Справа №760/11838/21
Провадження №1-кс/760/4089/21
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 травня 2021 року м. Київ
Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , розглянувши клопотання слідчого з ОВС слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_2 про накладення арешту на речові докази в рамках кримінального провадження №32020100000000426 від 26.08.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Слідчий з ОВС слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_2 звернулась до Солом`янського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на речові докази в рамках кримінального провадження №32020100000000426 від 26.08.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України.
Вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя виходить з наступного.
Статтею 1 КПК України передбачено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим Кодексом та іншими законами України.
Правила підсудності ґрунтуються на основних засадах судочинства, передбачених статтею 129 Конституції України, засадах кримінального провадження, визначених у главі 2 КПК України, а також принципах побудови системи судів загальної юрисдикції. Підсудність виступає процесуальним інститутом, що має велике значення для належного відправлення правосуддя.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 412 КПК України судове рішення у будь-якому випадку підлягає скасуванню, якщо порушені правила підсудності. Крім того, порушення слідчим суддею правил територіальної юрисдикції розгляду справи (клопотання) в подальшому може стати підставою для визнання доказу недопустимим.
Встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати кримінальне провадження щодо конкретного кримінального правопорушення. Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна кримінальна справа розглядалася і вирішувалася судом законним, компетентним, незалежним і неупередженим, як того вимагають стаття8Загальної декларації прав людини та частина перша 1 статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) «кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на розгляд судом, встановленим законом». А відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Важливість суворого дотримання правил про підсудність доводиться і практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Зокрема, як порушення вимог пункту 1 статті 6 Конвенції Європейський суд з прав людини розглядає порушення правил територіальної підсудності внаслідок передання справи з одного суду до іншого без належного законного обґрунтування, незважаючи на наявність чітких підстав зміни територіальної підсудності, встановлених у КПК України (пункт 98 рішення ЄСПЛ у справі «Фельдман проти України»).
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 132 КПК України клопотання про застосування заходів кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження (пункт 7 частини другої статті 131 КПК України).
Згідно з частиною другою статті 38 КПК України досудове слідство здійснюють: 1)слідчі підрозділи: а) органів Національної поліції; б) органів безпеки; в) органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства; г) органів Державного бюро розслідувань; 2) підрозділ детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України.
Таким чином, чинний кримінальний процесуальний закон визначає органами досудового розслідування не службових осіб - слідчих цих органів досудового розслідування, а відповідні державні установи - слідчі підрозділи та підрозділи детективів.
Відповідно до статті 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положеньКонституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим Кодексом та іншими законами України.
На підставі викладеного, територіальна підсудність визначається за місцем знаходження (реєстрації) відповідного державного органу, який є юридичною особою та в складі якого знаходиться слідчий підрозділ.
Такий висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалах Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року у справі № 607/16332/20 (провадження № 51-4916впс20), від 15 вересня 2020 року у справі №554/5111/20 (провадження № 51-4296впс20), від 03 вересня 2020 року у справі №554/4830/20 (провадження № 51-4116впс20), від 22 квітня 2020 року у справі №487/7605/19 (пр. № 51-1901впс20).
Так, відповідно до інформації з витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань встановлено, що органом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні є Слідче управління фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, яке територіально розташоване за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка, 31, та належить територіально до Шевченківського району міста Києва (а.с.95).
Таким чином, Слідче управління фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві як орган досудового розслідування розташований в межах територіальної юрисдикції Шевченківського районного суду міста Києва.
Ураховуючи, що орган досудового розслідування не знаходиться на території Солом`янського району м. Києва, подане клопотання не підсудне Солом`янському районному суду міста Києва.
Таким чином, клопотання про арешт майна в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32020100000000426 від26серпня 2020 року підлягає поверненню слідчому, що не позбавляє останнього права на звернення до слідчого судді в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
На підставі викладеного та керуючись статтями 1, 38, 324 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання слідчого з ОВС слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_2 про накладення арешту повернути слідчому з ОВС слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_3 .
Роз`яснити слідчому з ОВС слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_3 , що подане ним клопотання про проведення обшуку підсудне Шевченківському районному суду міста Києва.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя:
Суд | Солом'янський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 11.05.2021 |
Оприлюднено | 28.05.2024 |
Номер документу | 96819878 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Солом'янський районний суд міста Києва
Аксьонова Н. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні