Ухвала

від 12.01.2021 по справі 757/55869/20-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/55869/20-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах власника майна ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №220190000000000026 від 02.02.2019 року,-

В С Т А Н О В И В :

До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах власника майна ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №220190000000000026 від 02.02.2019 року, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 28.03.2019 року, справа №761/11074/19.

Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_4 на електронних торгах було придбано трактор колісний БЕЛАРУС 2022.3, 2018 року випуску, ДРН НОМЕР_1 , заводський номер: НОМЕР_2 , що раніше належав ТОВ «Ізмаїльський елеватор» (код ЄДРПОУ 38614780). Придбання вказаного транспортного засобу на електронних торгах підтверджується відповідним актом про електронні торги від 12.03.2019 року. Акт про електронні торги відповідно до п. 8 розділу 10 Порядку реалізації арештованого майна затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 29.09.2016 року № 2831/5 є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно.

ОСОБА_4 є власником зазначеного вище майна, але він не може зареєструвати вказане майно в відповідних сервісних центрах Міністерства внутрішніх справ України, оскільки на вказане майно, яке до купівлі належало ТОВ «Ізмаїльський елеватор» (код ЄДРПОУ 38614780), накладено арешт ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 28.03.2019 року, справа №761/11074/19. А тому існує необхідність у скасуванні арештів, оскільки відпала потреба у застосуванні арешту і це необхідно для забезпечення реалізації права власності ОСОБА_4 на майно, яке він придбав як добросовісний набувач.

Також, представник власника майна зазначає, що вказане клопотання подається до Печерського районного суду м. Києва, а не до Шевченківського районного суду м. Києва, оскільки зараз кримінальне провадження знаходиться в Головному слідчому управління Національної поліції України, юридична адреса якого розміщена в Печерському районі м. Києва.

Адвокат ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилась, подала заяву про розгляд клопотання у її відсутність, клопотання підтримала та просила задовольнити у повному обсязі.

Представник органу досудового розслідування у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду клопотання був повідомлений належним чином, причини своєї неявки суду не повідомив.

За таких обставин, слідчий суддя розглянув клопотання у відсутність учасників судового провадження на підставі ст. 26 КПК України.

Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів провадження, на даний час досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №220190000000000026 від 02.02.2019 року здійснюється Головним слідчим управлінням Національної поліції України.

В рамках вказаного кримінального провадженні ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 28.03.2019 року, справа №761/11074/19, накладено арешт на майно, в тому числі на трактор колісний БЕЛАРУС 2022.3, 2018 року випуску, ДРН НОМЕР_1 , заводський номер: НОМЕР_2 .

Відповідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до п. 8 розділу 10 Порядку реалізації арештованого майна затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 29.09.2016№ 2831/5 є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року ,кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним ( рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (ВП),заява №31107/96,п.58, ЕСНR 1999-ІІ.) Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції»,від 22 вересня 1994 року, Series A №296-А,п.42,та «Кушоглу проти Болгарії», заява №48191/99.пп.49-62,від 10.05.2007). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статі 1 Першого Протоколу. Необхідного балансу не вдається досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»,пп.69 та 73, Series A №52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються,та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21.02.1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», п.50, Series A №98).

Під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_4 придбав майно на електронних торгах, що були проведені в межах виконавчого провадження відкритого відносно особи, що була власником цього майна до такого придбання та яка фігурує в кримінальному провадженні. Придбання майна ОСОБА_4 , підтверджується актом про проведенні електронні торги. Встановлено, що арешт був накладений на майно вже після придбання майна. Викладені обставини свідчать, що ризики, що стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а саме арешту зазначеного у клопотанні майна, яке належить на праві власності ОСОБА_4 , на час розгляду клопотання про скасування арешту майна відпали, що обґрунтовано матеріалами доданими до клопотання, тоді як слідчим, прокурором не було наведено жодних доводів в обґрунтування наявних ризиків, як підстави для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у правомірну власність ОСОБА_4 належним йому майном на підставі зазначених обставин, оскільки судовим розглядом доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

У зв`язку з чим вважає доцільним скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 28.03.2019 року, справа №761/11074/19, не вбачаючи потреби для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження, а відтак клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересахвласника майна ОСОБА_4 про скасування арешту майна підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-174, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 28.03.2019 року, справа №761/11074/19, в частині арешту трактора колісного БЕЛАРУС 2022.3, 2018 року випуску, ДРН НОМЕР_1 , заводський номер: НОМЕР_2 , що належав ТОВ «Ізмаїльський елеватор» (код ЄДРПОУ 38614780), а на даний час належить ОСОБА_4 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1