Рішення

від 12.05.2021 по справі 120/1554/21-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

12 травня 2021 р. Справа № 120/1554/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Поліщук І.М., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Краснопільської сільської ради Гайсинського району Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Краснопільської сільської ради Гайсинського району Вінницької області (далі - відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначила, що 29.12.2020 вона звернулась до відповідача із заявою про надання їй дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки (кадастровий номер 0520885000:01:005:0079), орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства, на території Нараївської сільської ради Гайсинського району Вінницької області. Разом із тим, за наслідками розгляду її звернення, відповідачем фактично не прийнято жодного рішення відповідно до ст. 118 ЗК України.

Наведені вище обставини слугували підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою від 02.03.2021 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

У встановлений судом строк відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення даного позову. Зокрема зазначає, що Краснопільська сільська рада надавала позивачу відповідь на клопотання від 29.12.2020 засобами поштового зв`язку в строки, передбачені чинним законодавством, що підтверджується копією відповіді з журналу вихідної документації (вих. №52а від 25.01.2021) та копією сторінки журналу вихідної документації. Також вказав, що всупереч вимогам норм чинного законодавства, клопотання було адресоване не належному суб`єкту, а саме Краснопільській об`єднаній територіальній громаді, а не Краснопільській сільській раді, яка відповідно до ч. 1 ст. 122 ЗК України і вповноважена на передачу вказаних у клопотанні земельних ділянок у власність.

Крім того, зазначив, що до клопотання від 29.12.2020 (вх. №4 від 04.01.2021) були долучені графічні матеріали земельної ділянки з кадастровим номером 0520885000:01:005:0079. Однак, за десять днів до того, 24.12.2020 було отримане аналогічне клопотання від ОСОБА_1 , в якому вона також просила надати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою, однак уже на земельну ділянку з кадастровим номером 0520885000:03:001:0019, Тобто місце розташування земельної ділянки було вказано неточно. До того ж, з огляду на наведені вище обставини неможливо було встановити стосовно якої саме земельної ділянки потрібно було розглядати клопотання, так як відповідно до пункту б частини 1 статті 121 Земельного кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара, а було заявлено 2 клопотання, в кожному з яких позивач просила надати їй по 2 гектара. Таким чином, позивачу у відповіді було запропоновано усунути недоліки в оформленні клопотання та повторно звернутись уже до Краснопільської сільської ради із вказівкою на остаточне місце розташування бажаної земельної ділянки.

Також вказав, що представництво в суді Мусіровським Олексієм Анатолійовичем інтересів ОСОБА_1 являється прямим порушенням норм Конституції України, оскільки, відповідно до ст. 131-2 Конституції України, виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Крім того, представник відповідача також просив звернути увагу на те, що підпис позивача на клопотанні від 29.12.2020 не належить ОСОБА_1 , оскільки абсолютно не збігається з підписом на документі, що посвідчує особу.

26.03.2021 представником позивача подано відповідь на відзив, у якій останній зазначає, що підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що 29.12.2020 позивач звернулась до відповідача із заявою про надання їй дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки (кадастровий номер 0520885000:01:005:0079), орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства, на території Нараївської сільської ради Гайсинського району Вінницької області.

Разом із тим, як зазначає позивач, жодного рішення у відповідності до ст. 118 ЗК України за наслідками розгляду його звернення від 29.12.2020 відповідачем не прийнято.

Наведені вище обставини слугували підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок набуття та реалізації права на землю громадянами встановлений у розділі IV ЗК України.

Так, відповідно до частини першої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно з частиною шостою статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до частини 7 статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Стаття 12 ЗК України встановлює, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до норм частини першої статті 26 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР Про місцеве самоврядування в Україні (далі - Закон № 280/97-ВР), виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Згідно з частинами першою та другою статті 59 Закону № 280/97-ВР, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Із аналізу наведеного вище слідує, що в даному випадку рішення про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою належить до виключних повноважень Краснопільської сільської ради шляхом прийняття відповідних рішень на пленарному засіданні, при цьому такі рішення, дії або бездіяльність Краснопільської сільської ради можуть бути оскаржені до суду.

Тобто, приписами чинного законодавства встановлено, що за наслідками розгляду клопотання заінтересованої особи про надання дозволу на розробку документації із землеустрою приймається рішення про надання або відмову у наданні дозволу на розробку відповідної документації, що в даному випадку відноситься до виключної компетенції Краснопільської сільської ради.

Вказані висновки щодо застосування норм права, узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 14.01.2019 по справі №826/8870/16-а, та повинні застосовуватись до спірних правовідносин, в силу положень ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і ч. 5 ст. 242 КАС України.

В даному ж випадку, за наслідками розгляду заяви позивача від 29.12.2020, Краснопільською сільською радою не прийнято жодного рішення. Доказів протилежного в матеріалах справи не міститься, а відповідачем до відзиву на позовну заяву не долучено.

При цьому, суд критично оцінює посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на те, що листом від 25.01.2021 вих. №52 Краснопільською сільською радою була надана відповідь на клопотання позивача від 29.12.2020, адже, як уже було зазначено судом вище, за наслідками розгляду клопотання заінтересованої особи про надання дозволу на розробку документації із землеустрою приймається рішення про надання або відмову у наданні дозволу на розробку відповідної документації. До того ж, відповідне рішення має бути прийняте на пленарному засіданні відповідної сільської ради та після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради.

Що ж до посилання представника відповідача на подання позивачем клопотання саме на ім`я Краснопільської територіальної громади, а не Краснопільської сільської ради, то суд їх оцінює критично, адже Краснопільська сільська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє Краснопільську територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами.

Суд також звертає увагу на те, що позивач не позбавлена права звернутись до відповідача із декількома заявами про надання їй дозволів про надання дозволу на розробку документації із землеустрою, адже надання самого лише дозволу на розробку документації не свідчить про безумовну передачу відповідної ділянки у право власності заявника.

Крім того, суд також звертає увагу на те, що ухвалою від 02.03.2021 відкрито провадження у даній справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження (з огляду на незначну складність справи), що, в свою чергу, допускає можливість представництва інтересів позивача особою, яка не має статусу адвоката.

Також, суд критично оцінює посилання представника відповідача на те, що підпис позивача на клопотанні від 29.12.2020 не належить ОСОБА_1 , адже дані обставини є лише власним припущенням представника відповідача та не підтвердженні жодним належним доказом.

З огляду на вище викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем допущено бездіяльність, яка полягала в не прийняті у встановлений ч. 7 ст. 118 ЗК України строк рішення за наслідками розгляду заяви позивача від 29.12.2020.

Враховуючи вище викладене, вимоги позивача щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягає у неприйнятті рішення за заявою позивача від 29.12.2020.

Що ж до вимоги позивача зобов`язати відповідача надати дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, суд зазначає наступне.

Згідно частини четвертої 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Однак, як вже встановлено судом та зазначалось вище, відповідачем не прийнято по суті жодне із рішень ані щодо надання дозволу, ані щодо відмови у надані такого.

Слід зазначити, що рішення про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки є адміністративним актом, прийняттю його повинна передувати визначена законом адміністративна процедура.

Зобов`язання у наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою без необхідних дій суб`єкта владних повноважень в межах адміністративної процедури не гарантує забезпечення прав позивача у передбачений законом спосіб.

Відповідачем не розглядалось і не надано оцінку клопотанню та долученим до нього матеріалам. Не досліджено питання наявності вичерпних підстав для відмови у наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою.

Отже, не досягнення реалізації усіх необхідних умов для надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою унеможливлює прийняття судом рішення про зобов`язання надати такий дозвіл. Протилежний підхід призведе до вирішення судом питань, віднесених до виключної компетенції органу місцевого самоврядування.

Встановивши протиправну бездіяльність відповідача доцільним є зобов`язати його розглянути клопотання позивача та прийняти мотивоване рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред`явленого позову, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов задоволено частково судові витрати понесені позивачем у розмірі 908 грн. підлягають відшкодуванню в сумі 605,33 грн. тобто пропорційно розміру задоволених вимог за рахунок бюджетних асигнувань Краснопільської сільської ради Гайсинського району Вінницької області.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Краснопільської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, яка полягає у неприйнятті жодного рішення за заявою ОСОБА_1 від 29.12.2020.

Зобов`язати Краснопільську сільську раду Гайсинського району Вінницької області розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.12.2020 та вирішити питання, щодо якого звернулась заявник, з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 605 (шістсот п`ять) гривень 33 копійки за рахунок бюджетних асигнувань Краснопільської сільської ради Гайсинського району Вінницької області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 );

Краснопільська сільська рада Гайсинського району Вінницької області (вул. Центральна, 10-Е, с. Краснопілка, Гайсинський район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 04330131).

Повний текст рішення складено 12.05.2021.

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна