Рішення

від 12.05.2021 по справі 240/1171/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2021 року м. Житомир справа № 240/1171/21

категорія 113070200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Майстренко Н.М.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Властранс" до Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

Приватне підприємство "Властранс" звернулося до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову, винесену начальником Управління Укртрасбезпеки у Житомирській області Осіповим Ю. А. про застосування адміністративно - господарського штрафу від 13.10.2020 №215459 у розмірі 34000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух. Оскільки після проведення точного вагового контролю факту перевищення вагових параметрів не виявлено, водієві був дозволений подальший рух. Проте посадовою особою відповідача був складений акт №244154 на підставі попереднього вагового контролю. Водію не надано документів про державну метрологічну атестацію вимірювального приладу, яким здійснено габаритно-ваговий контроль, а також протокол, свідоцтво про метрологічну реєстрацію в ДП "Укрметртестстандарт" на предмет відповідності технічних характеристик ваг, не вказано, яке саме вимірювальне і зважувальне обладнання використовувалося під час визначення так званого перевантаження на одиночну вісь належного підприємству автомобіля.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що зміщення вантажу під час зупинки транспортного засобу працівниками Укртрансбезпеки для проведення габаритно-вагового контролю, що могло б вплинути на результати зважування, виключено, оскільки водій транспортного засобу завчасно був попереджений інформаційно-вказівними знаками (габаритно-ваговий контроль), знаками пріоритету (знак 2.2 Стоп), заборонними знаками (знак 3.29 Обмеження максимальної швидкості 50 км/год) про допустиму швидкість транспортного засобу, що виключає екстрене гальмування при проведенні габаритно-вагового контролю.

Чинним законодавством передбачено обов`язок забезпечення належного розміщення та кріплення вантажу, яке б унеможливлювало його зміщення під час руху. При цьому, чинним законодавством не передбачено спеціальних умов для зважування транспортних засобів, які виконують перевезення сипучих вантажів. Аналогічні висновки викладені у рішеннях Верховного Суду, зокрема, у справах №814/1460/16 від 29.01.2020, №820/1420/17 від 02.08.2018.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов такого висновку.

З матеріалів справи вбачається, що 27.08.2020 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Волинській області на пункті габаритно-вагового контролю на 127 км а/д Н-22 під час проведення рейдової перевірки на підставі направлення на перевірку від 21.08.2020 №011948 на пункті ГВК проведено габаритно - ваговий контроль транспортного засобу DAF XF105 FT, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом SCHMITZ SW24, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 .

Під час перевірки даного транспортного засобу виявлено порушення вимог Закону України "Про автомобільний транспорт", п. 22.5 Правил дорожнього руху України, а саме: згідно чеку зважування від 27.08.2020 №17325 виявлено факт перенавантаження на одиничну вісь 13,70 т при дозволених 11 т, що складає 24,5% перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм. При цьому, у водія відсутній дозвіл, який надає право на рух автомобільними дорогами України з перевищенням вагових параметрів, відповідальність за що передбачена абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В акті перевірки зазначено, що проведено перевірку вантажного автомобіля DAF XF105 FT, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ПП "Властранс".

За наслідками перевірки даного составу транспортних засобів складено акт від 27.08.2020 №244154.

Водій транспортного засобу з актом про порушення ознайомлений, жодних клопотань, зауважень, скарг не висловлював, але від підпису відмовився, що зафіксовано відповідним чином у матеріалах перевірки.

За результатами розгляду справи про порушення законодавства на автомобільному транспорті відповідачем винесено постанову від 13.10.2020 №215459 про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 34000,00 грн. за порушення ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон №2344-III), відповідальність за що передбачена абзацом 16 частини першої статті 60 цього Закону.

Позивач не погодився з вказаною постановою, у зв`язку з чим оскаржив її до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховується таке.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення).

Відповідно до п. 1 цього Положення Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з п.п. 1 п. 4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті.

Відповідно до пункту 8 Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Підпунктами 15 п. 5 названого Положення визначено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування

Таким чином, Державна служба України з безпеки на транспорті здійснює функції з управління автомобільними дорогами загального користування та має право вимагати дотримання законодавчих та нормативних актів дорожнього руху. Укртрансбезпека під час здійснення своїх повноважень діє як суб`єкт владних повноважень, а також є органом наділеним спеціальною компетенцією, якому надано повноваження щодо реалізації політики держави з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування.

Відповідно до норм ст. 6 Закону №2344-III державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, зокрема, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі- Порядок №1567).

Відповідно до п. 2 Порядку №1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

За приписами п. 4 Порядку №1567 державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відтак, саме на Укртрансбезпеку покладені повноваження щодо реалізації державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, в тому числі державного контролю шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

За приписами п. 14 Порядку №1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Згідно п. 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону №2344-III документів, на підставі яких здійснюються перевезення вантажів.

Проведення рейдової перевірки, яка мала місце у даній справі, відповідає наведеним положенням чинного законодавства, відповідачем правомірно при здійсненні габаритно-вагового контролю у спірному випадку перевірявся транспортний засіб на дотримання вимог Закону №2344-III.

Зі змісту оскаржуваної постанови встановлено, що підставою для її прийняття слугував факт порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт, а саме ст. 48 Закону №2344-III, відповідальність за що передбачена абз. 16 ч. 1ст. 60 Закону №2344-ІІІ.

Безспірно, в силу вимог ст. 48 Закону №2344-III для здійснення внутрішніх перевезень вантажів необхідні, окрім інших, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, а у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Згідно з абзацом 16 частини першої статті 60 цього ж Закону №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд враховує, що згідно пункту 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом, в тому числі наявність чи відсутність дозволу або документу про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування, визначається правовими нормами Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 (надалі - Порядок №879).

Підпунктами 3, 4 пункту 2 Порядку №879 визначено, що великовагові та великогабаритні транспортні засоби - це транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Відповідно до вимог п. 22.5 Правил дорожнього руху за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Відповідно до п. 16 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль. Натомість, позивач безпідставно посилається на редакцію цього Порядку, яка не діяла на час виявлення порушення та передбачала проведення попереднього та/або точного габаритно-вагового контролю.

Пунктом 18 Порядку №879 встановлено, що за результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення.

З матеріалів справи вбачається, що за наслідками проведеного габаритно-вагового контролю виявлено перевищення транспортним засобом DAF XF105 FT, реєстраційний номер НОМЕР_1 , нормативних вагових параметрів.

За результатами зважування транспортного засобу, про який йдеться, складено акт від 27.08.2020 №244154 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, акт від 27.08.2020 про перевищення транспортним засобом нормативно-вагових параметрів, довідку від 27.08.2020 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, розрахунок від 27.08.2020 №036534 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та нараховано плату за проїзд.

З довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 27.08.2020, акту від 27.08.2020 про перевищення транспортним засобом нормативно-вагових параметрів вбачається, що повна маса транспортного засобу DAF XF105 FT, реєстраційний номер НОМЕР_1 , становила 39950 кг при дозволених 40 т, а також вбачається факт перевантаження на одиничну вісь 13,70 т при дозволених 11 т, що складає 24,5% перевищення встановлених законодавством габаритно- вагових норм.

У свою чергу, аргументи позивача стосовно того, що габаритно-ваговий контроль здійснений без дотримання вимог чинного законодавства не спростовують факту допущеного порушення, а також не відповідають дійсності.

Так, наказом Міністерства інфраструктури України від 28.07.2016 №255 затверджено Вимоги до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування (далі - Вимоги).

Відповідно до п. 8 Вимог вимірювальне і вагове обладнання пересувного пункту повинно бути атестовано на проведення вимірювань та мати відповідне свідоцтво спеціально уповноваженого органу у сфері метрології.

Відповідачем у підтвердження правомірності своїх дій вказано, що посадовими особами Укртрансбезпеки проводилось зважування у пункті габаритно-вагового контролю за допомогою ваг, які мають періодичну повірку та відповідають вимогам законодавства, що підтверджується свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 01.07.2020 №34-00/1382 (чинне до 01.07.2021), згідно якого засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам ГОСТ 29329-92.

Відповідно до п. 23 Порядку №879 власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.

Згідно з п. 24 Порядку №879 вказано, що після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю.

Підпунктом 12 пункту 2 Порядку передбачено, що повторне вимірювання і зважування - це будь-яке наступне вимірювання транспортного засобу, що перебуває в межах одного стаціонарного або пересувного пункту габаритно-вагового контролю, з часу в`їзду такого транспортного засобу на територію пункту до виїзду з неї.

Отже, власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб та після внесення плати за проїзд скеровується для повторного зважування з обов`язковим отриманням відповідного чеку.

Позивачем не надано доказів застосування цієї процедури, за наслідком якої обов`язковим є отримання відповідного чеку.

Підсумовуючи викладене, суд констатує, що позивачем не надано жодних доказів в підтвердження того факту, що состав транспортних засобів здійснював рух у межах гранично допустимого навантаження. Усі його доводи зводяться виключно до порушень при фіксації факту перевантаження транспортного засобу, які, на його думку, були допущені відповідачем, однак не до спростування наявності такого факту.

Натомість, відповідачем підтверджено, що під час перевірки виявлено факт перевищення транспортним засобом нормативно-вагових параметрів, оскільки встановлено перевантаження на одиничну вісь 13,70 т при дозволених 11 т, що складає 24,5% перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм та є підставою для притягнення позивача до відповідальності. При цьому, у перевізника був відсутній дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами. Відповідальність за дане порушення визначена абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону №2344-III.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "РуїсТоріха проти Іспанії" від 09.12.1994, серія A, № 303-A, п.29).

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Зважаючи на відмову у задоволенні позову, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 11, 77, 243-246 КАС України

вирішив:

У задоволенні позову Приватного підприємства "Властранс" (вул. Миру, 46, с. Пряжів Житомирського району Житомирської області, 12445, код ЄДРПОУ 38562551) до Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (майдан С.П. Корольова, 12, м. Житомир, 10014, код ЄДРПОУ 398168545) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 12.05.2021.

Суддя Н.М. Майстренко