Рішення

від 11.05.2021 по справі 160/2141/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2021 року Справа № 160/2141/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О. С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ФІРМА АДЕЛІЯ до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови, -

ВСТАНОВИВ :

12.02.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю ФІРМА АДЕЛІЯ звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпровської митниці Держмитслужби, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати:

- рішення про коригування митної вартості товарів № UА110140/2021/000006/1 від 08.02.2021 року;

- картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА110140/2021/00012 від 08.02.2021 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем здійснено митне оформлення партії товару (блендери побутові) на митному посту Дніпровської митниці Держмитслужби. Однак, у митному оформленні товарів було відмовлено з підстав відсутності документального підтвердження відомостей, що піддаються обчисленню та підтверджують числові значення митної вартості товарів за методом визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) та відповідачем сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, відповідно до якої застосовано резервний метод визначення вартості товарів та, відповідно, прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Позивач вважає картку відмови та рішення протиправними та необгрунтованими, оскільки документи, подані позивачем до митного оформлення містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а також надавали можливість відповідачу визначити митну вартість товару, відповідач не мав права витребовувати у позивача додаткові документи та відмовляти у розмитненні товару позивачу за ціною контракту. Позивач не погоджується із зазначеними рішеннями відповідача, вважає їх необгрутованими та такими, що прийняті з порушенням вимог законодавства, у зв`язку із чим вони підлягають скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року відкрито провадження у справі № 160/2141/21 та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

01.03.2021 року судом отримано відзив Дніпровської митниці Держмитслужби на позовну заяву ТОВ ФІРМА АДЕЛІЯ , у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що для підтвердження заявленої митної вартості товару під час проведення митного контролю та митного оформлення позивачем разом з МД від 08.02.2021 №UА110140/2021/001102 надано наступні документи: пакувальний лист б/н від 14.12.2020; рахунок-фактура (інвойс) № К20L103 від 14.12.2020; коносамент № UTRUST20120224 від 24.12.2020; автотранспортна накладна № 0126 від 30.01.2021; декларація про походження товару № К20L103 від 14.12.2020; прайс-лист від 01.11.2020; додаток до контракту № 1 від 28.12.2020; зовнішньоекономічний договір № НАІ/АL-2020 від 01.03.2020; інструкція від 01.12.2020; інформація морських агентів від 27.01.2021; копія митної декларації країни відправлення № 310420200549109357 від 24.12.2020. Автоматизованою системою аналізу та управління ризиками за електронною митною декларацією від 08.02.2021 № UА110140/2021/001102 згенеровано обов`язкові форми контролю: 105-2 - контроль правильності визначення митної вартості товарів; 106-2 - витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів. За результатами перевірки документів та відомостей (формато-логічний контроль), наданих до митного оформлення за МД від 08.02.2021 № UА110140/2021/001102, проведеної у спосіб та з урахуванням положень статті 337 МКУ виявлено наступні розбіжності та відсутність відомостей. Відповідно до пункту 4.3 контракту № НАІ/АL від 01.03.2020 оплата за товар може проводитись як на умовах передоплати, так і на умовах оплати інвойсу через 180 днів після отримання товару на складі покупця в Україні, і це зазначається в інвойсі на конкретну партію товару. Вказана схема розрахунків за поставлений товар, з урахуванням наявності посередника у вказаній зовнішньоекономічній операції, може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої , що базується на дійсній вартості згідно статті VІІ ГАТТ. Якщо рахунок сплачено, документи, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до положень ч. 2 ст. 53 МКУ є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Однак, зазначені документи декларантом не надано. Відповідно до п. 6.3 наданого до митного оформлення контракту № НАІ/АL від 01.03.2020 зазначено, що продавець гарантує якість товару протягом 12 місяців з дня здійснення поставки за умови його нормального експлуатування. При виявленні дефектів протягом зазначеного терміну, не є наслідком неправильної експлуатації, під технічним контролем і за погодженням сторін після процедури сервісного обслуговування, організованого продавцем, продавець зобов`язується компенсувати їх вартість покупцеві. Вказаний документ, що містить відомості про якісні характеристики та мають вплив на його вартість, до митного оформлення не надано. У графі 44 ЕМД декларантом заявлено характер контракту № НАІ/АL від 01.03.2020, як укладеного з виробником під кодом 4104 . У відповідності до наказу Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011 Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій код документа 4104 означає Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів . Згідно відомостей інвойсу ЕМД, виробник товару NINGBO KITCHENAPPLIANCE CO., LTD. Торгівельна марка товару № 1 - LIBERTON . Для підтвердження виробника товарів можуть бути надані документи, в тому числі: - копія ліцензії на виробництво товару; - копія нормативно-технічної документації на виготовлення товару; - копія сертифікату на систему якості товару; - копія сертифікату продукції власного виробництва; - копія свідоцтва про присвоєння товару штрихового коду ЕАN. У контракті відсутні відомості щодо безпосереднього виробника та торгівельної марки. Відповідно до розділу 2 контракту SHIE/AL-2020 від 05.05.2020 передбачено: 2.1. Ціни на товар встановлюються в доларах США і вказуються в інвойсах на кожну окрему партію товару. 2.2. Ціни на товар, умови поставки, умови оплати вказані в інвойсі і обумовлюються на кожну партію товару. 2.3. Ціни на товар та умови поставки (відповідно до правил ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року) обумовлюються на кожну партію товару окремо і вказуються в інвойсі. 2.4. Ціни на товар включають в себе вартість самого товару, упаковки, маркування, навантаження і його доставки до обумовленого умовами пункту. 2.5. При зміні в одному модельному ряду номенклатури товару, ціна знову внесеного виробу приймається за аналогічним виробом. При цьому, сума контракту залишається незмінною. У наданому інвойсі № К20L103 від 14.12.2020 відсутні відомості щодо виробника товару. Торгівельна марка LIBERTON зазначена виключно на товар мультиварки , на інші товари - запасні частини до мультиварки - відомості щодо торгівельної марки не вказані. Відповідно до цінової бази даних митних органів наявні митні оформлення подібних товарів за ціною за одиницю вище ніж заявлена. Вище зазначені обставини призвели до сумніву у правильності визначення митної вартості товару. Між декларантом та відповідачем проводилась процедура консультацій, тобто обмін наявною інформацією, в усному та електронному порядку, про що свідчать електронні повідомлення та дані гр. 33 оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товару. Листом від 08.02.2021 декларант повідомив митний орган про відсутність бажання надати додаткові документи, що підтверджують заявлену вартість товару. Заявлена вартість товару Блендери побутові 2,0829 дол.США/шт., що відповідає 1, 2282 дол/кг. Згідно цінової інформації ЄАІС наявне митне оформлення подібного товару блендер згідно призначення, комплектності, торгівельної марки BANNO. Goid Diamond , виробник та відправник - Китай, імпортованого на умовах поставки- CPT, митне оформлення яких здійснено за ціною контракту за ЕМД від 13.01.2021 № UА100080/2021/580285 за ціною 4,52 дол.США/шт. На підставі вище зазначеного, при прийнятті рішення про коригування митної вартості від 08.02.2021 № UА110140/2021/000006/1 відповідачем скоригована митна вартість товару за другорядним методом визначення митної вартості - резервним методом, згідно з положеннями ст. 64 МКУ, яка грунтується на раніше визнаній (визначеній) митній вартості за ЕМД від 13.01.2021 № UА100080/2021/580285 за ціною 4,52 дол.США/шт. Позивач на підставі рішення про коригування митної вартості товарів від 08.02.2021 № UА 110140/2021/000006/1 оформив товар за МД від 08.02.2021 № UА110140/2021/001144 під гарантійні зобов`язання, що є підставою для надання додаткових документів до 30.04.2021. Картка відмови від 08.02.2021 № UА110140/2021/00012 видана відповідачем у зв`язку з тим, що заявлену у МД від 08.02.2021 № UА110140/2021/001102 митну вартість скориговано за рішенням про коригування митної вартості товарів від 08.02.2021 № UА 110140/2021/000006/1, що вказує на процедурну неможливість митного оформлення товару за заявленою у МД від 08.02.2021 № UА 110140/2021/001102 митною вартістю.

Справа розглядається судом в порядку спрощеного провадження за приписами статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 01 березня 2020 року між компанією NINGBO KITCHEN APPLIANCE CO (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ФІРМА АДЕЛІЯ (покупець) укладено контракт № РФШ/ФL-2020, за умовами якого продавець продає, а покупець купує товар - побутову техніку, посуд, столові прибори, згідно інвойсів на кожну поставку, які є невід`ємною частиною даного контракту.

Продавець NINGBO KITCHEN APPLIANCE CO., LTD є виробником та відправником товару.

08.02.2021 року ТОВ ФІРМА АДЕЛІЯ подано електронну митну декларацію № UА 110140/2021/001102, згідно з якою, задекларовано до Дніпровської митниці Держмитслужби товар згідно Комерційного Інвойсу № К20L103 від 14.12.2020.

До митної декларації додано:

- пакувальний лист б/н від 14.12.2020;

- рахунок-фактура (інвойс) № К20L103 від 14.12.2020;

- коносамент № UTRUST20120224 від 24.12.2020;

- автотранспортна накладна № 0126 від 30.01.2021;

- декларація про походження товару № К20L103 від 14.12.2020;

- прайс-лист від 01.11.2020;

- додаток до контракту № 1 від 28.12.2020;

- зовнішньоекономічний договір № НАІ/АL-2020 від 01.03.2020;

- інструкція від 01.12.2020;

- інформація морських агентів від 27.01.2021;

- копія митної декларації країни відправлення № 310420200549109357 від 24.12.2020

За результатом перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, виявлено наступні розбіжності:

Відповідно до пункту 4.3 контракту № НАІ/АL від 01.03.2020 оплата за товар може проводитись як на умовах передоплати, так і на умовах оплати інвойсу через 180 днів після отримання товару на складі покупця в Україні, і це зазначається в інвойсі на конкретну партію товару. Вказана схема розрахунків за поставлений товар, з урахуванням наявності посередника у вказаній зовнішньоекономічній операції, може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості згідно статті VІІ ГАТТ. Якщо рахунок сплачено, документи, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до положень ч. 2 ст. 53 МКУ є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Однак, зазначені документи декларантом не надано.

Відповідно до п. 6.3 наданого до митного оформлення контракту № НАІ/АL від 01.03.2020 зазначено, що продавець гарантує якість товару протягом 12 місяців з дня здійснення поставки за умови його нормального експлуатування. При виявленні дефектів протягом зазначеного терміну, не є наслідком неправильної експлуатації, під технічним контролем і за погодженням сторін після процедури сервісного обслуговування, організованого продавцем, продавець зобов`язується компенсувати їх вартість покупцеві. Вказаний документ, що містить відомості про якісні характеристики та мають вплив на його вартість, до митного оформлення не надано.

У графі 44 ЕМД декларантом заявлено характер контракту № НАІ/АL від 01.03.2020, як укладеного з виробником під кодом 4104 . У відповідності до наказу Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011 Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій код документа 4104 означає Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів . Згідно відомостей інвойсу ЕМД, виробник товару NINGBO KITCHENAPPLIANCE CO., LTD. Торгівельна марка товару № 1 - LIBERTON . Для підтвердження виробника товарів можуть бути надані документи, в тому числі: - копія ліцензії на виробництво товару; - копія нормативно-технічної документації на виготовлення товару; - копія сертифікату на систему якості товару; - копія сертифікату продукції власного виробництва; - копія свідоцтва про присвоєння товару штрихового коду ЕАN. У контракті відсутні відомості щодо безпосереднього виробника та торгівельної марки.

Відповідно до розділу 2 контракту SHIE/AL-2020 від 05.05.2020 передбачено: 2.1. Ціни на товар встановлюються в доларах США і вказуються в інвойсах на кожну окрему партію товару. 2.2. Ціни на товар, умови поставки, умови оплати вказані в інвойсі і обумовлюються на кожну партію товару. 2.3. Ціни на товар та умови поставки (відповідно до правил ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року) обумовлюються на кожну партію товару окремо і вказуються в інвойсі. 2.4. Ціни на товар включають в себе вартість самого товару, упаковки, маркування, навантаження і його доставки до обумовленого умовами пункту . 2.5. При зміні в одному модельному ряду номенклатури товару, ціна знову внесеного виробу приймається за аналогічним виробом. При цьому, сума контракту залишається незмінною. У наданому інвойсі № К20L103 від 14.12.2020 відсутні відомості щодо виробника товару. Торгівельна марка LIBERTON зазначена виключно на товар мультиварки , на інші товари - запасні частини до мультиварки - відомості щодо торгівельної марки не вказані. Відповідно до цінової бази даних митних органів наявні митні оформлення подібних товарів за ціною за одиницю вище ніж заявлена.

08.02.2021 року Дніпровська митниця Держмитслуби прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA110140/2021/000006/1.

Також, відповідачем прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110140/2021/00012, мотивовану тим, що при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів виявлено невідповідність обраного декларантом методувизначення митної вартості товару умовам, навденим у главі 9 МКУ, відповідно до ст. 54, ч. 6, п.3. У зв`язку з неможливістю використання обраного декларантом методу визначення митної вартості, згідно ст. 55 МКУ митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості № UA110140/2021/000006/1 від 08.02.2021. Відповідно до глави 4 МКУ, кожна особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів, організацій, їх посадових осіб та інших працівників.

Позивач не погоджується із рішенням та карткою відмови в прийнятті митної декларації, просить визнати їх протиправними та скасувати посилаючись на те, що ним були надані митному органу всі документи, які підтверджують митну вартість товарів, визначені ст.53 Митного кодексу України та розбіжності вказані митним органом не впливають на визначення митної вартості товару та не можуть бути підставою для витребування додаткових документів у декларанта за приписами ст.ст.52, 53 МК України.

Надаючи оцінку обґрунтованості висновків митного органу та правомірності оскаржуваного рішення про визначення митної вартості товарів, суд зазначає, що відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України у випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

За приписами частини 8 статті 52 Митного кодексу України у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та (або) бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Положеннями статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 52 Митного кодексу України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною 2 статті 58 Митного кодексу України та пунктом 1.14 наказу Міністерства фінансів України Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення № 599 від 24.05.2012, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 року за № 984/21296, передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та(або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та(або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що метод визначення митної вартості товару за ціною договору є основним. На підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару, що визначена за першим методом, митному органу необхідно надати відповідні документи. При цьому застосування кожного наступного методу у їх послідовності можливе лише у разі обґрунтованої та об`єктивної неможливості застосування попереднього методу.

В ході перевірки правильності визначення митної вартості товарів, Дніпровська митниця Держмитслуби дійшла висновку про неможливість застосування методу за ціною договору, оскільки в ході перевірки правильності визначення митної вартості товару виявлені невідповідності та розбіжності у документах та відомостях, наданих до митного контролю, відсутність підтвердження числових значень складових митної вартості товару, ціни, що фактично сплачена.

Проте, суд вважає необґрунтованими висновки митного органу з огляду на наступне.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та (або) бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Суд враховує, що орган доходів і зборів має повноваження на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів у тому разі, коли у документах, поданих декларантом для митного оформлення наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас цим, повноваженням митниці на витребування додаткових документів кореспондує обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких заявлена митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією. І на підставі тих, що надані додатково з ініціативи декларанта чи на вимогу митного органу.

За умовами частини другої статті 53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Отже, банківські платіжні документи надаються до митного оформлення у разі сплати рахунку.

Тобто, відсутність платіжного документу про оплату товару, не є законодавчо встановленою підставою для коригування митної вартості товару, оскільки надані позивачем документи не містили жодних розбіжностей, у них відсутні ознаки підробки, вони містять достатні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Посилання посадових осіб митного органу на те, що документ, який містить відомості про якісні характеристики та мають вплив на його вартість до митного оформлення не надано, суд оцінює критично, оскільки надання до митного оформлення такого документа не передбачено приписами ст. 53 МКУ.

Доводи відповідача, що у наданих документах відсутні відомості щодо виробника товару, є безпідставними з огляду на те, що п. 1.3 контракту НАІ/АL від 01.03.2020 визначено, що продавець NINGBO KITCHENAPPLIANCE CO., LTD є виробником та відправником товару

Також, суд зазначає, що у наданому інвойсі № К20L103 від 14.12.2020 зазначено у описі товарів блендери торгівельної марки LIBERTON (LHB-0600, LHB-0602, LHB-1003, LHB-1002).

У митній декларації зазначено моделі вказаних блендерів, а саме: LHB-0600, LHB-0602, LHB-1003, LHB-1002, що відповідає іншим документам, що надані до митного оформлення та свідчить про безпідставність доводів митного органу.

Щодо правомірності застосування резервного методу визначення митної вартості задекларованого позивачем товару, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Умовами частини другої статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя статті 57 МК України).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

Частиною восьмою статті 57 МК України визначено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а висловив таку правову позицію: …у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

Водночас, спірне рішення про коригування митної вартості не містить обгрунтування неможливості застосування жодного із попередніх методів та порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість).

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Отже, надані до митного оформлення документи, повною мірою підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не мають протиріч та розбіжностей, які б не дозволяли митному органу провести обчислення митної вартості за основним методом.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем при здійсненні митного оформлення товару було надано всі необхідні та достатні документи, що дають можливість визначити всі складові митної вартості товару, та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом із тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Неподання декларантом інших запитуваних митницею документів під час митного оформлення, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Вказана правова позиція відображена у постанові Верховного Суду від 27.06.2019 в адміністративній справі № 803/667/17.

Суд зазначає, що досліджені судом первинні документи, які також були подані позивачем до митного органу, повністю підтверджують митну вартість товару, задекларовану за основним методом.

Крім того, митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору. Відтак, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення митного органу є необґрунтованими, висновки відповідача базуються на припущеннях, без об`єктивної та перевіреної інформації.

З огляду на викладене, рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці Держмитслужби: № UА 110140/2021/000006/1 від 08.02.2021 є таким, що суперечить закону та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 12 статті 264 у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Враховуючи вище викладені обставини, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно прийняв картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 110140/2021/00012 від 08.02.2021.

Оцінюючи правомірність дій та рішень суб`єкта владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб`єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю ФІРМА АДЕЛІЯ підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з положень ч.1 ст.139 КАС України, якими встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ФІРМА АДЕЛІЯ за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби необхідно стягнути судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4540,00 грн. відповідно до платіжного доручення № 281 від 11 лютого 2021 року.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ФІРМА АДЕЛІЯ до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА110140/2021/000006/1 від 08.02.2021 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА110140/2021/00012 від 08.02.2021 року.

Стягнути з бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби (вул. Княгині Ольги, буд. 22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43350935) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ФІРМА АДЕЛІЯ (вул. Наукова, буд. 1, офіс 601, селище Дослідне, Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл., 52071, код ЄДРПОУ 43154742) - судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 4540,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна