Постанова

від 11.05.2021 по справі 640/3201/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/3201/20 Головуючий у І інстанції - Смолій І.В.

Суддя-доповідач - Губська Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

суддів: Карпушової О.В., Степанюка А.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2020 року по справі за адміністративним позовом ПрАТ ДТЕК Київські електромережі до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про накладання штрафу,-

В С Т А Н О В И В:

ПрАТ ДТЕК Київські електромережі звернулось до суду з даним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати припис від 15.01.2020 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та постанову від 30.01.2020 №001/40-202-10/867-20 про накладення на позивача штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що спірні рішення прийняті відповідачем в порушення вимог статей 2, 3, 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2020 року адміністративний позов задоволено, при цьому суд першої інстанції виходив з того, що позаплановий захід повинен був здійснюватися виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу, як передбачено вимогами ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволені адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Свої доводи обґрунтовує тим, що Закон України Про регулювання містобудівної діяльності та Порядок № 553 не містять жодної вимоги про необхідність погодження з вищестоящими органами на проведення позапланової перевірки. Крім того, вказує, що судом першої інстанції жодним чином не розглянуто оскаржуваний припис та постанову, а досліджено та зроблено висновок лише стосовно наказу Держархбудінспекції від 10.01.2020 №20 Про проведення позапланової перевірки .

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції установлено і підтверджується матеріалами справи, що 14.01.2020 виконуючим обов`язки Голови ДАБІ України Костенко О.І. було видано направлення №40-20/014-0 для здійснення позапланової перевірки щодо дотримання суб`єктом містобудування ПрАТ ДТЕК Київські електромережі вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на підставі наказу (розпорядження) ДАБІ України від 10.01.2020 №20 та звернення народного депутата ОСОБА_1 від 06.12.2019 №289/1-51.

15.01.2020 головним інспектором будівельного нагляду відділу державного архітектурно-будівельного контролю (далі - ДАБК) Департаменту ДАБК та нагляду ДАБІ України Скляровим О.С. та головним інспектором будівельного нагляду ВДАБК Департаменту ДАБК та головним інспектором нагляду ДАБІ України Коржем С.О. було складено акт про недопущення посадових осіб органу ДАБК на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій, на який в свою чергу посадовими особами позивача було написано письмові зауваження, зокрема зазначено, що до початку перевірки посадовими особами органу ДАБК не було надано копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю) або відповідного державного колегіального органу, згідно ч.1 ст.6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

15.01.2020 головним інспектором будівельного нагляду відділу ДАБК Департаменту ДАБК та нагляду ДАБІ України Скляровим О.С., у відсутності уповноваженого представника позивача було видано припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм. Стандартів і правил з вимогою протягом 10 робочих днів допустити посадових осіб ДАБІ України до проведення перевірки об`єкта, який не було вручено уповноваженому представнику товариства, а надіслано поштою.

Також 15.01.2020 головним інспектором будівельного нагляду відділу ДАБК Департаменту ДАБК та нагляду ДАБІ України Скляровим О.С. складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності про те, що суб`єкт містобудівної діяльності, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не допустив посадових осіб органу контролю ДАБІ України до проведення позапланової перевірки об`єкта будівництва, за що передбачена відповідальність за п.2 ч.6 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

28.01.2020 позивач надав свої письмові пояснення з приводу протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, однак 30.01.2020 головним інспектором будівельного нагляду відділу ДАБК Департаменту ДАБК та нагляду ДАБІ України Агапіним В.В. винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та визнано винним позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого п.2 ч.6 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у сумі 63 060, 00 грн.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів суду, що діяв правомірно, з чим погоджується і колегія суддів з огляду на наступне.

Так, відповідно до преамбули Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V) цей Закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно із ст. 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Згідно із ч. 1 ст. 3 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами: здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом.

Відповідно до ч. 1 т. 6 Закону № 877-V підставами для здійснення позапланових заходів є:

- подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

- виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

- перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

- звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом;

Як вбачається з матеріалів справи, позапланова перевірка призначена відповідачем на підставі звернення народного депутата України ОСОБА_1 від 06.12.2019 №289/1-51.

Відповідно до ст. 6 Закону № 877-V, якою встановлені підстави для здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), та п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою КМУ від 23.05.2011 року № 553 (далі - Порядок №533), така підстава для проведення позапланової перевірки, як звернення народного депутата України, відсутня. Заяви ж фізичних чи юридичних осіб, на підставі яких може проводитись перевірка, повинні бути обґрунтованими та обумовленими порушенням підконтрольним суб`єктом господарювання містобудівного законодавства, мають містити відомості про порушення прав та законних інтересів особи, яка звертається до органу державного контролю зі скаргою (зверненням) та/або про шкоду, яка завдана життю і здоров`ю скаржника, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій що підтверджують такі порушення. Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю) або відповідного державного колегіального органу.

Оскільки, представником відповідача перед початком проведення позапланового заходу не було пред`явлено копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки, тому позивач відповідно до чинного законодавства мав право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю).

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена в постанові від 03.03.2020 у справі № 260/871/19.

Таким чином, колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції, що позаплановий захід повинен був здійснюватися виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу, як передбачено вимогами ст. 6 Закону № 877-V.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Відповідно до ч.1 ст. 7 Закону № 877-V, в наказі про здійснення позапланового заходу державного нагляду(контролю) повинні зазначатись найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснено захід та предмет перевірки.

Водночас, в Наказі відповідача від 10.01.2020 року №20 Про позапланової перевірки не зазначено, що призначено перевірку суб`єкта господарювання ПрАТ ДТЕК Київські електромережі , а йдеться лише про призначення перевірки об`єкта будівництва за певними адресами, в якості опису якого зазначено, що замовником є ПрАТ ДТЕК Київські електромережі , підрядником ТОВ Південний електротехнічний завод , проектувальником ТОВ Південний енерготехнічний завод , чіткого зазначення суб`єкта господарювання, щодо якого призначена перевірка наказ не містить. Предмет перевірки також чітко не зазначений. Він описаний лише загальними фразами дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт . Але це не предмет конкретної перевірки це фраза із визначення поняття що таке державний архітектурно-будівельний контроль (п.1 ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ).

Таким чином, колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем було порушено вимоги Закону 877-V та Порядку № 553.

Наведене узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеному у постанові від 06.02.2020 у справі 461/3503/17.

Отже, дії відповідача щодо призначення, відтак і проведення позапланової перевірки (інспекційного відвідування) позивача були незаконними, що у підсумку дає підстави стверджувати про неправомірність рішень, прийнятих за наслідками цієї перевірки.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий-суддя Л.В. Губська

Судді О.В. Карпушова А.Г. Степанюк