Рішення

від 11.05.2021 по справі 540/914/21

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/914/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтовича І.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, у якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - відповідач Пенсійний фонд) щодо прийняття рішення №213050016058 від 07.09.2020 про відмову у призначені пенсії за віком;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 24.12.1982 по 16.01.1990 у Головному підприємстві виробничого об`єднання «Хмельницьктранссільгосптехніка», з 04.09.1990 по 06.06.1994 у спеціалізованому АТП «Агропролетранс»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області призначити пенсію за віком на підставі ст. 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 01.09.2020.

В позовній заяві позивач вказує про підтвердження ним права на призначення йому пенсії за віком за Законом №1058-ІV, зазначає, що до Пенсійного фонду разом із поданою заявою від 01.09.2020 на виконання п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 та згідно Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 було надано копії: паспорта, трудової книжки серії НОМЕР_1 , атестату, військового квитка, довідку про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 № 579 від 26.08.2020 та № 580 від 26.08.2020. ОСОБА_1 вважає протиправними дії Пенсійного фонду по відмові у призначені пенсії за віком з підстав, викладених у спірному рішенні №213050016058 від 07.09.2020, оскільки ним повністю підтверджено наявність необхідного страхового стажу для виходу на пенсію за ст. 26 Закону №1058-ІV, записи в трудовій книжці відповідають дійсності, не прийняття Пенсійним фондом до страхового стажу позивача періоди роботи з 24.12.1982 по 16.01.1990 в головному підприємстві виробничого об`єднання «Хмельницьктранссільгосптехніка» через відсутність печатки підприємства або відділу кадрів є необґрунтованою, як і не прийняття відомостей про проходження військової служби через відсутність такого запису у трудовій книжці та роботи на посаді колгоспника протягом двох років через відсутність даних про кількість відпрацьованих вихододнів та встановленого мінімуму трудової участі у колгоспі, оскільки такі дії є порушенням ст. 19, ст. 46 Конституції України та положень Закону №1058-ІV, Порядку №22-1 та Порядку № 637. Позивач також зазначає, що згідно отриманих довідок ОК-5 та ОК-7 його загальний страховий стаж становить 30 років 10 місяців та 8 днів, а також зауважив, що на вимогу представників відповідача ним були надані довідки № 71 від 09.02.2021 КП «Об`єднаний трудовий арів сіл, селищ Хмельницького району» щодо підтвердження відомостей про заробітну плату отриману в «Хмельницьктранссільгосптезхніка» за період з грудня 1982 по грудень 1988 року та довідку № 72 від 09.02.2021 про підтвердження відомостей про заробітну плату на вказаному підприємстві за період з 01.01.1989 по лютий 1990 року, яка також містить відомості про отримання заробітної плати у Спеціалізованому АТП «Агропролетранс» на посаді оператора котельні у періоді з березня 1990 року по липень 1994 року, але дані документи не були взяті відповідачем до уваги, вказує на положення п. 2.4 Інструкції №58 від 29.07.1993 та зазначає, що записи в трудовій книжці вносяться власником або уповноваженим ним органом після винесення відповідного наказу, записи про звільнення, нагородження або заохочення завіряються печаткою, Пенсійний фонд в порушення положень ч. 2 ст. 24 Закону №1058-ІV невірно обраховує страховий стаж позивача, просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

16.03.2021 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

05.04.2021 до суду надійшов відзив від представника відповідача в якому останній зазначає про не визнання позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Свою позицію представник відповідача мотивує посиланням на ст.ст. 24, 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» щодо необхідності наявності страхового стажу з 01.01.2020 по 31.12.2020 не менше 27 років, який обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Зокрема, відповідно до ч. 1, ч.3 ст. 56, ст. 62 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення», п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, відповідно до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства у колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків. Підтвердженням такого стажу роботи є трудова книжка та в разі її відсутності чи відсутніх у ній необхідних записів, неможливості отримання документів на підтвердження стажу роботи внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, відповідно до п. 18 Порядку №637 трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника. Представник відповідача не заперечує надання позивачем до заяви від 01.09.2020 відповідних документів, але зазначає, що за записами трудової книжки з 24.12.1988 по 16.01.1990 він працював у головному підприємстві виробничого об`єднання «Хмельницьктранстехніка» з якого звільнився у зв`язку з переходом на пенсію по інвалідності, але в порушення норм діючого законодавства, запис про звільнення не завірений печаткою підприємства та з 08.04.1990 по 06.06.1994 за період роботи у АТП «Агропромтранс» запис про звільнення від 06.06.1994 завірений печаткою, проте вона дуже поганої якості і неможливо ідентифікувати її, як печатку саме юридичної особи - роботодавця. Також, представник відповідача вказує на те, що довідки про заробітну плату від 26.08.2020 № 579, № 580 «Об`єднаного трудового архіву сіл, селищ Хмельницького району» за періоди з грудня 1982 року по лютий 1990 року, з вересня 1990 року по липень 1994 року мають розбіжності у періодах роботи, у назві підприємств, відсутні відомості про послідовне перейменування виробничого об`єднання «Хмельницьктранстехніка», що у сукупності, за даними трудової книжки, атестату, військового квитка, індивідуальними відомостями про застраховану особу страховий стаж ОСОБА_1 , на дату звернення, становив 24 роки 6 місяців 20 днів, у зв`язку з чим Пенсійним фондом обґрунтовано було прийнято спірне рішення №213050016058 від 07.09.2020 про відмову в призначенні пенсії за віком за відсутності необхідного страхового стажу у 27 років, просить відмовити в задоволенні позову.

19.04.2021 до суду надійшла відповідь позивача на відзив, в якому ОСОБА_1 зазначив про відсутність належних спростувань тверджень та аргументів відповідача по суті заявлених позовних вимог, позивач наполягав на задоволенні позову з аналогічних підстав викладених в позовній заяві.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду, розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву (ч.7 ст. 262 КАС України).

Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що справа підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини виникли між сторонами внаслідок прийняття Пенсійним фондом рішення №213050016058 від 07.09.2020 про відмову у призначені пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу 27 років.

Про дане рішення Пенсійний фонд повідомив позивача своїм листом від 15.09.2020 №2100-0301-8/38376 та свою відмову обґрунтував наступним чином:

«За даними трудової книжки, атестату, військового квитка, індивідуальними відомостями про застраховану особу Ваш страховий стаж становить 24 роки 6 місяців 20 днів при необхідному - 27 років.

Періоди роботи з 24.12.1988 по 16.01.1990 (звільнення у зв`язку із переходом на пенсію по інвалідності) на головному підприємстві виробничого об`єднання «Хмельницьктранстехніка» та з 08.04.1990 по 06.06.1994 в АТП «Агропромтранс» не зараховані до страхового стажу так як в трудовій книжці запис про звільнення 16.01.1990 року не завірений печаткою підприємства, на звільненні 06.06.1994 року печатка не читається. Довідки про заробітну плату від 26.08.2020 року №579, №580 Об`єднаного трудового архіву сіл, селищ Хмельницького району за періоди з грудня 1982 року по лютий 1990, з вересня 1990 року по липень 1994 року мають розбіжності у періодах роботи, в назві підприємств, відсутні відомості про послідовне перейменування виробничого об`єднання «Хмельницьктранстехніка».

07.09.2020 року надіслано запит до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо здійснення перевірки вищезазначених довідок про заробітну плату та щодо отримання пенсійної справи по інвалідності (в трудовій книжці є запис про звільнення у зв`язку із переведенням на пенсію по інвалідності II групи).

Пунктом 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону.».

Також, у даному листі від 15.09.2020 №2100-0301-8/38376 Пенсійний фонд зазначив, що відповідно до ст. 40 Закону №1058-ІV з урахуванням внесених змін Законом України від 08.07.2011 №3668-VI заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами. Відповідно до п.4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Також, відповідачем вказано, що у разі надання у тримісячний термін уточнюючих документів та заяви, стане можливим прийняти нове рішення.

Отримавши даного листа від Пенсійного фонду від 15.09.2020, позивач звернувся до адміністративного суду з даним позовом. Таким чином, ОСОБА_1 оскаржує у справі рішення Пенсійного фонду №213050016058 від 07.09.2020 про відмову у призначені пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Позиція позивача базується на наявності у нього права на призначення пенсії за віком за ст. 26 Закону №1058-ІV, підтвердження необхідного страхового стажу належними документами. В свою чергу, представник відповідача наполягає на правомірності своїх дій по прийняттю спірного рішення, недостатності у позивача повного страхового стажу 27 років для призначення пенсії за віком за ст. 26 Закону №1058-ІV, не підтвердження такого стажу записами в трудовій книжці та не наданні документів щодо отриманого доходу на підприємствах АТП «Агропролетранс» та ПВО «Хмельницьктранстехніка».

Виходячи із предмету спірних правовідносин, позицій сторін по справі та положень чинного законодавства, суду вважає необхідним встановити наявність чи відсутність правових підстав у позивача на призначення пенсії за віком з 01.09.2020 на підставі ст. 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», встановити підтвердження чи спростування протиправності дій Пенсійного фонду за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 01.09.2020 та прийняття спірного рішення №213050016058 від 07.09.2020.

Відповідно до п. 2 та п. 4 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 2 ст. 5 КАС України).

Відповідно до ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини (ч. 4 ст. 6 КАС України).

Статтею 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог (ч. 2 ст. 9 КАС України).

Порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч. 1, ч. 3 ст. 3 КАС України).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Відповідно до п. 6 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Дані правовідносини регулюються між сторонами Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі-Закон №1058-ІV), Законом України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон №1788-ХІІ) та Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі-Порядок №637), Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1) та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Зокрема, Законом № 1058-IV (в редакції від 03.07.2020, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Серед принципів загальнообов`язкового державного пенсійного страхування визначено в ч. 2 ст. 7 Закону № 1058-IV, а саме, пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Закон №1788-ХІІ (в редакції від 23.01.2020, чинній на час виникнення спірних відносин) гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Статтею 1 Закону №1788-ХІІ визначено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. За цим Законом, згідно ст. 2 призначаються, зокрема, трудові пенсії, серед яких визначено пенсію по інвалідності та пенсію за віком.

Право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом, мають, зокрема, особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах (у тому числі за угодами цивільно-правового характеру), незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, або є членами колгоспів та інших кооперативів (далі іменуються - підприємства та організації, якщо не обумовлено інше), - за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України (п. а) абз. 1 ст. 3 Закону №1788-ХІІ).

Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію (ст. 7 Закону №1788-ХІІ).

Таким чином, положення Законів № 1058-IV та №1788-ХІІ визначають право людини на пенсію, її нарахування та виплату, а також передбачають підстави та умови її призначення.

Зокрема, згідно абз. 1 та абз. 2 ч. 1 ст. 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, відповідно з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Пенсійного фонду із заявою від 01.09.2020 (зареєстрована за № 11972) про призначення йому пенсії за віком за ст. 26 Закону № 1058-IV.

До даної заяви ОСОБА_1 подано копії: довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру; паспорту; трудової книжки НОМЕР_1 ; військового квитка НОМЕР_2 від 18.10.1978; диплому про навчання №351 від 25.04.1977; довідки про заробітну плату від 26.08.2020 № 579 та № 580; документ про стаж №114 від 20.02.2020.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV).

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV).

Положеннями ст. 62 Закону №1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України, а саме передбачено п. 1 Порядком № 637. В даному пункті також визначено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Підпунктом 2 пункту 2.1 Порядку 22-1 визначено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, а саме, документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за №785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Відповідно до пункту 3 підпункту 2.1 Порядку № 22-1 для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Положення) та за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 5) (абз. 3 п. 3 пп. 2.1 Порядку №22-1).

Відповідно до п.3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Для підтвердження військової служби, служби цивільного захисту, служби в органах державної безпеки, розвідувальних органах, Держспецзв`язку приймаються військові квитки (п. 6 Порядку №637).

Час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів (п. 8 Порядку №637).

За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника (п. 18 Порядку №637).

Суд вважає необхідним зазначити, що порядок ведення трудових книжок був врегульований Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162, яка діяла до 29.07.1993 та відповідно до п.п. 2.3, 2.4, 2.5 цієї Інструкції записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону; усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження); усі записи в трудовій книжці щодо прийняття на роботу, переведення та звільнення у випадку встановлення неправильного або неточного запису про роботу, переведення на іншу постійну роботу, про нагороди та заохочення та інше виправлення проводиться адміністрацією того підприємства, де було внесено відповідний запис.

Відповідно до п. 1.1 Інструкції № 162 трудова книжка визначена як основний документ про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Пунктом 2 Інструкції № 162 визначено, що до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіхи в роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди. Стягнення до трудової книжки не заносяться.

Пункт 2.3 Інструкції № 162 передбачає, що записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження)... Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення (п. 2.4 Інструкції № 162).

У разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу (п. 2.6 Інструкції № 162).

Відповідно до п. 2.8 Інструкції № 162 якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності - облархівом, держархівом м.Києва, держархівом м.Севастополя і держархівом при Раді Міністрів Криму. Виправлені відомості про роботу, про переведення на іншу роботу, про нагородження та заохочення та інші мають повністю відповідати оригіналу наказу або розпорядження… (п. 2.9 Інструкції №162).

В наступному, діяла з 29.07.1993, Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 (далі Інструкція № 58), яка за своїм змістом та поняттями є аналогічною змісту та поняттям викладених в Інструкції №162.

Таким чином, можна дійти висновку, що записи в трудовій книжці вносяться безпосередньо адміністрацією підприємства, установи чи організації, з якою перебуває в трудових відносинах особа, та усі можливі неточності чи помилки, які внесені та містяться в трудовій книжці можуть бути виправлені саме адміністрацією роботодавця та якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності - облархівом, держархівом м.Києва, держархівом м.Севастополя і держархівом при Раді Міністрів Криму. Відповідно чинне законодавство не покладає на особу робітника чи вивільненого працівника відповідальність за внесені у трудову книжку відомості.

З досліджених судом наданих до справи представником відповідача копій з матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 , а саме із записів трудової книжки НОМЕР_1 встановлено початок перебігу трудової діяльності з 18.10.1978, в якому міститься запис про загальний стаж роботи 2 роки згідно трудової книги колгоспника № НОМЕР_3 , напроти запису № 1 від 18.10.1978 зазначено служба в рядах Вітчизняної армії, військовий квиток НК №3029908 по 21.10.1980; наступний запис (№2) щодо прийняття на посаду майстра виробничого навчання вмінню водити автомобіль в Хмельницькій технічній школі ДОСАФ, згідно наказу №48 від 26.11.1980 за записом (№3) від 21.12.1982 згідно наказу № 50 (дата не читаємо) звільнений за власним бажанням; запис (№4) від 24.12.1982 згідно наказу №497 від 24.12.1982 прийнятий на роботу водієм 2 класу до головного підприємства виробничого об`єднання «Хмельницьктранссільгосптехніка», за записом від 16.01.1990 (№7) був звільнений з роботи з перейменованого 06.04.1986 наказом №38 підприємства на Головне АТП виробничого об`єднання «Хмельницькагропромтранс», у зв`язку з переходом на 2 групу інвалідності, наказ №4 від 16.01.1990; за записом від 04.09.1990 (№8) згідно наказу № 47 від 04.09.1990 був прийнятий на посаду оператора котельні спеціалізованого АТП «Агропролетранс»; за записом (№9) від 22.05.1991 переведений водієм в колону №2 та згідно наказу № 43 від 02.06.1994 був звільнений за ст. 38 КЗпП України (запис №9 від 06.06.1994); згідно наказу № 14 від 18.03.1999 прийнятий на посаду водія першого класу у ТОВ «Есма-Україна», запис від 18.03.1999 (№11); згідно наказу № 42 від 06.07.2001 переведений на посаду водія експедитора, запис 06.07.2001 (№ 12) та згідно наказу №25 від 13.04.2004 звільнений за власним бажанням, запис від 13.04.2004 (№13); відповідно до наказу № 15 від 13.04.2004 прийнятий на ПП «Фасад» на посаду водія експедитора, запис від 13.04.2004 (№14) та згідно наказу № 36 від 19.04.2008 звільнений за власним бажанням, запис від 19.04.2008 (№15); згідно наказу № 219 від 12.07.2010 прийнятий на роботу водієм вантажного автомобіля, запис від 12.07.2010 (№16) та наказом №222-ОК від 21.04.2016 звільнений за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України, запис від 21.04.2016 (№17).

Суд зазначає, що представником відповідача під час перебування справи у провадженні, не надано належних та достатніх доказів на підтвердження обов`язку позивача нести відповідальність за відомості, що містяться в його трудовій книжці.

З позиції представника відповідача вбачається, що відповідно до вказаних та досліджених судом записів в трудовій книжці з 24.12.1988 по 16.01.1990 ОСОБА_1 працював у головному підприємстві виробничого об`єднання «Хмельницьктранстехніка» з якого звільнився у зв`язку з переходом на пенсію по інвалідності, проте, в порушення норм діючого законодавства, запис про звільнення не завірений печаткою підприємства. Дослідивши даний запис в трудовій книжці № 7 від 16.01.1990 суд погоджується, що на останньому відсутня печатка підприємства, але щодо зазначення даної обставини як одну з причин відмови у врахуванні вказаного періоду роботи на Головному АТП виробничого об`єднання «Хмельницькагропромтранс» є неправомірним, оскільки за ведення, заповнення трудової книжки несе відповідальність керівник установи чи його представник, а не сам працівник. Керівник установи, роботодавець має заповнювати трудову книжку із дотримання порядку визначеному п. 2.3, п. 2.4, п.2.14, п. 2.19, п. 2.20, п. 2.26, п. 2.27, п. 2.28 Інструкції №162. Також, суд зазначає, що в зазначеному відповідачем періоді з 24.12.1988 по 16.01.1990 позивач працював на перейменованому підприємстві з ХО АТП «Транссільхозтехніка» згідно наказу від 06.04.1986 №38 на Головне АТП ВО «Хмельницькагропромтранс». Відповідні записи щодо перейменування підприємства ГПВО «Хмельницьктранссільгостехніка» в трудовій книжці дотримані. Належних та достатніх доказів в обґрунтування вказаної позиції, представником відповідача до суду не надано.

Також, представник відповідача не визнає запис в трудовій книжці з 08.04.1990 по 06.06.1994 щодо періоду роботи у АТП «Агропролетранс», зокрема вказує, що запис про звільнення від 06.06.1994, хоча і завірений печаткою, проте вона дуже поганої якості і неможливо ідентифікувати її, як печатку саме юридичної особи - роботодавця. Керівник установи, роботодавець має заповнювати трудову книжку із дотримання порядку визначеному п. 2.4, п. 2.27 Інструкції № 162 та відповідно до зазначених аналогічних пунктів визначених в Інструкції №58. Суд також не приймає дане твердження представника відповідача як другу з умов відмови у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи ОСОБА_1 в АТП «Агропролетранс», та зазначає, що згідно записів трудової книжки ОСОБА_1 (за записом від 04.09.1990 №8) згідно наказу № 47 від 04.09.1990 був прийнятий на посаду оператора котельні спеціалізованого АТП «Агропролетранс» та за записом (№9) від 22.05.1991 переведений водієм в колону №2, згідно наказу № 43 від 02.06.1994 був звільнений за ст. 38 КЗпП України (запис №9 від 06.06.1994), те, що печатка поганої якості не може бути обґрунтованою підставою для відмови в зарахуванні даного періоду в страховий стаж позивача, оскільки за внесені відомості до трудової книжки працівник відповідальності не має нести та враховуючи, що дана трудова книжка є копією, вона може не відображати належні відбитки печатки підприємства відповідно до відбитку в оригіналі трудової книжки. Зазначені сумніви, які виникли у суб`єкта владних повноважень можуть бути перевірені та усунені лише за наслідками здійснених останнім відповідних запитів до організації, що визначено положеннями Порядку №22-1 та №637. Таким чином, обставини взяття відповідачем періоду саме з 08.04.1990 по 06.06.1994, який не враховано в страховий стаж позивача, належними та достатніми доказами не обґрунтовано.

З обставин справи також вбачається надання позивачем до Пенсійного фонду архівних довідок про заробітну плату від 26.08.2020 № 579, № 580 Комунального підприємства «Об`єднаного трудового архіву сіл, селищ Хмельницького району». Зокрема, в довідці № 579 вказано нарахування заробітної ОСОБА_1 отриманої в «Хмельницьктранссільгосптехніка» за період з січня по грудень місяць 1989 рік, січень, лютий, вересень-грудень місяці 1990 року, з січня по грудень місяці 1991 -1992 років, з січня по липень місяць та з серпня по грудень місяць 1993 року, з січня по липень місяці 1994 року. Дані відомості сформовані на підставі книги по заробітній платі за 1989-1994 роки.

Згідно довідки №580 вбачається нарахування заробітної плати отриманої ОСОБА_1 в «Хмельницьктранссільгосптехніка» за період грудень місяць 1982 року, січень грудень місяці 1983, 1984 років, за період січень-травень 1984 року, липень-грудень місяці 1985 року, січень-грудень місяці 1986, 1987, 1988 роки. Дані відомості сформовані на підставі книги по заробітній платі за 1982-1988 роки.

Порядок обчислення та сплати страхових внесків визначено у пунктах 2 та 3 статті 20 Закону №1058-ІV, відповідно до якої обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Крім того, відповідно до положень ст.106 вказаного Закону відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник та його посадові особи.

Персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування. Персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства (ст. 21 Закону №1058-ІV).

Аналіз наведених приписів законодавства свідчить про те, що обчислення та сплата страхових внесків здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, та обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі проведеної суб`єктом перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доход, відповідно, позивач як застрахована особа, не може нести відповідальність за відомості внесені страхувальником, оскільки законом така відповідальність покладена на страхувальника.

Відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Виходячи з позиції відповідача, останнім не визнаються періоди трудової діяльності ОСОБА_1 на ВО «Хмельницьктранстехніка» у 1982-1994 роках.

Згідно наявних у справі реєстрів застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (Індивідуальні відомості про застраховану особу) форми ОК-7 та форми ОК-5, сформованого 13.01.2021 вбачаються відомості про страхувальників застрахованої особи ТОВ «Автоцентр» (код ЄДРПОУ 3034460), ТОВ «Гала-Юг» (код ЄДРПОУ 38152125), ТОВ «Транс-Союз» (код ЄДРПОУ 38823191) за звітні періоди 2011-2020 рр.; ТОВ «Есма-Україна» (код ЄДРПОУ 23828144), ТОВ «Автоцентр» (код ЄДРПОУ 30304460), ПП «Фасад» (код ЄДРПОУ 32601074), ТОВ «Гала-Юг» (код ЄДРПОУ 38152125), ТОВ «Транс-Союз» (код ЄДРПОУ 38823191), ФОП ОСОБА_2 (інпп НОМЕР_4 ) за звітні періоди 1999-2020 рр. Пенсійний фонд не заперечує надання ОСОБА_1 даних реєстрів, але не приймає їх до уваги, як належне підтвердження достатнього страхового стажу для призначення пенсії за віком за ст. 26 Закону №1058-IV.

Представник відповідача стверджує, що за наданими довідками від 26.08.2020 № 579, № 580 за періоди з грудня 1982 року по лютий 1990 року, з вересня 1990 року по липень 1994 року мають розбіжності у періодах роботи, у назві підприємств, відсутні відомості про послідовне перейменування виробничого об`єднання «Хмельницьктранстехніка», у зв`язку з чим, за даними трудової книжки, атестату, військового квитка, індивідуальними відомостями про застраховану особу страховий стаж позивача, на дату звернення, становив 24 роки 6 місяців 20 днів, що слугувало відмові у призначені пенсії за віком.

Але суд вважає дану позицію Пенсійного фонду вважає не підтверджену належними та достатніми доказами в розумінні ст.ст. 72-77 КАС України, є необґрунтованим посилання на недоліки зазначені в трудовій книжці та не об`єктивні зауваження щодо недоведеності факту розбіжностей відомостей в трудовій книжці та довідках від 26.08.2020 № 579, № 580.

Пунктом 4.2 Порядку № 22-1 визначено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію, зокрема: перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності); видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Зокрема, в п. 4.2 вказано, що орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (п. 4.3 Порядку № 22-1).

У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування; з`ясовує наявність у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів.

Пунктом 4.6 Порядку №22-1 визначено, що при підрахунку страхового стажу у період до 01 січня 2004 року до одержаної тривалості зазначеного стажу за кожним випадком звільнення додається один день.

Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження (п. 4.7 Порядку № 22-1).

Згідно Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 №280, Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства та формує, відповідно до покладених на нього завдань веде реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі реєстр застрахованих осіб) та у складі зазначеного реєстру реєстр платників страхових внесків до солідарної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (п. 4 Положення №280); здійснює контроль за додержанням вимог законодавства про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі страхові внески) та інших платежів, за достовірністю документів, поданих для призначення пенсії, та відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, призначенням (перерахунком) і виплатою пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та іншими виплатами, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, інших джерел, визначених законодавством; забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 7 Положення №280).

Відповідно, в ст. 58 Закону №1058-ІV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду. Права та обов`язки виконавчої дирекції Пенсійного фонду та її територіальних органів визначені ст. 64 №1058-ІV.

Відповідно в п. 5 ст. 45 Закону №1058-ІV визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

У даній справі вбачається, що спірне рішення №213050016058 від 07.09.2020 про відмову у призначені пенсії за віком було винесено Пенсійним фондом у строк визначений п. 5 ст. 45 Закону №1058-ІV, після отримання заяви ОСОБА_1 01.09.2020 та без продовження строку для прийняття рішення та витребовування у останнього додаткових документів для підтвердження права на пенсію за віком за ст. 26 Закону №1058-ІV.

Суд вважає необхідним зазначити, що Пенсійний фонд у своєму листі від 15.09.2020 за вих. № 2100-0301-8/38376, повідомило ОСОБА_1 про відмову у призначенні пенсії за віком, а також у ньому було роз`яснено право заявника подати заяву та уточнюючі документи у тримісячний термін, що стануть підставою для прийняти нового рішення.

Як встановлено судом, та за відсутності інших належних доказів з боку позивача, станом на час розгляду даної справи, необхідні додаткові документи на підтвердження страхового стажу для виходу на пенсію за віком за ст. 26 Закону №1058-ІV, а саме: витяги з наказів про звільнення з ПВО «Хмельницьктранстехніка» та з АТП «Агропропролетранс», довідки про періоди роботи на даних підприємствах та щодо отриманого доходу АТП «Агропролетранс» до відповідача не були надані.

Позивач не заперечує не надання до Пенсійного фонду разом із поданою заявою 01.09.2020 уточнених відомостей про період отримання заробітної плати у спеціалізованому АТП «Агропролетранс» на посаді оператора котельної, можливе надання їх на вимогу суду, але суд вважає дані дії позивача необґрунтованими та такими, що самі по собі перешкоджали належному розгляду заяви від 01.09.2020 про призначення пенсій за віком саме Пенсійним фондом, оскільки на час подання ОСОБА_1 заяви, він мав подати усі необхідні документи для підтвердження страхового стажу, не чекаючи вимоги Пенсійного фонду чи суду.

Суд зазначає, що позивач надав до справи копії двох довідок №71 та № 72 виданих 09.02.2021 КП «Об`єднаний трудовий арів сіл, селищ Хмельницького району» № 71 на підтвердження відомостей про заробіток, отриманий в «Хмельницьктранссільгосптезхніка» за період з грудня 1982 по грудень 1988 року та за період з січня 1989 рік по липень 1994 рік, зокрема стверджує про врахування частково в даному періоді заробітку, який було отримано у Спеціалізованому АТП «Агропролетранс» на посаді оператора котельні, але суд звертає увагу, що доказів надіслання даних довідок до Пенсійного фонду позивачем до суду не надано, як і відповідно не вбачається врахування даних довідок з боку відповідача під час винесення спірного рішення. Таким чином, належної окремої довідки щодо отримання заробітної плати у Спеціалізованому АТП «Агропролетранс» з 04.09.1990 по 06.06.1994 позивачем до суду не надано, як і відсутні докази надання такої довідки до Пенсійного фонду.

Судом встановлено, що Пенсійний фонд здійснював запит за № 2100-0214-9/35845 (дата запиту не читаємо) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо надання архівної пенсійної справи ОСОБА_1 , який отримував пенсію по інвалідності та просив провести зустрічну перевірку довідок №580 та №579 від 26.08.2020 виданих КП «Об`єднаний трудовий арів сіл, селищ Хмельницького району» та в разі виникнення розбіжностей описати причину у акті перевірки та витребувати нову довідку, надати довідку про реорганізацію. Також, в даному запиті Пенсійний фонд просив звернути увагу на відомості в трудовій книжці щодо періоду роботи позивача оператором котельні спеціалізованого АТП «Агропролетранс» з 04.09.1990 по 06.06.1994, та звернути увагу на відомості щодо заробітної плати у довідках за лютий 1990 року та липень 1994 року, оскільки в даному періоді пенсіонер був звільнений.

Відповідно до запиту № 2100-0214-9/36636 від 07.09.2020 зроблений Пенсійним фондом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області вбачається повторне запитування вищевказаної інформації та документів за запитом №2100-0214-9/35845, та на час розгляду справи Пенсійним фондом не надано до суду відповідей запитуваного адресата та не повідомлено про причини не отримання документів та запитуваної інформації станом на час розгляду даної справи.

Також суд зазначає, що у поданому до суду відзиві, представник відповідача вказує про запис в трудовій книжці, що стосувався періоду праці в ГПВО «Хмельницьктранстехніка» та вказує на звільнення позивача у зв`язку з переходом на пенсію по інвалідності. Суд зазначає, що запис №7 від 16.01.1990 в трудовій книзі ОСОБА_1 стосується звільнення останнього за наказом №4 від 15.01.1990 у зв`язку з переходом на 2 групу інвалідності, доказів обставин виходу позивача на пенсію по інвалідності після 15.01.1990 до суду не надано, позивач ОСОБА_1 в позові також не вказує на перебуванні на пенсії по інвалідності після 15.01.1990.

Суд не погоджується із позицією Пенсійного фонду, викладену у листі від 16.01.2021 №2200-0304-8/2950 про не врахування ОСОБА_1 до страхового стажу періоду проходження військової служби через відсутність запису в трудовій книжці щодо дати документа, на підставі якого зроблено запис. З дослідженої копії трудової книжки дійсно не вбачається дата спірного документа, але суд звертає увагу на те, що до заяви від 01.09.2020 позивачем до Пенсійного фонду була надана копія військового квитка НОМЕР_2 , яка міститься в матеріалах пенсійної справи, вбачається наявність відомостей про призив ОСОБА_1 до Деражнянського районного військового комісаріату Хмельницької області 18.10.1978 року, за підписом воєнного комісара майора, а також наявний запис про звільнення 21.10.1980 на підставі наказу СРСР №254 від 27.09.1980 та направлення до Деражнянського РВК з прибуттям для постановки на військовий облік 31.10.1980. Також, на аркуші 4 даного військового квитка містяться повні відомості про проходження військової служби, з відповідними наказами, датами та завіреними печатками, тобто вказані у військовому квитку відомості відповідно підтверджують та в повній мірі відображають обставини проходження позивачем військової служби та є підтвердженням запису в трудовій книжці у розумінні п. 6 Порядку №637. З урахуванням зазначеного та за відсутності належних законодавчо обґрунтованих підстав для підтвердження вказаної позиції Пенсійним фондом, суд вважає необґрунтованим дане твердження відповідача, але не розглядає такі дії по суті, оскільки вказана позиція представника відповідача не була покладена в основу винесення відповідачем спірного рішення про відмову у призначенні пенсії за віком.

Щодо посилання у вказаному листі на не врахуванні до страхового стажу роботи ОСОБА_1 тривалістю в два роки на підставі трудової книжки колгоспника, через відсутність даних про кількість відпрацьованих вихододнів та встановленого мінімуму тривалої участі в колгоспі суд вважає необґрунтованою, такою, що порушує положення Закону №1058-ІV та Порядку № 367, але не розглядає дану позицію по суті у зв`язку з тим, що вона не була покладена в основу винесеного спірного рішення та на ній не наполягав позивач.

Виходячи з вищевикладеного та встановленого судом вбачається, що Пенсійним фондом неправомірно не зараховано до страхового стажу періоду роботи ОСОБА_1 з 24.12.1988 по 16.01.1990 на ГПВО «Хмельницькагропромтранс» та з 04.09.1990 по 06.06.1994 на АТП «Агропролетранс» через відсутність належного заповнення в трудовій книжці НОМЕР_1 , у зв`язку з чим, дані обставини є підставою для скасування прийнятого спірного рішення №213050016058 від 07.09.2020. Та, суд зауважує, що на підтвердження страхового стажу, необхідного для виходу на пенсію за віком за ст. 26 Закону №1058-ІV з дотриманням положень Закону № 1788-ХІІ та Порядку №637 необхідно подати до Пенсійного фонду документи на підтвердження отримання заробітної плати, врахування сплачених підприємствами, установами та організаціями відповідних страхових внесків, для врахування даного періоду до страхового стажу пенсіонера. В подальшому надані позивачем довідки до Пенсійного фонду № 71 та №72 від 09.02.2021 щодо отримання заробітку в «Хмельницьктранссільгосптехніка» мали бути подані відповідно до положень абз. 3 п. 1.7 Порядку №22-1 разом із заявою про призначення пенсії, але в даному випадку дані документи були надані позивачем не до поданої заяви від 01.09.2020, а пізніше, як і відомості з персоніфікованого обліку застрахованої особи з ОК-5 та ОК-7.

Також, суд звертає увагу на відомості з персоніфікованого обліку застрахованої особи з ОК-5 та ОК-7, які надані позивачем до позову, що містять в собі відповідні дані починаючи з 1999 року по 2020 рік включно, які не підтверджують необхідний для позивача страховий стаж 27 років, відповідно позивач має підтвердити наявність такого стажу згідно відомостей, що містяться в трудовій книжці з дотриманням положень Закону №1058-ІV, Порядку №22-1, №637.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що Пенсійним фондом не підтверджено обґрунтованість дій по винесенню спірного рішення №213050016058 від 07.09.2020 з підстави неточностей записів в трудовій книжці. Суд погоджується з твердженням представника відповідача щодо необхідності підтвердження отримання доходу позивачем в АТП «Агропролетранс», з 04.09.1990 по 06.06.1994, зазначає, що пенсіонер має право подавати усі можливі документи на підтвердження наявності страхового стажу, але в даному випадку Пенсійний фонд після отримання заяви про призначення пенсії має вчиняти також усі необхідні дії відповідно до положень Закону №1058-ІV, №1788-ХІІ та Порядку №637, Порядку №22-1 для перевірки відомостей наданих заявником, встановлення наявності чи відсутності права на призначення пенсії за віком, усунення розбіжностей в поданих до Пенсійного фонду документів та винесення обґрунтованого рішення, зокрема суб`єкт призначення пенсії має право та обов`язок перевірити процедуру реорганізації та перейменування підприємства, на якому працював позивач у спірному періоді «Хмельницьктранссільгосптехніка», здійснювати відповідні запити щодо отримання позивачем заробітку на даному підприємстві, а також в АТП «Агропролетранс», з дотриманням принципу об`єктивності та всебічності розгляду поданої пенсіонером заяви про призначення пенсії та доданих до неї документів.

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами.

Згідно ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 75 КАС України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 76 КАС України).

Також суд зазначає, що ч. 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, кожна зі сторін по справі має довести ті обставини, на яких ґрунтуються їхні вимоги та заперечення, а також надати до суду належні, достовірні та достатні докази на підтвердження своїх правових позицій.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України). Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 3 ст. 90 КАС України).

З урахуванням вище встановленого та викладеного, відповідачем не доведено обґрунтованість дій по винесенню спірного рішення №213050016058 від 07.09.2020 про відмову в призначенні пенсії з віком ОСОБА_1 відповідно до заяви від 01.09.2020.

Виходячи з наявних у справі матеріалів, суд вважає необхідним задовольнити частково позовні вимоги позивача, визнати неправомірними дії Пенсійного фонду по винесенню спірного рішення №213050016058 від 07.09.2020 та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.09.2020 з урахуванням висновків суду, зобов`язати зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи з 24.12.1982 по 16.01.1990 у ГПВО «Хмельницьктранссільгосптехніка», з 04.09.1990 по 06.06.1994 у Спеціалізованому АТП «Агропролетранс». В задоволенні позовних вимог про зобов`язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком за ст. 26 Закону №1058-ІV суд вважає необхідним відмовити у зв`язку із не підтвердженням на час подання заяви від 01.09.2020 необхідного страхового стажу 27 років та необхідності Пенсійним фондом здійснити повну перевірку відомостей записів в трудовій книжці позивача та отриманого заробітку за період трудової діяльності, який має бути врахований суб`єктом владних повноважень під час нарахування та виплати пенсії пенсіонеру.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, суд задовольняє частково позовні вимоги та відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України понесені позивачем витрати по сплаті судового збору за подання даної позовної заяви до суду підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача частково в сумі 454 гривні.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо прийняття рішення №213050016058 від 07.09.2020 про відмову ОСОБА_3 у призначені пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.09.2020, з урахуванням висновків суду.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи з 24.12.1982 по 16.01.1990 у Головному підприємстві виробничого об`єднання «Хмельницьктранссільгосптехніка», з 04.09.1990 по 06.06.1994 у спеціалізованому АТП «Агропролетранс».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73036, вул. 28 Армії, 6, м. Херсон, код ЄДРПОУ 21295057) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_5 ) витрати по сплаті судового збору в сумі 454 гривні (чотириста п`ятдесят чотири гривні).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя І.І. Войтович

кат. 112010200