Постанова

від 07.05.2021 по справі 741/250/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

07 травня 2021 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 741/250/20

Головуючий у першій інстанції - Киреєв О. В.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/546/21

Чернігівський апеляційний суд у складі:

головуючої - судді Шитченко Н.В.,

суддів Висоцької Н.В., Мамонової О.Є.,

із секретарями: Шкарупою Ю.В., Зіньковець О.О.,

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідачі: Носівська районна державна адміністрація, Макіївська об`єднана територіальна громада в особі Макіївської сільської ради,

розглянув у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 3 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Носівської районної державної адміністрації, Макіївської об`єднаної територіальної громади в особі Макіївської сільської ради про визнання права власності на земельну частку (пай), -

місце ухвалення рішення суду - м. Носівка,

дата складання повного тексту рішення суду - 3 листопада 2020 року.

У С Т А Н О В И В:

У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Носівської РДА, Макіївської сільської ради, в якому просив визнати за ним право власності на земельну частку (пай) під № АДРЕСА_1 площею 2,12 га ріллі та 0,58 га кормових угідь, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Макіївської сільської ради.

Заявлені вимоги мотивував тим, що з 01 січня 1991 року працював механізатором КСП Перемога Носівського району, але 30 квітня 1998 року звільнився у зв`язку з переїздом на проживання в смт Лосинівка Ніжинського району. На початку 2020 року від батьків дізнався про те, що під час розпаювання земель КСП Перемога був включений до списку громадян-членів КСП, який додавався до державного акту на право колективної власності на землю, і за ним закріплений земельний пай площею 2,7 га, який за інформацією Макіївської сільської ради на сьогоднішній день перебуває в переліку невитребуваних земельних часток.

Указував, що у зв`язку із вибуттям до нового місця проживання не отримував сертифікат на право на земельну частку (пай), наразі видача таких сертифікатів припинена, що зумовило його звернення до суду з метою реалізації права на землю.

Рішенням від 03 листопада 2020 року Носівський районний суд у задоволенні позову ОСОБА_1 до Носівської РДА, Макіївської сільської ради Носівського району про визнання права власності на земельну частку (пай) відмовив.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, неправильність встановлення обставин, що мають значення для справи, та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати судове рішення та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції, фактично погодившись з усіма доводами позивача про наявність у нього права на отримання земельної частки (паю), не врахував позиції відповідачів, які повністю визнали позовні вимоги.

Позивач зазначає, що суд неправильно розтлумачив норми ЗУ Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , зокрема, статті 2 та 3 цього Закону, ураховуючи те, що він не має сертифікату, який посвідчує його право на земельну частку (пай), або відповідного судового рішення, тому позбавлений можливості виділити розподілену йому при паюванні земельну ділянку в натурі.

Звертає увагу на ту обставину, що незважаючи на встановлення ст. 13 Закону власникам часток строку до 01 січня 2025 року для оформлення (реєстрації) ними права власності на земельні ділянки та визначення порядку передачі цієї землі у комунальну власність, статус невитребуваних земельних часток та нерозподілених земельних ділянок наразі залишається невизначеним, що й змусило його звернення до суду.

Наголошує на тому, що його позовними вимогами є визнання за ним права власності на земельну частку під певним номером та певної площі, а не визнання права на земельну частку (пай), оскільки відповідно до Проекту організації території земельних часток (паїв) колишнього КСП Перемога за кожним із членів КСП був розподілений конкретний пай і в конкретному місці з визначенням реальної площі, а не в умовних кадастрових гектарах.

Також посилається на роз`яснення п. 24 постанови Пленуму ВСУ Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ від 16 квітня 2004 року, згідно з якими його позовні вимоги є повністю законними та обґрунтованими, оскільки він був включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, та набув права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акту.

Відповідачами відзив на апеляційну скаргу у встановлений термін не подавався.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, заслухавши позивача і його представника та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить задовольнити частково, а рішення суду - скасувати з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції таким вимогам не відповідає.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну частку (пай), суд першої інстанції виходив з того, що позивач набув право на земельну частку (пай) із земель колишнього КСП Перемога та відповідно до вимог чинного на той час законодавства розпочав процес виділення належної йому земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), проте останнім не було наведено фактів та обставин, які б конкретно вказували на перешкоди, які йому, як власнику земельної частки (паю) колишнього КСП Перемога Макіївської сільської ради, чиняться відповідачами у реалізації права на одержання земельної ділянки (паю) в натурі (на місцевості) із земель, що належали колишньому КСП, тобто не доведено належними доказами порушення його прав та охоронюваних законом інтересів або невизнання їх відповідачами.

З таким висновком суду першої інстанції в повній мірі не може погодитись апеляційний суд, виходячи з наступного.

У справі встановлено, що ОСОБА_1 з 01 січня 1991 року по 30 квітня 1998 року працював механізатором КСП Перемога Носівського району та був звільнений за власним бажанням, що підтверджується відповідними записами у трудовій книжці позивача (а.с. 7).

Рішенням 16 сесії 23 скликання Макіївської сільської ради Носівського району Про врегулювання земельних відносин, що склалися внаслідок реформування КСП Перемога від 11 квітня 2001 року було вирішено провести паювання земель, які підлягають передачі у власність колишнім членам - власникам сертифікатів на земельну частку (пай) КСП Перемога (а.с. 8-10).

Позивач був включений до списку громадян-власників земельних сертифікатів колишнього КСП Перемога , яким передаються в приватну власність земельні частки (паї) (а.с. 12-13), у якому під № 232 наявний запис про те, що ОСОБА_1 виділений пай з № АДРЕСА_1 , площею 2,12 га ріллі та 0,58 га кормових угідь.

Зазначений список є додатком № 1 до розпорядження Носівської РДА від 24 червня 2003 року № 201 Про затвердження вихідних матеріалів та самого проекту організації території земельних частко (паїв) колишнього КСП Перемога і передачу їх в приватну власність громадян (а.с. 11).

За повідомленням відділу у Носівському районі ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області від 25 лютого 2020 року згідно зі списком громадян-членів КСП Перемога с. Пустотіно, який доданий до Державного акту на право колективної власності на землю серії ЧН № 000005, ОСОБА_1 внесений до указаного списку за № 35, але викреслений з невідомих причин. Згідно з книгою реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по колишньому КСП Перемога на території Макіївської сільської ради сертифікат на право на земельну частку (пай) за ОСОБА_1 не зареєстрований. Згідно з проектом організації території земельних часток (паїв) колишнього КСП Перемога Макіївської сільської ради та додатку № 2 до протоколу засідання тимчасової комісії по врегулюванню земельних відносин від 25 січня 2003 року ОСОБА_1 виділені земельні ділянки за АДРЕСА_1 (а.с. 14, 15-19).

З довідки Макіївської сільської ради від 20 лютого 2020 року вбачається, що ОСОБА_1 згідно зі схемою розпаювання земель колишнього КСП Перемога отримав земельну частку (пай) № АДРЕСА_1 . Вищенаведена земельна ділянка на даний час перебуває в переліку невитребуваних земельних часток (паїв) (а.с. 20).

За даними Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відомості про КСП Перемога Макіївської сільської ради Носівського району Чернігівської області: реєстрація, припинення, тощо відсутні.

З відповіді Макіївської сільської ради Носівського району від 09 квітня 2021 року № 466 на запит ОСОБА_1 убачається, що для прийняття органом місцевого самоврядування рішення про виділення позивачу земельної ділянки в натурі з метою виготовлення технічної документації із землеустрою, йому до відповідної заяви необхідно додати: копію сертифікату на земельну частку (пай), копію свідоцтва про прийняття спадщини, копію нотаріально посвідченого договору про набуття права власності на землю, копію рішення суду про визнання власності на земельну частку (пай).

Звернувшись з позовом про визнання права власності на земельну частку, ОСОБА_1 зазначав, що його, як члена колишнього КСП Перемога , було включено до списку громадян-членів КСП Перемога , що додавався до Державного акту на право колективної власності на землю, за ним рахується невитребуваний пай (земельна частка) за АДРЕСА_1 . У зв`язку з переїздом до іншого місця проживання він був викреслений із списку осіб, що мають право на отримання паю, та не отримав сертифікат на право на земельну частку (пай), отже позбавлений можливості оформити гарантоване законом право власності на землю.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України.

У відповідності до приписів ст.ст. 3, 4 ЦПК України захисту підлягають порушене, невизнане або оспорюване право особи чи інтерес, а також державний чи суспільний інтерес.

Пунктами 4, 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України від 16 січня 2003 року встановлено, що ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої ЦК України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Отже спірні відносини, що виникли між учасниками справи, регулюються нормами ЦК УРСР та ЦК України.

Правовідносини щодо здійснення паювання землі регулюються Указом Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям від 08 серпня 1995 року № 720/95, згідно з п. 2 якого право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Таким чином, особа набуває право на земельну частку (пай) за наявності трьох умов: 1) перебування в членах КСП на час паювання; 2) включення до списку осіб, доданого до державного акту на право колективної власності на землю; 3) одержання КСП цього акту.

Відповідно до ч. 9 ст. 5 ЗК України від 18 грудня 1990 року (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому ч.ч. 6, 7 ст. 6 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 22 ЗК України від 18 грудня 1990 року право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Статтею 1 ЗУ Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) право на земельну частку (пай) мають, зокрема, колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.

Основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією (ч. 1 ст. 2 указаного Закону).

Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Зважаючи на вищенаведені норми та дослідивши обставини справи в сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що висновок районного суду про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну частку (пай) не ґрунтується на матеріалах справи та не відповідає вимогам закону.

За матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 з 01 січня 1991 року по 30 квітня 1998 року працював у КСП Перемога Носівського району, яке на підставі Указу Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям від 08 серпня 1995 року, отримало Державний акт на право колективної власності на землю серії ЧН № 000005.

Відповідно до списку громадян-членів КСП Перемога с. Пустотіно, що мають право на середню земельну частку, який є додатком до Державного акту на право колективної власності на землю, позивач був внесений до даного списку за № 35.

Підтвердженням того факту, що ОСОБА_1 був членом КСП Перемога та мав право на отримання земельної частки (паю) колишнього господарства, є список громадян-власників земельних сертифікатів колишнього КСП Перемога Макіївської сільської ради, яким передаються в приватну власність земельні частки (паї), відповідно до якого позивач значиться під № НОМЕР_2 та отримав земельну частку (пай) з № АДРЕСА_1 загальною площею 2,7 га.

На даний час вищенаведена земельна ділянка перебуває в переліку невитребуваних земельних часток (паїв).

Листом Державного комітету України із земельних ресурсів від 16 квітня 2008 року роз`яснено, що власники земельної частки (паю) мають право на виділення їх у натурі (на місцевості) та набуття права власності на виділені в натурі (на місцевості) земельні ділянки відповідно до ЗУ Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв). Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості). У разі подання заяв про виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) більшістю власників земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства відповідна сільська, селищна, міська рада чи районна державна адміністрація приймає рішення про розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) (ст. 3 Закону). Документація із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) власникам земельних ділянок (паїв) включає: проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) та технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку.

Ураховуючи наведене та незважаючи на те, що сертифікат на право на земельну частку (пай) на ім`я ОСОБА_1 у книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по колишньому КСП Перемога не зареєстрований, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що позивач набув право на земельну частку (пай) із земель колишнього КСП Перемога .

Разом із тим, саме сертифікати на земельну частку (пай) вважаються основними правовстановлюючими документами при реалізації громадянами права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства (пункти 16, 17 Перехідних положень Земельного кодексу України).

Право власності на земельну ділянку у особи виникає після одержання та державної реєстрації державного акту на право власності на земельну ділянку. Отже, громадяни - власники паїв не можуть вважатися власниками земельних ділянок.

Таким чином, апеляційний суд вважає помилковими доводи позову про необхідність визнання за позивачем права власності на земельну ділянку № АДРЕСА_1 площею 2,12 га ріллі та 0,58 га кормових угідь, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зважаючи на відсутність у матеріалах цивільної справи жодних даних відносно того, що така земельна ділянка сформована - виділена в натурі на місцевості і їй присвоєно відповідний кадастровий номер. Колегія суддів вважає, що саме по собі проведення жеребкування та розподілу позивачу земельних ділянок під № АДРЕСА_1 за Проектом організації території земельних часток (паїв) колишнього КСП Перемога Макіївської сільської ради Носівського району не свідчить про виділення йому землі в натурі (на місцевості).

Як указує сам позивач та не заперечують відповідачі по справі, належний ОСОБА_1 земельний пай знаходиться в масиві невитребуваних часток (паїв). Зважаючи на наведене, для отримання права власності на спірні земельні ділянки ОСОБА_1 має пройти відповідну, визначену земельним законодавством, процедуру та отримати документи, що посвідчують його право власності на землю. Суд позбавлений процесуальної можливості підміняти відповідні державні органи, до компетенції яких віднесено оформлення та реєстрацію прав осіб - власників земельних ділянок.

Разом із тим, апеляційний суд вважає хибним висновок суду першої інстанції про те, що позивач розпочав процес виділення належної йому земельної ділянки в натурі (на місцевості) і не навів обставин, які перешкоджають у реалізації права на землю.

Підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних ділянок (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради (ст. 2 ЗУ Про виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) ). Рішення органу місцевого самоврядування про надання дозволу на виділення земельної ділянки в натурі з метою виготовлення технічної документації із землеустрою у позивача відсутнє. З огляду на відповідь Макіївської сільської ради Носівського району на його звернення з цього приводу, реалізувати право на виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_1 зможе лише у разі надання відповідних правовстановлюючих документів, які таке право посвідчують, серед яких зазначено і сертифікат на право на земельну частку (пай).

Відтак, ураховуючи, що позивач, як встановлено по справі, був членом колишнього КСП Перемога , включений до списку, що додається до Державного акту на право колективної власності на землю, набув право на земельну частку (пай), що не заперечується відповідачами, проте не отримав відповідний правовстановлюючий документ, який посвідчує таке право - сертифікат на земельну частку (пай), що перешкоджає йому розпочати процес виділення належної земельної ділянки у натурі (на місцевості), апеляційний суд вважає, що позов ОСОБА_1 слід задовольнити частково, визнавши за ним право власності на земельну частку (пай) із земель КСП Перемога на території Макіївської сільської ради Носівського району Чернігівської області площею 2,12 га ріллі і 0,58 га кормових угідь в умовних кадастрових гектарах з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Беручи до уваги неправильне застосування районним судом норм матеріального права, апеляційний суд, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, скасовує рішення суду першої інстанції і ухвалює нове рішення із частковим задоволенням позову з підстав, наведених вище.

Керуючись ст. 367, 374, п. 4 ч. 1 ст. 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 3 листопада 2020 року - скасувати.

Позов ОСОБА_1 до Носівської районної державної адміністрації, Макіївської об`єднаної територіальної громади в особі Макіївської сільської ради про визнання права власності на земельну частку (пай) - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну частку (пай) із земель КСП Перемога на території Макіївської сільської ради Носівського району Чернігівської області площею 2,12 га ріллі і 0,58 га кормових угідь в умовних кадастрових гектарах з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 12 травня 2021 року.

Головуючий: Судді: