Рішення

від 11.05.2021 по справі 640/6308/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

11 травня 2021 року справа №640/6308/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю М.С.Л. (далі по тексту - позивач, ТОВ М.С.Л. ) доГоловного управління ДПС у м Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві); провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11 грудня 2019 року №0385510410 В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, зазначаючи про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, виходячи з того, що податковий борг позивача розстрочено рішенням в адміністративній справі №826/12186/16 шляхом погашення податкового боргу ТОВ М.С.Л. з податку на прибуток у розмірі 28 916 936,39 грн. протягом 36 місяців зі сплатою заборгованості рівними частинами у сумі по 9 638 645,47 грн. за наступним графіком: перший платіж - до 01 жовтня 2017 року, другий платіж - до 01 жовтня 2018 року, третій платіж - до 01 жовтня 2019 року.

Позивач наголошує, що несвоєчасна сплата податку на прибуток відбулася не з його, оскільки внаслідок застосування у відношенні ТОВ М.С.Л. персональних санкцій, позивач не мав можливості здійснювати безготівкові розрахунки. Проте, сплачені позивачем суми податку на прибуток зараховувалися відповідачем на погашення іншого податкового боргу, чим порушено виконання рішення в адміністративній справі №826/12186/16.

Ухвалою від 18 березня 2020 року Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження в адміністративній справі №640/6308/20 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Ухвалою від 11 травня 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва відмовив у задоволенні клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач у письмовому відзиві на позов вказав про відповідність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення вимогам чинного законодавства, оскільки за наслідками проведеної камеральної перевірки встановлено несвоєчасну сплату (перерахування) узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств; позивачем не надано доказів своєчасної сплати суми самостійно узгодженого грошового зобов`язання, а тому кошти, які сплачувалися позивачем, зараховувались в рахунок погашення податкового боргу з черговістю його виникнення.

Позивач подав відповідь на відзив вказав про відсутність змоги сплатити вчасно узгоджену суму грошових зобов`язань у зв`язку з застосуванням персональних санкцій у відношенні до нього рішенням РНБО від 02 вересня 2015 року Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) ; відповідач не запропонував позивачу процедуру, яка б забезпечила можливість виконувати свій обов`язок по сплаті податку в умовах застосованих до нього санкцій.

Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.

Право платника податків оскаржити рішення контролюючого органу передбачено пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 11 грудня 2019 року №0385510410 згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на підставі статті 126 Податкового кодексу України на 1168 календарних днів у сумі 913 793,10 грн. до ТОВ М.С.Л. застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 182 758,62 грн.

За результатами розгляду скарги на вказане податкове повідомлення-рішення ДПС України рішенням про результати розгляду скарги від 02 березня 2020 року №8117/6/99-00-08-05-05-06 податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта від 18 листопада 2020 року №4223/26-15-04-10-20 камеральної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасної сплати суми (зобов`язання) по податку на прибуток ТОВ М.С.Л. (далі по тексту - акт перевірки).

У висновку акта перевірки встановлено несвоєчасну сплату ТОВ М.С.Л. податкових зобов`язань з податку на прибуток юридичних осіб.

Згідно з додатком до акта перевірки штрафні санкції застосовані до позивача за несвоєчасну сплату платежу з 20.08.2016 по 31.10.2019 на рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу. Наказ ДПА України від 07.12.10 №927 №826/12186/16 від 12.09.2016; за несвоєчасну сплату платежу з 20.08.2016 по 31.10.2019 на рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу. Наказ ДПА України від 07.12.10 №927 №826/12186/16 від 12.09.2016 .

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно зі статтею 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

За загальним правилом нарахування та сплати податків, визначеним в абзаці першому пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошовим зобов`язанням платника податків є не лише сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання, а й сума штрафної (фінансової) санкції, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Положення пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначають, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У випадку оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Пункт 56.18 статті 56 Податкового кодексу України передбачає, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до пункту 31.1 та 31.3 статті 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному додатковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.

Відповідно до пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк

При цьому, у силу положень норм статті 32 Податкового кодексу України зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк.

Зміна строку сплати податку здійснюється у формі відстрочки чи розстрочки.

Зміна строку сплати податку не скасовує діючого і не створює нового податкового обов`язку.

Системний аналіз зазначених положень законодавства дає підстави вважати, що у платника податків виникає обов`язок сплати узгоджених податків та зборів у визначені положеннями Податкового кодексу України строки, зокрема і у випадку зміни строків їх сплати.

Згідно з пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу, зокрема при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Аналіз наведених норм права свідчить, що податковий обов`язок є безумовним і першочерговим, а відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку законодавчо покладено на платника податків. А саме за несвоєчасну сплату платником податків узгодженої суми грошового зобов`язання, такий притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірах визначених Податковим кодексом України.

Водночас, для вирішення питання про наявність/відсутність підстав для застосування до платника податку відповідальності за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов`язання необхідно встановити причини, що зумовили такий пропуск, та перевірити, чи вчинив платник податку усі залежні від нього дії з метою належного та своєчасного виконання податкового обов`язку.

Аналогічні висновки викладено в постановах Верховного Суду від 22 квітня 2020 року у справі №826/11872/16, від 26 березня 2020 року у справі №825/1700/18.

Дослідивши та проаналізувавши наявні у справі докази, суд встановив, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 вересня 2016 року у справі №826/12186/16 за позовом Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби до ТОВ М.С.Л. про стягнення заборгованості у розмірі 28 915 936,39 грн. позов задоволено.

Під час розгляду справи №826/12186/16 встановлено, що на особових рахунках ТОВ М.С.Л. обліковувався податковий борг з податку на прибуток у розмірі 28 915 936,39 грн., з них недоїмка (основний платіж) у сумі 28 897 168,00 грн. та залишок не сплаченої пені у сумі 18 768,39 грн.

Вказана заборгованість виникла у результаті не сплати ТОВ М.С.Л. самостійно визначених податкових зобов`язань згідно податкових декларацій з податку на прибуток приватних підприємств за 2015 року (датованої 29 лютого 2016 року), за 1-ий квартал 2016 року (датованої 26 квітня 2016 року) та уточнюючої декларації з податку на прибуток від 01 червня 2016 року.

За результатами розгляду справи №826/12186/16 Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ТОВ М.С.Л. зазначеної суми податкового боргу до бюджету.

Водночас суд погодився з доводами ТОВ М.С.Л. про відсутність у нього на той час реальної можливості своєчасно та в повному обсязі погасити єдиним платежем податковий борг і судові витрати, а тому з метою уникнення передумов для банкрутства товариства суд встановив наступний порядок виконання судового рішення у справі №826/12186/16: шляхом сплати ТОВ М.С.Л. в дохід Державного бюджету податкового боргу з податку на прибуток впродовж 36 місяців із сплатою заборгованості щорічно рівними частинами у сумі по 9 638 645,47 грн., починаючи з 1 жовтня 2016 року по 1 жовтня 2019 року відповідно до наступного графіку: перший платіж - до 1 жовтня 2017 року, другий платіж - до 1 жовтня 2018 року, третій платіж до 1 жовтня 2019 року.

Згідно даних з Єдиного державного реєстру судових рішень вказане рішення суду від 12 вересня 2016 року у справі №826/12186/16 набрало законної сили з 30 вересня 2016 року.

У тексті адміністративного позову позивач не заперечує наявність у нього податкового боргу, проте, зазначає, що протягом всього періоду належним чином виконував рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 вересня 2016 року у справі №826/12186/16, а саме: на кожну із зазначених у судовому рішенні дат розстрочки сума, визначена у цьому рішенні суду, була сплачена, одна, контролюючим органом самостійно перекваліфіковано такі платежі позивача в рахунок сплати інших сум податкового боргу, який у свою чергу виник у зв`язку із застосуванням до ТОВ М.С.Л. персональних економічних санкцій. Такі дії відповідача позивач розцінює як протиправні.

За змістом пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплату грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також:

а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника);

б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4 1 статті 43 цього Кодексу; в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України.

Не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість (крім податкового боргу, що виник до 1 липня 2015 року), кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

В силу положень пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що згідно інформації, наданої Офісом великих платників ДПС, податковий борг виник ще 10 березня 2016 року у зв`язку з несплатою ТОВ М.С.Л. самостійно визначених грошових зобов`язань (податкова декларація з податку на прибуток від 29 лютого 2016 року №9276311506) у сумі 32 078 483,41 грн. з урахуванням наявної переплати у сумі 27,59 грн.

Станом на 01 січня 2018 року згідно даних інформаційно-телекомунікаційної системи контролюючих органів за ТОВ М.С.Л. обліковувався податковий борг на загальну суму 10 803 311,56 грн., а саме: по податку на прибуток приватних підприємств 8 197 512, 56 грн., сума діючої розстрочки (відстрочки) податкового боргу 19 353 469,02 грн., по податку на дохід, який сплачують суб`єкти, що здійснюють діяльність з випуску та проведення державних лотерей - 2 605 799,00 грн.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Так, відповідач, на якого покладено обов`язок доказування, не надав суду жодних доказів на підтвердження наявності у позивача станом на момент виникнення спірних відносин узгодженого грошового зобов`язання, про яке зазначено у відзиві, суми такого узгодженого грошового зобов`язання, джерела та дати його виникнення та, як наслідок, правомірності підстав застосування положень пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України до сплачених позивачем грошових зобов`язань на виконання рішення суду у справі №826/12186/16 шляхом зарахування їх в рахунок погашення податкового боргу з черговістю його виникнення.

Позивач у свою чергу долучив до матеріалів справи докази здійснення платежів, які сплачені на погашення боргу згідно з рішенням суду у справі №826/12186/16.

Ненадання відповідачем будь-яких доказів, які б підтверджували порядок та правомірність зарахування контролюючим органом коштів, які сплачувалися позивачем на виконання рішення суду у справі №826/12186/16 відповідно до положень пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України в рахунок погашення податкового боргу ТОВ М.С.Л. не з податку на прибуток, унеможливлює дослідження та встановлення судом факту своєчасної чи несвоєчасної сплати позивачем самостійно визначених грошових зобов`язань в межах спірних відносин.

Крім того, суд зазначає, що з акта перевірки також неможливо встановити, які саме податкові зобов`язання з податку на прибуток юридичних осіб несвоєчасно сплатило ТОВ М.С.Л. .

У свою чергу, не надання доказів на підтвердження виявлених порушень унеможливлює встановити порушення ТОВ М.С.Л. граничних строків сплати податкового зобов`язання в податку на прибуток.

З огляду на викладене суд вважає висновки акта перевірки про порушення ТОВ М.С.Л. строків сплати суми грошового зобов`язання з податку на прибуток помилковими та такими, що не підтверджуються належними доказами.

Враховуючи необґрунтованість висновків акта перевірки та не надання відповідачем доказів, які б підтверджували виявлені порушення, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 11 грудня 2019 року №0385510410 є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідач не довів правомірність та обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ М.С.Л. підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача належить стягнути судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю М.С.Л. задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 11 грудня 2019 року №0385510410.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю М.С.Л. понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 741,39 грн. (дві тисяча сімсот сорок одна гривня тридцять дев`ять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Товариство з обмеженою відповідальністю М.С.Л. (01004, м. Київ, вул. Шовковична, буд. 50-А; ідентифікаційний код 30109292);

Головне управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19; ідентифікаційний код 43141267).

Суддя В.А. Кузьменко