Рішення

від 16.04.2021 по справі 340/536/21

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/536/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Дегтярьової С.В., розглянув у порядку спрощеного провадження (письмового провадження) адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача: Суботцівської сільської ради (27444, Кіровоградська обл., Знам`янський р-н, с. Суботці, вул. Центральна, 24, ЄДРПОУ:04365106)

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Суботцівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області щодо не розгляду його клопотання від 21.12.2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою про відведення земельної ділянки у власність;

- зобов`язати розглянути на черговій сесії Суботцівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області його клопотання від 21.12.2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га, яка знаходиться на території Суботцівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.02.2021 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (а.с.13-14).

Позов мотивовано тим, що позивач реалізуючи своє право на отримання земельної ділянки, у встановленому законом порядку 22.12.2020 р. направив на адресу відповідача клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства. Вказане клопотання відповідачем отримано 26.12.2020 р. Позивач стверджує, що всупереч вимогам частини 7 статті 118 Земельного кодексу України Суботцівська сільська рада не розглянула вказане клопотання та не прийняла рішення про надання або про відмову у наданні позивачу такого дозволу, чим допустила протиправну бездіяльність.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову (а.с.20-23). Відповідач стверджував, що з грудня і до лютого 2021 року сесії Суботцівської сільської ради з розгляду земельних питань не проводились. Відповідач вказує, що 26.02.2021 р. відбулось засідання 6 сесії 8 скликання Суботцівської сільської ради де була розглянута заява позивача і прийняте рішення по суті клопотання. Щодо стягнення витрат на надання правової допомоги, відповідач вказує, що понесені позивачем судові витрати в розмірі 2300,00 грн. є завищеними.

Розглянувши справу в порядку спрощеного (письмового) провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

23.12.2020 р. Суботцівською сільською радою отримано клопотання ОСОБА_1 від 21.12.2020 р. про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Суботцівської ОТГ суміжно із земельною ділянкою з кадастровим номером 3522280800:02:000:5175. До заяви додано копії паспорта, ідентифікаційного коду, а також графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки та посвідчення УБД (а.с.24-28).

У спосіб та строки визначені Земельним кодексом України та Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" рішення з приводу клопотання позивача прийнято не було, що і стало підставою для звернення до суду з даними позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч.2 ст.14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до п. "б" ч.1 ст.81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

З огляду на ч.2 ст.116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

При цьому, відповідно до змісту пп. "в" ч.3 ст.116 Земельного кодексу України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

На підставі п. "б" ч.1 ст.121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Відповідно до ч.ч.6, 7 ст.118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Пунктами "а", "б" ч.1 ст.12 Земельного кодексу України визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до п.34 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 р. №280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно з ч.1 ст.46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Частиною 5 статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням.

Аналіз наведених норм, які регламентують порядок вирішення органами місцевого самоврядування питань регулювання земельних відносин, свідчить, що Суботцівська сільська рада, зареєструвавши 23.12.2020 року клопотання позивача про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки за рахунок земель комунальної власності у межах норм безоплатної приватизації, повинна була перевірити вказане клопотання на відповідність його вимогам статей 116, 118, 121 ЗК України і у місячний строк прийняти рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність або, у разі виявлення обставин, передбачених абз.1 ч.7 ст.118 ЗК України, - прийняти рішення про відмову у наданні такого дозволу з наведенням відповідних мотивів.

Вирішення клопотання повинно відбуватись в порядку, визначеному Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", тобто на пленарному засіданні Суботцівської сільської ради, із прийняттям відповідного рішення, оскільки саме такий спосіб прийняття рішень з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру передбачений законодавством.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачем у строк передбачений законодавством не здійснено розгляду клопотання позивача та не прийнято з цього питання відповідного рішення по суті, що свідчить про допущення відповідачем протиправної бездіяльності в цій частині, а тому позовні вимоги про визнання бездіяльності протиправною підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача розглянути на черговій сесії Суботцівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області його клопотання від 21.12.2020 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га, яка знаходиться на території Суботцівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області та прийняти рішення з урахуванням висновків суду, суд зазначає наступне.

Відповідач у поданому до суду відзиві на позов вказує, що 26 лютого 2021 року відбулося засідання 6 сесії 8 скликання Суботцівської сільської ради де було розглянуто клопотання позивача про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою, щодо виділення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства і прийняте відповідне рішення з цього питання.

Судом встановлено, що на офіційному веб-сайті Суботцівської сільської ради оприлюднено рішення шостої сесії восьмого скликання Суботцівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 26.02.2021 року №332, яким відмовлено позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність загальною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, що свідчить про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог про зобов`язання відповідача розглянути його клопотання від 21.12.2020 року, а тому в позові в цій частині належить відмовити.

Щодо розподілу судових витрат.

У позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу.

Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

Як вказала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Позивач на підтвердження розміру витрат на правову допомогу адвоката надав копії таких документів: договір про надання юридичних послуг №АВ/2021-02/02 від 12.02.2021 року, акт виконаних робіт (надання послуг) до цього договору від 15.02.2021 року, квитанцію до прибуткового касового ордера №025 від 12.02.2021 (а.с.8-11).

З огляду на критерії реальності витрат на професійну правничу допомогу, судом встановлено, що відображені в акті виконаних робіт (надання послуг) до договору про надання юридичних послуг №АВ/2021-02/02 від 12.02.2021 р. від 15.02.2021 р. види наданих послуг є достовірними та необхідними, оскільки підлягали вчиненню при зверненні до суду та під час розгляду справи. Окрім того, співвідносячи надані послуги з їх обсягом та витраченим часом, суд вважає, що заявлений представником позивача розмір правничої допомоги відповідає критерію розумності.

Суд враховує, що надані представником позивача докази на підтвердження розміру витрат на оплату правничої допомоги відповідають вимогам ч.5 ст.134 КАС України. При цьому відповідачем відповідно до приписів ч.7 ст.134 КАС України не доведено, що витрати позивача на правничу допомогу є неспівмірними в розумінні ч.5 ст.134 КАС України.

Відповідно до частин 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на викладене підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу, які з урахування часткового задоволення позову, належить відшкодувати позивачеві у розмірі 1150,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Суботцівської сільської ради.

Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297, 382 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Суботцівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області щодо не розгляду клопотання ОСОБА_1 від 21.12.2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у встановлений ст.118 Земельного кодексу України строк.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1150,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Суботцівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області (ЄДРПОУ: 04365106) .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду С.В. Дегтярьова