Ухвала

від 30.04.2021 по справі 757/23331/21-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/23331/21-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого у провадженні заступника начальника відділу Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

установив:

Слідчий у провадженні заступник начальника відділу Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 за погодженням із прокурором третього відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату Національної поліції України Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 звернувся досуду ізклопотанням прозастосування допідозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжного заходуу видітримання підвартою,посилаючись нате,що Головним слідчим управлінням Національної поліції України під процесуальним керівництвом прокурорів Офісу Генерального прокурора розслідується кримінальне провадження № 12014110130003693 від 12.10.2014 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 206, ч. 3 ст. 206-2, ст. 356, ст. 231, ч. 1 ст. 111 КК України, зокрема, за фактом незаконного заволодіння майном та акціями ПрАТ «АТЕК» (ЄДРПОУ 00240112).

Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_7 та іншими особами, не встановленими на цей час, з метою заволодіння та розтрати чужого майна Закритого акціонерного товариства, а з 30.04.2014 р. Приватного акціонерного товариства «АТЕК» (ЄДРПОУ 00240112) організував злочинну схему, відповідно до якої незаконно присвоїв повноваження голови наглядової ради ЗАТ «АТЕК», забезпечив призначення ОСОБА_7 на посаду генерального директора ПрАТ «АТЕК», яка 11.01.2017 р. відчужила нерухоме майно цього підприємства на користь підконтрольної ОСОБА_5 юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАО Інвестмент лімітед Україна» (ЄДРПОУ 41010235) шляхом його формального продажу без реального отримання грошових коштів, завдавши таким чином ПрАТ «АТЕК» збитків у сумі 162797416,67 грн.

У клопотанні зазначено, що ЗАТ «АТЕК» у своїй діяльності керується статутом ЗАТ «АТЕК» (далі «Статут»), Законом України «Про акціонерні товариства», ЦК України та іншими нормативно-правовими актами України.

Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 11.10.2013 р., у ОСОБА_5 виник злочинний умисел на протиправне заволодіння акціями ЗАТ «АТЕК» з метою забезпечення формальних підстав для участі в господарській діяльності підприємства. З цією метою ОСОБА_5 , розуміючи, що акції ЗАТ «АТЕК» може придбати виключно член трудового колективу, яким він не є, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин 11.10.2013 р. за договором дарування, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстрованим у реєстрі за № 2122, отримав у власність від акціонера ОСОБА_9 12 простих іменних акцій ЗАТ «АТЕК» вартістю 500 грн кожна, що становило 0,070% статутного капіталу товариства. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння акціями ЗАТ «АТЕК» і здійснення подальшого контролю за господарською діяльністю підприємства, ОСОБА_5 , опосередковано контролюючи належні ОСОБА_10 10 акцій, що від загальної кількості становило 0,059%, ОСОБА_11 88 акцій (0,515%), ОСОБА_12 17 акцій (0,100%), ОСОБА_13 15 акцій (0,088%), ОСОБА_14 7 акцій (0,041%), за сприяння невстановлених на цей час осіб 11.10.2013 р. акумулював та отримав опосередковано контроль над 0,8723% простих іменних акцій ЗАТ «АТЕК», що надалі були використані ним для незаконного присвоєння повноваження голови наглядової ради ЗАТ «АТЕК». Для отримання контролю над ЗАТ «АТЕК» ОСОБА_5 05.11.2013 р. скликав та провів позачергові загальні збори акціонерів.

Згідно підпункту 5.1 пункту 5 Статуту від 29.12.2006 р. збори акціонерів визнаються правомочними, якщо акціонери, що беруть участь у них, мають більш ніж 60 відсотків голосів. Підпунктом 6.2 пункту 6 Статуту від 29.12.2006 р. передбачено, що статутний фонд товариства становить 3 865 500 грн, він складається з 7 713 штук простих іменних акцій номінальною вартістю 500 грн кожна. Розмір статутного фонду товариства може бути змінений у порядку, передбаченому законодавством, за рішенням загальних зборів акціонерів (підпункт 6.3 пункту 6 Статуту).

Згідно ч. 2 ст. 41 Закону України «Про акціонерні товариства» в редакції, чинній станом на 05.11.2013 р., загальні збори акціонерного товариства мають кворум за умови реєстрації для часті у них акціонерів, які сукупно є власниками не менш як 60 відсотків голосуючих акцій товариства.

Таким чином, ОСОБА_5 в порушення Статуту та Закону України «Про акціонерні товариства» 05.11.2013 р. незаконно провів збори декількох акціонерів ЗАТ «АТЕК» під своїм головуванням, які у протоколі від 05.11.2013 р. названо позачерговими загальними зборами акціонерів. За результатами таких позачерговихзагальних зборівакціонерів ЗАТ«АТЕК»,оформлених зазначенимпротоколом,обрано спостережну(наглядову)раду ЗАТ«АТЕК» утакому складі: ОСОБА_5 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 .Кожного члена наглядової ради обрано кількістю 149 кумулятивних голосів. Однак на цих зборах не було обрано голову наглядової ради товариства, хоча відповідно до підпунктів 5.1 та 5.4 пункту 5 Статуту ЗАТ «АТЕК» це питання належить до компетенції загальних зборів акціонерів. Аналогічна норма міститься у ст. 54 Закону України «Про акціонерні товариства». Питання про обрання голови навіть не включалося до порядку денного. Після цього 05.11.2013 р. ОСОБА_5 незаконно провів засідання новоствореної наглядової ради ЗАТ «АТЕК», про що складено протокол № 1. Порядок денний цього засідання на відміну від позачергових загальних зборів акціонерів включав питання про обрання голови наглядової ради. За результатами голосування головою наглядової ради товариства обрано ОСОБА_5 . Водночас у підпункті 5.1 пункту 5 Статуту від 29.12.2006 р. зазначено, що вищим органом товариства є загальні збори акціонерів, які, зокрема, затверджують зміни в Статуті товариства; визначають кількісний склад спостережної ради товариства, обирають та відкликають голову та членів спостережної ради. Збори бувають звичайними або позачерговими. Підпунктом 5.4 пункту 5 Статуту визначено, що спостережна рада товариства створюється з числа компетентних акціонерів товариства і обирається зборами товариства терміном на 5 років. Роботою ради керує голова ради, що обирається зборами.

Згідно пункту 18 ч. 2 ст. 33 Закону «Про акціонерні товариства» до компетенції загальних зборів акціонерів належить прийняття рішення про припинення повноважень членів наглядової ради. При цьому при проведенні загальних зборів ЗАТ «АТЕК» 05.11.2013 р. не вносилось до порядку денного питання щодо припинення повноважень попередньої наглядової (спостережної) ради. Таким чином обрання голови наглядової (спостережної) ради на засіданні наглядової ради не відповідає підпунктам 5.1, 5.4 пункту 5 чинного на той час Статуту, а також є порушенням ст.ст. 33, 54 Закону України «Про акціонерні товариства». Отримавши за вказаних обставин контроль над ЗАТ «АТЕК», а з 30.04.2014 р. над ПрАТ «АТЕК», ОСОБА_5 у невстановлений час, але до 29.12.2015 р., вирішив заволодіти майном товариства, однак як голова наглядової ради не мав відповідних повноважень розпоряджатися ним. З метою реалізації плану щодо заволодіння майном товариства ОСОБА_5 у невстановлений час, але до 29.12.2015 р., чітко усвідомлюючи своє службове становище голови наглядової ради ПрАТ «АТЕК» та обсяг наданих йому повноважень, зокрема, призначати генерального директора, з корисливих мотивів, вступивши у злочинну змову з ОСОБА_7 та іншими особами, не встановленими на цей час, вирішив здійснити розтрату майна ПрАТ «АТЕК».

Так, ОСОБА_5 , діючи з прямим умислом, за попередньою змовою з ОСОБА_7 та іншими особами, не встановленими на цей час, з корисливих мотивів в інтересах третіх осіб, зловживаючи своїм службовим становищем, у порушення Статуту, Закону України «Про акціонерні товариства» 29.12.2015 р. забезпечив призначення ОСОБА_7 виконувачем обов`язків генерального директора ПрАТ «АТЕК», про що складено протокол № 7 засідання наглядової ради, а надалі рішенням наглядової ради від 11.03.2016 р. ОСОБА_7 призначено генеральним директором ПрАТ «АТЕК», про що складено протокол № 8. Також 11.03.2016 р. ОСОБА_5 як головою наглядової ради ПрАТ «АТЕК» укладено з ОСОБА_7 трудовий договір контракт з генеральним директором цього товариства терміном до 11.03.2021 р., включно.

Пунктами 3.1.1контракту передбачено,зокрема,що генеральнийдиректор зобов`язанийвиконувати всірішення загальнихзборів танаглядової радитовариства.Крім тогоконтрактом передбаченіправа генеральногодиректора,а саме:має правокерувати поточноюдіяльністю товариства,вирішувати всіпитання діяльностітовариства,крім віднесенихдо виключноїкомпетенції загальнихзборів танаглядової ради,приймати рішеннястосовно діяльностітовариства назасадах особистоговолевиявлення якусно,так ішляхом виданняписьмових наказівта розпоряджень,обов`язкових довиконання усімапрацівниками товариства;своїми наказамита розпорядженнямимає правостворювати,змінювати таскасовувати відокремленіструктурні підрозділитовариства таїх штатнийрозклад,здійснювати організаціюроботи таорганізовувати необхіднийрівень взаємодіїміж структурнимипідрозділами товариства;від іменітовариства здійснюватийого представництвобез довіреностейна всіхпідприємствах,установах,організаціях,перед фізичнимита юридичнимиособами,а такожу державнихорганах таорганах місцевогосамоврядування України,судах усіхрівнів таінстанцій;має повноваженнярозпоряджатися майномта коштамитовариства,його банківськимирахунками;має правопершого підписуфінансових табанківських документів;на власнийрозсуд,керуючись положеннямичинного законодавстваУкраїни,статутом тавнутрішніми актамитовариства,приймати нароботу тазвільняти працівниківтовариства.Наказом від14.03.2016р.№ 12 ОСОБА_7 з 11.03.2016р.призначено напосаду генеральногодиректора ПрАТ«АТЕК».Таким чиномв силупокладених згідноконтракту на неї обов`язків ОСОБА_7 , починаючи з 11.03.2016 р., обіймала посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, та відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України є службовою особою.

Надалі ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_5 з корисливих мотивів в інтересах третіх осіб, зловживаючи своїм службовим становищем, розробили план розтрати майна ПрАТ «АТЕК», який полягав у безоплатному і безпідставному переданні нерухомого майна ПрАТ «АТЕК» цілісного майнового комплексу, громадського будинку та спорткомплексу третій особі, що пов`язана з ними. З цією метою ОСОБА_5 10.01.2017 р. організував проведення засідання наглядової ради, на якому прийнято рішення про відчуження нерухомого майна ПрАТ «АТЕК», зокрема, єдиного майнового комплексу загальною площею 134766,50 кв.м, розташованого за адресою: пр-кт Перемоги, 83, в м. Києві, громадського будинку, літера «Б», загальною площею 2 180,6 кв.м, розташованого за адресою: пр-кт Перемоги, 81, в м. Києві, спорткомплексу загальною площею 12 176,0 кв.м, розташованого за адресою: вул. Чистяківська, 20, в м. Києві, та доручено генеральному директору ОСОБА_7 підписати відповідні правочини на користь ТОВ «ПАО Інвестмент лімітед Україна» із відстроченням платежу до 12 календарних місяців. ОСОБА_7 , діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_5 , чітко усвідомлюючи неправомірність своїх дій та відсутність на те правових підстав як генеральний директор ПрАТ «АТЕК», тобто будучи службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем, 11.01.2017 р. у невстановленому досудовим розслідуванням місці уклала шість договорів купівлі-продажу майна ПрАТ «АТЕК» на користь ТОВ «ПАО Інвестмент лімітед Україна», яке пов`язане з нею та ОСОБА_5 , з відтермінуванням оплати за договорами купівлі-продажу на 12 місяців, умисно занижуючи при цьому вартість предмета правочинів шляхом поділу його на окремі частини. Зокрема, 11.01.2017 р. у невстановленому досудовим розслідуванням місці ОСОБА_7 , діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_5 , чітко усвідомлюючи неправомірність своїх дій та відсутність правових підстав, підписала за реєстраційним номером 4 між ПрАТ «АТЕК» в особі генерального директора та ТОВ «ПАО Інвестмент лімітед Україна» договір купівлі-продажу Ѕ частини громадського будинку літера «Б», загальною площею 2 180,6 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до пункту 1.6 цього договору ціна відчуження вказаного об`єкта нерухомого майна становить 804951,00 грн. Зазначеного дня у невстановленому досудовим розслідуванням місці ОСОБА_7 , діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, чітко усвідомлюючи неправомірність своїх дій та відсутність правових підстав, за попередньою змовою з ОСОБА_5 , підписала за реєстраційним номером 16 між ПрАТ «АТЕК» в особі генерального директора та ТОВ «ПАО Інвестмент лімітед Україна» договір купівлі-продажу Ѕ частини громадського будинку літера «Б», загальною площею 2 180,6 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до пункту 1.6 цього договору ціна відчуження вказаного об`єкта нерухомого майна становить 804951,00 грн. Того самого дня у невстановленому досудовим розслідуванням місці ОСОБА_7 , діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, чітко усвідомлюючи неправомірність своїх дій та відсутність правових підстав, за попередньою змовою з ОСОБА_5 , підписала за реєстраційним номером 12 між ПрАТ «АТЕК» в особі генерального директора та ТОВ «ПАО Інвестмент лімітед Україна» договір купівлі-продажу Ѕ частини спорткомплексу, загальною площею 12 176,0 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідно до пункту 1.7 цього договору ціна відчуження вказаного об`єкта нерухомого майна становить 4494 697,80 грн. Зазначеного дня у невстановленому досудовим розслідуванням місці ОСОБА_7 , діючи з прямим умислом з корисливих мотивів, чітко усвідомлюючи неправомірність своїх дій та відсутність правових підстав, за попередньою змовою з ОСОБА_5 , підписала за реєстраційним номером 23 між ПрАТ «АТЕК» в особі генерального директора та ТОВ «ПАО Інвестмент лімітед Україна» договір купівлі-продажу Ѕ частини спорткомплексу загальною площею 12 176,0 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідно до пункту 1.7 цього договору ціна відчуження вказаного об`єкта нерухомого майна становить 4494 697,80 грн. Того самого дня у невстановленому досудовим розслідуванням місці ОСОБА_7 , діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, чітко усвідомлюючи неправомірність своїх дій та відсутність правових підстав, за попередньою змовою з ОСОБА_5 , підписала за реєстраційним номером 8 між ПрАТ «АТЕК» в особі генерального директора та ТОВ «ПАО Інвестмент лімітед Україна» договір купівлі-продажу Ѕ частини єдиного майнового комплексу, загальною площею 134766,50 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно пункту 1.7 цього договору ціна відчуження вказаного об`єкта нерухомого майна становить 27678952,80 грн. Того самого дня у невстановленому досудовим розслідуванням місці ОСОБА_7 , діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, чітко усвідомлюючи неправомірність своїх дій та відсутність правових підстав, за попередньою змовою з ОСОБА_5 , підписала за реєстраційним номером 19 між ПрАТ «АТЕК» в особі генерального директора та ТОВ «ПАО Інвестмент лімітед Україна» договір купівлі-продажу Ѕ частини єдиного майнового комплексу, загальною площею 134766,50 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до пункту 1.7 цього договору ціна відчуження вказаного об`єкта нерухомого майна становить 27678952,80 грн. Наведені договори купівлі-продажу укладено на типових однакових умовах. Договорами визначено, що ПрАТ «АТЕК» в особі генерального директора ОСОБА_7 є продавцем, а ТОВ «ПАО Інвестмент лімітед Україна» в особі директора ОСОБА_15 покупцем. Згідно пункту 1.5 договорів купівлі-продажу договір вважається укладеним з моменту нотаріального посвідчення, а право власності на об`єкт у покупця виникає з моменту державної реєстрації цього права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Розрахунок за об`єкт здійснюється покупцем у безготівковому порядку протягом 12 (дванадцяти) календарних місяців шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця. При цьому ТОВ «ПАО Інвестмент лімітед Україна», не здійснивши оплату за набуте майно ПрАТ «АТЕК» згідно з вказаними договорами купівлі-продажу, зареєструвало в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на нього. Отже ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_5 уклала зазначені договори на явно економічно невигідних для товариства умовах і бажала настання наслідків у виді розтрати майна ПрАТ «АТЕК», заздалегідь знаючи, що кошти за це майно ніколи не будуть сплачені. Як наслідок оплата за продаж указаних об`єктів нерухомого майна на банківські рахунки цього товариства від ТОВ «ПАО Інвестментлімітед Україна» не надходила.

Згідно висновку судової комплексної інженерно-технічної та економічної експертизи від 04.02.2019 р. № 04/02/19-1 відчуження генеральним директором ОСОБА_7 нерухомого майна ПрАТ «АТЕК» на користь ТОВ «ПАО Інвестмент лімітед Україна» за договорами від 11.01.2017 р. №№ 4, 8, 12, 16, 19, 23 здійснено не відповідно до Статуту товариства та чинного законодавства України, а внаслідок укладення вказаних договорів ПрАТ «АТЕК» завдано збитки в сумі 162797416,67 грн. Таким чином у зазначений вище спосіб ОСОБА_5 , за попередньою змовою з ОСОБА_7 , зловживаючи своїм службовим становищем, 11.01.2017 р. умисно здійснила розтрату нерухомого майна ПрАТ «АТЕК» шляхом безоплатного, в порушення норм чинного законодавства, його відчуження на користь ТОВ «ПАО Інвестмент лімітед Україна», завдавши цим майнової шкоди ПрАТ «АТЕК» в особливо великих розмірах на загальну суму 162797416,67 грн.

Слідчий, обґрунтовуючи клопотання, вважає наявними підстави для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Вважає наявними ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема, що ОСОБА_5 , перебуваючи на свободі, зможе переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, інших учасників злочину у даному кримінальному провадженні, знищити, змінити або переховувати документи, які мають доказове значення у провадженні.

Прокурор у судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив їх задовольнити.

Захисник, підозрюваний у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, вважаючи, що ризики, зазначені органом досудового розслідування, є необґрунтованими, підозра необґрунтована, а тому просили застосувати запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою, зокрема, передати ОСОБА_5 на поруки ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 .

Слідчий суддя, вивчивши клопотання, докази, якими воно обґрунтовується, вислухавши учасників провадження за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності і взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступних висновків.

29.04.2021 р. ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Згідно ч. 2 ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Згідно ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, найбільш суворим тримання під вартою.

За змістом ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування (рішення у справі «Феррарі-Браво проти Італії»). Слідчий суддя виходить з того, що на даному етапі провадженні він не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, він не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, інкримінованого стороною обвинувачення. Так, аналіз представлених доказів зв`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення від 28.10.1994 р. у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства», рішення від 30.08.1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»), отже на даний час у кримінальному провадженні продовжують існувати обставини, з якими закон пов`язує можливість перебування особи під одним із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України. Водночас слідчий суддя не погоджується з існуванням ризиків, про які вказує сторона обвинувачення, оскільки за рішенням від 11.07.2006 р. у справі «Бойченко проти Молдови» тільки одне посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав, з яких вони вважають обґрунтованими твердження, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу. У рішенні від 01.06.2006 р. у справі «Мамедова проти Росії» Суд дійшов висновку, що посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.

Як слідує із клопотання, сторона обвинувачення просить врахувати ризик ймовірного впливу на свідків, яким відомі обставини, що підлягають доказуванню під час розслідування, та на інших невстановлених співучасників злочину у даному кримінальному провадженні, втім означене можливо уникнути шляхом покладення на підозрюваного обов`язку утримуватися від спілкування з певними особами у кримінальному провадженні, також сторона обвинувачення просить врахувати вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а також тяжкість покарання, що йому загрожує, отже клопотання слідчого не містить переконливого обґрунтування доводів про наявність у підозрюваного наміру перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а відтак застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є непропорційним меті, яка ставиться до його застосування.

Додані до клопотання докази містять дані щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого діяння та частково підтверджують ризики, при цьому в своїй сукупності означене не може свідчити про наявність підстав для застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу, отже слідчий суддя, проаналізувавши всі надані сторонами докази та дані про особу підозрюваного, не знайшов підстав для задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов`язки передбачені частиною п`ятою ст. 194 КПК України.

Вивченням особи підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено, що він проживає заадресою: АДРЕСА_3 , одружений, виховує двох дітей: доньку ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є головою Бучанської районної ради Київської області, має міцні соціальні зв`язки, до кримінальної відповідальності не притягувався. Разом з цим, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, принципів публічності, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків, у зв`язку з тим, що в ході розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри та частково доведено актуальність на даний час ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, приходить висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту у певний період доби, у межах строку досудового розслідування, не вбачає підстав для передачі ОСОБА_5 на поруки ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 .

Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованого злочину, правильності кваліфікації його дій, з чим сторона захисту не погоджується, слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалися, оскільки це є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 3, 8, 21, 29, 55, 129, 129-1 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,

ухвалив:

У задоволенні клопотання слідчого у провадженні заступника начальника відділу Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовити.

Застосувати допідозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжний західу видідомашнього арешту,заборонивши останньомустроком до27.06.2021р.,включно,у періодчасу з23:00год.до 06:00год.наступної добизалишати місцесвого проживанняза адресою: АДРЕСА_3 , за виключенням надання йому невідкладної медичної допомоги.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції України з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Зобов`язати підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконувати наступні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України:

прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора та слідчого;

не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

утримуватися від спілкування з ОСОБА_7 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_15 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 ;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії домашнього арешту та обов`язків, покладених судом, визначити до 27.06.2021 р., включно.

У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Визначити строк дії ухвали слідчого судді в межах строку досудового розслідування до 27.06.2021 р., включно.

Ухвалу передати для виконання органу Національної поліції України за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_5 .

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1