Рішення

від 11.05.2021 по справі 200/1524/21-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2021 р. Справа№200/1524/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зінченка О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АГРО-ЛУГАНСЬКЕ (юридична адреса: 85654, Донецька область, Покровський район, с. Новомихайлівка, вул. Центральна, буд. 64, код ЄДРПОУ 36443355) до Головного управління ДПС у Донецькій області (юридична адреса: 87515, Донецька область, місто Маріуполь, вул. Італійська, 59, код ЄДРПОУ 43142826) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

10 лютого 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю АГРО-ЛУГАНСЬКЕ (далі-позивач) до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі-відповідач),в якій просить:

- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Донецькій області від 03.12.2020 № Ю-14-23 в розмірі 368 776, 71 грн.;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Донецькій області здійснити дії щодо коригування облікових даних інформаційної системи податкового органу шляхом блокування заборгованості ТОВ АГРО-ЛУГАНСЬКЕ з єдиного внеску відповідно до постанови Донецького окружного адміністративного суду від 06.04.2017 по справі №805/1198/17-а.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що03 грудня 2020 року податковим органом винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, відповідно до якої станом на 31 жовтня 2020 року за позивачем рахується заборгованість у розмірі 368 776,71 грн.

Позивач вважає зазначену вимогу такою, що підлягає скасуванню, оскільки, на думку позивача, заборгованість з єдиного внеску, що нарахована у спірній вимозі, нарахована за більш ранній період, якого стосується вимога №Ю-14-23 від 15 грудня 2016 року, яка була скасована рішенням суду у справі № 805/1198/17-а від 06 квітня 2017 року. Однак, оскільки контролюючим органом не було виконано рішення суду, сплачені підприємством впродовж 2018 - 2020 років кошти, зараховувались у рахунок погашення боргу з єдиного внеску. У зв`язку з викладеним, позивач також просив суд зобов`язати відповідача здійснити дії щодо коригування облікових даних в системі податкового органу шляхом блокування заборгованості з єдиного внеску відповідно до постанови Донецького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року у справі №805/1198/17-а.

Ухвалою суду від 15 лютого 2021 року позовну заяву залишено без руху, встановлено особі, яка звернулася із позовною заявою, десятиденний строк від дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної шляхом надання оригіналу квитанції про сплату судового збору за подачу позову майнового характеру в розмірі 5531,65 грн.

02 березня 2021 року через відділ документообігу та архівної роботи суду надано оригінал квитанції про сплату судового збору за подачу позову майнового характеру в розмірі 5531,65 грн.

Ухвалою суду від 09 березня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

У встановлений судом термін через відділ документообігу та архівної роботи суду відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що спірна вимога сформована контролюючим органом в межах його компетенції на підставі звітів, самостійно розрахованих та поданих відповідно до спеціальних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» . Крім того відповідачем зазначено, що Законом України від 14 січня 2020 року № 440-ІХ «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи» пункт 9-4 розділу VII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» , на яке у своєму позові посилається позивач, виключено з 13 лютого 2020 року, а отже, позивач з 13 лютого 2020 року повинен виконувати покладені на нього обов`язки зі сплати єдиного внеску відповідно до положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» , який на час формування спірної вимоги не містить положень щодо звільнення позивача від виконання обов`язків, встановлених статтею 6 цього Закону, а відтак позовні вимоги задоволенню не підлягають.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь - якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Частиною 6 статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) встановлено, що якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

З 05 травня 2021 року по 07 травня 2021 року суддя Зінченко О.В. перебував у щорічній додатковій відпустці згідно наказу ДОАС, тому розгляд справи вирішено 11 травня 2021 року, тобто у перший після них робочий день.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО-ЛУГАНСЬКЕ» , код ЄДРПОУ 36443355, зареєстровано за юридичною адресою: 85654, Донецька область, Мар`їнський район, с. Новомихайлівка, вул. Леніна, 64, перебуває на обліку як платник єдиного соціального внеску в Мар`їнській ОДПІ ГУ ДПС у Донецькій області.

03 грудня 2020 року ГУ ДПС у Донецькій області прийнято вимогу № Ю-14-23 про сплату боргу (недоїмки) ТОВ «АГРО-ЛУГАНСЬКЕ»зі сплати єдиного внеску, станом на 30 листопада 2020 року в розмірі 368776,71 грн., яку позивач отримав засобами поштового зв`язку 08 грудня 2020 року (арк.справи 12)

Згідно інтегрованої картки платника податків, що міститься в матеріалах справи, за ТОВ «АГРО-ЛУГАНСЬКЕ» станом на 30 листопада 2020 року обліковувалась заборгованість зі сплати єдиного внеску в загальному розмірі 368 776,71 грн. (арк. справи 61-77).

17 грудня 2020 року позивач звернувся до Державної податкової служби України із скаргою на вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску № Ю-14-23 від 03 грудня 2020 року (арк. справи 15-16).

Рішенням ДПС України від 11 січня 2021 року № 384/6/99-00-06-02-01-06, скаргу позивача залишено без розгляду, а спірну вимогу без змін (арк. справи 17-18).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI), платниками єдиного внеску є: 1) роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Статтею 6 Закону № 2464-VI передбачено, що платник єдиного внеску зобов`язаний: зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 ч. 2); подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв`язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю (п. 4 ч. 2).

Відповідно до ст. 25 Закону № 2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату (абз. 1 ч. 4).

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею (абз. 3 ч. 4).

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку (абз. 4 ч.4).

02 вересня 2014 року Верховною Радою України прийнято закон «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» , який набув чинності 15 вересня 2014 року (далі - Закон № 1669).

Підпунктом 8 пункту 4 ст. 11 Закону № 1669 розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI було доповнено пунктом 9-3 наступного змісту:

«Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» , які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України» від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» , на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану» .

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.

Унормування вищенаведеної статті згідно до Закону України «Про внесення змін до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці відбулося зі зміною нумерації п. 9-3 на п. 9-4.

Наведена норма проіснувала в Законі № 1669 з 15 вересня 2014 року до 01 січня 2016 року внаслідок її виключення згідно із Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-8, але в повній мірі вона зберігалась в Законі № 2464-VI.

Платникам єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася АТО, надано можливість у період з 14 квітня 2014 року до закінчення АТО або військового чи надзвичайного стану не виконувати встановлені частиною 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» обов`язки щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску.

Пунктом 5 ст. 11 Закону № 1669 передбачено обов`язок Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 року № 405/2014 у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

На виконання абзацу 3 п. 5 ст. 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1669 розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

За додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053-р до цих населених пунктів належить сел. Новомихайлівка Мар`їнського району.

В подальшому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» .

Кабінет Міністрів України 2 грудня 2015 року розпорядженням № 1275-р затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (далі - Перелік), і пунктом 3 вказаного розпорядження визнав такими, що втратили чинність, розпорядження КМУ від 30.10.2014 року № 1053-р та від 05.11.2014 року № 1079-р.

У додатку до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року № 1275-р до зазначених населених пунктів належить с. Новомихайлівка Мар`їнського району Донецької області.

За положеннями Закону № 1669-VII достатньою підставою для звільнення від відповідальності за невиконання вимог щодо вчасності нарахування та сплати єдиного внеску є встановлення факту знаходження платника податку на обліку в податкових органах, розміщених на території проведення АТО.

З 13 лютого 2020 року пункт 9-4 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 виключено на підставі Закону України від 14 січня 2020 року № 440-IX «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи» .

Отже, пункт 9-4 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI був діючим по 12 лютого 2020 року включно.

Таким чином, з аналізу зазначених норм чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства слідує, що до 13 лютого 2020 року для звільнення платників єдиного внеску від виконання обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464, в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції згідно з положеннями пункту 9-4 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 достатньо було лише факту перебування відповідного платника єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

До 13 лютого 2020 року факт перебування платника єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводиться антитерористична операція, був підставою для звільнення платників єдиного внеску як від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464-VI, так і від відповідальності за невиконання вимог законодавства щодо його вчасної сплати. При цьому, вказані норми не скасовували обов`язків платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а надавали можливість на період антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі, що було підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу та стягнення і відповідальності за порушення Закону № 2464-VI.

Даний правовий висновок зроблено в рішенні від 30.03.2018 Верховного Суду у зразковій справі № 812/292/18 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.11.2018 у цій справі.

Таким чином, позивач з 14 квітня 2014 року по 12 лютого 2020 року включно внаслідок проведення антитерористичної операції був звільнений від обов`язків платника єдиного внеску у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі їх виконувати, проте, оскільки пункт 9-4 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI був діючим по 12 лютого 2020 року включно, втім на час формування спірної вимоги відсутні будь-які підстави щодо звільнення позивача від сплати єдиного внеску, крім можливості визнання її безнадійною та списання в порядку, визначеному Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу, що, в свою чергу, не є предметом спору у цій справі.

Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Тобто, дія нормативно-правового акта починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон чи інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Посилання позивача, що під час формування спірної вимоги відповідачем враховано минулі періоди, під час яких діяв пункт 9-4 Закону № 2464-VI, суд вважає безпідставними, оскільки зазначена норма тимчасово визначала право позивача не виконувати обов`язки зі сплати єдиного внеску, а не звільняла від вказаного обов`язку повністю.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що спірна вимога про сплату боргу (недоїмки) в розмірі 368 776,71 грн. від 09 листопада 2020 року № Ю-14-23прийнята з дотримання вимог чинного законодавства, отже позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Стосовно позовної вимоги про здійснення коригування облікових даних інформаційної системи податкового органу шляхом блокування заборгованості з єдиного внеску, суд зазначає наступне.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року у справі № 805/1198/17-а, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ЛУГАНСЬКЕ» про визнання протиправними та скасування рішення, вимоги - задоволено частково: визнано протиправною та скасовано вимогу Мар`їнської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області від 15 грудня 2016 року № Ю-14-23 про сплату боргу (недоїмки) в частині сплати сум з єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 372990,01 гривень, штрафу у розмірі 2490,36 гривень та пені у розмірі 24,90 гривень; визнано протиправним та скасовано рішення Мар`їнської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області від 28 березня 2016 року № 110 про застосування штрафних санкцій у розмірі 2490,36 гривень та нарахування пені у розмірі 24,90 гривень.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2017 року апеляційну скаргу Мар`їнської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року в справі № 805/1198/17-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Луганське» до Мар`їнської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправними та скасування рішення, вимоги частково задоволено, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року в справі № 805/1198/17-а скасовано, прийнято нову постанову. В частині позовних вимог щодо визнання противоправним та скасування Рішення Мар`їнської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області № 110 від 28 березня 2016 року про застосування штрафних санкцій у розмірі 2490,36 грн. та нарахування пені в сумі 24,90 грн. - закрито провадження. Визнано противоправною та скасувати вимогу Мар`їнської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 15 грудня 2016 року № Ю-14-23 в частині сплати штрафу в розмірі 2490,36 грн. та пені в сумі 24,90 грн.

Постановою Верхового Суду від 29 серпня 2019 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Луганське» задоволено, скасовано постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2017 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправною та скасування вимоги Мар`їнської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 15 грудня 2016 року № Ю-14-23 в частині сплати суми з єдиного внеску в розмірі 372 990,01 грн. У цій частині постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року залишено в силі, в іншій частині постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2017 року залишено без змін.

Суд зазначає, що позивач безпідставно ототожнює поняття «скасування вимоги» та «скасування недоїмки» . Скасування в судовому порядку податкової вимоги (письмового документа) не є скасуванням боргу, який обліковується за платником податку.

Оскільки постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року у справі №805/1198/17-а податковий борг не скасовано, це рішення не тягне за собою обов`язку податкового органу внести зміни до інтегрованої картки платника податку, виключивши або заблокувавши суму боргу.

Тобто, положення Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, на які посилається позивач, не підлягають застосуванню в межах спірних правовідносин.

Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приймаючи до уваги, що відповідачем доведена правомірність прийняття спірної вимоги від 03.12.2020 № Ю-14-23 в розмірі 368 776, 71 грн., суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що у задоволені позову відмовлено, судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись статтями 2-17, 19, 20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124, 125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю АГРО-ЛУГАНСЬКЕ до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити повністю.

Рішення прийнято в порядку письмового провадження 11 травня 2021 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя О.В. Зінченко