Ухвала

від 11.05.2021 по справі 760/11838/21

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/11838/21

Провадження №1-кс/760/4089/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2021 року м. Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , розглянувши клопотання слідчого з ОВС слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_2 про накладення арешту на речові докази в рамках кримінального провадження №32020100000000426 від 26.08.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий з ОВС слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_2 звернулась до Солом`янського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на речові докази в рамках кримінального провадження №32020100000000426 від 26.08.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України.

Вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя виходить з наступного.

Статтею 1 КПК України передбачено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим Кодексом та іншими законами України.

Правила підсудності ґрунтуються на основних засадах судочинства, передбачених статтею 129 Конституції України, засадах кримінального провадження, визначених у главі 2 КПК України, а також принципах побудови системи судів загальної юрисдикції. Підсудність виступає процесуальним інститутом, що має велике значення для належного відправлення правосуддя.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 412 КПК України судове рішення у будь-якому випадку підлягає скасуванню, якщо порушені правила підсудності. Крім того, порушення слідчим суддею правил територіальної юрисдикції розгляду справи (клопотання) в подальшому може стати підставою для визнання доказу недопустимим.

Встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати кримінальне провадження щодо конкретного кримінального правопорушення. Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна кримінальна справа розглядалася і вирішувалася судом законним, компетентним, незалежним і неупередженим, як того вимагають стаття8Загальної декларації прав людини та частина перша 1 статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) «кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на розгляд судом, встановленим законом». А відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Важливість суворого дотримання правил про підсудність доводиться і практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Зокрема, як порушення вимог пункту 1 статті 6 Конвенції Європейський суд з прав людини розглядає порушення правил територіальної підсудності внаслідок передання справи з одного суду до іншого без належного законного обґрунтування, незважаючи на наявність чітких підстав зміни територіальної підсудності, встановлених у КПК України (пункт 98 рішення ЄСПЛ у справі «Фельдман проти України»).

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 132 КПК України клопотання про застосування заходів кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження (пункт 7 частини другої статті 131 КПК України).

Згідно з частиною другою статті 38 КПК України досудове слідство здійснюють: 1)слідчі підрозділи: а) органів Національної поліції; б) органів безпеки; в) органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства; г) органів Державного бюро розслідувань; 2) підрозділ детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України.

Таким чином, чинний кримінальний процесуальний закон визначає органами досудового розслідування не службових осіб - слідчих цих органів досудового розслідування, а відповідні державні установи - слідчі підрозділи та підрозділи детективів.

Відповідно до статті 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положеньКонституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим Кодексом та іншими законами України.

На підставі викладеного, територіальна підсудність визначається за місцем знаходження (реєстрації) відповідного державного органу, який є юридичною особою та в складі якого знаходиться слідчий підрозділ.

Такий висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалах Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року у справі № 607/16332/20 (провадження № 51-4916впс20), від 15 вересня 2020 року у справі №554/5111/20 (провадження № 51-4296впс20), від 03 вересня 2020 року у справі №554/4830/20 (провадження № 51-4116впс20), від 22 квітня 2020 року у справі №487/7605/19 (пр. № 51-1901впс20).

Так, відповідно до інформації з витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань встановлено, що органом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні є Слідче управління фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, яке територіально розташоване за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка, 31, та належить територіально до Шевченківського району міста Києва (а.с.95).

Таким чином, Слідче управління фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві як орган досудового розслідування розташований в межах територіальної юрисдикції Шевченківського районного суду міста Києва.

Ураховуючи, що орган досудового розслідування не знаходиться на території Солом`янського району м. Києва, подане клопотання не підсудне Солом`янському районному суду міста Києва.

Таким чином, клопотання про арешт майна в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32020100000000426 від26серпня 2020 року підлягає поверненню слідчому, що не позбавляє останнього права на звернення до слідчого судді в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1, 38, 324 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого з ОВС слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_2 про накладення арешту повернути слідчому з ОВС слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_3 .

Роз`яснити слідчому з ОВС слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_3 , що подане ним клопотання про проведення обшуку підсудне Шевченківському районному суду міста Києва.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя: