Рішення
від 11.05.2021 по справі 160/11021/20
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2021 року Справа № 160/11021/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ" до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ" (далі - ТОВ "ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ", позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Київської митниці Держмитслужби (далі - Київська митниця, відповідач), в якому позивач просить: визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів.

Ухвалою суду від 11.09.2020 року роз`єднано позовні вимоги у справі №160/10861/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ" до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень.

В провадження №160/11021/20 виділено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ" до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA100070/2020/000307/2 від 13.07.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100070/2020/00257.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 04.02.2020 року між ТОВ "ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ" (покупцем) та компанією JIANGSU INTER-CHINA GROUP CORPRATION (Китай) (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №0402.20. У липні 2020 року за наведеним контрактом на адресу позивача на умовах поставки СРТ-Київ, надійшли товари. На підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення (за ціною договору), позивач надав митному органу повний пакет документів, передбачений статтею 53 Митного кодексу України, що в свою чергу містять достовірні відомості про визначення митної вартості товарів, які грунтуються на об`єктивних, документально підтверджених даних. Проте, під час проведення митного контролю, відповідачем витребувано додаткові документи у зв`язку з тим, що ТОВ "ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ" не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки СРТ витрат, пов`язаних з транспортуванням, завантаженням, вивантаженням товарів до названого місця призначення; в товаросупровідних документах не вказані конкретні умови оплати; контрактом передбачено, що товар постачається в Україну на умовах поставки CIF та можуть бути змінені в рахунках-фактури, але поставка товару відбувається на умовах СРТ-Київ; у наданому коносаменті портом призначення та місцем призначення зазначено одне місто - CHORNOMORSK, що суперечить умовам поставки СРТ-Київ; перевізником (особою, відповідальною за фрахт) у коносаменті наведено українську компанію. Позивач заперечує проти наведених доводів митниці, оскільки умови поставки СРТ-Київ (Інкотермс 2010) передбачають включення до вартості товару вартості транспортування до місця призначення, що відповідає і умовам контракту. Відповідач припустився помилки щодо неможливості встановити який спосіб оплати дійсний для оцінюваних товарів, оскільки за мовами контракту кінцевий строк оплати - до кінці дії контракту. ТОВ "ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ" не подано додаткові документи, а відповідачем безпідставно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів із застосуванням резервного методу визначення митної вартості. Вважаючи рішення про коригування митної вартості протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 15.09.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

13.10.2020 року представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що за результатами здійснення митного контролю було встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості містять розбіжності та не містять усіх відомостей, що впливають на числові значення складових митної вартості товару та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Київською митницею проведено з позивачем процедуру консультацій та запропоновано надати додаткові документи. Проте, позивач не усунув виявлені розбіжності, внаслідок чого Київською митницею винесено оскаржуване рішення про визначення митної вартості товарів. Відповідачем було послідовно застосовано методи визначення митної вартості товарів та відкориговану митну вартість за резервним методом із урахуванням митної вартості імпортованого товару за раніше оформленою митною декларацією. За наведених обставин, оскаржуване рішення прийнято митницею відповідно до норм чинного законодавства.

15.10.2020 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що відповідач не заперечує і не спростовує, що документи позивач подав з дотриманням термінів, передбачених частинами 2 та 3 статті 53 Митного кодексу України для подання як основних, так і додаткових документів, засвідчивши це оскаржуваною карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також змістом графи 18 та 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів. Позивач вважає, що зміст відзиву свідчить про відсутність у відповідача достатніх та достовірних доказів викладених ним обставин, у зв`язку з чим винесене відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам статті 55 Митного кодексу України, зокрема, не містить обґрунтованих причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано.

У зв`язку зі складністю справи, на підставі ухвали від 30.11.2020 року суд перейшов до розгляду справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 29.01.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні.

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника в порядку письмового провадження.

Враховуючи неявку представників сторін в судове засідання, керуючись частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 04.02.2020 року між ТОВ "ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ" (покупцем) та іноземною компанією JIANGSU INTER-CHINA GROUP CORPRATION (Китай) (продавець) укладено зовнішньоекономічний Контракту №0402.20.

За умовами Контракту Продавець продає, а Покупець купує товар у кількості та за ціною, обумовленими в Інвойсах до цього контракту, які є невід`ємною частиною (п. 1.1. Контракту).

Загальна сума Контракту становить 3 000 000,00 (три мільйони) доларів США. В ціну товару включено вартість тари, упаковки, маркування, перевезення (в т.ч. завантаження, вивантаження, обробка, та їх транспортування до порту), страхування, та інших витрат, оплата яких за умовами поставки в редакції Інкотермс 2010 передбачена Продавцем. Сторони звільняють одна одну від зобов`язань зі страхування вантажу за цим контрактом (п. 2.1. Контракту).

Умови поставки CIF Одеса, Чорноморськ, Південний (Інкотермс 2010). (п. 3.1. Контракту).

Умови поставки можуть бути змінені за взаємною згодою сторін і вказані в рахунках-фактурах (п. 3.2. Контракту).

Товар, який придбано Покупцем згідно з даним Контрактом передається на реалізацію на території України з кінцевим строком оплати до кінця дії дійсного Контракту. Умови оплати Товару можуть бути змінені за згодою Сторін та вказуються у комерційних рахунках та/або рахунках-фактурах на кожну окрему партію Товару відповідно (п. 4.1. Контракту).

Покупець також має право достроково оплатити товар повністю або частково, а Покупець зобов`язаний прийняти грошові кошти, що надійшли від Покупця, в якості належного виконання зобов`язань за цим Контрактом. При цьому, передплата, здійснена Покупцем, підлягає зарахуванню в рахунок майбутніх поставок товару або на вимогу Покупця повертається Продавцем протягом 3-х календарних днів з моменту отримання вимоги Покупця. У разі здійснення Покупцем 100% передплати, продавець не пізніше ніж за 10 днів до відвантаження будь-якими наявними в його розпорядженні засобами зв`язку інформує про це Покупця шляхом виставлення Покупцеві Інвойсу в розмірі 100% від загальної суми товару, що поставляється. В цьому випадку Товар повинен бути поставлений Покупцю або здійснене повернення передплати не пізніше 90 днів від дати попередньої оплати (п. 4.2. Контракту).

Платіж здійснюється в доларах США шляхом грошового переказу з рахунку покупця на рахунок Продавця (п. 4.3. Контракту).

За наведеним Контрактом на адресу позивача на умовах поставки CРТ-Київ надійшов Товар, зокрема,: Товар №1 - „інструмент ручний з вмонтованим електричним двигуном, працює від зовнішнього джерела живлення, не містить радіопередавачів та приймачі: мережевий дриль-шуруповерт, 2-скор TD-72 - 3000 шт., мережевий дриль-шуруповерт, 2-скор TD-72Q - 2000 шт., мережений дриль-шуруповерт TD-60 - 1400 шт.» на суму 21510,00 доларів США; Товар №3 - „ручний інструмент: стамеска в асортименті - 18360 шт.» на суму 5956,80 доларів США; Товар №5 - „запасні частини до електроінструменту дрилі-шуруповерту: ліва/права частини корпусу - 20 шт., кнопка - 68 шт., муфта тріскачки - 20 шт.» на суму 18,28 доларів США; Товар №8 - „запасні частини до електроінструменту дрилі-шуруповерту: ротор - 300 шт., статор - 200 шт.» на суму 144,00 доларів США.

З метою митного оформлення товару 13.07.2020 року декларантом позивача подано до Київської митниці ЕМД №UA100070/2020/424593 разом з наступними документами:

-пакувальний лист PACKING LIST № TR20/026F від 31.05.2020 року (код документу 0271);

- рахунок-фактура INVOICE № TR20/026F від 31.05.2020 року (код документу 0380);

- коносамент BILL OF LADING №WMS20052685 від 31.05.2020 року (код документу 0705);

- міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) № 360779 від 07.07.2020 року (код документу 0730);

- документ про походження товару №TR20/026F від 31.05.2020 року (код документу 0862);

-акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу UA500110/2020/000584 від 10.07.2020 року (код документу 1701);

- висновок експерта №ГО-1491 від 10.07.2020 року Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016);

- комерційну пропозицію ОFFER б/н від 31.05.2020 року (код документу 3022);

- контракт №0402.20 від 04.02.2020 (код документу 4100).

При здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості, відповідачем встановлено, що документи, для підтвердження митної вартості товару містять розбіжності та не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме:

1) пунктом 4 контракту від 04.02.2020 року передбачена можливість попередньої оплати або відстрочка платежу, проте в наданих документах не вказано певні умови оплати за оцінюваний товар (передоплата, відстрочення платежу та на який термін), таким чином відсутня можливість встановити який спосіб оплати дійсний для оцінюваної партії товарів, а отже відсутні відомості щодо ціни яка сплачена або підлягає сплаті. Також зазначено, що умови оплати є одним із умов угоди (комерційні рівні), які впливають на ціну товару;

2) пунктом 3.1. контракту від 04.02.2020 року передбачено, що товар постачається в Україну на умовах поставки CIF та можуть бути змінені в рахунках-фактури. Поставка товару відбувається на умовах СРТ-Київ, що зазначено у рахунку-фактурі № TR20/026F від 31.05.2020 року. Разом з тим у наданому коносаменті №WMS20052685 від 31.05.2020 року портом призначення та місцем призначення зазначено одне місто - CHORNOMORSK, що суперечить умовам поставки СРТ-Київ;

3) перевізником (особою, відповідальною за фрахт) у коносаменті наведено українську компанію, що також суперечить зазначеним умовам поставки СРТ-Київ, оскільки продавець у такому випадку укладає всі договори перевезення;

4) не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки СРТ витрат, пов`язаних з транспортуванням, страхуванням та робіт, пов`язаних із завантаженням товарів при доставці до названого місця призначення.

Позивачу запропоновано надати додаткові документи:

1)договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2)рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3)рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із використанням умов договору (угоди, контракту);

4)каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

5)копію митної декларації країни відправлення з перекладом на мову офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, відповідно до ст.254 МКУ;

6)якщо здійснено страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування з перекладом на мову офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, відповідно до ст.254 МКУ;

7)якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

8)транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

9)виписку з бухгалтерської документації;

10) за наявності інші платіжні та/або банківські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

13.07.2020 року листом №1307/3 позивач повідомив про відсутність можливості надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.

За результатом проведеної митної оцінки та процедури консультацій з декларантом, митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA100000/2020/000307/2 від 13.07.2020 року, згідно з яким відкоригована задекларована митна вартість товару із застосуванням резервного методу з використанням наявної у митного органу інформації рівня митної вартості товарів зі схожими найменуваннями, однаковими торгівельними марками, тотожними комерційними умовами за вищими рівнями митної вартості.

В обґрунтування рішення зазначено, що причинами, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано є: неподання декларантом всіх запрошених документів, відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, що не дає можливість митному органу перевірити декларування всіх складових митної вартості у повному обсязі.

У зв`язку з прийняттям митницею рішення про коригування митної вартості товару, позивачу було відмовлено в митному оформленні та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100070/2020/00257.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Пунктом 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України (надалі - МК України) визначено, що митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно - правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно з Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).

Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.

За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).

Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант, який заявляє митну вартість товару, зобов`язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з частиною 1 статтею 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 статті 53 МК України визначено документи, які підтверджують митну вартість товарів: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок - фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі - продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно зі статтею 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості товару і з цією метою мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки зазначеної митної вартості в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Оцінюючи висновки відповідача про наявність розбіжностей у документах, наданих до митного оформлення, що стали підставою для витребування додаткових документів та коригування заявленої позивачем митної вартості, суд виходить з такого.

Київською митницею зазначено, що пунктом 4 контракту від 04.02.2020 року передбачена можливість попередньої оплати або відстрочка платежу, проте в наданих документах не вказано певні умови оплати за оцінюваний товар (передоплата, відстрочення платежу та на який термін), таким чином відсутня можливість встановити який спосіб оплати дійсний для оцінюваної партії товарів, а отже відсутні відомості щодо ціни яка сплачена або підлягає сплаті. Також зазначено, що умови оплати є одним із умов угоди (комерційні рівні), які впливають на ціну товару.

Так, п. 4.1. Контракту передбачено, що товар, який придбано Покупцем згідно з даним Контрактом передається на реалізацію на території України з кінцевим строком оплати до кінця дії дійсного Контракту. Умови оплати Товару можуть бути змінені за згодою Сторін та вказуються у комерційних рахунках та/або рахунках-фактурах на кожну окрему партію Товару відповідно.

Враховуючи надання позивачем до митного оформлення лише інвойсу (рахунку-фактури), який не містить умов щодо порядку проведення оплати, а контрактом передбачена можливість оформленні і інших документів (комерційних рахунків), що можуть містити інші умови оплати партії товару, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів відповідача.

Київською митницею зазначено, що пунктом 3.1. контракту від 04.02.2020 року передбачено, що товар постачається в Україну на умовах поставки CIF та можуть бути змінені в рахунках-фактури. Поставка товару відбувається на умовах СРТ-Київ, що зазначено у рахунку-фактурі № TR20/026F від 31.05.2020 року. Разом з тим у наданому коносаменті №WMS20052685 від 31.05.2020 року портом призначення та місцем призначення зазначено одне місто - CHORNOMORSK, що суперечить умовам поставки СРТ-Київ. Також, перевізником (особою, відповідальною за фрахт) у коносаменті наведено українську компанію, що також суперечить зазначеним умовам поставки СРТ-Київ, оскільки продавець у такому випадку укладає всі договори перевезення. Декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки СРТ витрат, пов`язаних з транспортуванням, страхуванням та робіт, пов`язаних із завантаженням товарів при доставці до названого місця призначення.

Так, з пункту 3.1. Контракту вбачається, що умови поставки визначені сторонами - CIF Одеса, Чорноморськ, Південний (Інкотермс 2010). Відповідно до п. 3.2. Контракту умови поставки можуть бути змінені за взаємною згодою сторін і вказані в рахунках-фактурах. Згідно з п. 2.1. Контракту в ціну товару включено вартість тари, упаковки, маркування, перевезення (в т.ч. завантаження, вивантаження, обробка, та їх транспортування до порту), страхування, та інших витрат, оплата яких за умовами поставки в редакції Інкотермс 2010 передбачена Продавцем.

У наданому інвойсі № TR20/026F від 31.05.2020 року визначено інші умови поставки СРТ-Київ.

Термін СРТ ("Фрахт/перевезення оплачене до") Інкотермс-2010 означає, що Продавець передає товар перевізнику або іншій особі, номінованому продавцем, в узгодженому місці (якщо таке місце погоджено сторонами) і що продавець зобов`язаний укласти договір перевезення і нести витрати з перевезення, необхідні для доставки товару в узгоджене місце призначення.

Враховуючи ту обставину, що за умовами Контракту в ціну товару включено перевезення (в т.ч. завантаження, вивантаження, обробка, та їх транспортування до порту), а поставка відбувалась за умовами СРТ-Київ, у відповідача були підстави для перевірки врахування чи неврахування у складі митної вартості товарів вартості транспортування товару до м. Києва та зазначені обставини не дають можливість митному органу перевірити декларування всіх складових митної вартості у повному обсязі.

З огляду на зазначене, суд погоджується з доводами Київської митниці, що надані декларантом документи не містять всіх відомостей щодо складових митної вартості та містять розбіжності; декларантом не виконано вимоги щодо надання додаткових документів.

На підставі частини 6 статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обгрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною 1 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Таким чином, внаслідок неподання декларантом запрошених документів, відсутність повних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, що не дає можливості митному органу перевірити декларування всіх складових митної вартості у повному обсязі, у відповідача були правові підстави для прийняття оскаржуваного рішення про коригування заявленої митної вартості товарів.

Статтею 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно з частинами 1, 2 статті 64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Встановлені обставини справи свідчать, що митну вартість скориговано із застосуванням другорядного методу (резервного методу) визначення митної вартості згідно з положеннями статті 64 МК України.

Під час визначення митної вартості товару відповідачем не застосовано метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів у зв`язку з відсутністю вартості операцій з ідентичними товарами, прийнятої митним органом. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосований у зв`язку з відсутністю вартості операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не застосований у зв`язку з відсутністю ціни, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в України непов`язаному з продавцем покупцю. Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не може бути використаний у зв`язку з відсутністю даних, необхідних для проведення розрахунків. Метод визначення митної вартості на основі додавання вартості (обчислена вартість) не застосований у зв`язку з відсутністю наданої виробником товарів, що оцінюються або від його імені інформації про їх вартість.

В оскаржуваному рішенні відповідачем зазначено: причини, через які митна вартість імпортованого товару не може бути визначена за ціною договору (контракту), обґрунтована послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом; про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом; посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби з зазначенням номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваного товару.

Отже, враховуючи встановлені у цій справі обставини та відсутністю правових підстав для застосування попередніх методів визначення митної вартості товарів, суд дійшов висновку, що відповідач при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості заявленого позивачем товару діяв в межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України.

Згідно з пунктами 7.1., 7.2. Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за № 1360/21672 631 в усіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку; у картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття МД, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.

Досліджена судом картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100070/2020/00257 відповідає зазначеним вимогам, а тому підстави для її скасування відсутні.

Суд критично оцінює посилання представника позивача на судову практику судів вищих ланок у справах за участю митних органів, оскільки зазначені судові рішення винесені за інших фактичних обставин справ.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ" задоволенню не підлягають.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову розподіл судових витрат не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ (адреса: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.21, кім.522-1; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 42942657) до Київської митниці Держмитслужби (адреса: 03124, м. Київ, б-р Вацлава Гавела, 8-А; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 43337359) про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови - відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Бондар

Дата ухвалення рішення11.05.2021
Оприлюднено13.05.2021

Судовий реєстр по справі —160/11021/20

Ухвала від 23.09.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Пасічник С.С.

Постанова від 04.08.2021

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Мельник В.В.

Постанова від 04.08.2021

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Мельник В.В.

Ухвала від 26.07.2021

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Мельник В.В.

Ухвала від 01.07.2021

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Мельник В.В.

Ухвала від 18.06.2021

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Мельник В.В.

Рішення від 11.05.2021

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Бондар Марина Володимирівна

Ухвала від 18.02.2021

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Бондар Марина Володимирівна

Ухвала від 29.01.2021

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Бондар Марина Володимирівна

Ухвала від 30.11.2020

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Бондар Марина Володимирівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні