Постанова

від 22.08.2006 по справі ас8/363-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АС8/363-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД   СУМСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.08.06           Справа №АС8/363-06.

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Буринський завод сухого

                                молока», м. Буринь

до відповідачів:     1) Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції

                              2)  Відділення Державного казначейства у Буринському районі

про стягнення 700854 грн. 18 коп. бюджетної заборгованості

СУДДЯ   КІЯШКО В. І.

Представники сторін:

Від позивача        Шульга Е.О., Глущенко Д.Б., Тарасенко О.Б.

Від відповідачів   1. Дерев'янко О.В., Чупіка В.О., Мезенцев Є.І.

                             2. не прибув

За участю секретаря судового засідання Моїсеєнко Т.М.

Суть спору: Позивач просив стягнути з державного бюджету 606186 грн. 61 коп. бюджетної заборгованості по відшкодуванню податку на додану, на підставі поданих декларацій та розрахунків експертного відшкодування, та 94667 грн. 57 коп. відсотків за несвоєчасне відшкодування сум ПДВ, згідно Закону України “Про податок на додану вартість” № 168/97 від 03.04.1997р. із змінами та доповненнями.

Присутні представники сторін перед початком судового засідання подали клопотання про недоцільність здійснення фіксації судового процесу технічними засобами не подав, тому відповідно до п. 2-1 Розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, тому хід судового засідання фіксується у протоколі судового засідання.

Представникам сторін розяснено їх права та обовязки, відповідно до ст.ст. 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України.

Другий відповідач у судове засідання не з‘явився, відзиву на позовну заяву вдруге не подав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, тому згідно ст. 128 КАС України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Перший відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на неправомірність та безпідставність заявлених позивачем сум до бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, оскільки факт надмірної сплати ПДВ до бюджету по ланцюгу до виробника не доведено.

Як вбачається з матеріалів справи, у судовому засіданні, яке відбулося 28.07.2006р., представники сторін подали копію акту звірки взаємних розрахунків станом на 24.07.2006р., згідно якого переплата позивача складає 595719 грн. 61 коп., але суд не прийняв надану копію акту в якості належного доказу у справі і зобов'язав сторони повторно провести звірку взаємних розрахунків та надати оригінал акту звірки, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства України, у зв'язку з чим оголосив перерву у судовому засіданні до 22.08.2006р.

У судовому засіданні представник позивача пояснив, що Конотопською МДПІ всупереч вимогам суду були проігноровані неодноразові звернення ВАТ «Буринський завод сухого молока» на проведення звіряння розрахунків з податку на додану вартість та надання податковою інспекцією необхідних документів для такого звіряння, у зв'язку з чим звірку взаємних розрахунків провести було неможливо. Разом з тим, позивач подав суду оригінал акту звірки розрахунків з бюджетом станом на 24.07.2006р., підписаний та скріплений печатками ВАТ «Буринський завод сухого молока та Конотопської МДПІ, і суд, враховуючи вищевикладені обставини, приймає в якості доказу по справі поданий акт звірки.

Крім цього, позивач подав уточнення позовних вимог і просить суд стягнути на користь ВАТ «Буринський завод сухого молока» 595719 грн. 61 коп. бюджетної заборгованості з податку на додану вартість та 92517 грн. 93 коп. відсотків за несвоєчасну сплату ПДВ, посилаючись на те, що сума бюджетної заборгованості зменшилася на 11091 грн. 00 коп. у зв'язку з поданням ВАТ «Буринський завод сухого молока» до Конотопської МДПІ податкових декларацій за травень, червень 2006 року з позитивними значеннями, і суд прийняв до розгляду подане уточнення позивача.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд встановив:

Відповідно до п. 13 Перехідні положення Закону України від 25.03.2005 № 2505-ІУ "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актив України", пункт 7.7 статті 7 "Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків" Закону України "Про податок на додану вартість", набирає чинності з 1 червня 2005 року. До цієї дати застосовується процедура узгодження суми та надання бюджетного (експортного) відшкодування, діюча до набрання чинності цим Законом.

Позивачем було подано до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2005р., де вказано суму, що підлягає відшкодуванню з бюджету шляхом зарахування на розрахунковий рахунок платника в розмірі 594534 грн. та податкову декларацію  за травень 2005р., де вказано суму, що підлягає відшкодуванню з бюджету шляхом зарахування на розрахунковий рахунок платник в розмірі 977762 грн.

Згідно п. 4 Наказу ДПА України № 538 від 12.11.2002р. «Щодо здійснення ефективного контролю за правомірністю відшкодування з бюджету сум ПДВ» належна до відшкодування сума ПДВ у розмірі 100 тис. грн.. та більше відшкодовується суб'єктам підприємницької діяльності – юридичним особам лише за умови проведення обов'язкової документальної перевірки платника податку, яка здійснюється відповідно до Програми проведення документальних перевірок з питань правильності заявлених до бюджетного відшкодування сум ПДВ, затвердженої Наказом ДПА України № 255 від 31.05.2002р. «Про цілеспрямовані дії по відшкодуванню ПДВ», та відповідно до Програми роботи підрозділів державної податкової служби по виявленню та недопущенню фактів безпідставного відшкодування ПДВ з бюджету, затвердженої Наказом ДПА України № 282 від 13.06.2002р.

Так, на підставі направлення № 65-23-1 від 13.06.2006р. працівниками Конотопської МДПІ проведено планову виїзну комплексну документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ВАТ «Буринський завод сухого молока» за період з 01.04.2004р. по 31.03.2005р. та по питанню правильності обчислення та перерахування суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню з бюджету за квітень, травень 2005 року, за результатами якої складено акт № 25/23100447037/ДСК від 25.06.2006р.

Як свідчать матеріали справи, документальною перевіркою підтверджені суми ПДВ, заявлені позивачем до відшкодування, а саме: за квітень 2005 року – 594534 грн. 00 коп., за травень – 2005 року – 977762 грн.

Оскільки декларації з податку на додану вартість надавались позивачем за період до 01.06.05р., а саме за квітень - травень 2005р., то до них застосовується процедура узгодження суми та надання бюджетного (експортного) відшкодування, в редакції Закону України "Про податок на додану вартість", що діяла до 01.06.05р.

Таким чином, п. 7.7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в тому числі в частині, яка передбачає нарахування процентів на суми, не відшкодовані платнику податку, на рівні 120 відсотків від облікової ставки Національного банку України, застосовується до цих декларацій в повному обсязі.

Підпунктом 7.7.3 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997р., який був чинний на момент подання позивачем податкових декларацій, передбачено, що заявлене в декларації з податку на додану вартість, відємне значення підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

          Підставою для отримання відшкодування є данні тільки податкової декларації за звітний період.

Порядок відшкодування податку на додану вартість, що діяв до 01.06.05р., затверджено наказом Державної податкової адміністрації України та Головного управління Державного казначейства України від 02.07.97 N 209/72 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 21.05.01р. № 200/86). Відповідно до пунктів 6.3 - 6.5 цього Порядку податкові органи на особовому рахунку платника податку за прострочення терміну відшкодування податку на додану вартість нараховують проценти (на рівні 120 відсотків річних від облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення), які за заявою платника податку можуть бути перераховані на його розрахунковий рахунок або направлені на погашення податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Отже, діюче законодавство, а саме п. 13 Перехідних положень Закону України від 25.03.2005 № 2505-ІУ "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" та п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в редакції, що діяла до 01.06.05р., передбачає відшкодування податку на додану вартість тільки на підставі поданої декларації  та нарахування процентів на суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначеного строку, на рівні 120 відсотків від облікової ставки Національного банку України.

Крім цього, судом встановлено, що у вересні-жовтні 2005 року позивачеві було частково відшкодовано суму бюджетної заборгованості з ПДВ по деклараціям за квітень, травень 2005 року в сумі 913885 грн. 72 коп. Також позивачем було подано декларації з ПДВ, що мали позитивне значення, в результаті чого бюджетна заборгованість з ПДВ по декларації за квітень 2005 року зменшена на суму 95637 грн. Крім цього, позивачем було подано до Конотопської МДПІ декларації з ПДВ за липень-вересень 2005р. з від'ємними значеннями, в результаті чого бюджетна заборгованість з ПДВ збільшилась на суму 43735 грн. Як свідчить акт про результати виїзної документальної перевірки по питанню правильності обчислення та перерахування суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню з бюджету за серпень, вересень, жовтень 2005 року, порушень з боку позивача не встановлено.

Згідно акту звірки розрахунків з бюджетом станом на 24.07.2006р., розмір податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на користь позивача складає 595719 грн. 61 коп. Представлений суду акт звірки оформлений відповідно до вимог чинного законодавства України, а тому є належним доказом у справі.

Відповідно до пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 6.3 Порядку відшкодування ПДВ, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України та Головного управління Державного казначейства України від 02.07.97 N 209/72, суми невідшкодовані платнику податку протягом місяця, наступного після подачі декларації, вважаються бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховуються проценти на ріні 120 відсотків від облікової ставки Національного Банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії включаючи день погашення.

Судом встановлено, що позивачем, за несвоєчасну сплату податку на додану вартість, правомірно та відповідно до вимог закону, на суму бюджетної заборгованості нараховано відсотки в розмірі 92517 грн. 93 коп.

Відповідач в запереченні проти позову вказує на те, що не має можливості надати висновки до Державного казначейства щодо повернення ПДВ у розмірі по вищеназваних деклараціях, у зв'язку з тим, що до цього часу не надійшли відповіді по ланцюгу до виробника, які б підтвердили наявність надмірної сплати ПДВ до бюджету.

Суд, враховуючи всі обставини справи, не може прийняти вищевказані твердження відповідача із слідуючих підстав.

Відповідно до п. 1.1 Наказу ДПА України від 18.08.2005 № 350 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість", на який посилається ДПІ в м. Суми, зазначені методичні рекомендації застосовуються до податкової звітності, складеної за результатами звітного періоду, починаючи з червня місяця 2005 року, для платників податку на додану вартість з місячною формою звітності та з другого кварталу - для платників, які перебувають на квартальній формі звітності.

На момент подання позивачем податкових декларацій за перевіряємі звітні періоди, Методичні рекомендації до вказаних операцій не застосовувалися, а Закон передбачав, що єдиною підставою для отримання бюджетного відшкодування є данні тільки податкової декларації за звітний період.

Відповідач зазначає, що право на відшкодування виникає лише при надмірній сплаті податку на додану вартість. Так, пунктом 1. 8 визначено поняття “бюджетне відшкодування” як сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку. При цьому, Закон не покладає обовязок контролювати податкову звітність контрагентів за угодами та доведення факту надмірної сплати ПДВ по ланцюгу до виробника саме на покупця, якому, Закон, в свою чергу, гарантує право на бюджетне відшкодування.

Тому посилання відповідача на Методичні рекомендації, з врахуванням всіх обставин справи та вимог податкового законодавства, суд не може прийняти до уваги, оскільки необхідність проведення зустрічних перевірок Законом України “Про податок на додану вартість” не передбачено, а визначається податковим органом самостійно на підставі актів відомчого характеру.

Згідно  ст. ст. 71, 86 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.  Суд оцінює докази, які є у справі. За своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Проте відповідач з урахуванням всіх обставин справи не подав належних доказів в обґрунтування своєї позиції по справі, а неможливість проведення податковими органами зустрічних перевірок контрагентів позивача, не може бути належним доказом відсутності факту надмірної сплати ПДВ до Державного бюджету, і не приймається судом до уваги.

При зазначених обставинах, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення 595719 грн. 61 коп. бюджетної заборгованості з податку на додану вартість та 92517 грн.93 коп. нарахованих відсотків, з урахуванням поданого уточнення, правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному розмірі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова особа чи службова особа).  

Зайво сплачену суму державного мита за подання позовної заяви в розмірі 1696 грн. 60 коп., згідно платіжного доручення № 1231 від 26.06.2006р., повернути з Державного бюджету позивачу, про що видати відповідну довідку.        

На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 94, 98, 158, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Державного бюджету України (бюджетний рахунок № 31119030500066, код бюджетної класифікації доходів 14010200, одержувач – Державний бюджет Буринського району, код одержувача – 23635066, УДК в Сумській області, МФО 837013) на користь Відкритого акціонерного товариства «Буринський завод сухого молока» (41700, Сумська область, м. Буринь, Конотопське шосе, 1, код 00447037)  595719 грн. 61 коп. бюджетної заборгованості з податку на додану вартість та 92517 грн. 93 коп. відсотків, поклавши виконання постанови на Відділення Державного казначейства у Буринському районі (41700, Сумська область, м. Буринь, вул. Д.Бєдного, 1, код 23635066).

3.          Стягнути з Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції (41600, Сумська область, м. Конотоп, пр. Миру, 2, код 21102986) на користь Відкритого акціонерного товариства «Буринський завод сухого молока» (41700, Сумська область, м. Буринь, Конотопське шосе, 1, код 00447037)   3 грн. 40 коп. держмита

4.          Видати виконавчий лист після набрання постановою законної сили.

5.          Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку. Заява про апеляційне оскарження постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

6.          Відповідно до п. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» № 7-93 від 21.01.1993р., повернути Відкритому акціонерному товариству «Буринський завод сухого молока» (41700, Сумська область, м. Буринь, Конотопське шосе, 1, код 00447037) з Державного бюджету України (р/р 31118095500002, код 23636315) державне мито в сумі 1696 грн. 60 коп., внесене платіжним дорученням № 1231 від 26.06.2006р., при поданні позову до господарського суду Сумської області, в більшому розмірі, ніж передбачено законодавством, видати довідку.

СУДДЯ                                                                                                         В. І. КІЯШКО