Рішення

від 11.05.2021 по справі 480/7901/20

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2021 р. Справа № 480/7901/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (далі - відповідач, ГУ Держгеокадастру у Сумській області) про зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою та надати у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку площею 2,0000 га (кадастровий номер 5924780700:02:001:0028), яка розташована за межами населених пунктів на території Басівської сільської ради Сумського району Сумської області.

Свої вимоги мотивувала тим, що відповідно до статей 118, 186-1 Земельного кодексу України єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу. Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку статті 186-1 Земельного кодексу України, норми статті 118 Земельного кодексу України не містять. При цьому перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватись саме на етапі погодження такого проекту. Так, наголосила, що висновком Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 30.06.2020 № 12957/82-20 проект землеустрою щодо відведення мені земельної ділянки у власність було погоджено.

Ухвалою суду від 16.11.2020 вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представником відповідача було подано відзив на позовну заяву, в якому, з урахуванням поданих доказів, просив відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що у липні 2020 року до ГУ Держгеокадастру у Сумській області із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Басівської сільської ради Сумського району Сумської області звернулася громадянка ОСОБА_1 . Під час розгляду ГУ Держгеокадастру у Сумській області проекту з землеустрою було встановлено, що на кадастровому плані земельної ділянки не зазначено кадастровий номер сформованої земельної ділянки. Утвореної під час поділу іншої земельної ділянки..

Відповідно до ст.34 Закону України Про Державний земельний кадастр на кадастровому плані земельної ділянки відображається кадастровий номер земельної ділянки.

Таким чином, ГУ Держгеокадастру у Сумській області було прийнято наказ від 10.08.2020 № 18-23909/16-20-СГ, яким відмовлено ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, загальною площею 2,0 га, кадастровий номер 5924780700:02:001:0028, для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Басівської сільської ради Сумського Сумської області.

Крім того, у відзиві зазначив, що вимога зобов`язати відповідача затвердити проект землеустрою є втручанням в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства. Суд не вправі зобов`язати відповідача до вчинення тих дій, які згідно із земельним законодавством України можуть здійснюватися лише за його розсудом.

Станом на сьогодні відповіді на відзив позивачем не надано.

Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що наказом ГУ Держгеокадастру у Сумській області від 02.04.2020 №18-13864/16-20-СГ "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою" відповідно до поданого клопотання надано позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Басівської сільської ради Сумського району Сумської області орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства (а.с.23).

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки щодо відведення земельної ділянки позивачу у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Басівської сільської ради Сумського району Сумської області (кадастровий номер 5924780700:02:001:0028), який було погоджено відповідно до висновку ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 30.06.2020 №12957/82-20 (а.с.52).

Позивач 24.07.2020 вперше звернулася до ГУ Держгеокадастру у Сумській області із заявою про затвердження вказаного проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,00га сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства розташованої на території Басівської сільської ради Сумського району Сумської області за межами населених пунктів (а.с.12), однак відповідач наказом від 10.08.2020 №18-23909/16-20-СГ відмовив позивачу у затвердженні проекту землеустрою земельної ділянки з підстави не зазначення на кадастровому плані земельної ділянки кадастрового номеру сформованої земельної ділянки, утвореної під час поділу іншої земельної ділянки (а.с.13).

Позивач 27.08.2020 вдруге звернулася до ГУ Держгеокадастру у Сумській області із заявою про затвердження вказаного проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,00га сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства розташованої на території Басівської сільської ради Сумського району Сумської області за межами населених пунктів (а.с.10), однак відповідач повторно наказом від 14.09.2020 №18-28179/16-20-СГ відмовив позивачу у затвердженні проекту землеустрою земельної ділянки з підстав, що згідно статті 25 Закону України "Про землеустрій" відповідність документації із землеустрою положенням нормативно-технічних документів, державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою у паперовій формі засвідчується підписом та особистою печаткою сертифікованого інженера-землевпорядиика, який відповідає за якість робіт із землеустрою. В матеріалах проекту не всі сторінки підписані сертифікованим інженером-землевпорядником та не завірені його особистою печаткою (а.с.11).

Позивач 22.09.2020 втретє звернулася до ГУ Держгеокадастру у Сумській області із заявою про затвердження вказаного проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,00га сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства розташованої на території Басівської сільської ради Сумського району Сумської області за межами населених пунктів (а.с.8).

Однак відповідач знову наказом від 07.10.2020 №18-30612/16-20-СГ відмовив позивачу у затвердженні проекту землеустрою земельної ділянки з підстав, що згідно поданого проекту землеустрою встановлено, що каталог координат зовнішніх меж на кадастровому плані земельної ділянки виконані в системі координат СК-63, яка не відповідає державній геодезичній референцній системі координат УСК-2000. Відповідно до пункту дев`ять розділу III наказу Про затвердження Порядку використання Державної геодезичної референцної системи координат УСК-2000 при здійсненні робіт із землеустрою від 02.12.2016 року № 509, обробка матеріалів зйомок при виконанні робіт із землеустрою здійснюється в системі координат УСК-2000 або в місцевій системі координат, однозначно зв`язаній із системою координат УСК-2000 (а.с.9).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, що склалися в даному випадку між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.116 Земельного кодексу України від 25.10.2001 №2768-ІІІ (далі - Земельний кодекс України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст.122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Статтею 118 Земельного кодексу України визначається порядок безоплатної приватизації земельних ділянок.

Так, зокрема, частинами 6-7 ст.118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Відповідно до ч. 8 ст.118 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до ч. 4 вказаної статті розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту, а щодо земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, розробник подає оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на погодження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а до органів, зазначених у частині третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

Згідно з ч. 5 ст. 186-1 Земельного кодексу України органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації (частина 6 ст. 186-1).

За частиною 8 ст. 186-1 Земельного кодексу України у висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений). Органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки. Повторна відмова не позбавляє права розробника проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки усунути недоліки проекту та подати його на погодження.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивачем на розгляд відповідача було надано проект, в якому містився висновок ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 30.06.2020 №12957/82-20 про розгляд документації із землеустрою, в якому експертом ГУ Держгеокадастру у Харківській області вказано, що проект відповідає вимогам земельного законодавства та прийнятим до нього нормативно-правовим актам (а.с.52), заперечень з цього приводу не надано.

Згідно з положеннями ч.ч.9-10 статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Системний аналіз вказаних норм Земельного кодексу України свідчить про те, що єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку статті 186-1 Земельного кодексу України, норми статті 118 Земельного кодексу України не містять. При цьому перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватись саме на етапі погодження такого проекту.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постановах від 06.03.2019 (справа №1640/2594/18), від 27.10.2020 (справа № 480/313/19).

Натомість, серед іншого, в наказі від 07.10.2020 №18-30612/16-20-СГ (а.с.9), прийнятого відповідачем за останньою заявою позивача про затвердження проекту землеустрою від 22.09.2020 (а.с.8), відповідач, з посиланням на наказ Про затвердження Порядку використання Державної геодезичної референцної системи координат УСК-2000 при здійсненні робіт із землеустрою , відмовив позивачу у затвердженні проекту землеустрою з посиланням на те, що каталог координат зовнішніх меж на кадастровому плані земельної ділянки виконані в системі координат СК-63, яка не відповідає державній геодезичній референцній системі координат УСК-2000.

Проте, суд не погоджується з таким висновком відповідача, оскільки вказана в наказі підстава відмови у затвердженні проекту землеустрою не передбачена ст. 186-1 Земельного кодексу України.

При цьому, суд зауважує, що дійсно, відповідно до п.9 розділу III Порядку використання Державної геодезичної референцної системи координат УСК-2000, затвердженого наказом Міністерством аграрної політики та продовольства України від 02.12.2016 №509, обробка матеріалів зйомок при виконанні робіт із землеустрою здійснюється в системі координат УСК-2000 або в місцевій системі координат, однозначно зв`язаній із системою координат УСК-2000.

Водночас, як встановлено судом, у пункті 2 пояснювальної записки до проекту землеустрою вказано, що координати вихідних пунктів Державної геодезичної мережі надані адміністратором Банку геодезичних даних ДП "Науково-дослідний інститут геодезії і картографії". Система координат UА_UСS_2000/LCS_59/ (місцева система координат Сумської області від УСК- 2000).

Перехід від "малоточної" системи координат СК-42 та похідних від неї СК-63, "Місцевої-" та "Місцева II" до високоточної системи координат УСК-2000 можливий тільки перерахунком координат за допомогою трансформаційного поля, побудованого за суміщеними точками, координати яких відомі в двох системах координат.

В зв`язку з цим після перерахунку поворотних точок меж земельних ділянок 'малоточної"" системи координат СК-42 та похідних від неї СК-63 , "Місцевої" та "Місцева Г до високоточної системи координат УСК-2000 змінюються лінійні проміри між поворотними точками меж земельних ділянок, що зазначені на кадастрових планах та у - відомостях обчислення площ земельних ділянок (а.с.17).

Крім того, даний проект землеустрою був погоджений без зауважень та в ньому зазначено, що даний проект відповідає земельному законодавству та прийнятих відповідно до нього нормативно-правовим актам (а.с.52).

Відтак, на переконання суду, вказана в наказі від 07.10.2020 №18-30612/16-20-СГ (а.с.9), прийнятого відповідачем за останньою заявою позивача про затвердження проекту землеустрою від 22.09.2020, підстава для відмови у затвердженні проекту землеустрою є необґрунтованою, та не є тією підставою, яка визначена в Земельному кодексі України як підстава для відмови у затвердженні проекту землеустрою.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Таким чином, вказана в наказі від 07.10.2020 №18-30612/16-20-СГ підстава для відмови у затвердженні проекту землеустрою є необґрунтованою та не передбачена приписами Земельного кодексу Україну та такий наказ не може відповідати критеріям правомірності, визначених в ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи встановлені судом обставини у справі та досліджені докази, суд приходить до висновку, що відповідач, відмовляючи позивачу наказом від 07.10.2020 №18-30612/18-20-СГ в задоволенні заяви про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, не дотримався вимог Земельного кодексу України, тому суд, з урахуванням вимог ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України вважає необхідним визнати такий наказ протиправним, скасувавши його, та зобов`язати ГУ Держгеокадастру у Сумській області затвердити проект землеустрою щодо відведення позивачу у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Басівської сільської ради Сумського району Сумської області.

Щодо доводів відповідача про те, що суд не може зобов`язати орган владних повноважень до прийняття конкретного рішення, оскільки це буде фактичне втручання в його дискреційні повноваження, суд зазначає, що згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".

При цьому, слід зазначити, якщо відмова відповідного органу визнана судом протиправною, а іншого варіанту поведінки у суб`єкта владних повноважень за законом не існує, то суд має право зобов`язати такий орган влади вчинити конкретні дії, які б гарантували захист прав і свобод позивача.

У справі, що розглядається, повноваження щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою чи надання мотивованої відмови у його наданні, регламентовано статтею 118 Земельного кодексу України.

У даному випадку у відповідача є обов`язок затвердити проект землеустрою чи відмовити його затвердженні, але на законних підставах.

Такий висновок суду кореспондується з правовою позицією Верховного Суду України, яка викладена у рішенні від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15, у якому суд вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Таким чином, враховуючи, що процес надання позивачу формальної відмови у затвердженні проекту землеустрою може тривати безкінечно, в даному випадку не буде втручанням суду в дискреційні повноваження ГУ Держгеокадастру у Сумській області, а зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Сумській області затвердити проект землеустрою щодо відведення позивачу у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Басівської сільської ради Сумського району Сумської області буде обґрунтованим, повним та належним способом захисту порушеного права позивача, оскільки відповідач протиправно надав формальну відмову з підстав, не передбачених діючим законодавством.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вказане положення, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ Держгеокадастру у Сумській області суму судового збору в розмірі 840,80грн., сплаченого нею за подання позовної заяви згідно квитанції від 10.11.2020 (а.с.3зворот).

Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (40030, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 25, код ЄДРПОУ 39765885) про зобов`язання вчинити дії - задоволено.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 07.10.2020 №18-30612/16-20-СГ, яким ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,00га сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства розташованої на території Басівської сільської ради Сумського району Сумської області за межами населених пунктів.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області затвердити проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Басівської сільської ради Сумського району Сумської області.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (40030, м.Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 25, код ЄДРПОУ 39765885) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в рахунок повернення сплачений при подачі позову до суду судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 11.05.2021.

Суддя І.Г. Шевченко