Постанова

від 11.05.2021 по справі 547/574/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 547/574/20 Номер провадження 22-ц/814/662/21Головуючий у 1-й інстанції Коновод О. В. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2021 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Одринської Т.В.,

суддів: Триголова В.М., Пікуля В.П.

при секретарі Філоненко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Полтаві цивільну справу за позовом ТОВ " Інвестиційно-промислова компанія "Полтавазернопродукт" до ОСОБА_1 , ТОВ "Рейземінвест - 2017", за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Державного реєстратора КП "Реєстр нерухомого майна та бізнесу" Бричківської сільської ради Онищенка Руслана Миколайовича про визнання недійсною угоди про розірвання договору оренди землі, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію припинення права оренди землі, визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди землі,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Бехтер Лілії Валеріївни

на ухвалу Хорольського районного суду Полтавської області від 03 листопада 2020 року,-

в с т а н о в и в:

В червні 2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова компанія Полтавазернопродукт звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Райземінвест-2017 , в якому просило визнати недійсною угоду б/н від 17.11.2017 про розірвання договору оренди землі б/н від 23.06.2016, укладену між товариством та ОСОБА_1 ; скасувати рішення про державну реєстрацію припинення права оренди; визнати недійсним договір оренди землі б/н від 27.03.2019, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Райземінвест-2017 ; скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди.

02.11.2020 ТОВ ІПК Полтавазернопродукт подало до суду клопотання про витребування доказів та про призначення судової експертизи /т. 1 а.с.227-246/

Ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 03 листопада 2020 року задоволено клопотання позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-промислова компанія Полтавазернопродукт про витребування доказів та призначення комплексної судово почеркознавчої та судово технічної експертизи документів.

Витребувано у Семенівської районної державної адміністрації (вул.Незалежності,44, смт.Семенівка, Полтавська область, 38200) документ з реєстраційної справи, а саме оригінальний примірник угоди від 18.11.2017 про розірвання договору оренди землі №б/н від 17.11.2017, який був наданий для державної реєстрації припинення іншого речового права Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-промислова компанія Полтавазернопродукт стосовно земельної ділянки, розташованої на території Криворудської сільської ради Семенівського району Полтавської області, кадастровий номер 5324583200:00:002:0623.

Витребувано у Криворудської сільської ради Семенівського району Полтавськоїобласті (38262, Полтавська область, Семенівський район, с. Крива Руда, вул. Центральна, буд.45, код ЄДРПОУ 22530997) належним чином завірену копію витягу з реєстру для реєстрації нотаріальних дій органу місцевого самоврядування та реєстру для реєстрації заповітів і довіреностей, що прирівнюються до нотаріальних дій за 14.03.2019 в частині виданої довіреності від ОСОБА_1 .

Попереджено про відповідальність за невиконання цієї ухвали, передбачену ст.84 ЦПК України. В разі неможливості надання або відсутності витребуваних документів, повідомити суд з зазначенням підстав невиконання ухвали.

Призначено по справі №547/574/20 комплексну судову почеркознавчу та судову технічну експертизу документів, на вирішення якої поставлено наступні питання:

1) Чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 в угоді б/н від 17.11.2017 про розірвання договору оренди землі №б/н від 23.06.2016 особисто ОСОБА_1 , чи іншою особою?

2) Чи виконано підпис від імені ОСОБА_2 в угоді б/н від 17.11.2017 про розірвання договору оренди землі №б/н від 23.06.2016 особисто ОСОБА_2 , чи іншою особою?

3) Чи виконаний підпис від імені ОСОБА_1 та підпис від імені ОСОБА_2 в угоді б/н від 17.11.2017 про розірвання договору оренди землі №б/н від 23.06.2016 у той самий час, яким датований цей документ (17.11.2017 року), якщо ні, чи можливо встановити проміжок часу, в який така угода була підписана від імені зазначених осіб?

4) Чи була надрукована угода б/н від 17.11.2017 про розірвання договору оренди землі №б/н від 23.06.2016 в листопаді 2017 року, чи в інший час, якщо можливо - встановити проміжок часу, в який така угода була надрукована?

5) Чи нанесено відтиск печатки Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-промислова компанія Полтавазернопродукт в угоді б/н від 17.11.2017 про розірвання договору оренди землі №б/н від 23.06.2016 печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-промислова компанія Полтавазернопродукт , яка використовувалась в листопаді 2017 року, та чи відповідає дата нанесення такого відтиску печатки на угоді даті угоди?

6) Чи була надрукована угода б/н від 17.11.2017 про розірвання договору оренди землі №б/н від 23.06.2016 на листках, які вже містили відтиск печатки Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-промислова компанія Полтавазернопродукт , чи такий відтиск печатки поставлено після друкування угоди та вчинення підписів від імені ОСОБА_2 , ОСОБА_1 ?

7) Чи існує різниця в часі між виготовленням тексту угоди, вчиненням підпису від імені ОСОБА_2 , вчиненням підпису від імені ОСОБА_1 та нанесенням відтиску печатки Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-промислова компанія Полтавазернопродукт на вказану угоду? Чи можливо визначити послідовність вказаних дій та їх відмінність в часі?

8) Якщо оригінал угоди б/н від 17.11.2017 про розірвання договору оренди землі №б/н від 23.06.2016 не буде надано в матеріали справи, то надати відповідь: чи можна провести комплексну судову почеркознавчу та судову технічну експертизи по копії угоди та на які з вищепоставлених питань експерт може надати відповідь по копії документа?

Проведення експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (код в ЄДРЮОФОПГФ 02883096, 03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

Попереджено експерта про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 КК України.

Оплату за проведення експертизи покладено на позивача і роз`яснено положення ст.109 ЦПК України, які наступають у разі ухилення від участі в експертизі.

Зобов`язано позивача надати експериментальні та вільні зразки відтисків печатки Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-промислова компанія Полтавазернопродукт , що були вчинені у листопаді 2017 року.

Зобов`язано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , з`явитись до суду 07.12.2020 року о 10:35 год. з метою відбору необхідних зразків для проведення почеркознавчої та судово технічної експертизи документів.

Вказана ухвала вмотивована нормами ст.ст.12, 13, 84, 102 ЦПК України та висновком районного суду, що матеріали справи дають підстави для призначення експертизи.

Із ухвалою не погодилася ОСОБА_1 , в інтересах якої, апеляційну скаргу подала її представник - адвокат Бехтер Л.В. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права в частині призначення комплексної судової почеркознавчої та судової технічної експертизи, визначених питань на експертизу та визначеної судом експертної установи для проведення експертизи, та зобов`язання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , з`явитись до суду з метою відбору необхідних зразків для проведення почеркознавчої та судово технічної експертизи документів.Просить ухвалу в оскаржуваній частині скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Звертає увагу на те, що оскаржуваною ухвалою зобов`язано фізичну особу ОСОБА_2 , надати зразки підпису та почерку, тоді як останній не є учасником по справі.

Зазначає, що відповідач та її представник не були присутні в судовому засіданні, адвокат Заєць С.І., який на той час представляв інтереси ОСОБА_1 , подав клопотання про відкладення підготовчого засідання у зв`язку із зайнятістю в інших судових засіданнях в апеляційних інстанціях (Полтавському апеляційному суді та Другому апеляційному адміністративному суді).

Вказує, що оскаржувана ухвала не містить мотивів та підстав, з яких суд задовольнив клопотання та призначив експертизу, тоді як відповідно до ч.1 ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Звертає увагу, що районний суд також не дотримався вимог ч.3 ст.103 ЦПК України щодо вибору експертної установи, не погодивши такий вибір та поставлені на вирішення експертів питання із відповідачами.

Вважає, що оскільки відповідачка не повідомляла суд про не підписання нею певних документів, а позивач не надав жодного доказу на підтвердження того, що ОСОБА_2 , який займав посаду директора ВФ АФ Семенівська , та відповідач у листопаді 2017 року не підписували угоду про розірвання договору оренди, - підстави для призначення оскаржуваної експертизи відсутні.

Зазначає, що суд, призначаючи експертизу в першому судовому засіданні без участі сторін, не врахував думку, доводи та пояснення відповідачів у справі, які не були повідомлені про заявлене позивачем клопотання про призначення експертизи та, як наслідок, позбавлені можливості подати свої заперечення або пояснення.

Вважає, що позивачем не доведено обставини, які мають значення для справи, а суд першої інстанції вважав їх встановленими для повного задоволення клопотання, призначення експертизи та визначення переліку питань і експертної установи, що, на думку відповідача, порушує принцип рівності усіх учасників справи перед судом і законом.

Враховуючи предмет та підстави позову, вважає, що призначення судом експертизи без з`ясування правової позиції відповідачів щодо оспорюваної угоди є безпідставним та передчасним.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 06 липня 2020 року відкрито провадження у вищевказаній цивільній справ та призначено підготовче засідання за правилами загального позовного провадження з повідомленням учасників справи на 27.08. 2020 року о 11.00 год. (т.1 а.с. 105-107).

Згідно наявних у матеріалах справи довідок, у судові засідання, призначені на 27.08.2020 року, 21.09.2020 року та 03.11.2020 року сторони не з`явилися.

02 листопада 2020 року до суду надійшло клопотання ТОВ ІПК Полтавазернопродукт про призначення судової експертизи на предмет дослідження належності сторонам підписів від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на угоді від 17 листопада 2017 року про розірвання договору оренди від 23 червня 2016 року, а також встановлення проміжку часу друку вказаної угоди, їх підпису та нанесення відтиску печатки.

03 листопада на електронну пошту Хорольського районного суду Полтавської області надійшло клопотання від представника відповідачів адвоката Заєць С.І. про відкладення розгляду справи, що призначено на 03 листопада 2020 року у зв`язку з його участю в інших судових засіданнях (т.1 а.с. 240-241).

Задовольняючи клопотання про призначення у справі комплексної судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи документів, суд першої інстанції виходив з того, що вказане клопотання підлягає до задоволення, оскільки для з`ясування обставин, що мають значення для справи, потрібні спеціальні знання.

Суд апеляційної інстанції вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального законодавства, виходячи з наступного.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатній і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч.ч. 1-2 ст. 89 ЦПК України).

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною першою статті 102 ЦПК України зазначено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Як визначено у статті 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває упровадженні, зокрема, суду.

Згідно частини першої статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Згідно з нормами статтей 102,106 ЦПК України, а також положень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 30 травня 1997 року "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах" висновок експерта є доказом в цивільному процесі. Він не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватися на всебічному, повному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи у сукупності.

Відповідно до пункту 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12 червня 2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду" роз`яснено, що для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів. При вирішенні питання про призначення експертизи суди повинні керуватися статтями 143- 150 ЦПК України, Законом України від 25 лютого 1994 року N 4038-XII("Про судову експертизу", Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року N 53/5(у редакції наказу Міністерства юстиції України від 30 грудня 2004 року N 144/5), та враховувати роз`яснення, дані в постанові Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 8 "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах"(зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 1998 року № 15) з урахуванням особливостей правового регулювання захисту конкретних суб`єктивних прав.

Статтею 104 ЦПК України встановлені вимоги до змісту ухвали про призначення експертизи, згідно яких в ухвалі про призначення експертизи суд зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Відповідно до частин третьої-п`ятої статті 103 ЦПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

В оскаржуваному судовому рішенні відсутнє зазначення підстав проведення комплексної судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи документів, що в свою чергу унеможливлює дослідити мотиви задоволення клопотання позивача щодо проведення вищевказаної комплексної експертизи. Також судом першої інстанції не було враховано думки відповідачів щодо вказаного клопотання позивача, не заслухано їх аргументів щодо питань, постановлених на вирішення експерту та щодо визначення експертної установи.

З матеріалів справи вбачається, що 03 листопада 2020 року на електронну адресу Хорольського районного суду Полтавської області надійшло клопотання представника відповідачів адвоката Заєць С.І. про відкладення розгляду справи, в якому зазначено про неможливість прибуття останнього до суду на призначений для розгляду час у зв`язку з його перебуванням в інших територіально віддалених судових установах, що підтверджується наданими доказами. Однак, судом не було взято до уваги дане клопотання.

Відтак, судом першої інстанції, без з`ясування думки відповідачів та їх представника щодо наявності підстав для проведення відповідної експертизи, визначення кола питань, та визначення експертної установи, було постановлено ухвалу від 03 листопада 2020 року, яка, з урахуванням наведеного вище, є такою, що ухвалена без повного та всебічного дослідження суті поставленого питання.

Оскаржуваною ухвалою зобов`язано ОСОБА_2 з`явитись до суду 07 грудня 2020 року о 10:35 год. з метою відбору необхідних зразків для проведення почеркознавчої та судово-технічної експертизи документів. Однак, слід зазначити, що останній не є учасником даної справи: ні стороною, ні третьою особою, що в свою чергу позбавляє можливості процесуального впливу на таку особу, адже відповідно до положень статті 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Оскільки суд першої інстанції не надав оцінку поважності причин неявки в судове засідання представника відповідачів, розглянувши клопотання про призначення експертизи за їх відсутності, не з`ясувавши їх думку, доводи та пояснення як по суті заявленого позову, так і щодо заявленого позивачем клопотання про призначення експертизи колегія суддів вважає, що призначення експертизи є передчасною та невмотивованою.

Слід зазначити, що в матеріалах справи відсутній оригінал оспорюваної угоди про розірвання договору оренди землі, що в свою чергу унеможливлює проведення експертних досліджень, адже відповідно до пункту 3.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень , а також пункту 1.1. Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року №53/5 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 03 листопада 1998 року за №705/3145, для проведення почеркознавчих експертиз рукописних записів та підписів, надаються оригінали документів.

Враховуючи, що проведення експертизи призначено за межами суду (доручено проведення експертній установі), то для проведення вказаної комплексної експертизи ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 03 листопада 2020 року передбачено надання у розпорядження експертам матеріалів цивільної справи, що в свою чергу унеможливлює проведення процесуальних дій на час проведення експертизи, тому оскаржувана ухвала перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Оскільки ухвала суду першої інстанції в оскаржуваній частині прийнята з порушенням норм процесуального права, є передчасною та неналежним чином вмотивованою, колегія суддів приходить до висновку про її скасування та направлення матеріалів справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно пунктів1, 4 частини першої статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин справи, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Виходячи із вищевикладеного, ухвала Хорольського районного суду Полтавської області від 03 листопада 2020 року в оскаржуваній частині підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційний суд по даній справі не змінює судове рішення та не ухвалює нове, а направляє справу для продовження розгляду, розподіл судових витрат не здійснюється при розгляді цієї апеляційної скарги.

Керуючись статтями 367, 374, 379 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Бехтер Лілії Валеріївни - задовольнити.

Ухвалу Хорольського районного суду Полтавської області від 03 листопада 2020 року в частині призначення комплексної судової почеркознавчої та судової технічної експертизи документів із визначенням восьми питань; доручення проведення експертизи Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України; зобов`язання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , з`явитися до суду з метою відбору необхідних зразків - скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 11.05.2021.

Головуючий Т.В. Одринська

Судді В.П. Пікуль

В.М. Триголов