Рішення

від 11.05.2021 по справі 913/98/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2021 року м.Харків Справа № 913/98/21

Провадження № 30/913/98/21

Суддя господарського суду Луганської області Голенко І.П. , розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом

Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" , м. Київ

до відповідача - фізичної особи-підприємця Агаджаняна Армана Рубіковича , м. Кремінна Луганської області

про стягнення 149316 грн 46 коп.

В С Т А Н О В И В:

Позивачем (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог б/н від 03.03.2021 ) заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № ID7906406 від 10.03.2020 в загальному розмірі 149316,46 грн, з яких:

- заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) в сумі 100000,00 грн,

- заборгованість по відсоткам (в т.ч. прострочені) в сумі 46663,06 грн,

- пеня на суму простроченої заборгованості за період з 23.08.2020 по 23.02.2021 в сумі 2653,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем договірних зобов`язань щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплати нарахованих процентів.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 03.03.2021 позовну заяву було залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 11.03.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 913/98/21, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідачеві, згідно з ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), було встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Про відкриття провадження у справі та необхідність подання відзиву на позовну заяву відповідач повідомлявся шляхом надсилання ухвали суду від 11.03.2021 на його адресу, зазначену позивачем у позовній заяві, та яка відповідає адресі вказаній у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (92900, Луганська область, м. Кремінна, вул. Набережна, буд. 14).

20 квітня 2021 року на адресу господарського суду Луганської області відділенням поштового зв`язку вказану ухвалу суду було повернуто із зазначенням причини повернення: За закінченням терміну зберігання (а.с. 126-128).

Про необхідність виконання вимог ухвали суду від 11.03.2021 (подання відзиву на позовну заяву) відповідача додатково було повідомлено засобами телефонного зв`язку, що підтверджується наявною у матеріалах справи телефонограмою № 325 від 21.04.2021 (а.с. 130).

Верховний Суд в постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Таким чином, судом вжито всіх необхідних заходів щодо повідомлення відповідача про перебуванні на розгляді господарського суду Луганської області справи № 913/98/21.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, у зв`язку з чим справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Згідно із ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, надані докази у їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини.

10.03.2020 року між Акціонерним товариством ТАСКОМБАНК (далі - Банк, позивач) та фізичною особою-підприємцем Агаджаняном Арманом Рубіковичем (далі - Позичальник, відповідач) було укладено Заяву-договір № ID7906406 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ ТАСКОМБАНК (продукт Кредит на розвиток бізнесу ) (далі - Кредитний договір ) (а.с. 11-13), відповідно до умов якого Банк надав Позичальнику кредит у сумі 100000,00 грн із строком користування до 10.03.2023 року, а Позичальник зобов`язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі відповідно до умов цього Договору.

Цільове використання кредиту відповідно до п. 1.2. Кредитного договору - на поповнення оборотних коштів; придбання основних засобів; рефінансування кредиту іншого банку.

Відповідно до Заяви-договору від 10.03.2021 про приєднання до Публічної пропозиції АТ ТАСКОМБАНК на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб та Правил обслуговування корпоративних клієнтів, Клієнт (Відповідач) підтвердив свою обізнаність (ознайомленість) та поінформованість відносно запропонованих Банком умов надання зазначених банківських послуг (в т.ч. кредитних) та надав відповідну згоду.

Таким чином, до відома клієнта протягом всього періоду обслуговування в АТ ТАСКОМБАНК регулярно доводилась вся необхідна інформація про банківські послуги та, зокрема, зміст Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ ТАСКОМБАНК , до яких Позичальник приєднався шляхом укладення вищенаведеної Заяви-договору.

Згідно з п.18.1.13 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ ТАСКОМБАНК - при укладанні договорів та угод, або вчинення інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до цих Правил (у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк ТАС24/БІЗНЕС , або у формі обміну паперовою/електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтверження через пароль, спрямований Банком через веріфікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом першого підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Таким чином, відповідач - фізична особа-підприємець Агаджанян Арман Рубікович, 10.03.2020 скористався своїм правом та на підставі Закону України Про електронний цифровий підпис вчинив правочин, підписавши Заяву-договір № ID7906406 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ ТАСКОМБАНК (продукт Кредит на розвиток бізнесу ) електронним цифровим підписом, що підтверджується копією відповідного електронного сертифікату, сформованого на сайті https://czo.gov.ua та відображенням ЕЦП на самому Договорі (роздруківка надається в додатку до даної позовної заяви).

Кошти за Договором Відповідачем було отримано у передбачений Кредитним договором спосіб - шляхом перерахування на відповідний рахунок, зазначений в Кредитному договорі (п. 1.2) та заяві, що підтверджується відповідною Випискою, отже Позивач, як Кредитодавець, свої обов`язки за Кредитним договором виконав в повному обсязі.

Відповідно до п. 1.1 Договору за умовами наявності вільних коштів Банк зобов`язується надати Позичальникові кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим Договором, а Позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використати та повернути Кредит і сплатити проценти за користування Кредитом, а також інші платежі відповідно до умов цього Договору.

Пунктом 2.3.1 Договору передбачений розмір процентної ставки за користування Кредитом: 48% річних.

Згідно з п. 2.4.1 Договору погашення основного боргу за Кредитом, сплата процентів - щомісяця, починаючи з місяця наступного за місяцем укладення Договору, числа в яке було укладено Договір.

Погашення ануїтетного платежу здійснюється в день згідно Графіку погашення Кредиту (календарного числа дати укладення Договору).

Відповідно до п. 2.4.4 Договору сторони узгодили, що графік погашення Кредиту надається у Додатку 1 до цього Договору та доступний Клієнту у системі ТАС24 Бізнес .

Згідно з п. 3.1 Договору Позичальник забезпечує наявність на своєму поточному рахунку грошових коштів у сумі, необхідній для сплати щомісячних платежів згідно графіку погашення Кредиту.

Пунктом 3.3 Договору передбачено, що у випадку порушення Позичальником будь-якого із грошових зобов`язань та при реалізації права Банку Позичальник сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення.

Відповідно до п. 4.5 Договору дата підписання Заяви-договору шляхом накладення електронних підписів обох Сторін вважається датою укладення Договору.

Однак, у порушення позичальником умов Кредитного договору кредитні кошти у встановлені договором (зокрема Графіком погашення кредиту) строки не повернуті.

Як наслідок, станом на 23.02.2021 року заборгованість Позичальника за Кредитним договором становить 149316,46 грн, а саме: заборгованість по тілу кредиту в сумі 100000,00 грн, заборгованість по відсоткам в сумі 46663,06 грн, пеня за період з 23.08.2020 по 23.02.2021 в сумі 2653,40 грн, що підтверджується відповідним розрахунком заборгованості по кредитному договору та виписками.

Право на дострокове стягнення передбачено умовами Кредитного договору, зокрема в п. 4.2.1. зазначено, що умови цього Договору визначаються Банком та доводяться до загалу шляхом розміщення його на офіційному сайті Банку http://www.tascomfank.com.ua та укладається лише шляхом приєднання до Договору в цілому.

Згідно з п. 18.2.23.8. Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ ТАСКОМБАНК , Банк, незалежно від настання строків виконання зобов`язань Клієнтом за цим Договором, має право вимагати дострокового повернення суми Кредиту, сплати процентів та винагород, право Банку на отримання яких передбачено цим Договором, при настанні умов, передбачених п. 18.2.2.2.5 цього Договору, або порушення Клієнтом вимог у частині цільового використання кредитних коштів.

Відповідно до п. 18.2.2.2.5 Правил, Клієнт доручає Банку списувати кошти з усіх своїх поточних рахунків у валюті Кредиту для виконання зобов`язань з погашення Кредиту, сплати комісії за його використання, а також з усіх своїх поточних рахунків у гривні для виконання зобов`язань з погашення штрафів та неустойки, в межах сум, що підлягають сплаті Банку, при настанні строку здійснення платежу згідно з Заявою (здійснювати договірне списання), Списання грошових коштів здійснюється відповідно до встановленого порядку, при цьому оформлюється меморіальний ордер. У разі відсутності на поточних рахунках Клієнта суми коштів достатньої для оплати чергового платежу за Кредитом, Клієнт доручає Банку встановити овердрафт на поточний рахунок на суму, необхідну для сплати чергового платежу або використати кошти надані Банком згідно та у порядку зазначеному в розділі 18.1 цих Правил.

Таким чином, наявність очевидних ознак неспроможності Позичальника належним чином обслуговувати кредитне зобов`язання та/або порушення умов Договору має наслідком виникнення у Банку права вимагати дострокового повернення суми Кредиту, що також передбачено нормами ч. 2 ст. 1050 , ч. 2 ст. 1054 ЦК України .

З огляду на вищевикладене, відповідним Повідомленням-вимогою АТ ТАСКОМБАНК від 11.12.2020 Позичальник був повідомлений про наявність заборгованості за кредитом та про необхідність її погашення у стислі терміни, однак зазначені порушення не були усунені, а заборгованість так і не була погашена.

Вказане стало підставою звернення позивача до суду з даним позовом.

Відповідач доказів, які б спростовували доводи позивача, суду не подав.

На підставі ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши обставини справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.

Аналогічні положення встановлені і в статтях 173-175 Господарського кодексу України, якими передбачено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно з ч. ч. 1 та 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями ст. 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Судом встановлено, що спір виник через неналежне виконання відповідачем умов договору № ID7906406 від 10.03.2020 в частині своєчасного повернення кредитних коштів.

Викладені обставини узгодження сторонами умов кредитного договору та отримання відповідачем кредитних коштів свідчать, що між сторонами виникли кредитні правовідносини.

Враховуючи правову природу укладеного договору, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини по кредитному договору.

Частиною 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з ч.ч. 1 та 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно приписів ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що кредитний договір у формі заяви-приєднання підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх його істотних умов, відповідач на момент укладання договору не заявляв додаткових вимог щодо умов договору, договір містить повну інформацію щодо умов кредитування, зокрема про строк кредитування, процентну ставку за користування кредитом, строки сплати платежів, а також права та обов`язки сторін, порядок розрахунків.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу (ст. 1050 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов кредитного договору № ID7906406 від 10.03.2020 позивачем було надано відповідачу кредитні кошти у розмірі 100000,00 грн з щомісячною сплатою процентів (48%), строком користування до 10.03.2023 року.

За розрахунком позивача, наявним у матеріалах справи, через порушення відповідачем грошових зобов`язань за спірним договором станом на 23.02.2021 за останнім обліковується заборгованість за кредитом (в т.ч. прострочена) в сумі 100000,00 грн; заборгованість за відсотками (в т.ч. простроченими) в сумі 46663,06 грн.

Перевіривши правильність здійсненого позивачем розрахунку, суд дійшов висновку, що ці суми відповідають фактичним обставинам, визнаються судом правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно з п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За змістом ст. ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

На підставі викладеного, за порушення відповідачем грошового зобов`язання за кредитним договором позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню в розмірі 2653,40 грн на підставі п. 3.3 договору-заяви.

Перевіривши правильність здійснення позивачем розрахунку, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 2653,40 грн є обґрунтованою та такою, що також підлягає задоволенню.

Відповідно до приписів ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд вважає, що з урахуванням вимог закону щодо належності і допустимості доказів, позивачем доведено належними доказами ті обставини, на які він посилається як на підставу своєї вимоги, натомість відповідач не спростував це в належний спосіб та не довів іншого.

З урахуванням викладеного вище, позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та її обставинами, а тому підлягають повному задоволенню.

Вирішуючи питання щодо судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

При зверненні до господарського суду Луганської області з даним позовом позивачем меморіальним ордером № 690520012 від 22.02.2021 було сплачено судовий збір у розмірі 2236,83 грн, в той час, як необхідно було сплатити за заявленими вимогами судовий збір у розмірі 2270,00 грн .

На усунення недоліків позовної заяви, позивачем квитанцією № ПН2092031 від 02.03.2021 було здійснено доплату судового збору в розмірі 40,00 грн.

Загальна сума судового збору сплачена позивачем за даним позовом становить 2276,83 грн (2236,83 + 40,00).

Переплата судового збору за заявленими вимогами становить 6 грн 83 коп.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, сплачена сума судового збору повертається ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.

Таким чином, повернення АТ Таскомбанк з Державного бюджету України судового збору у розмірі 6 грн 83 коп. може бути здійснено з урахуванням вимог ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір .

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати позивача на судовий збір у розмірі 2270,00 грн покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 86, 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Агаджаняна Армана Рубіковича , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" , 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, ідентифікаційний код 09806443, заборгованість за кредитом в сумі 100000,00 грн, заборгованість за відсотками в сумі 46663,06 грн, пеню в розмірі 2653,40 грн, а також витрати на судовий збір у розмірі 2270,00 грн.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

У відповідності до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ст. 256 ГПК України та в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України з урахуванням приписів п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Рішення складено 11.05.2021.

Суддя І.П. Голенко