Рішення

від 07.08.2007 по справі 17/197/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/197/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "07" серпня 2007 р.                                                 Справа №  17/197/07

  м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при  секретарі Хімороді В.Г.,

з участю представників сторін:

від позивача –не з?явились;

від відповідача – Агафонов І.А.-ген.директор; Коробкова О.О., довіреність № 308 від 16.10.2006 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/197/07

за позовом відкритого акціонерного товариства „Вознесенський сиркомбінат” (надалі-ВАТ „Вознесенський сиркомбінат”), Миколаївська область,                                 м. Вознесенськ,  вул. Молодогвардійська, 58 А,

до приватного підприємства „Кобра” (надалі-ПП „Кобра”), Миколаївська  область,      м. Южноукраїнськ, бульв. Цвіточний, 4,

про стягнення 15 879 грн. в порядку регресу,-

                                                   В С Т А Н О В И В:

ВАТ „Вознесенський сиркомбінат” (надалі-позивач) пред'явлено позов до ПП „Кобра” (надалі-відповідач) про стягнення 15 879 грн. в порядку регресу.

Позивач свої позовні вимоги обгрунтовує наступним:

14 грудня 2006 року рішенням господарського суду Миколаївської області по справі № 17/611/06 було задоволене позов товариства з обмеженою відповідальністю спільного Українсько-Бельгійського підприємства з іноземними інвестиціями „Євролакт” до відкритого акціонерного товариства „Вознесенський сироробний комбінат” про стягнення 15 879 грн.  збитків заподіяних крадіжкою майна.

           Господарський суд Миколаївської області, приймаючи рішення по даній справі, виходив з наступного: відповідно до договору зберігання, укладеного між ТзОВ СП „Євролакт” та ВАТ „Вознесенський сиркомбінат” від 28.12.2004 року № 28/12-04, ТзОВ СП „Євролакт” передав на зберігання ВАТ „Вознесенський сиркомбінат” кристалізаційний танк № 6282525, в тому числі шість лопастей до кристалізаційного танку вартістю 15 849 грн.

Відповідно до умов п.п. 2.1. та  2.3. вищевказаного договору зберігання зберігач (ВАТ „Вознесенський сиркомбінат”) зобов”язався вживати всіх необхідних заходів для забезпечення схоронності обладнання, переданого йому на зберігання, та нести відповідальність за втрату (нестачу) або пошкодження обладнання поклажодавця (ТзОВ СП „Євролакт”).

Однак, в ніч з 19 березня 2005 року на 20 березня 2005 року шляхом вільного доступу невідомі особи таємно викрали шість лопастей від мішалки кристалізаційного танку № 6282525, чим завдали матеріальної шкоди ТзОВ СП „Євролакт” на загальну суму 15 849 грн. По даному факту крадіжки майна за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.185 Кримінального кодексу України, постановою слідчого СВ Вознесенського МРВ УМВС України в Миколаївській області від 31.03. 2005 року була порушена кримінальна справа.

Відповідно до договору про охорону об'єктів укладеного між ВАТ „Вознесенський сироробний комбінат” та приватним підприємством „Кобра” 27.01.2004 року за № 18, останнє зобов'язувалось забезпечувати охорону товарно-матеріальних цінностей прийнятих під охорону від розкрадання.

В результаті неналежного виконання своїх обов'язків ПП „Кобра” по забезпеченню охорони товаро-матеріальних цінностей відповідно до договору про охорону об'єктів № 18 від 27.01.2004 року, ВАТ „Вознесенський сироробний комбінат” поніс збитки на загальну суму 15 879 грн., що також було встановлено рішення господарського суду Миколаївської області від 14.12.2006 року по справі       № 17/611/06.

ВАТ „Вознесенський сироробний комбінат” у повному обсязі відшкодував ТОВ СП „Євролакт” збитки в розмірі 15 879 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 139 від 14 лютого 2007 року.

15 травня 2007 року на адресу господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому  відповідач заперечує проти позовних вимог та просить суд відмовити позивачу у позові з наступних підстав:

27 січня 2004 року між ПП „Кобра” та ВАТ „Вознесенський сиркомбінат” було укладено договір про охорону об”єктів. Відповідно до умов звзначеного договору відповідач прийняв на себе обов”язки щодо охорони об”єктів позивача. Позивач, в свою чергу, зобов”язувався своєчасно проводити оплату за надані послуги.Строк дії договору –1рік, але строк дії догову вважається подоженим, якщо жодна із сторін не вимагає його припинення за два місяці до закінчення його строку дії.

Пунктом 2.6 договору передбачено, що приймання під охорону опломбованих об”єктів здійснюється при наявності на цих об”єктах  запобіжних коробок з контрольними замками. Крім того, п. 1.4 договору передбачено, що приймання об”єкту під охорону та передача його позивачу здійснюється через журнал приймання-передачі дежурств.

Відповідач зазначив, що позивачем не були виконані вимоги п. 2.6 договору при передачі на охорону кристалізаційного танку № 6282525 та 6 (шість) лопастей до кристалізаційного танку. Крім того, на думку відповідача, позивач у відповідності до п. 1.4 договору не надав  журнал приймання-передачі дежурств.

Крім того, у судовому засіданні представники відповідача усно наголошували на тому, що охорона на об”єктах ВАТ „Вознесенський сиркомбінат” здійснювалася також  іншим  суб”єктами підприєницької діяльності. На підтвердження цього відповідачем надані письмові пояснення гр. Шульгач О.О. та Янусь В.В.

 За таких умов, відповідач вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.

Враховуючи наведене, вивчивши матеріали, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог на підставі нижченаведеного:

Відповідно до ст. ст.525, 526 ЦК України  зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору; одностороння відмова від  виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

27 січня 2004 року між ПП „Кобра” та ВАТ „Вознесенський сиркомбінат” було укладено договір № 18 про охорону об”єктів. Предметом договору було надання ПП „Кобра” послуг щодо охорони об”єктів ВАТ „Вознесенський сиркомбінат”.

Надання послуг відповідачем у березні 2005 року підтверджується Актом № 27 про приймання виконаних робіт, підписаного сторонами та скріпленого печатками сторін.

Пунктом 1.4 договору № 18 від 27 січня 2004 року передбачено, що охорона несе повну матеріальну відповідальність, окрім стихійного лиха та масових заворушень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Надані відповідачем документи та пояснення не є належними доказами у розумінні ст. 34  Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, відповідачем не надано журнал сдачі-приймання дежурств відповідно до п. 1.4 договору № 18 від 27.01. 2004 року та докази здійсненя іншими суб”єктами підприємницької діяльності охорони на об”єктах позивача.  

Керуючись ст.ст.49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

                                               В И Р І Ш И В:          

1.          Позовні вимоги відкритого акціонерного товариства „Вознесенський сиркомбінат”  задовольнити повністю.

2.          Стягнути з приватного підприємства „Кобра”, Миколаївська  область,            м. Южноукраїнськ, бульв. Цвіточний, 4 (код 31476433)  збитки за договором у розмірі   15 879 грн., державне мито у розмірі 158 грн. 79 коп. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процеса на користь відкритого акціонерного товариства „Вознесенський сиркомбінат”, Миколаївська область, м. Вознесенськ,  вул. Молодогвардійська, 58 А (код 00446598).  

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до         ст. 84 ГПК України.

   Суддя                                                        Коваль С.М.