Ухвала

від 07.05.2021 по справі 161/7066/21

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 161/7066/21 Провадження № 11-сс/802/218/21 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1 Категорія: арешт майна Доповідач: ОСОБА_2

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2021 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 квітня 2021 року про відмову у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно,

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_7 звернулася до Луцького міськрайонного суду Волинської області із клопотанням, погодженим прокурором Волинської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про накладення арештуна майно, яке належить підозрюваному ОСОБА_8 , а саме: земельну ділянку з кадастровим номером 0724585900:02:001:0105, площею 0,25 га, що знаходиться в с. Валер`янівка Рожищенського району Волинської областііз забороною розпоряджатись ним.

Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20.04.2021 у задоволенні зазначеного клопотання відмовлено.

Своє рішенняслідчий суддямотивував тим,що, враховуючи ті обставини, що санкція ст.246 КК України не передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна, крім того, вказані корпоративні права не відповідають вимогам ч.6 ст.170 КПК України, зокрема, відсутній обґрунтований цивільний позов, крім того, аналогічне клопотання вже вирішувалось, в задоволенні якого було відмовлено, відповідно до ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11.03.2021, за таких обставин, у задоволенні даного клопотання слід відмовити.

Не погоджуючись із рішенням слідчого судді, прокурор оскаржує його з мотивів незаконності. Стверджує, що є достатні підстави накласти арешт на вказане майноз метоюзабезпечення конфіскаціїяк додатковоїміри покарання. З огляду на наведене, просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою задовольнити клопотання слідчого про накладення арешту на майно.

Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі і просив її задовольнити, дослідивши матеріали провадження, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя повинен з`ясувати усі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Апеляційний суд доходить висновку, що слідчим суддею при винесенні рішення вказані вимоги закону дотримані не були.

Матеріалами провадження стверджується, що 30.10.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості № 12020030100000660за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.246 КК України.

Положення ч.1 ст.167 КПК України регламентують, щотимчасовим вилученняммайна єфактичне позбавленняпідозрюваного абоосіб,у володінніяких перебуваєзазначене участині другійцієї статтімайно,можливості володіти,користуватися тарозпоряджатися певниммайном довирішення питанняпро арештмайна абойого повернення,або йогоспеціальну конфіскаціюв порядку,встановленому законом.

У своєму рішенні слідчий суддя посилається на те, що у вказаному кримінальному провадженні відсутній обґрунтований цивільний позов.

Однак, у матеріалах провадження міститься цивільний позов прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 в інтересах держави в особі Луцької районної державної адміністрації про стягнення з ОСОБА_8 грошових кошів в сумі 668988 (шістсот шістдесяти восьми тисяч дев`ятсот вісімдесяти восьми) гривень 50 коп. на користь Луцької районної державної адміністрації (а.к.п.12-21).

Проте, дані обставина залишилась поза увагою слідчого судді при прийнятті оскаржуваного рішення.

Частиною 1ст.172КПК Українивизначено,що клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Згідно зухвалою слідчогосудді, в судове засідання не прибули прокурор та слідчий, однак подали письмову заяву в якій просять проводити розгляд даного клопотання у їх відсутності, а також просять клопотання задовольнити (а.к.п.30).

У матеріалах кримінального провадження наявна письмова заява старшої слідчої СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_7 та прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 про судовий розгляд у їхній відсутності та без фіксації судового засідання (а.к.п.28).

Проте матеріали провадження не містять відомостей про повідомлення інших учасників судового провадження, а саме: володільця майна ОСОБА_8 та його представника ОСОБА_9 про час, дату і місце судового розгляду.

Відповідно до ч.2 ст.172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що у поданому клопотанні про накладенняарештуна майно,сторона обвинуваченняне наводитьпідстав забезпечення арешту майна, з яких судовий розгляд може проводитися за відсутності володільця майна та його представника.

Так само і слідчий суддя не наводить в оскаржуваному рішенні жодних мотивів, чому дане клопотання розглядається без повідомлення підозрюваного,іншого власникамайна,його захисника.

Таким чином, відмовляючи у клопотанні слідчого про накладення арешту на майно, слідчий суддя допустив невідповідність висновків, викладених судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження (наявність цивільного позову).

На думку апеляційного суду, слідчим суддею допущено неповноту судового розгляду, а також істотні порушення КПК України, які в своїй сукупності перешкодили слідчому судді ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Тому ухвала слідчого судді підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.

При новому судовому розгляді слід усунути виявленні порушення кримінального процесуального закону, перевірити доводи апеляційної скарги прокурора, розгляд провадження провести у відповідності до вимог КПК України та за його наслідками прийняти законне і обґрунтоване судове рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 квітня 2021 року про відмову у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно скасувати та призначити новий розгляд клопотання в суді першої інстанції.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді