн. та постановите нове рішення, яким повністю відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Армікс» у задоволенні клопотання про вирішення питання щодо розподілу судових витрат.

Скаржник погоджується з висновками суду щодо неспівмірності заявлених позивачем витрат, однак доводить, що суд не звернув уваги на інші обставини та докази, які є підставою для відмови у задоволенні клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Вважає, що заявлені стороною позивача витрати на професійну правничу допомогу є повністю необґрунтованими та не пов`язані із розглядом даної справи згідно з п.1,2 ч.5 ст. 129 ГПК України.

Доводить, зокрема, що суд першої інстанції не звернув увагу на п. 2.3. договору, за умовами якого Обсяг виконання доручення визначається Адвокатським Об`єднанням на основі письмового звернення уповноваженої особи клієнта, під яким сторони розуміють факт направлення клієнтом на адресу адвокатського об`єднання чи його учасникам процесуальних та інших документів у спосіб передбачений п. 4.3 цього договору . Пунктом 11.1. договору визначено, що він діє на час виконання доручення клієнта.

Скаржник звертає увагу, що з огляду на те, що в матеріалах справи відсутнє будь-яке письмове звернення/доручення клієнта до Адвокатського об`єднання стосовно даного спору, то і будь-яких доказів того, що вищевказаний договір стосується даної справи позивач та його представники не надали суду. Тому посилання позивача на договір, строк дії якого не розпочався, є повністю необґрунтованим, адже будь-яких зобов`язань у даній справі між сторонами не виникло (з огляду на умови наданого договору). Так само інші додатки, а саме - акт про надання правової допомоги до даного договору є також необґрунтованими та неналежними доказами, оскільки укладені до договору, який не розпочав свою дію, відповідно такі докази, на думку скаржника, не могли бути взяті судом до уваги, що є підставою для відмови у задоволенні клопотання про розподіл судових витрат.

Звертає увагу суду, що акт про надання правової допомоги був складений 29.12.2020 р. і, відповідно, термін сплати коштів позивачем Об`єднанню (два робочі дні з дня підписання акту) закінчувався 31.12.2020 р. Скаржник доводить, що такі докази оплати вже мали б існувати та мали бути надані суду на час розгляду справи про ухвалення додаткового рішення та розподілу судових витрат. Натомість під час розгляду справи 11.01.2021 р. таких доказів не було надано, що свідчить про їх відсутність, що не відповідає нормам ГПК України щодо реальності відшкодування судових витрат. Також відсутні в матеріалах справи будь-які докази (додаткові угоди, додатки тощо) щодо відтермінування оплати або зміни відповідних умов договору, що також вказує на нереальність таких витрат та відсутність виконання оплати правової допомоги об`єднанню.

Також скаржник звертає увагу на неточності у наданих представником позивача документах: в акті про надання правової допомоги № 1 від 29.12.2020 р. вказано, що він складений згідно договору про надання правової допомоги № 152 від 18.08.2020 р., хоча в подальшому по тексту вказано, що сторони уклали цей акт про надання правової допомоги № 1 до договору про надання правової допомоги від 13.07.2020 р., і такого договору від 13.07.2020 р. позивач не надає.

Також в рахунку-фактурі № 1 від 29.12.2020 р. вказано, що оплата наданої правової допомоги згідно договору № 124 від 28.05.2020 р. та акту від 29.12.2020 р. . Отже, в акті та рахунку вказані ще 2 договори: № 1 від 13.07.2020 р. та № 124 від 28.05.2020 р., які відсутні у матеріалах справи, а тому складені на їх підставі документи є також необґрунтованими та не можуть братись судом до уваги.

На думку скаржника вищенаведені обставини вказують, що розмір заявлених витрат є необґрунтованим, а надані позивачем документи є неналежними та недопустимими доказами, які не мають братись судом до уваги. Вважає додаткове рішення суду в частині стягнення із ТОВ Віват Колор на користь позивача 8521 грн. неправомірним та в цій частині підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про відмову ТОВ Армікс у задоволенні клопотання про вирішення питання щодо розподілу судових витрат.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Армікс" подало суду відзив на апеляційну скаргу.

Пояснює, що 18 липня 2020 року ТОВ "Армікс" як клієнт та Адвокатське об`єднання "Ті Енд Ті Партнере" уклали договір про надання правової допомоги № 152, за умовами п.2.3 якого обсяг виконання доручення визначається Адвокатське об`єднанням на основі письмового звернення уповноваженої особи клієнта, під яким сторони також розуміють факт направлення клієнтом на адресу Адвокатського об`єднання чи його учасникам процесуальних та інших документів у спосіб, передбачений п.4.3. цього договору. Доводить, що таким чином Адвокатське об`єднання в рамках надання правової допомоги може визначати на власний розсуд доручення, межі правової допомоги та всі необхідні дії, які потрібно вчинити для надання правової допомоги клієнтові.

На виконання п.2.3 договору Адвокатське об`єднання через адвоката Жиравецького Т.М. та Заваду Т.Р. самостійно визначило перелік дій та обсяг послуг (робіт), які необхідні для здійснення захисту прав та інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю АРМІКС , зокрема, шляхом звернення до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості. При цьому відповідний перелік дій та обсяг послуг був повністю погоджений Товариством з обмеженою відповідальністю АРМІКС шляхом підписання акту про надання правової допомоги від 29.12.2020 р.

Отже, договір про надання правової допомоги № 152 від 18 серпня 2020 року є дійсним та діяв із часу підписання 18.08.2020 р. Твердження відповідача, що строк дії цього договору не розпочався за відсутності доказів надання доручення клієнта та їх підтвердження є необґрунтованими та безпідставними.

Вважає, що відповідач не врахував норми ГПК України та практику Верховного Суду, і витрати на правову допомогу, які підлягають оплаті позивачем, були належно підтверджені наданими доказами, а тому суд правомірно здійснив розподіл таких витрат.

Пояснює, що наявність технічних помилок у акті про надання правової допомоги та рахунку-фактурі не є підставою для відмови у розподілі витрат на правову допомогу, не впливає на підтвердження реально наданих юридичних послуг та не спростовують їх надання. Зі змісту наданих документів можна чітко встановити обсяг та перелік робіт, наданих в рамках правової допомоги ТОВ Армікс , їх вартість і саме те, що така правова допомога була надана у справі № 924/961/20.

Вважає, що відповідачем не було надано будь-яких доказів та не наведено жодних аргументів щодо неспівмірності витрат на правову допомогу та їх невідповідності вимогам ч. 4 ст. 126 ГПК України як під час розгляду справи в суді першої інстанції, так і в апеляційній скарзі. Просить додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 11 січня 2021 року у справі № 924/961/20 залишити без змін і доводить, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Віват Колор" є повністю безпідставною та необґрунтованою, аргументи відповідача наведені з формальним тлумаченням змісту договору про надання правової допомоги та інших матеріалів справи і не підтверджують прийняття судом неправильного встановлення та дослідження доказів судом, а отже і прийняття неправильного по своїй суті рішення щодо розподілу судових витрат.

В судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Віват Колор" підтримав доводи апеляційної скарги. Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Армікс» заперечив доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін в судовому засіданні, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення норм процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 28.12.2020 р. провадження у справі № 924/961/20 в частині стягнення 18074,08 грн. боргу закрито; частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Армікс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віват Колор" про стягнення 30636,78 грн. заборгованості за договором поставки № АР-240719/1 від 24.07.2019 р., 9778,25 грн. пені, 1130,07 грн. інфляційних втрат, 1334,65 грн. 3% річних. Згідно з рішенням суду підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Віват Колор» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Армікс» 27425,92 грн. боргу, 1028,92 грн. втрат від інфляції, 1324, 91 грн. 3% річних, 6756,49 грн. пені, 1259,95 грн. витрат на оплату судового збору за подання позовної заяви. Відмовлено у стягненні 3210,86 грн. боргу, 101,15 грн. втрат від інфляції, 3021,76 грн. пені, 9,74 грн. 3% річних та 1259,95 грн. витрат на оплату судового збору /а.с.150-152 у т.1/.

Рішення Господарського суду Хмельницької області від 28.12.2020 р. у справі № 924/961/20 набрало законної сили та в апеляційному порядку не оскаржувалось.

Позивач 23.10.2020 р. подав суду письмову заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу зазначивши, що докази буде подано протягом 5 днів після ухвалення судового рішення.

04.01.2021 р. позивач подав суду клопотання, в якому просив суд першої інстанції на підставі доданих до клопотання доказів вирішити питання про розподіл судових витрат та стягнути з ТОВ "Віват Колор" судові витрати в розмірі 28102,00 грн., з яких 26000,00 грн. - витрати на професійну правову допомогу та 2102,00 грн. судового збору, сплаченого за подання позовної заяви /а.с.153-159 у т.1/.

Господарський суд Хмельницької області відповідно до додаткового рішення від 11.01.2021 р. задоволив клопотання частково та ухвалив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Віват Колор на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Армікс 8521,00 грн. витрат на професійну правову допомогу та відмовив у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу в сумі 17479, 00 грн., оскільки за результатами аналізу поданого позивачем опису та обставини спору дійшов висновку, що обсяг витрат на адвоката в розмірі 26000,00 грн. є не співмірним з ціною позову та становить 42,66% від суми, заявленої до стягнення, а також встановив невідповідність часу, вказаного адвокатом, тривалості судових та підготовчих засідань, у яких останній брав участь в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду /а.с. 183-185 у т.1/. Крім того, суд першої інстанції врахував також дії відповідача щодо мирного врегулювання спору та добровільну часткову сплату ним заборгованості.

Тому, задовольняючи заяву про відшкодування судових витрат частково, суд першої інстанції дійшов висновку, що обґрунтованим та розумним в даному випадку є відшкодування витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 8521,00 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та враховує наступне.

У відповідності до статті 26 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність , за змістом якої договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до частини третьої статті 27 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Згідно зі статтею 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність , гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України), що не позбавляє суд обов`язку перевірити достовірність доказу - в даному випадку щодо реального часу вказаного адвокатом, тривалості судових та підготовчих засідань, у яких останній брав участь в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Матеріалами справи підтверджено, що 18.08.2020 р. ТОВ "Армікс" (клієнт) та адвокатським об`єднанням "Ті Енд Ті Партнерс" (адвокатське об`єднання) уклали договір № 152 про надання правової допомоги, за умовами якого клієнт доручає, а адвокатське об`єднання відповідно до чинного законодавства України, приймає на себе зобов`язання із надання правової допомоги щодо представницьких повноважень, захисту прав і законних інтересів клієнта в обсязі та на умовах, встановлених цим договором та за домовленістю сторін.

Відповідно до п. 1.4. договору надання правової допомоги за цим договором здійснюється учасниками/членами адвокатського об`єднання, які у випадках, передбачених законом, діють на підставі ордерів про надання правової допомоги/довіреностей.

За умовами п. 2.1 договору передбачено, що на виконання доручення клієнта адвокатське об`єднання через своїх учасників/членів надає усні та письмові довідки та консультації щодо законодавства, рекомендації та роз`яснення щодо суті та юридичних наслідків правочинів; з метою отримання відомостей про факти, які можуть бути використані як джерело відомостей для клієнта та докази у судових спорах, на підставі ст. 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" звертається з адвокатськими запитами та збирає відомості про факти, що можуть бути використані як докази, у встановленому законом порядку, запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою; складає заяви, звернення, позовні заяви, пояснення, скарги (включаючи апеляційні та касаційні) та інші документи правового характеру; забезпечує участь осіб, визначених пунктом 1. 4. цього договору, та осіб, які є його помічниками та відповідають вимогам ст. 16 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а також інших залучених осіб, у вчиненні дій за місцем виконання доручення; забезпечує захист прав та охоронюваних законом інтересів клієнта під час процедур адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, інших актів суб`єктів владних повноважень в контролюючих (податкових, митних) органах всіх рівнів; представляє інтереси клієнта в правовідносинах з третіми особами, зокрема, але не обмежуючись, з підприємствами, установами, організаціями, незалежно від форми власності, правоохоронними органами, органами державної влади та управління, місцевого самоврядування; надає правову допомогу та здійснює захист прав, свобод і законних інтересів клієнта у кримінальному провадженні; надає інші види юридичної допомоги, якщо це необхідно для забезпечення виконання доручень клієнта.

Пунктом 2.3 договору визначено, що обсяг виконання доручення визначається Адвокатським об`єднанням на основі письмового звернення уповноваженої особи клієнта, під яким сторони також розуміють факт направлення клієнтом на адресу Адвокатського об`єднання чи його учасника процесуальних та інших документів у спосіб передбачений п. 4.3 цього договору. В окремих випадках обсяг виконання доручення може визначатись Адвокатським об`єднанням самостійно, виходячи з необхідності захисту прав та законних інтересів клієнта та власної уяви про оптимальний варіант виконання такого доручення.

Відповідно до 4.1. договору сторони домовились, що вартість послуг адвокатського об`єднання з надання правової допомоги за цим договором встановлюється в розмірі, що визначається за домовленістю сторін в актах про надання правової допомоги, які формуються адвокатським об`єднанням в міру надання правової допомоги (юридичних послуг) та вручаються безпосередньо клієнту (уповноваженій особі клієнта) або направляються засобами поштового чи комунікаційного зв`язку за його місцезнаходженням. Сторони дійшли згоди, що акти про надання правової допомоги повинні містити детальний опис виконаних робіт з розрахунком кількості робочих годин та вартості таких послуг, відомості про звітний період, номер справи, місця надання правової допомоги.

У відповідності до п. 4.3 договору за наявності зауважень щодо обсягу наданої правової допомоги та/або суми гонорару, зазначеної Адвокатським об`єднанням в акті, клієнт повинен повернути акт з умотивованими запереченнями у спосіб та строк визначений п. 4.1, 4.2 цього договору.

Згідно з п. 11.1 договір діє на час виконання доручення. Щодо інших необхідних дій, ним не передбачених, укладається додаткова угода в порядку, передбаченому п. 12.4. договору.

Договір підписаний сторонам та скріплений їх печатками /а.с. 160-165 у т.1/.

Матеріалами справи підтверджено, що адвокати Жиравецький Т.М. та Завада Т.Р. представляли інтереси позивача у справі № 924/961/20 на підставі ордера серії ВС № 1006882 від 18.08.2020 р. на надання правничої допомоги адвокатом Завадою Т.Р. і ордера серії ВС № 1041161 від 23.10.2020 р. на надання правничої допомоги адвокатом Жиравецьким Т.М. Товариству з обмеженою відповідальністю Армікс у Господарському суді Хмельницької області та Північно-західному апеляційному господарському суду /а.с. 26, 89 у т.1/, що підтверджено процесуальними документами у справі - позовною заявою /а.с. 9 у т.1/, протоколами судових засідань від 07.10.2020 р., від 26.10.2020 р., від 16.11.2020 р., від 01.12.2020 р., від 18.12.2020 р., 23.12.2020 р., від 28.12.2020 р. /а.с. 81-82, 96, 115, 119, 121, 128-130, 147-148 у т.1/.

На підтвердження фактично виконаних адвокатом в даній справі робіт (наданих послуг) та їх вартості позивачем 29.12.2020 р. надано суду підписаний ТОВ "Армікс" (клієнт) та адвокатським об`єднанням "Ті Енд Ті Партнерс" (адвокатське об`єднання) акт про надання правової допомоги № 01 згідно договору про надання правової допомоги № 152 від 18.08.2020 р., за змістом якого адвокатським об`єднанням надано клієнту правову допомогу в межах розгляду справи № 924/961/20 на суму 26000,00 грн. (10 годин), з яких: підготовка, написання і подання позовної заяви - 6 годин (аналіз матеріалів справи, законодавства та судової практики - 1 год.; обрання способу захисту, формування підстав позову та надіслання позову - 3 год.; написання позову та редагування по стилістиці, способу викладу обставин - 2 год.), 8000,00 грн.; написання та подання двох клопотань від 26.08.2020 р. та від 22.09.2020 р. про відкладення розгляду справи та призначення відеоконференцій - по 1 год. та по 1000,00 грн. за кожне клопотання; подання заяви про відкладення вирішення питання про розподіл судових витрат від 23.10.2020 р. - 1 год., 1000,00 грн.; написання та подання клопотання про розподіл судових витрат від 28.12.2020 р. - 1 год., 1000,00 грн.; участь в двох підготовчих засіданнях та п`яти судових засіданнях тривалістю по 1 год., вартістю по 2000,00 грн. кожне /а.с. 166-169 у т.1/.

Суду також наданий рахунок-фактура № 01 від 29.12.2020 р. на суму 26000,00 грн., який виставлений Адвокатським об`єднанням "Ті Енд Ті Партнерс" позивачу згідно з договором про надання правової допомоги № 152 від 18.08.2020 р. /а.с. 170 у т.1/.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що вищезазначені докази були подані суду першої інстанції разом із заявою в межах строку, встановленого частиною восьмою статті 129 ГПК України, з дотриманням необхідних вимог наведеної норми.

Колегія суддів з урахуванням доводів апеляційної скарги погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Так, за умовами п. 2.3 договору сторони домовились, що обсяг виконання доручення клієнта визначається Адвокатським об`єднанням на основі письмового звернення уповноваженої особи клієнта, під яким сторони також розуміють факт направлення клієнтом на адресу Адвокатського об`єднання чи його учасника процесуальних та інших документів, і в окремих випадках обсяг виконання доручення може визначатись Адвокатським об`єднанням самостійно, виходячи з необхідності захисту прав та законних інтересів клієнта та власної уяви про оптимальний варіант виконання такого доручення.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання п. 2.3 договору адвокатами Жиравецьким Т.М. та Завадою Т.Р. в інтересах клієнта було визначено обсяг послуг (робіт), які необхідні для здійснення захисту прав та інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю АРМІКС , зокрема, шляхом звернення до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості, участі у судовому процесі та вчиненні інших дій, відповідний перелік дій та обсяг послуг був погоджений Товариством з обмеженою відповідальністю АРМІКС шляхом підписання Акту про надання правової допомоги від 29.12.2020 р.

Отже, посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що відсутність окремої заяви чи доручення свідчить про те, що договір про надання правової допомоги № 152 від 18.07.2020 р. фактично не виконувався, спростовані матеріалами справи - як процесуальними документами, які свідчать про участь адвокатів у справі, вчинення ними процесуально значимих дій в інтересах ТОВ "Армікс", так і актом про передачу-приймання правової допомоги № 01 згідно договору про надання правової допомоги № 152 від 18.08.2020 р., який підписаний ТОВ "Армікс" (клієнт) та адвокатським об`єднанням "Ті Енд Ті Партнерс" (адвокатське об`єднання).

На думку колегії суддів доводи скаржника, що відсутність окремої заяви чи доручення має свідчити про те, що строк дії договору про надання правової допомоги № 152 від 18.07.2020 р. не розпочався, є власним тлумаченням умов п.2.3 договору № 152 про надання правової допомоги, який укладений та виконувався позивачем ТОВ "Армікс" як клієнтом та адвокатським об`єднанням "Ті Енд Ті Партнерс", тоді як факт передачі адвокатському об`єднанню документів, необхідних для звернення до суду для стягнення боргу, підтверджений матеріалами справи і відповідає умовам п.2.3 договору, де визначено, що сторони розуміють під зверненням уповноваженої особи клієнта також факт направлення клієнтом на адвокатському об`єднанню процесуальних та інших документів.

Самі сторони договору про надання правової допомоги № 152 від 18.07.2020 р. не ставили питання про розірвання, невиконання чи визнання недійсним/нікчемним цього договору.

Посилання скаржника на неточності в акті про надання правової допомоги від 29.12.2020 р., зокрема, неправильне зазначення номеру договору, очевидно носять технічний характер і не спростовують обсяг наданих адвокатами і прийнятих позивачем послуг/робіт.

За наведених обставин колегія суддів вважає, що обсяг наданої правничої допомоги зафіксований у підписаному акті приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 29.12.2020 р. і суд першої інстанції надав правильну оцінку зазначеним послугам з точки зору їх дійсності та необхідності з урахуванням конкретних обставин і матеріалів справи.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно оцінив обсяг реально наданих адвокатами послуг, врахувавши кількість судових засідань, в яких адвокат брав участь в режимі відеоконференції поза приміщенням суду, правомірно врахував результат вирішення спору і дії відповідача щодо мирного врегулювання спору та добровільну часткову оплату боргу, що дозволяє визначити відшкодування витрат на правову допомогу адвоката пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 8521,00 грн.

Доводи скаржника в апеляційній скарзі, що термін оплати коштів позивачем об`єднанню (два робочі дні з дня підписання акту) закінчився 31.12.2020 р. і матеріали справи не містять доказів здійснення оплати, колегія суддів відхиляє, оскільки відшкодуванню підлягають витрати на правову допомогу незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено чи тільки має бути сплачено. Така правова позиція неодноразово застосовувалась у практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з ч. 4 ст.11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі East/West Alliance Limited проти України (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У справі Бєлоусов проти України в пункті 115 Рішення Європейський суд з прав людини констатує, що ... хоча заявник ще не сплатив адвокатський гонорар, він мас сплатити його згідно із договірними зобов`язаннями. Як видно з матеріалів справи, п.Бущенко представляв заявника протягом провадження у Суді, отже, мас право висувати вимоги щодо сплати гонорари згідно з договором. Відповідно Суд вважає витрати за цим гонораром фактично понесеними (див. вищезазначене рішення у справі Савін проти України (Savin v. Ukraine), п. 97) .

У справі Родзевілло проти України в пункті 99 рішення ЄСПЛ приходить до висновку, що ...хоча заявник ще не оплатив надану йому правову допомогу, з документів вбачається, що він зобов`язаний сплатити за неї згідно з договором.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються витрати, які мають розумний розмір.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із мотивованим висновком суду першої інстанції про часткове задоволення клопотання та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Віват Колор» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Армікс» 8521,00 грн. витрат на професійну правову допомогу, розмір яких правомірно визначений судом як розумний і обгрунтований. Відповідачем/скаржником не доведено неспівмірності витрат на правову допомогу, їх невідповідності ч. 4 ст. 126 ГПК України, а доводи скаржника про непідтвердження факту виконання договору на правову допомогу спростовані матеріалами справи.

За результатом перегляду додаткового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 11.01.2021 р. у справі № 924/961/20 відповідає матеріалам справи, тому відсутні підстави для його зміни чи скасування за ст. 277 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 276, 281 - 282 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Віват Колор" залишити без задоволення. Додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 11.01.2021 р. у справі № 924/961/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Матеріали справи № 924/961/20 повернути Господарському суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений 07.05.2021 року

Головуючий суддя Маціщук А.В.

Суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Гудак А.В.