Рішення

від 11.05.2021 по справі 160/2469/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2021 року Справа № 160/2469/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О. С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ФОРТЕС ГРУПП до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови, -

ВСТАНОВИВ :

18.02.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю ФОРТЕС ГРУПП звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпровської митниці Держмитслужби, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної митної служби України Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів: UA110110/2021/300002/1 від 12.01.2021 року;

- визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, Державної митної служби України Дніпровської митниці: UA1100110/2021/00004 від 11.01.2021 року, UA1100110/2021/00005 від 11.01.2021 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем здійснено митне оформлення партії товару (вироби з чорних металів, для застосування у транспортних засобах цивільного призначення: болти з головками, з нарізною різьбою) на митному посту Дніпровської митниці Держмитслужби. Однак, у митному оформленні товарів було відмовлено з підстав відсутності документального підтвердження відомостей, що піддаються обчисленню та підтверджують числові значення митної вартості товарів за методом визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) та відповідачем сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, відповідно до якої застосовано резервний метод визначення вартості товарів та, відповідно, прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Позивач вважає картку відмови та рішення протиправними та необгрунтованими, оскільки документи, подані позивачем до митного оформлення містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а також надавали можливість відповідачу визначити митну вартість товару, відповідач не мав права витребовувати у позивача додаткові документи та відмовляти у розмитненні товару позивачу за ціною контракту. Позивач не погоджується із зазначеними рішеннями відповідача, вважає їх необгрутованими та такими, що прийняті з порушенням вимог законодавства, у зв`язку із чим вони підлягають скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2021 року відкрито провадження у справі № 160/2469/21 та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

17.03.2021 року судом отримано відзив Дніпровської митниці Держмитслужби на позовну заяву ТОВ ФОРТЕС ГРУПП , у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що декларант позивача 11.01.2021 року звернувся до Дніпровської митниці Держмитслужби для здійснення митного оформлення товару - вироби з чорних металів, для застосування в транспортних засобах цивільного призначення: болти з головками, з нарізною різьбою в асортименті , ввезеного на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту від 01.01.2019 № К_1/2019 з ZHEJIANG SHUANGTAI VEHICLE PARTS CO., LTD, Китай та подав електронну митну декларацію № UA110110/2021/000201. Митна вартість товару заявлена за ціною договору відповідно до ст. 58 МКУ. Автоматизованою системою аналізу та управління ризиками за електронною митною декларацією, крім інших, згенеровано форми контролю: контроль правильності визначення митної вартості товару. Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів. Поставка товару заявлена до митного оформлення на підставі зовнішньоекономічного контракту від 01.01.2019 2019 № К_1/2019 з ZHEJIANG SHUANGTAI VEHICLE PARTS CO., LTD, Китай. Відповідно до відомостей графи 44 ЕМД (4104-угода з виробником). Інформація щодо торговельної марки оцінюваного товару відсутня. Пунктом 2.3контракту передбачена заявка на кожну конкретну партію товару - такі документи декларантом не надано. Умовами поставки оцінюваної партії товару є попередня оплата, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, декларантом не надано (п. 2 ст. 53 МКУ). Подання платіжних доручень про оплату товару є обов`язковим, з урахуванням зазначених умов контракту (специфікації) - передплата, а також закінчення терміну дії контракту на дату здійснення митного оформлення. Декларантом не надано сертифікати якості та сертифікати відповідності, які передбачені п.п. 2.1 та 6.3 контракту. У пункті 12.7 контракту зазначено, що надається прайс-лист у електронному вигляді з подальшим обміном на оригінал. Наданий декларантом прайс-лист містить інформацію на обмежений асортимент для конкретного імпортера, що не відповідає такому поняттю. Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. На практиці термін прейскурант частіше використовується для зазначення цін на перелік послуг. Таким чином, наданий до митного контролю прайс-лист має суб`єктивний характер в розумінні вимог ст. 52 МКУ. Поставка оцінюваної партії товару заявлена до митного оформлення на комерційних умовах поставки FOB - порт Китаю Ningbo. Пунктом 3.5 контракту зазначено, що страхування може здійснюватися за домовленістю сторін (мовою оригіналу при обоюдности сторон ). Витрати на страхування, як складової митної вартості, декларантом не надано. Пунктом 4.1 контракту зазначено, що вартість товару та витрати на його транспортування зазначаються у додатках на кожну партію товару. У наданому додатку № 4 від 19.10.2020 витрати по транспортуванню відсутні. Митну вартість декларантом заявлено з урахуванням сплати за морське перевезення вантажу за межами державного кордону України та експедиторської винагороди - 38420,21 грн. Договір на транспортно-експедиційне обслуговування від 02.01.2017 № Ц020117: передбачає оформлення заявки на організацію транспортно-експедиційного обслуговування з визначальними відомостями відносно доставки оцінюваної партії товару. Декларантом заявка на транспортно-експедиційне обслуговування не надана. Пункт 4.1.1 передбачає перелік послуг та їх вартість, пункт 4.1.2 - письмове погодження таких послуг та їх вартості. Таких документів, які підтверджують складові митної вартості, декларантом не надано. Наявність складових митної вартості, які не подані декларантом, крім іншого, підтверджується коносаментом WMS20104326Е, виданим на комбіноване транспортування морською лінією ААА China Limited. Всупереч вимогам п. 2 та п. 10 ст. 58 та частини 2 ст. 52 МКУ, документи з відомостями про визначення митної вартості, які повинні базуватись на об`єктивних, документально підтверджених даних, декларантом не надано.12.01.2021 декларантом додатково надано: копія експортної ВМД від 12.11.2020 № 310120200516737057 без перекладу; заявка на перевезення від 26.10.2020 № 6. У наданій МД країни відправлення від 12.11.2020 № 210120200516737057 зазначено відмінний від задекларованого номер коносаменту, а саме: 205864850F, а в гр. 44 митної декларації зазначений WMS20104326Е. Вказане може свідчити про наявність не включених до ціни складових митної вартості щодо навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів за межами митної території України, що передбачено ч. 10 ст. 58 МКУ. Відповідно до умов угоди на транспортно-експедиційне обслуговування від 02.01.2017 № Ц020117 експедитор надає транспортно-експедиційні послуги з організації та забезпечення перевезень вантажів на усьому маршруті. Крім того, вартість за організацію таких послуг та експедиторська винагорода за межами митної території України декларантом не заявлена та відсутня у наданих документах. Відповідно до наданої заявки на перевезення від 26.10.2020 № 6 вартість послуг на перевезення контейнеру, у якому надійшов вантаж, зазначена в доларах США, проте не зазначено за яким курсом здійснюється перерахунок у гривню. Крім того, наявна вартість транспортно-експедиційного обслуговування, декларантом така складова митної вартості не додана. При здійсненні перерахунку числові значення не підтверджуються. Декларантом не надано документів, що підтверджують виробника товарів та надання сертифікатів якості, які передбачено п. 2.1 та п. 6.3 самого контракту від 01.01.2019 № К_1/2019. Відомості щодо виробника товару повинні бути зазначені у інвойсах, підписаних сторонами контракту відповідно до вимог п. 2.2 контракту від 01.01.2019 № К_1/2019. Декларантом наведено у електронному інвойсі МД № UA110110/2021/000201 відомості щодо виробника ZHEJIANG SHUANGTAI VEHICLE PARTS CO., LTD. Відповідно до п. 2.2 зовнішньоекономічного контракту від 01.01.2019 № К_1/2019 продавець зобов`язується поставити товар, а покупець прийняти та оплатити на умовах, передбачених контрактом товар у кількості, асортименті та строки визначені в інвойсі, який є невід`ємною частиною контракту. Інвойс погоджується та підписується сторонами. В інвойсі до контракту вказуються: повне найменування товару, виробник, країна походження, кількість, вартість за одиницю, загальна вартість, номер та дата контракту, умови поставки, умови оплати, найменування продавця, найменування покупця, найменування та реквізити вантажовідправника та отримувача, місце призначення вантажу та інші узгоджені сторонами умови. У поданому до митного оформлення інвойсі від 19.10.2020 № ST20200420 відсутні відомості щодо виробника та строків поставки. У складі додаткових документів декларантом не надано сертифікатів, що підтверджують виробника товарів та не надано роз`яснень щодо наданих документів, які містять розбіжності. Відповідно до п. 3.5 контракту страхування може проводитись за узгодженням сторонами. До митного оформлення декларантом не надано документів щодо страхування вантажу та вартості страхування. Крім того, відповідно до п. 4.1 контракту від 01.01.2019 № К_1/2019: вартість товару та витрати по його транспортуванню вказуються у додатках до контракту. Однак, відповідно до ч. 10 ст. 58 МКУ додаються такі витрати (складові митної вартості) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням . Відповідно до п. 5.1 контракту весь товар, що постачається повинен бути упакованим і промаркованим відповідно до технічних умов виробника товарів. Проте, контрактом від 01.01.2019 № К_1/2019 не визначено, чи входить у вартість товару вартість упаковки та пакування, у зв`язку з чим відсутні необхідні відомості, що підтверджують числові значення заявленої митної вартості. Додатково повідомлено, що відповідно до додаткової угоди від 30.12.2019 № 1 до контракту від 01.01.2019 № К_1/2019 строк дії контракту до 31 грудня 2020 року. Таким чином, на дату митного оформлення термін дії контракту закінчився. Надані додаткові документи не спростовують виявлені митним органом розбіжності та не підтверджують числові значення складових митної вартості за оцінюваною партією товару. Виявлені митницею розбіжності та неповні відомості, які впливають на числові значення складових митної вартості товарів, не спростовані позивачем ні під час прийняття оспорюваного рішення, ні в позовній заяві. Згідно п. 3 ст. 337 МКУ проведено контроль співставлення - автоматизоване порівняння даних, які містяться в митній декларації або інших документах, поданих для митного оформлення, з даними, які містяться в електронних копіях МД: UA807170/2020/041174 від 14.08.2020, а саме: болти з чорних металів, з різьбою та з шестигранною головкою, виготовлені зі сталі в асортименті - 5184,9 кг. Призначені для використання в якості автомобільного кріплення. Торгівельна марка: немає даних. Країна виробництва:CN, виробник: CHANGZHOU DRINTI AUTO PARTS Co., LTD, випущено у вільний обіг за угодою з виробником на умовах поставки FOB порт Китай з митною вартістю - 2,023365 (2,0234) доларів США за 1 кг. Відповідно до основної одиниці виміру згідно ТНЗЕД митна вартість, визначена митницею, згідно з положеннями ст. 64 МКУ, грунтується на ціновій інформації відповідно до наявної у митного органу інформації щодо вартості оцінюваних товарів: митна вартість товару № 1 - 2,0234 дол. США/кг (оформлено МД: UA807170/2020/041174 від 14.08.2020). Консультації проведено. У зв`язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, з урахуванням вище зазначеного, прийнято рішення про коригування митної вартості від 12.01.2020 № UA110110/2021/300002/1. Рішення про коригування митної вартості товарів прийнято митницею відповідно до норм чинного законодавства. У зв`язку з прийняттям митницею рішення про коригування митної вартості товару, позивачу відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови від 12.02.2021 № UA110110/2021/00004.

Справа розглядається судом в порядку спрощеного провадження за приписами статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 08 січня 2019 року між компанією ZHEJIANG SHUANGTAI VEHICLE PARTS CO., LTD (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ФОРТЕС ГРУПП (покупець) укладено контракт № К_1/2019, за умовами якого продавець продає, а покупець купує товар - автомобільні запчастини в асортименті, номенклатурі та кількості, вказані в специфікаціях до цього контракту.

Для здійснення митного оформлення товару, позивачем до Дніпровської митниці подано митну декларацію № UA/110110/2021/000201, в якій визначено митну вартість товару за основним методом, тобто за ціною контракту щодо товару, який імпортується.

До митної декларації додано:

- пакувальний лист № ST20200420 від 19.10.2020 року;

- інвойс № ST20200420 від 19.10.2020;

- коносамент WМS20104326Е від 14.11.2020;

- автотранспортна накладна СМR 5970/1 від 07.01.2021;

- сертифікат № С207195897760006 від 09.12.2020;

- додаткова угода № 1 від 30.12.2019;

- платіжне доручення № 5 від 26.10.2020;

- калькуляція № 30-13 від 30.12.2020;

- довідка про транспортні витрати № 1050 від 30.12.2020;

- рахунок про сплату транспортних витрат № LS-4329160 від 30.12.2020;

- прайс б/н від 01.09.2020;

- додаток до контракту № 4 від 19.10.2020;

- специфікація № 4 від 19.10.2020;

- контракт К_1/2019 від 01.01.2019;

- договір про транспортно-експедиційні послуги № Ц020117 від 02.01.2017.

За результатом перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, виявлено наступні розбіжності:

Відповідно до відомостей графи 44 ЕМД (4104 - угода з виробником). Інформація щодо торгівельної марки оцінюваного товару - відсутня. Пунктом 2.3 контракту передбачена заявка на кожну конкретну партію товару, такі документи декларантом не надано.

Умовами поставки оцінюваної партії товару є попередня оплата, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, декларантом не надані.

Декларантом не надано сертифікати якості та сертифікати відповідності, які передбачено п. 2.1 та п. 6.3 контракту.

У п. 12.7 контракту передбачено, що надається прайс-лист у електронному вигляді з подальшим обміном на оригінал, наданий декларантом прайс-лист містить інформацію на обмежений асортимент для конкретного імпортера, враховуючи зазначене не відповідає такому поняттю.

Поставка оцінюваної партії товару заявлена до митного оформлення на комерційних умовах поставки FOB - порт Китаю Ningbo. Пунктом 3.5 контракту зазначено, що страхування може здійснюватися за обоюдною згодою. Витрати на страхування, як складової митної вартості, декларантом не додані.

Пунктом 4.1 контракту зазначено, що вартість товару та витрати по його транспортуванню зазначаються у додатках на кожну партію товару. У наданому додатку № 4 від 19.10.2020 витрати по транспортуванню відсутні.

Митну вартість декларантом заявлено з урахуванням сплати за морське перевезення вантажу за межами державного кордону України та експедиторської винагороди- 38420,21 грн. Договір на транспортно-експедиційне обслуговування від 02.01.2017 № Ц020117 передбачає оформлення заявки на організацію транспортно-експедиційного обслуговування з визначальними відомостями відносно доставки оцінюваної партії товару, декларантом заявка на транспортно-експедиційне обслуговування не надана.

Пункт 4.1.1 передбачає перелік послуг та їх вартість, пункт 4.1.2 - письмове погодження таких послуг та їх вартості, Таких документів, які підтверджують складові митної вартості декларантом не надано.

Наявність складових митної вартості, які не додані декларантом, крім іншого, підтверджуються коносаментом WMS20104326Е, виданим на комбіноване транспортування морською лінією ААА China Limited. Усупереч вимогам п. 2 та п. 10 ст. 58 та ч. 2 ст. 52 МКУ декларантом, документи з відомостями про визначення митної вартості , які повинні базуватись на об`єктивних, документально підтверджених даних декларантом не надано.

12.01.2021 декларантом додатково надано: копія експортної ВМД від 12.11.2020 № 310120200516737057 без перекладу; заявка на перевезення від 26.10.2020 № 6.

За результатом розгляду додатково наданих документів, митним органом зазначено наступне.

В даній МД країни відправлення від 12.11.2020 № 310120200516737057зазначено відмінний від задекларованого номер коносаменту, а саме 205864850F, а в графі 44 митної декларації зазначений WMS20104326Е. Вказане може свідчити про наявність не включених до ціни складових митної вартості щодо навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів за межами митної території України.

Відповідно до умов угоди на транспортно-експедиційне обслуговування від 02.01.2017 № Ц020117 експедитор надає транспортно-експедиційні послуги з організації та забезпечення перевезень вантажів на усьому маршруті. Крім того, вартість за організацію таких послуг та експедиторська винагорода за межами митної території України декларантом не заявлена та відсутня у наданих документах.

Відповідно до наданої заявки на перевезення від 26.10.2020 № 6 вартість послуг на перевезення контейнеру, у якому надійшов вантаж, зазначена в доларах США, проте не зазначено, за яким курсом здійснюється перерахунок у гривню. Крім того, наявна вартість транспортно експедиційного обслуговування, декларантом така складова митної вартості не додана.

Додатково повідомлено, що відповідно до додаткової угоди від 30.12.2019 № 1 до контракту від 01.01.2019 № К_1/2019 строк дії контракту до 31 грудня 2020 року.

12.01.2021 року Дніпровська митниця Держмитслуби прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA110110/2021/300002/1.

Також, відповідачем прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110110/2021/00004, мотивовану тим, що відсутнє фактичне надходження грошових коштів на депозитний рахунок митниці у якості передплати за митне оформлення, чим порушено вимоги п. 4 ч. 1 ст. 266 МКУ.

Крім того, відповідачем прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110110/2021/00005.У зв`язку з неможливістю використання обраного декларантом методу визначення митної вартості, згідно ст. 55 МКУ митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості № UA110110/2021/300002/1 від 12.01.2021. Відповідно до ст. 25 МКУ, кожна особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів, організацій, їх посадових осіб та інших працівників.

Позивач не погоджується із рішенням та карткою відмови в прийнятті митної декларації, просить визнати їх протиправними та скасувати посилаючись на те, що ним були надані митному органу всі документи, які підтверджують митну вартість товарів, визначені ст.53 Митного кодексу України та розбіжності вказані митним органом не впливають на визначення митної вартості товару та не можуть бути підставою для витребування додаткових документів у декларанта за приписами ст.ст.52, 53 МК України.

Надаючи оцінку обґрунтованості висновків митного органу та правомірності оскаржуваного рішення про визначення митної вартості товарів, суд зазначає, що відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України у випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

За приписами частини 8 статті 52 Митного кодексу України у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та (або) бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Положеннями статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 52 Митного кодексу України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною 2 статті 58 Митного кодексу України та пунктом 1.14 наказу Міністерства фінансів України Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення № 599 від 24.05.2012, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 року за № 984/21296, передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та(або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та(або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що метод визначення митної вартості товару за ціною договору є основним. На підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару, що визначена за першим методом, митному органу необхідно надати відповідні документи. При цьому застосування кожного наступного методу у їх послідовності можливе лише у разі обґрунтованої та об`єктивної неможливості застосування попереднього методу.

В ході перевірки правильності визначення митної вартості товарів, Дніпровська митниця Держмитслуби дійшла висновку про неможливість застосування методу за ціною договору, оскільки в ході перевірки правильності визначення митної вартості товару виявлені невідповідності та розбіжності у документах та відомостях, наданих до митного контролю, відсутність підтвердження числових значень складових митної вартості товару, ціни, що фактично сплачена.

Проте, суд вважає необґрунтованими висновки митного органу з огляду на наступне.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та (або) бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Суд враховує, що орган доходів і зборів має повноваження на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів у тому разі, коли у документах, поданих декларантом для митного оформлення наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас цим, повноваженням митниці на витребування додаткових документів кореспондує обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких заявлена митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією. І на підставі тих, що надані додатково з ініціативи декларанта чи на вимогу митного органу.

За умовами частини другої статті 53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Так, позивачем під час митного оформлення товару було надано платіжне доручення в іноземній валюті № 5 від 26.10.2020 про сплату позивачем на рахунок ZHEJIANG SHUANGTAI VEHICLE PARTS CO., LTD 19 345,28 дол. США. Призначення платежу: контракт № К_1/2019 від 08.01.2019, інвойс № ST20200420 від 19.10.2020.

Отже, банківські платіжні документи про оплату товару було надано до митного оформлення.

Щодо неподання заявки на кожну конкретну партію товару, суд зазначає наступне.

У картці відмови відповідач посилається на пункт 2.3 Контракту, яким передбачена заявка на кожну конкретну партію товару, та зауважує про відсутність у складі наданих позивачем документів такої заявки.

Необхідно вказати, що порядок оформлення та подання заявки, направлення заявки, визначений в п. 2.3 Контракту, стосується виключно взаємовідносин між покупцем та постачальником, а отже, відсутність такої заявки не може бути підставою для сумнівів у правильності визначення митної вартості товару.

Окрім цього, у постанові Верховного Суду від 16.11.2018 року у справі №813/1012/17 з цього приводу висловлена позиція, що вимога митниці про надання додаткових документів, зокрема, заявки на поставку товарів, подання якої не передбачено ні статтею 53 Митного кодексу України, ні Правилами заповнення декларації митної вартості, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 - безпідставна, оскільки вказана заявка не містить відомостей, щодо вартості товару, а відтак, жодним чином не може підтверджувати його митну вартість.

Щодо відсутності сертифікатів якості та відповідності, суд вказує на таке.

Так, у постанові пленуму Вищого адміністративного суду України Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року від 13.03.2017 № 2, зазначено, що у митних процедурах вимоги до доказів законом не врегульовано, тому до процедур митного контролю можуть бути за аналогією застосовані відповідні правила з адміністративного судочинства.

Так, ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено таку вимогу до доказів, як належність. Вимога належності доказів означає, що суб`єкт, який вирішує справу по суті, повинен брати до уваги лише ті докази, які стосуються предмета доказування.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу відомості про якість товару, що відсутні у наданому позивачем сертифікаті безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим, відсутність у складі наданих документів до митного оформлення відомостей про якість та відповідність товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями (відсутність таких відомостей) не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

У постанові Верховного Суду від 16.11.2018 року у справі №813/1012/17 висловлена правова позиція стосовно ненадання до митного оформлення декларантом документів на підтвердження якості товару, яка полягає у тому, що виключний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження митної вартості, наведений у статті 53 Митного кодексу України, і серед цього переліку відсутні документи щодо якості товарів.

А отже, ця обставина не може бути підставою для сумнівів у правильності визначення митної вартості товару, оскільки, документи щодо якості та відповідності товарів не підтверджують та не спростовують ціну товару, відповідно не впливають на числові значення митної вартості товару.

Щодо витрат на транспортування та витрат на страхування, суд зазначає таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що товар було поставлено на виконання умов контракту № К_1/2019, за умовами якого поставка оцінюваного товару заявлена до митного оформлення на комерційних умовах поставки FOB згідно Офіційних Правил тлумачення комерційних термінів Міжнародної торгівельної палати в редакції 2010 р. (Інкотермс-2010).

Поставка оцінюваного товару заявлена до митного оформлення на комерційних умовах поставки FOB - порт Китаю Ningbo.

За умовами п. 3.5 контракту страхування може проводитись за взаємною згодою покупця та продавця.

Однак, жодних доказів взаємної згодою між покупцем та продавцем щодо страхування вантажу відповідачем не наведено.

Водночас, за офіційними правилами тлумачення торгівельних правил Інкотермс-2010 термін CIР означає, що постачальник здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Він же, постачальник, зобов`язаний оплатити і витрати перевезення товару до названого місця призначення, і прийняти на себе обов`язок забезпечення страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення.

Крім того, довідка про транспортні витрати № 1050 від 30.12.2020, видана ТОВ Ламан Шиппинг , містить відомості про те, що страхування вантажу отримувачем не проводилось.

Враховуючи вище викладене, суд зазначає, що поставка товару на умовах CIР передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені і витрати на перевезення, і витрати на страхування, які впливають на митну вартість товару, тому для цілей визначення митної вартості товару ця вартість не потребує коригування, тобто фактурна вартість дорівнює митній вартості. Так само, як не потребують додаткового документального підтвердження і умови поставки, які визначені офіційними правилами тлумачення торгівельних правил Інкотермс-2010.

Зазначене, в свою чергу, свідчить про те, що додаткові витрати на страхування та транспортування товару погодженого сторонами місця призначення, згідно з вимогами частини десятої статті 58 МК України, позивач не поніс, у зв`язку з чим вимоги контролюючого органу про необхідність надання декларантом додаткових документів на підтвердження страхування вантажу та його транспортування є безпідставними, а коригування митної вартості, заявленої позивачем, на цій підставі - необґрунтованим.

Щодо зауважень відповідача по наданому декларантом прайс-листу продавця, суд зазначає наступне.

У картці відмови митний орган вказує, що наданий позивачем прайс-лист не є таким, що відповідає його визначенню.

Необхідно зазначити, що виключний перелік документів, що підтверджують митну вартість товарів визначено частиною 2 статті 53 Митного кодексу України. До таких документів не відноситься прайс-лист.

Відтак, жодним нормативно-правовим актом України не встановлено вимог до змісту та форми прайс-листа постачальника. Порядок складання іноземними суб`єктами документів в іноземних державах та вимоги щодо форми та змісту таких документів визначаються законодавством відповідної іноземної держави.

Прайс-лист виробника товару не має імперативного характеру та не є документом, що підтверджує митну вартість товару, і за наявності його у декларанта може прийматися митними органами лише до уваги як додаткове джерело інформації для прийняття рішення щодо правильності визначення митної вартості.

Прайс-лист виробника товару виступає в якості документу, що підтверджує митну вартість товару, лише за наявності розбіжностей, неповноти відомостей чи неточностей в основних документах.

З огляду на викладене, суд вважає безпідставними та необ`єктивними висновками відповідача про непідтвердження наданим позивачем прайс-листом об`єктивно та достовірно заявленої митної вартості товару.

Верховним Судом при прийнятті рішень у справах про коригування митної вартості неодноразово висловлювались наступні правові висновки щодо умов оплати за товар: У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта .

Така правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 804/4680/16.

Також, суд зазначає, що закінчення строку дії контракту на час розмитнення товару не впливає на числові значення вартості такого товару, що свідчить про безпідставність доводів митного органу.

Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Умовами частини другої статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя статті 57 МК України).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

Частиною восьмою статті 57 МК України визначено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а висловив таку правову позицію: …у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

Водночас, спірне рішення про коригування митної вартості не містить обгрунтування неможливості застосування жодного із попередніх методів та порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість).

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Отже, надані до митного оформлення документи, повною мірою підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не мають протиріч та розбіжностей, які б не дозволяли митному органу провести обчислення митної вартості за основним методом.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем при здійсненні митного оформлення товару було надано всі необхідні та достатні документи, що дають можливість визначити всі складові митної вартості товару, та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом із тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Неподання декларантом інших запитуваних митницею документів під час митного оформлення, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Вказана правова позиція відображена у постанові Верховного Суду від 27.06.2019 в адміністративній справі № 803/667/17.

Суд зазначає, що досліджені судом первинні документи, які також були подані позивачем до митного органу, повністю підтверджують митну вартість товару, задекларовану за основним методом.

Крім того, митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору. Відтак, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення митного органу є необґрунтованими, висновки відповідача базуються на припущеннях, без об`єктивної та перевіреної інформації.

З огляду на викладене, рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці Держмитслужби: UA110110/2021/300002/1 від 12.01.2021 року, є таким, що суперечить закону та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 12 статті 264 у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Враховуючи вище викладені обставини, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно прийняв картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA1100110/2021/00004 від 11.01.2021 року, UA1100110/2021/00005 від 11.01.2021 року.

Оцінюючи правомірність дій та рішень суб`єкта владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб`єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю ФОРТЕС ГРУПП підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з положень ч.1 ст.139 КАС України, якими встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ФОРТЕС ГРУПП за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби необхідно стягнути судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4540,00 грн. відповідно до платіжного доручення № 476 від 11 лютого 2021 року.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ФОРТЕС ГРУПП до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної митної служби України Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів: UA110110/2021/300002/1 від 12.01.2021 року.

Визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, Державної митної служби України Дніпровської митниці: UA1100110/2021/00004 від 11.01.2021 року, UA1100110/2021/00005 від 11.01.2021 року.

Стягнути з бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби (вул. Княгині Ольги, буд. 22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43350935) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ФОРТЕС ГРУПП (пр-т. Богдана Хмельницького, буд. 151-М, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 41009942) - судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 4540,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна