Рішення

від 27.04.2021 по справі 920/1071/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.04.2021 Справа № 920/1071/19 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі колегії суддів: головуючого судді Джепи Ю.А., судді Соп`яненко О.Ю. та судді Жерьобкіної Є.А, за участі секретаря судового засідання Галашан І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/1071/20 в порядку загального позовного провадження

за позовом - Луганського обласного краєзнавчого музею (92703, Луганська область, м. Старобільськ, вул. Гімназична, буд. 53, ідентифікаційний код 02226228, email: lokm_stb@ukr.net),

до відповідача - Державного підприємства Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26, ідентифікаційний код 04653199, email: info@rekonstr.gov.ua) в особі Сумської філії Державного підприємства Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ (40030, м. Суми, пров. Пляжний, буд. 3, ідентифікаційний код 14026339, email: advokat1139@gmail.com ),

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Українська будівнича компанія (93107, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Сєрова, 37А, код ЄДРПОУ 32764157),

про стягнення 573 824,80 грн ,

за участю представників учасників справи:

позивача: адвокат Носова Ю.М. згідно ордеру серії ВВ № 1008809 від 12.01.2021 приймала участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи EasyCon ,

відповідача: адвокат Горлатий О.В. згідно ордеру серії АА № 1019776 від 17.02.2020 приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи EasyCon ,

третьої особи: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

21.10.2019 позивач - Луганський обласний краєзнавчий музей звернувся до суду з позовом до відповідача - Державного підприємства Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут НДІПРОКТРЕКОНСТРУКЦІЯ в особі Сумської філії Державного підприємства Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ , відповідно до якого та просить суд стягнути з відповідача збитки у вигляді коштів, оплачених на виконання договору від 01.08.2018 № 18.06.18/10 на суму 382 122,78 грн; збитки у вигляді оплачених на виконання договору від 01.08.2018 № 18.06.18/10 на суму 166 606,68 грн; додаткові витрати у вигляді вартості експертного дослідження науково-проектної документації та вишукувальних, проведеного ДП Укрдержбудекспертиза (філія у Донецькій області) в сумі 25 095,34 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за вищезазначеними договорами щодо здійснення підрядних вишукувальних робіт на створення проектно-кошторисної документації з реставрації будівель позивача належної якості.

Також у позовній заяви позивачем наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, який складається з витрат на оплату судового збору в сумі 8 607,37 грн та витрат на оплату професійної правничої допомоги в сумі 17 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 28.10.2019 у справі № 920/1071/19 позовну заяву залишено без руху; встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом дев`яти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання суду:

- оригіналів документів, які підтверджують сплату судового збору;

- опису вкладення, що підтверджує відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Позивачем усунуто недоліки позовної заяви у встановлений судом строк.

Ухвалою від 19.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 920/1071/19 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 19.12.2020, 11:00.

13.112.2019 від представника позивача - Луганського обласного краєзнавчого музею, м. Старобільськ Луганської області надійшло клопотання від 13.12.2019 №10307 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 920/1071/19, відповідно до якого позивач просить суд постановити ухвалу про учать представника позивача у судовому засіданні у даній справі у режимі відеоконференції та забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції у Старобільському районному суді Луганської області (92703, м. Старобільськ, вул. Миру, 38).

Ухвалою від 13.12.2019 у справі № 920/1071/19 судом постановлено задовольнити клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 920/1071/19; доручити Старобільському районному суді Луганської області (92703, м. Старобільськ, вул. Миру, 38) забезпечити участь представника позивача - Луганського обласного краєзнавчого музею, м. Старобільськ Луганської області у судовому засіданні, призначеному на 19.12.2019, 11:10 в режимі відеоконференції в приміщенні зазначеного суду.

19.12.2019 судом ухвалою від 19.12.2019 у справі № 920/1071/19 постановлено продовжити строк проведення підготовчого провадження у справі на тридцять днів; відкласти підготовче засідання на 11.02.2020, 11:00; доручити Старобільському районному суду Луганської області (92703, м. Старобільськ, вул. Миру, 38) забезпечити участь представника позивача - Луганського обласного краєзнавчого музею, м. Старобільськ Луганської області у судовому засіданні, призначеному на 11.02.2020, 11:00, в режимі відеоконференції в приміщенні зазначеного суду.

03.02.2020 відповідачем подано до суду відзив б/д, б/н (вх. № 883 від 03.02.2020), де відповідач зазначає, що сторони фактично врегулювали спір, а тому провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України, а також відповідач зазначає про відсутність підстав для стягнення збитків у заявленому розмірі.

У відповіді на відзив від 10.02.2020 б/н (вх. № 1214 від 11.02.2020) представник позивача заперечує проти позиції відповідача, викладеної ним у відзиві та вважає, що в даному випадку підстави для закриття провадження у справі відсутні, оскільки жодна із сторін науково-проектної документації не виправила, нової (виправленої) проектної документації для реєстрації музею відповідачем не виконано і позивачу не надано.

Протокольною ухвалою від 11.02.2020 судом постановлено оголосити перерву в підготовчому засіданні до 19.02.2020, 14:00.

Ухвалою від 19.02.2020 у даній справі постановлено призначити розгляд справи № 920/1071/19 колегіально у складі трьох суддів.

Відповідно до витягу з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 24.02.2020 визначено наступний склад судової колегії: головуючий суддя - Джепа Ю.А., судді: Котельницька В.Л., Жерьобкіна Є.А.

Ухвалою від 26.02.2020 у справі № 920/1071/19 судом постановлено призначити підготовче засідання на 07.04.2020, 11:30 та доручити Старобільському районному суді Луганської області (92703, м. Старобільськ, вул. Миру, 38) забезпечити участь представника позивача - Луганського обласного краєзнавчого музею, м. Старобільськ Луганської області у судовому засіданні, призначеному на 07.04.2020, 11:30 в режимі відеоконференції в приміщенні зазначеного суду.

Від представника відповідача до суду надійшли письмові заперечення від 20.03.2020 б/н (вх. № 2753 від 30.03.2020) на відповідь на відзив, де представник відповідача зазначає, що сторони фактично врегулювали спір, тому, на його думку, закриття провадження у справі не порушить прав та охоронюваних законом інтересів сторін. Позивач не спростував у відповіді на відзив твердження відповідача про відсутність передбачених законом підстав для стягнення з відповідача на користь позивача збитків в сумі 548729,46 грн, про що зазначалося у відзиві.

Крім наведеного, представник відповідача на підставі статей 42, 46, 126, 129, 167 ГПК України просить суд долучити до матеріалів справи розрахунок розміру орієнтовних витрат на оплату послуг адвоката згідно договору про надання професійної правничої допомоги № 01/ПС від 27.01.2020 та врахувати його при розподілі судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

31.03.2020 представником позивача разом із клопотанням від 31.03.2020 б/н (вх. № 2843/20) надано до суду для долучення до матеріалів цієї справи копії опитувального листка, відповіді від 11.03.2020, листа (форма 1) від 10.03.2020, листа від 10.03.2020 (вх. № 33), відповіді від 21.12.2019 та листа від 18.12.2019.

Надані представниками позивача та відповідача вищезазначені документи долучено судом до матеріалів даної справи.

Ухвалою від 07.04.2020 у справі № 920/1071/19 судом постановлено, зокрема, відкласти підготовче засідання на 21.05.2020, 11:00, а ухвалою від 21.05.2020 у цій справі постановлено відкласти підготовче засідання на 25.06.2020, 10:00.

19.06.2020 від представника відповідача надійшло клопотання від 19.06.2020 № б/н про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 920/1071/19, відповідно до якого відповідач просить суд надати можливість представнику позивача приймати участі у вищезазначеному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в Системі EasyCon на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою www.court.gov.ua, відповідно до Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 23.04.2020 № 196.

Ухвалою суду від 19.06.2020 у зазначеній справі постановлено задовольнити заяву представника відповідача - адвоката Горлатого О.В. (e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) від 19.06.2020 б/н про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; провести підготовче засідання у справі № 920/1071/90, призначене на 25.06.2020, 10:00, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

24.06.2020 електронною поштою від представника позивача надійшло клопотання від 23.06.2020 № б/н про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 920/1071/19 поза межами приміщення суду.

Ухвалою суду від 24.06.2020 у зазначеній справі постановлено задовольнити заяву представника позивача - адвоката Носової Ю.М. (ІНФОРМАЦІЯ_3) від 24.06.2020 б/н про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

25.06.2020 судом постановлено ухвалу у справі № 920/1071/19, відповідно до якої відкладено підготовче засідання у справі № 920/1071/19 на 05.08.2020, 10:30.

13.07.2020 від представника відповідача надійшла заява від 13.07.2020 № б/н (вх. № 5968/20) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 920/1071/19, відповідно до якого відповідач просить суд надати можливість представнику позивача приймати участі у вищезазначеному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в Системі EasyCon .

05.08.2020 розгляд зазначеної справи не відбувся у зв`язку з відпускою головуючого судді Джепи Ю.А. з 03.08.2020 по 14.08.2020 та відпусткою судді - члена колегії Жерьобкіної Є.А. з 31.07.2020 по 14.08.2020, що унеможливлювало розгляд справи, однак не було підставою для проведення повторного автоматизованого розподілу справи.

Відповідно частини тринадцятої статті 32 Господарського процесуального кодексу України справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи факт виходу суддів з відпустки та положення частини тринадцятої статті 32 ГПК України, ухвалою від 18.08.2020 судом постановлено заяву представника відповідача - адвоката Горлатого О.В. (e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) від 13.07.2020 б/н (вх. № 5968/20 від 13.07.2020) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задовольнити; призначити підготовче засідання на 09.09.2020, 15:00.

У судовому засіданні від 09.09.2020 оголошено перерву до 13.10.2020, 14:00.

08.10.2020 від представника позивача надійшла заява від 07.10.2020 № б/н про проведення судового засідання в режимі відеоконференції у Старобільському районному суді.

Ухвалою від 12.10.2020 у справі № 920/1071/19 постановлено клопотання представника позивача від 07.10.2020 № б/н про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 920/1071/19 задовольнити; призначити підготовче засідання у справі № 920/1071/19 на 13.10.2020, 14:00; доручити Старобільському районному суду Луганської області забезпечити участь представника позивача у зазначеному судовому засіданні в режимі відеоконференції.

13.10.2020 розгляд зазначеної справи не відбувся у зв`язку з лікарняним судді - члена колегії Жерьобкіної Є.А., що унеможливлювало розгляд справи, однак не було підставою для проведення повторного автоматизованого розподілу справи.

Ухвалою від 11.11.2020 постановлено призначити підготовче засідання у справі № 920/1071/19 на 08.12.2020, 14:00 з повідомленням учасників справи за участю представника позивача - Луганського обласного краєзнавчого музею (92703, Луганська область, м. Старобільськ, вул. Гімназична, буд. 53, ідентифікаційний код 02226228, email: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) у режимі відеоконференції в приміщенні Старобільського районного суду Луганської області (92703, м. Старобільськ, вул. Миру, 38) та за участю представника відповідача - Державного підприємства Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26, ідентифікаційний код 04653199, email: info@rekonstr.gov.ua) в особі Сумської філії Державного підприємства Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ (40030, м. Суми, пров. Пляжний, буд. 3, ідентифікаційний код 14026339, email: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) адвоката Горлатого О.В. (e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення EasyCon .

На підставі службової записки головуючого судді від 08.12.2020 у зв`язку з відсутністю судді - члена судової колегії Котельницької В.Л., відповідно до розпорядження керівника апарату Господарського суду Сумської області від 08.12.2020 призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 920/1071/19 для визначення відсутнього члена судової колегії.

Відповідно до витягу з протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 08.12.2020 визначено наступний склад судової колегії: головуючий суддя - Джепа Ю.А., судді: Соп`яненко О.Ю., Жерьобкіна Є.А.

У судовому засіданні 08.12.2020 відповідно до приписів частини п`ятої статті 183 та частини п`ятої статті 233 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено протокольну ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 23.12.2020, 11:00.

Ухвалою від 11.12.2020 у справі № 920/1071/19 судом постановлено провести підготовче засідання у цій справі, призначене 23.12.2020, 11:00 за участі представника позивача у режимі відеоконференції в приміщенні Старобільського районного суду Луганської області та за участі представника відповідача у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення EasyCon .

21.12.2020 через систему Електронний суд від представника позивача надійшла заява від 20.12.2020 б/н (вх. № 11281/20) про долучення документів до матеріалів справи.

22.12.2020 через систему Електронний суд від представника відповідача надійшло клопотання від 21.12.2020 б/н (вх. № 3937к від 22.12.2020), відповідно до якого, останній просить суд залучити до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Українську будівничу компанію .

Також 23.12.2020 через систему Електронний суд від представника відповідача надійшло клопотання від 21.12.2020 б/н (вх. № 11439/20) про долучення документів до матеріалів справи.

23.12.2020 від представника позивача надійшла уточнена у частині підстав позову заява, відповідно до якої останній просить суд стягнути з відповідача - Державного підприємства Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ в особі Сумської філії на свою користь збитки у вигляді коштів, оплачених на виконання договору 18.06.18\10 від 01.08.2018 року на сумі 382 122,78 грн; збитки у вигляді коштів оплачених на виконання договору № 17.12.15/25 від 18.12.2017 на суму 166 606,68 грн; додаткові витрати у вигляді вартості експертного дослідження наукової проектної документації та вишукувальних, проведеного ДП Укрдержбудекспертиза (філія у Донецькій області) в сумі 25 095,34 грн.

23.12.2020 розгляд зазначеної справи не відбувся у зв`язку з відпусткою судді - члена колегії Жерьобкіної Є.А., що унеможливлювало розгляд справи, однак не було підставою для проведення повторного автоматизованого розподілу справи.

Ухвалою від 29.12.2020 у справі № 920/1071/19 постановлено призначити підготовче засідання у справі № 920/1071/19 на 28.01.2021, 12:40 з повідомленням учасників справи за участю представника позивача у режимі відеоконференції в приміщенні Старобільського районного суду Луганської області (92703, м. Старобільськ, вул. Миру, 38) та за участю представника відповідача у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення EasyCon .

Ухвалою від 28.01.2021 у справі № 920/1071/19 судом постановлено задовольнити клопотання представника відповідача від 21.12.2020 б/н (вх. № 3937к від 22.12.2020) про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Українська будівнича компанія (93107, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Сєрова, 37А, код ЄДРПОУ 32761157); залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Українська будівнича компанія (93107, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Сєрова, 37А, код ЄДРПОУ 32761157); зобов`язати позивача - Луганський обласний краєзнавчий музей направити третій особі - Товариству з обмеженою відповідальністю Українська будівнича компанія копію позовної заяви разом з доданими до неї документами цінним листом з описом вкладення на наступну адресу: 93107, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Сєрова, 37А, докази направлення - надати суду; запропонувати третій особі - Товариству з обмеженою відповідальністю Українська будівнича компанія (93107, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Сєрова, 37А, код ЄДРПОУ 32761157) надати суду письмові пояснення по суті спору; відкласти підготовче засідання у справі № 920/1071/19 на 16.02.2021, 10:00 за участю представника відповідача - адвоката Горлатого О.В. (e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення EasyCon (пошук в мережі Інтернет здійснюється за посиланням: https://easycon.com.ua).

05.02.2021 через систему Електронний суд від представника позивача надійшла заява (вх. №725к) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 920/1071/19, відповідно до якого представник позивача - Носова Ю.М. просить суд надати їй та представнику Смоляковій С.В. можливість приймати участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в Системі EasyCon на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою www.court.gov.ua, відповідно до Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 23.04.2020 № 196.

Ухвалою від 08.02.2021 у справі № 9201071/19 постановлено задовольнити заяву представника позивача - адвоката Носової Ю.М. ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) від 05.02.2021 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; провести підготовче засідання у справі №920/1071/19, призначене на 16.02.2021, 10:00 за участю представника позивача - адвоката Носової Ю.М. ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення EasyCon (пошук в мережі Інтернет здійснюється за посиланням: https://easycon.com.ua ).

На виконання вимог ухвали суду від 28.01.2021 у справі № 9201071/19 представником позивача через систему Електронний суд 12.02.2021 та засобами поштового зв`язку 16.02.2021 подано до суду заяву від 12.02.2021 б/н (вх. № 1524/21) та клопотання від 12.02.2021 б/н (вх. 1602/21) про надання доказів надсилання копії позовної заяви разом із доданими до неї документами на адресу третьої особи.

Надані представником позивача письмові докази долучено судом до матеріалів цієї справи.

Відповідно до вимог частини другої статті 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Враховуючи, що судом було вчинено всі дії в межах підготовчого провадження з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, з огляду на відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання, суд ухвалою від 16.02.2021 постановив закрити підготовче провадження у справі № 920/1071/19 та призначити справу до судового розгляду по суті на 16.03.2021, 15:00; а ухвалою від 16.03.2021 у цій праві судом постановлено відкласти розгляд справи по суті на 14.04.2021, 15:15 за участі представників сторін у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення EasyCon .

Ухвалою від 14.04.2021 у цій справі судом постановлено відкласти розгляд справи по суті на 27.04.2021, 14:15 за участі представників сторін у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення EasyCon .

Представник позивача - адвокат Носова Ю.М. згідно ордеру серії ВВ № 1008809 від 12.01.2021 приймала участь у судовому засіданні по суті 27.04.2021 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи EasyCon , у відповідності до вимог статті 197 ГПК України.

Представник відповідача - адвокат Горлатий О.В. згідно ордеру серії АА № 1019776 від 17.02.2020 приймав участь у судовому засіданні по суті 27.04.2021 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи EasyCon , у відповідності до вимог статті 197 ГПК України.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, письмових заяв чи клопотань до суду не подав. Про дату час та місце судового засідання повідомлений судом належним чином 26.04.2021, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке повернуто на адресу суду відділенням поштового зв`язку.

Представник позивача у судовому засіданні по суті позовні вимоги підтримав та просить суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав наведених у відзиві та у письмових відзиві та запереченнях відповідача.

Згідно зі статті 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Статтею 114 ГПК України визначено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

За змістом статті 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Відповідно до частини четвертої статті 11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами.

Судовий процес на виконання статті 222 ГПК України фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих учасниками справи.

В судовому засіданні по суті 27.04.2021 на підставі статті 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлені наступні обставини.

У позовній заяві позивач зазначає, що у користуванні Луганського обласного краєзнавчого музею знаходяться будівлі, розташовані за адресою: Луганська область, місто Старобільськ, вулиця Гімназична, 53. Зазначені будівлі (в одній з яких знаходиться адміністрація Луганського обласного краєзнавчого музею) є пам`ятками архітектури місцевого значення (збудовані у 19 столітті). Як пам`ятки, будівлі перебувають на державному обліку за охоронним номером 14289.

Місто Старобільськ Луганської області є історичним населеним місцем України (згідно із Списком затвердженим Постановою КМУ від 26.07.2001 № 878). Будівлі музею потребують заходів із збереження їх цілісності, підтримання їх історичного первісного вигляду, пристосування до подальшого використання (призначення - музей) із застосуванням сучасних технологій.

Відповідно до Закону України Про охорону культурної спадщини № 1805-ІІІ від 08.06.2000, власник або уповноважений ним орган, користувач зобов`язані утримувати пам`ятку архітектури в належному стані, своєчасно проводити ремонтні роботи, захищати від руйнування.

За приписами статті 26 Закону України Про охорону культурної спадщини консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт пам`яток місцевого значення здійснюються за наявності письмового дозволу обласної державної адміністрації відповідно до її компетенції, на підставі погодженої з нею науково-проектної документації. Розробленню проектів реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту, пристосування пам`яток передує проведення необхідних науково-дослідних робіт, у тому числі археологічних і геологічних.

Статтею 27 зазначеного Закону визначено, що у разі, коли пам`ятці архітектури загрожує небезпека пошкодження, руйнування, знищення, власник або уповноважений ним орган, особа яка набула права володіння, зобов`язані привести цю пам`ятку до належного стану (змінити вид або спосіб її використання, провести роботи з її консервації, реставрації, ремонту та пристосування).

Відповідно до статті 37 цього ж Закону будівельні, меліоративні, шляхові та інші роботи, що можуть призвести до руйнування, знищення чи пошкодження об`єктів культурної спадщини, проводяться тільки після повного дослідження цих об`єктів за рахунок коштів замовників зазначених робіт.

Як встановлено судом, позивачем на забезпечення виконання норм законодавства України з охорони культурної спадщини, як замовником, та відповідачем, як підрядником, укладено наступні договори:

- № 17.12.15/25 від 18.12.2017, предметом якого є: створення проектно-кошторисної документації Ремонтно-реставраційні роботи пам`ятки архітектури місцевого значення під назвою Особняк (мур) , розташованої за адресою: Луганська область, м. Старобільськ, вул. Гімназична, 53 ; проведення вишукувальних робіт. Вартість договору погоджена в сумі 166 606,68 грн. За кошторисом, вишукувальні роботи були такі: протокольно-документальна зйомка до початку робіт з капітального ремонту (кольорова), виготовлення фотоальбому (4 примірника), інженерне обстеження, складання пояснювальної записки.

- 18.06.18/10 від 01.08.2018 на виконання проектно-кошторисної документації, предметом договору є відносини з виконання робіт по створенню та переданню замовнику проектно-кошторисної документації Ремонтно-реставраційні роботи пам`ятки архітектури місцевого значення під назвою Особняк (мур) , розташованої за адресою: Луганська область, м. Старобільськ, вул. Гімназична, 53 , виготовлення проектно-кошторисної документації. Загальна вартість даного договору визначена сторонами у сумі 382 122, 78 грн, при цьому замовник за умовами договору мав сплатити аванс у розмірі 30 відсотків вартості робіт. За кошторисом роботи визначені у складі: ескізний проект реставрації, розробка робочих креслень, розробка фрагментів фасадів, розробка фрагментів планів, розробка робочих креслень загального вигляду конструкцій; розробка робочих креслень вузлів і деталей конструкцій; складання пояснювальної записки; складання відомостей реставраційних робіт; складання кошторису.

Вишукувальні роботи повністю оплачені замовником - Луганським обласним краєзнавчим музеєм (платіжне доручення від 21.12.2017), приймання-передавання виконаної роботи здійснено сторонами, що підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт № 1 від 21.12.2017, зазначений акт з боку позивача підписано директором Міловановою О.В., з боку виконавця - керівником Сумської філії НДІпроектреконструкція Павленко І.М.

Як свідчать матеріали справи, до 31.08.2018 підрядник (відповідач) виконав частину другого договору а саме: відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт від 31.08.2019 розроблено робочі креслення, фрагменти фасадів, робочі креслення вузлів і деталей конструкцій, фрагменти планів. Позивачем ця частина роботи оплачена на суму 116 191,93 грн, ці кошти визначені як аванс.

В грудні 2018 року відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт від 19.12.2008, замовник, в особі директора Луганського обласного краєзнавчого музею О.В. Мілованової, прийняв від виконавця (відповідача, підрядника) проектно-кошторисні роботи для об`єкта Ремонтно-реставраційні роботи пам`ятки архітектури місцевого значення під назвою Особняк (мур) , розташованої за адресою: Луганська область, м. Старобільськ, вул. Гімназична, 53 . В цей же період часу позивачем сплачено вартість договору (за вирахуванням авансу) - 265 930,85 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 20.12.2018 на суму 265 930,85, і на суму 1 555,10 грн) В акті здачі-приймання виконаних робіт з боку замовника (позивача) зазначено про виконання робіт в повному обсязі та з належною якістю і відсутність претензій сторін одна до одної.

Позивач в обгрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем (підрядником) неналежним чином виконано підрядні роботи за вищезазначеними договорами щодо здійснення підрядних вишукувальних робіт на створення проектно-кошторисної документації з реставрації будівель позивача.

Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що сторони фактично врегулювали спір, а тому підстави для стягнення збитків у заявленому розмірі відсутні.

Представник позивача заперечує проти позиції відповідача, оскільки жодна із сторін науково-проектної документації не виправила, нової (виправленої) проектної документації для реєстрації музею відповідачем не виконано і позивачу не надано.

Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

Статтею 6 Закону України Про охорону культурної спадщини визначено повноваження інших органів охорони культурної спадщини. Так, за частиною першою цієї статті визначено, що обласні державні адміністрації забезпечують захист об`єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження; погоджують програми та проекти містобудівних архітектурних ландшафтних перетворень, ... робіт, реалізація яких може позначитися на стані пам`яток місцевого значення, їх територій і зон охорони; надають дозволи на проведення робіт на пам`ятках місцевого значення (крім пам`яток археології), їхніх територіях та в зонах охорони, .... тощо; за частиною другою даної статті районні державні адміністрації надають висновки щодо відповідних програм, проектів містобудівних ... перетворень на пам`ятках місцевого значення ... в історичних ареалах населених місць, а також програм та проектів, реалізація яких може позначитися на стані об`єктів культурної спадщини.

Частиною третьої статті 26 цього ж Закону встановлено, що роботи зі збереження об`єктів культурної спадщини проводяться згідно з реставраційними нормами та правилами, погодженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Будівельні норми та правила застосовуються у разі проведення робіт із збереження об`єкта культурної спадщини лише у випадках, що не суперечать інтересам збереження цього об`єкта.

Відповідно до статті 9 закону України Про архітектурну діяльність , визначено, що будівництво (...реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному законом України Про регулювання містобудівної діяльності .

Згідно частини п`ятої статті 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

4-1) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об`єктів (крім об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об`єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування);

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

За приписами частини першої статті 34 цього ж Закону замовник має право виконувати будівельні роботи після:

1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;

3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України Про оцінку впливу на довкілля .

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 ГК України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до вимог частини першої статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частина перша статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною другою статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно частини другої статті 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

Частиною третьою статті 202 ГК України визначено, що до відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно статті 509 ЦК України зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтями 525, 526 цього ж Кодексу визначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до частин першої, другої статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтями 843, 854 ЦК України встановлено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

У відповідності до пункту 21.2 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів , який затверджено наказом Мінрегіонрозвитку, будівництва та житлово комунального господарства № 45 від 16.05.2011, проектна документація затверджується відповідно до Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 560.

Згідно Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, проектом будівництва розуміється проектна документація на будівництво об`єктів та комплексів, розроблена для нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту на таких стадіях проектування, як техніко-економічне обгрунтування, техніко-економічний розрахунок, ескізний проект, проект, робочий проект.

Перед схваленням та затвердженням проектів будівництва у випадках, визначених статтею 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності проводиться експертиза проектів будівництва.

Експертизу не може проводити розробник проекту будівництва.

Експертизі підлягають проекти будівництва, що за класом наслідків належать до об`єктів із середнім (СС2) та значним (ССЗ) наслідками - щодо додержання нормативів з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці... у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення умов для безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших мало мобільних груп населення.

Луганським обласним краєзнавчим музеєм замовлена експертиза науково-проектної документації Ремонтно-реставраційні роботи пам`ятки архітектури місцевого значення під назвою Особняк (мур) , розташованої за адресою: Луганська область, місто Старобільськ, вулиця Гімназична, 53 у Державному підприємстві Укрдержбудекспертиза , у філії у Донецькій області, згідно договору від 25.01.2019 за № 05-0012-19. Звіт експертів виготовлено та затверджено 22.07.2019.

Відповідно до експортного звіту, експерти виявили помилки і недотримання нормативних вимог у проектній документації за робочим проектом Ремонтно-реставраційні роботи пам`ятки архітектури місцевого значення Особняк (мур) . Тобто виявлені помилки і недотримання вимог до міцності, надійності та довговічності об`єкту будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі, вимог з питань створення умов для безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення; екології; пожежної безпеки; енергозбереження; кошторисної частини проекту будівництва. Робочий проект потребує доопрацювання.

До звіту експертів додається доповнення, в якому по розділах конкретизовано виявлені помилки і недотримання вимог будівельних та інших норм.

При отриманні негативного висновку експертів, з його змісту і доповнень виявилось, що науково-проектна документація, виконана підрядником, не може бути реалізована в подальшому для реставрації будівель музею. Адже документація підлягає погодженню в обласній державній адміністрації з подальшим отриманням дозволу на виконання будівельних робіт від Державної архітектурно-будівельної інспекції.

Позивачем надіслано відповідачеві претензію від 23.08.2019, за якою висунуті вимоги про виправлення недоліків, помилок науково-проектної документації в найкоротші строки, і запропоновано ознайомитись з оригіналом звіту експертів, а також запропоновано, в разі не усунення недоліків документації, повернути сплачені позивачем кошти, однак претензію відповідачем не отримано, зазначений лист повернуто поштою за закінченням терміну зберігання неотриманої кореспонденції.

Вдруге претензія про усунення недоліків науково-проектної документації реставрації будівель Луганського обласного краєзнавчого музею направлена на адресу Державного підприємства Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут НДІпроектреконструкція та повторно в Сумську філію цього підприємства (відповідачу), однак повторну претензію відповідачем також не отримано, зазначений лист повернуто поштою за закінченням терміну зберігання неотриманої кореспонденції. Державним підприємством Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут НДІпроектреконструкція отримано претензію позивача 16.09.2019.

Як зазначає позивач, деякі недоліки документації виправлені відповідачем, проте згідно звіту експертів - лише частково і на час завершення експертизи об`єм недоліків проектної документації занадто великий, що відповідно, стало підставою негативного висновку експертів. Зазначене підтверджується: листом директора музею Мілованової О.В. від 11.01.2019 № 5, листом директора філії УКрдержбудекспертиза О.М. Сержантова від 25.03.2019 з додатком про недоліки проектної документації, лист директора музею Мілованової О.В. від 28.03.2019 на адресу директора Сумської філії І.М. Павленко, лист головного архітектора В.О Виходцевського від 03.04.2019, лист директору ДНДПВІ НДІпроектреконструкція віл 06.05.2019.

Як свідчать матеріали справи, недоліки проектно-кошторисної документації відповідачем не виправлені, інша проектна документація не виготовлена; кошти, сплачені позивачем, не повернуто; реставрація Особняка(муру) не розпочата. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Відповідно до пунктів 6.1-6.2 договору № 18.06.18/10 від 01.08.2018 підрядник відповідає за недоліки проектно-кошторисної документації, включаючи недоліки, виявлені згодом у ході будівництва, а також у процесі експлуатації об`єкта, створеного на основі виконаної проектно-кошторисної документації. У разі виявлення недоліків проектно-кошторисної документації, підрядник, на вимогу замовника, зобов`язаний безоплатно переробити проектно-кошторисну документацію протягом 10 робочих днів після отримання від замовника письмових зауважень стосовно якості результатів робіт, а також відшкодувати задані збитки.

Відповідно до статті 852 ЦК України, якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.

За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Статтею 857 ЦК України визначено, що робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

За приписами частини першої статті 858 ЦК України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:

1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;

2) пропорційного зменшення ціни роботи;

3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов`язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе (частина друга статті 858 ЦК України).

Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків (частина третя статті 858 ЦК України).

Частина четверта статті 858 ЦК України визначає, що умова договору підряду про звільнення підрядника від відповідальності за певні недоліки роботи не звільняє його від відповідальності за недоліки, які виникли внаслідок умисних дій або бездіяльності підрядника.

Відповідно до статті 324 Господарського кодексу України за договором підряду на проведення проектних і досліджувальних робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну документацію або виконати обумовлені договором проектні роботи, а також виконати досліджувальні роботи, а замовник зобов`язується прийняти і оплатити їх.

До відносин, що виникають у процесі виконання проектних та досліджувальних робіт, можуть застосовуватися положення статті 318 цього Кодексу.

Підрядник несе відповідальність за недоліки проекту, в тому числі виявлені в процесі його реалізації та експлуатації побудованого за даним проектом об`єкта.

У разі виявлення недоліків проекту підрядник зобов`язаний безоплатно переробити проект, а також відшкодувати замовнику збитки, спричинені недоліками проекту.

Позов про відшкодування замовнику збитків, спричинених недоліками проекту, може бути заявлено протягом десяти років, а якщо збитки замовнику завдано протиправними діями підрядника, які призвели до руйнувань, аварій, обрушень, - протягом тридцяти років з дня прийняття побудованого об`єкта.

При підписанні вищезазначеного акту приймання-передавання вишукувальних робіт та акту приймання-передавання проектної документації, працівниками Луганського обласного краєзнавчого музею (позивача у справі) об`єктивно не могло бути виявлено недоліки зазначеної документації, робіт, вишукувальних робіт, виконаних підрядником, оскільки недоліки виконаних робіт і документації є прихованими, адже їх виявлення потребує досліджень і глибокого знання будівельних норм і розуміння правильного їх застосування у реставрації будівель - пам`яток.

Зазначене вбачається, зокрема, зі сторінки 4 додатку до експертного звіту: розділ Оцінка проектних рішень. Міцність, надійність і довговічність запроектованих будівель, споруд та інженерних систем п. 1.1 представити пояснювальну записку (склад робочого проекту ДБН А.2.2- 3: 2014); п. 1.4 вказати розрахунковий опір теплопередачі огороджувальних конструкцій опалювальних будівель та тих, що будуть опалюватись після ремонтно - реставраційних робіт згідно п. 6.2 табл.3,4 ДБН В.2.6-31:2:16 , розділ Архітектурно-будівельні рішення ; п. 1.8 Відповідно до вимог ДБН А.2.2-14:2016 надати результати науково-дослідних робіт в складі, передбаченому пунктом 14 реставраційного завдання...; п. 1.9 надані результати обстеження технічного стану існуючих конструкцій будівель (Звіт про виконання робіт з обстеження технічного стану та експлуатаційної придатності будівлі) привести у відповідність до вимог ДСТУ-Н Б В.1.2-18:2016, в тому числі: доповнити схемами розташування і описом виявлених дефектів і пошкоджень, привести результати обстеження і рекомендації по відновленню конструкцій для елементів кожного з будинків; п. 1.11 надати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (передбачається будівництво будівлі котельні); п. 1.12 вказати охоронну зоні пам`ятки архітектури. ; в розділі Електротехнічна частина пункти 1.21 - 1.29 обґрунтувати повну відсутність технічних рішень по блискавкозахисту будівель (ДСТУ Б В. 2.5-38:2008; п. 1.1 привести технічні рішення по влаштуванню котельні; на кресленні ЄС-3 відсутні технічні рішення по влаштуванню живлення інших будівель та споруд; усі контури заземлення на території музею з`єднати сталевою шиною у землі...; технічне рішення по категорії надійності електропостачання, вказане на кресленнях ЕП -1 та 2-ЕТР-2 привести у відповідність; немає контуру заземлення ; п. 1.35 об`єм виконаних вишукувань не відповідає реставраційному завданню та вимогам нормативних документів ; розділ Пожежна безпека , пункти 5.1- 5.6 у розділі ЕТР електроживлення системи пожежної сигналізації не передбачено вогнестійким кабелем, інформація надана у відповіді не підтверджується відкоригованим проектним рішенням (підстава: ДБН В.2.5-56:2014 п. 5.6); за результатами повторного розгляду представлених матеріалів додатково встановлено п. 5.5 у розділі ОП.ПЗ приведене обґрунтування щодо вибору системи оповіщення не стосується об`єкту, що розглядається у проекті. Розділ Енергозбереження п. 6.1. у завданні на проектування вказати необхідний клас енергетичної ефективності будівель, тощо.

У порушення умов укладених між сторонами договорів та вищезазначених правових норм, відповідач (підрядник) не усунув недоліків робіт і документації, не виконав нових робіт та документації, чим завдано позивачеві (замовнику) збитків неналежним виконанням підрядником умов договорів на вишукувальні роботи і на створення проектно-кошторисної документації з реставрації будівель музею.

Відповідно до частини другої статті 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу у або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Згідно з частиною першою статті 611 цього ж Кодексу у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Аналіз наведених норм, якими встановлено наслідки порушення зобов`язання загалом і наслідки порушення зобов`язання підрядника щодо строку виконання робіт, зокрема, дає підстави для висновку, право замовника відмовитися від договору підряду та право вимагати відшкодування збитків не є взаємопов`язаними між собою правами, а підрядник на власний розсуд може скористатись кожним із цих прав окремо або разом за наявності передбачених в частині другій статті 849 ЦК України підстав.

Велика палата Верховного суду у Постанові від 15.02.2019 року у справі № 910/21154/17 дійшла наступного висновку, що відповідно до частини другої статті 570 ЦК України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона є авансом. Однак, з припиненням дії договору підряду така грошова сума втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими підрядником без достатньої правової підстави. Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Аналогічних правових висновків щодо стягнення з відповідача на користь позивача коштів внесеної передоплати після припинення дії договору підряду дійшов Верховний Суд у постановах від 10.05.2018 у справі № 916/1591/17, від 11.11.2018 у справі № 910/13332/17 та від 14.06.2018 у справі № 912/2709/17.

Підстави та порядок заявлення управленою стороною вимог про відшкодування збитків, якому кореспондує обов`язок відшкодувати збитки, врегульовані нормами Цивільного кодексу України, а також нормами Господарського кодексу України.

За приписами статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.

Частинами першою - третьою статті 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до частини першої статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Частиною другою статті 224 ГК України передбачено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Судом встановлено, що сплативши відповідачу на виконання умов договору аванс на заявлену суму, позивач зробив витрати, тоді як відповідач свого зобов`язання за умовами договору підряду не виконав (не виконав робіт з ремонту об`єкта позивача), чим порушив право (замовника) позивача отримати виконані роботи з ремонту об`єкта (стаття 839 ЦК України), а тому суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах позивач є управненою стороною, а відповідач - учасником відносин, який порушив вказане господарське зобов`язання.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 19.06.2018 у справі № 910/23262/16.

Статтею 614 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Протиправна бездіяльність відповідача полягає у не усуненні ним недоліків вишукувальних робіт і не перероблення науково-проектної документації, визначений розмір збитків - вартість обох договорів, виконана продукція і надані послуги за якими: вишукувальні роботи, документація є неналежної якості і не можуть бути в подальшому підставою для реставрації музею, тобто не можуть бути використані для їх прямого призначення. Позивачем понесено додаткові витрати щодо оплати експертизи робіт і проектної документації. Причинно-наслідковий зв`язок між поведінкою відповідача і збитками, тобто вартість непридатної для використання документації з вишукувальних робіт і науково-проектної документації є прямими збитками позивача, які з`явились внаслідок як первісного неправильного їх виготовлення так і в наступному бездіяльності відповідача з їх виправлення і приведення до належного стану. Вина відповідача полягає у порушенні зобов`язань за договорами.

Стаття 858 ЦК України встановлює, що коли робота виконана підрядником із відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Згідно частини третьої статті 858 ЦК України, якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

З аналізу вказаної норми вбачається, що істотні відступи від умов договору підряду або інші істотні недоліки у роботі поділяються на ті, що є можуть бути усунуті і ті, що не були усунені у встановлений замовником розумний строк.

Такі недоліки дають замовнику право на відмову від договору та отримання відшкодування спричинених збитків.

Наведено правової позиції дотримується Верховний Суду постанові від 19.12.2019 у справі № 911/1570/18.

Щодо тверджень представника відповідача у відзиві стосовно підписання сторонами у грудні 2019 року іншого реставраційного завдання, суд зазначає, що це завдання (в порядку виправлення недоліків уже виготовленої документації) також не реалізоване відповідачем, нових договорів сторони не укладали, матеріали справи не містять доказів виконання зазначеного завдання, а саме по собі завдання не є підставою для виконання робіт з проектування і виготовлення документації для реставрації, а також оплати такої роботи. Такою підставою є договір. І саме факти неналежного виконання стороною підрядника робіт як результат - документації, а також в подальшому не виправлення суттєвих недоліків такої документації є причиною звернення позивача до суду для отримання відшкодування понесених витрат.

Реалізація намірів починається з Реставраційного завдання, яке розробляється та погоджується спеціалізованими установами, і затверджується замовниками робіт (ДБН Л.2,2- 14:2016).

Реставраційне завдання визначає зміст, склад, технічні вимоги та основні заходи, що проводяться до проведення роби на пам`ятках архітектури; стадійність проектування.

Затверджене реставраційне завдання разом із листом - замовленням замовник передає виконавцю науково-проектної документації, з наданням необхідних вихідних даних для проектування.

Науково-проектна документація розробляється у відповідності до чинних нормативів спеціалізованою проектною організацією, у якої є чинні сертифікати та досвід роботи на пам`ятках архітектури.

Перед поданням на погодження науково-проектної документації необхідно отримати позитивний висновок щодо можливості проведення робіт, які можуть позначитися на стані об`єкта реставрації (пам`ятки архітектури). Висновок разом з проектною документацією подається на погодження. Затверджена і погоджена науково-проектна документація є підставою для отримання дозволу на проведення робіт.

Як зазначалося раніше, на виконання реставраційного завдання сторонами укладені вищезазначені договори, якими замовлено науково-проектну документацію.

Наукова проектна документація виконана і передана замовнику актами приймання- передавання, з боку замовника (позивача) на виконання договорів проведена повна оплата.

Отримана науково-проектна документація передана позивачем на експертизу сторонній спеціалізованій державній установі, яка має кваліфікацію з визначення зазначеної документації як такої, що виконана правильно і може бути в майбутньому реалізована у вигляді безпосереднього проведення реставраційних робіт на пам`ятці архітектури.

Спеціалізованою експертною установою (третьою особою у справі) експертним звітом від 22.07.2019 визначено виконану відповідачем науково-проектну документацію як неправильну, тобто такою, що містить численні помилки та недотримання вимог нормативних актів сфері будівництва, реконструкції реставрації.

Отже така документація не може бути погоджена, затверджена і не може бути підставою для отримання дозволу на проведення робіт.

Будь-яких доказів внесення змін до договорів, укладення додаткових угод для продовження строків їх дії, термінів робіт для виправлення недоліків матеріали справи не містять.

Посилаючись на існування нового реставраційного завдання, відповідач не навів будь-яких доказів, у розумінні статей 76-78 ГПК України, на підтвердження факту укладення додаткових договорів, зменшення об`єму завдань або повернення сплачених позивачем коштів, його реалізації саме таким чином, який би дав підстави вважати, що сторони узгодили відносини і спір перестав існувати, а тому суд не покладає в основу висновків у справі та відмовляє у клопотаннях відповідача про закриття провадження у даній справі у зв`язку з відсутністю предмета спора, викладеному у відзиві від 03.02.2020 (вхід.№ 883) та у запереченнях на відповідь на відзив від 30.03.2020 (вхід.№ 2753), розглядаючи позовні вимоги по суті.

Оскільки відповідачем не надано суду належних, допустимих та достовірних доказів у розумінні статей 76-78 ГПК України, на спростування викладених у позові обставин, зокрема, виконання передбачених умовами договорів робіт по виготовленню науково-проектної документації, то за таких обставин, суд вважає що заявлені позовні вимоги повністю обґрунтовані позивачем, в зв`язку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Частиною третьою статті 2 ГПК України визначено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; розумність строків розгляду справи судом; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до частини першої, третьої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частин першої, третьої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (стаття 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини п`ятої статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі Проніна проти України , в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах Трофимчук проти України , Серявін та інші проти України обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент на підтримку кожної підстави. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами у справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Стосовно інших доводів сторін, які детально не зазначені в рішенні, то вони не підлягають врахуванню, оскільки суперечать встановленим судом фактичним обставинам справи та не стосуються предмета доказування по даній справі.

Розподіл судових витрат між сторонам.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до статті 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до вимог статті 129 ГПК України судовий збір в сумі 8 607,37 грн покладається на відповідача.

Щодо витрат позивача на оплату професійної правничої допомоги суд зазначає наступне.

У позовній заяві від 15.10.2019 б/н (вх. № 3269 від 21.10.2019) позивач зазначає, що ним понесено витрати на оплату професійної правничої допомоги в сумі 5 100,00 грн сплачених адвокату - представнику Носовій Ю.М. в якості авансу виконання договору від 23.08.2019, також позивач повідомляє про очікувані судові витрати - подальшу оплату професійної правничої допомоги - відповідно договору від 23.08.2019 в сумі 11 900 грн.

На підтвердження факту понесення витрат на правову допомогу позивачем додано до позову копії договору про надання правової допомоги та представництво в суді від 23.08.2019, копію додаткової угоди № 1 від 09.09.2019 договору про надання правової допомоги та представництво в суді від 23.08.2019, копію акту приймання-передавання робіт № 1 від 30.09.2019.

Разом із клопотанням від 16.01.2021 б/н (вх. № 471/21 від 19.01.2021) позивачем надано копію договору про надання правової допомоги та представництво в суді від 04.01.2021.

Зі змісту частини третьої статті 123 ГПК України вбачається, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини четвертої статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною першою статті 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини другої статті 126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з пунктами 1, 2 частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи та чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору. З урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.

В постанові від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що стаття 59 Конституції України гарантує кожному право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права. Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.

Згідно з пунктом 6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі Двойних проти України від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18, від 21.01.2020 у справі № 916/2982/16, від 07.07.2020 у справі № 914/1002/19).

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (частині п`ята статті 126 ГПК України).

Частиною шостою статті 126 ГПК України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно з частиною першою статті 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої, шостої статті 126 ГПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Частиною восьмою статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження судових витрат позивачем надано копію договору про надання правової допомоги та представництво в суді від 23.08.2019, копію додаткової угоди від 09.09.2019 договору про надання правової допомоги та представництво в суді від 23.08.2019, копію акту приймання-передавання робіт № 1 від 30.09.2019, копію договору про надання правової допомоги та представництво в суді від 04.01.2021, відповідно до яких розмір судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою складає 17 000,00 грн.

Відповідно до пункту 3.1 договору про надання правової допомоги та представництво в суді від 23.08.2019 за виконання зобов`язань за даним договором, позивач зобов`язується сплатити адвокату Носові Ю.М. гонорар в сумі 17 000,00 грн. Із вказаної суми позивачем на момент підписання договору сплачено адвокату аванс в сумі 7 000,00 грн.

Додатковою угодою № 1 до договору про надання правової допомоги та представництво в суді від 23.08.2019, викладено пункт 3.1 договору в новій редакції, відповідно до якої за виконання зобов`язань за даним договором, позивач зобов`язується сплатити адвокату Носові Ю.М. гонорар в сумі 17 000,00 грн. Із вказаної суми зобов`язується сплатити адвокату аванс гонорару в розмірі 30 % від визначеної суми гонорару - 5 100,00 грн.

Згідно пункту 3.1 договору про надання правової допомоги та представництво в суді від 04.01.2021 за виконання зобов`язань за даним договором, позивач зобов`язується сплатити адвокату Носові Ю.М. гонорар в сумі 17 000,00 грн. Із вказаної суми позивач сплатив адвокату аванс в сумі 5 100,00 грн.

Зі змісту пункту 3.2 вищезазначених договорів вбачається, що винагорода (в розумінні статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ) встановлена у фіксованому розмірі і включає в себе оплату виконання всіх зобов`язань адвоката за даним договором (в т.ч. аналіз обставин спору, досудове врегулювання, консультування представників позивача з приводу даного спору, складання документів, участь у судових засіданнях в якості представника та ін.) за виключенням оплати вартості проїзду. Вартість проїзду відшкодовується за фактом безпосередньої участі у судовому засіданні на підставі належних проїзних документів.

Відповідно до пункту 3.5 вищезазначених договорів інша сума договору має бути сплачена позивачем після завершення розгляду спору в суді першої інстанції, а саме по отриманню адвокатом і наданні позивачу належним чином засвідченої копії судового рішення.

Згідно з актом приймання-передавання робіт № 1 від 30.09.2019 до договору про надання правової допомоги та представництво в суді від 23.08.2019, що підписаний сторонами, позивач прийняв послуги, надані адвокатом згідно з їх найменуванням, зазначеним у цьому акті, тобто позивачем підтверджено факт виконання робіт із зазначенням конкретних послуг.

Вищезазначений розмір судових витрат наведено позивачем у попередньому (орієнтовному) розрахунку у позовній заяві від 15.10.2019 б/н (вх. № 3269 від 21.10.2019) та договорах про надання правової допомоги та представництво в суді від 23.08.2019 та від 04.01.2021.

Саме від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною, а не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права.

Оскільки проти розміру витрат на правничу допомогу має заперечувати обов`язково інша сторона і якщо вона не заперечує, то у суду відсутні підстави надавати оцінку кількості часу витраченому адвокатом на виконання робіт.

Зазначена правова позиція викладена в Постанові КГС ВС від 24.11.2020 № 911/4242/15.

Крім того, в постанові Об`єднаної палати КГС ВС від 22.01.2021 у справі № 925/1137/19 викладено правову позицію з приводу того, що за умови підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, не надання іншою стороною доказів невідповідності заявлених до відшкодування витрат критеріям співмірності, у тому числі спростування правильності відповідних розрахунків, витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено, чи тільки має бути сплачено.

Враховуючи те, що позивачем подано належні докази в обґрунтування обсягу наданих адвокатом послуг і виконання робіт та їх вартості, а відповідачем не подано заперечень проти розміру витрат на правничу допомогу, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 17 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Щодо клопотання представника відповідача, яке викладено останнім у письмових заперечення від 20.03.2020 б/н (вх. № 2753 від 30.03.2020) на відповідь на відзив, де представник відповідача на підставі статей 42, 46, 126, 129, 167 ГПК України просить суд долучити до матеріалів справи розрахунок розміру орієнтовних витрат на оплату послуг адвоката згідно договору про надання професійної правничої допомоги № 01/ПС від 27.01.2020 та врахувати його при розподілі судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, суд зазначає, що у відповідності до вимог статті 129 ГПК України, витрати відповідача на оплату послуг адвоката згідно договору про надання професійної правничої допомоги № 01/ПС від 27.01.2020 покладаються на відповідача, у зв`язку із задоволенням позовних вимог в повному обсязі, та відшкодуванню за рахунок позивача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26, ідентифікаційний код 04653199) в особі Сумської філії Державного підприємства Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ (40030, м. Суми, пров. Пляжний, буд. 3, ідентифікаційний код 14026339) на користь Луганського обласного краєзнавчого музею (92703, Луганська область, м. Старобільськ, вул. Гімназична, буд. 53, ідентифікаційний код 02226228) 573 824,80 грн (п`ятсот сімдесят три тисячі вісімсот двадцять чотири гривні 80 коп.); 8 607,37 грн (вісім тисяч шістсот сім гривень 37 коп.) відшкодування витрат зі сплати судового збору та 17 000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень 00 коп.) відшкодування витрат на правову допомогу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Повні реквізити сторін зазначені у пункті 2 резолютивної частини цього рішення.

Повний текст рішення підписано суддями 11 травня 2021 року у зв`язку з перебуванням судді - члена судової колегії Жерьобкіної Є.А. у відпустці з 05.05.2021 по 07.05.2021.

Головуючий суддя Ю.А. Джепа

Суддя О.Ю. Соп`яненко

Суддя Є.А. Жерьобкіна