Ухвала

від 12.05.2021 по справі 700/148/21

ЛИСЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 700/148/21

Провадження № 2/700/155/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2021 року Лисянський районний суд Черкаської області в складі

головуючого-судді: Пічкура С.Д.,

за участю секретаря: Сіденко Н.П.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу № 700/148/21, провадження № 2/700/155/21 за позовною заявою ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Хоріщенко Андрій Васильович до Лисянської селищної ради про визнання права власності на спадкове майно ,

установив:

До Лисянського районного суду Черкаської області звернувся ОСОБА_1 з позовом до Лисянської селищної ради про визнання права власності на спадкове майно.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 та земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7122886400:02:000:0178 загальною площею 2,13 га, що розташована в адміністративних межах с. Семенівка Звенигородського (Лисянського) району Черкаської області та належала спадкодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЧР № 022382 від 10.10.2001 року. З 2012 року він разом із померлим проживали разом, вели спільне господарство, він піклувався про спадкодавця, забезпечував всім необхідним. Він звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, але постановою нотаріуса йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючих документів на спадкове майно, що і стало причиною звернення до суду із вказаним позовом.

Позивач та його представник в підготовче засідання не з`явились, подали до суду заяву про розгляд справи без їх участі, на задоволенні позовних вимог наполягають.

Представник відповідача в підготовче засідання не з`явився, направив суду клопотання про розгляд справи без участі представника селищної ради, позовні вимоги визнають.

Відповідно до вимог ч.3 ст.200 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 206 цього ж Кодексу.

Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Розглянувши матеріали справи, встановивши обставини справи та відповідні до них правовідносини, суд виходить з наступного.

Із свідоцтва про смерть, виданого 02.01.2019 року вбачається, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається із житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 2,13 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташованої в межах Семенівської сільської ради, Звенигородського району, Черкаської області.

Факт належності спадкодавцю вищевказаного спадкового майна підтверджується довідками Семенівської сільської ради № 173,174 від 12.11.2020 року, про те, що за померлим ОСОБА_2 рахується житловий будинок з надвірними спорудами в АДРЕСА_1 , правовстановлюючі документи на будинок не видавались та копією державного акта про право власності на земельну ділянку серії І-ЧР № 022382 .

Із акта комісії Семенівської сільської ради від 16.12.2020 року вбачається, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно останніх 5 років до смерті проживав однією сім`єю у домоволодінні ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 та вели разом спільне господарство. ОСОБА_1 похоронив ОСОБА_2 за власні кошти.

Вказане також стверджується довідкою Семенівської сільської ради від 12 листопада 2020 року № 175.

Позивач звернувся до Лисянської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та отримав відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки пропущений строк для прийняття спадщини, документи про родинні відносини, правовстановлюючі документи на спадкове майно та заповіт відсутні, що підтверджується постановою державного нотаріуса № 219/02-31 від 19.02.2021 року.

Отже, згідно ст. 1264 ЦК України, позивач є спадкоємцем майна померлого у четверту чергу, оскільки проживав з померлим однією сім`єю більше п`яти років та фактично прийняв спадщину. Інших спадкоємців, які б прийняли спадщину немає, тому Лисянська селищна рада є належним відповідачем у даній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України , спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно зі ст. 1217 ЦК України , спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

На підставі ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Статтею 1218 , ст. 1233 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За вимогами ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, тобто зміна власника майна, що підлягає державній реєстрації, неможлива без перереєстрації права власності. Тому свідоцтво про право на спадщину є обов`язковим, коли об`єктом спадкування є нерухоме майно, що підлягає обов`язковій державній реєстрації.

В свою чергу право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця лише з моменту державної реєстрації цього майна (ч.2 ст.1299 ЦК України ).

Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання права власності на майно, у разі коли це право оспорюється або не визнається, а також у разі втрати документів на право власності на майно.

З огляду на викладене, визнання права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, який має застосовуватися якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки відсутність у спадкодавця правовстановлюючих документів на спадкове майно унеможливлює оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Судом встановлено, що визнання позову відповідачами, не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, інші спадкоємці відсутні.

За таких обставин необхідно визнати за позивачем право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 5, 12, 13, 71, 74, 81, 142, 200, 211, 258, 259, 263, 265, 273, ЦПК України, суд ,

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 право власності на наступне спадкове майно в порядку спадкування за законом:

- житловий будинок з надвірними спорудами в АДРЕСА_2 , що належав ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- земельну ділянку з кадастровим номером 7122886400:02:000:0178, загальною площею 2,13 га, що належала ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно державного акта І-ЧР №022382 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташованої в межах Семенівської сільської ради, Звенигородського району, Черкаської області.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С. Д. Пічкур