Рішення

від 12.05.2021 по справі 280/1234/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2021 року Справа № 280/1234/21 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фермерського господарства Лучисте до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про визнання дій протиправними, скасування наказу та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

12 лютого 2021 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Фермерського господарства Лучисте (далі - позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

скасувати незаконний, неправомірний Наказ №8-9861/15-20-20СГ від 30.12.2020 щодо відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення бажаних земельних ділянок державної власності, вид цільового призначення 01, місце розташування яких ПОГОДЖЕНО відповідно до ст.151 Земельного Кодексу України, по Білоріцькій сільській раді, Фермерському господарству Лучисте (код ЄДРПОУ 36943836), голова громадянин України ОСОБА_1 , загальною площею 1047,9043 га ріллі з кадастровими номерами: №2321280500:03:001:0012, №2321280500:03:001:0018, №2321280500:03:001:0016, №2321280500:03:001:0017, №2321280500:03:001:0013, №2321280500:03:001:0004, №2321280500:03:001:0014, №2321280500:03:001:0006, №2321280500:03:001:0023, у користування терміном на 50 років з платою за землю у розмірі земельного податку як основний засіб для товарного сільськогосподарського виробництва;

зобов`язати відповідача вчинити певні дії, надати необхідний дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення бажаних земельних ділянок державної форми власності вид цільового призначення 01 з кадастровими номерами: №2321280500:03:001:0012, №2321280500:03:001:0018, №2321280500:03:001:0016, №2321280500:03:001:0017, №2321280500:03:001:0013, №2321280500:03:001:0004, №2321280500:03:001:0014, №2321280500:03:001:0006, №2321280500:03:001:0023, загальною площею 1047,9043 га ріллі у користування терміном на 50 років з платою за землю у розмірі земельного податку, як основний засіб для товарного сільськогосподарського виробництва місце розташування яких погоджено згідно ст.151 Земельного Кодексу України по Білоріцькій сільській раді Фермерському господарству Лучисте (код ЄДРПОУ 36943836), голова громадянин України ОСОБА_1 . Бажано виділити одним єдиним масивом як цього вимагає законодавство;

скасувати державний акт ЯЯ №113119 зареєстрований 22.03.2005 за №030526800009 на користь позивача, як такий що втратив чинність.

Ухвалою суду від 17.02.2021 позовну заяву залишено без руху. У встановлений судом строк позивачем надано до суду додаткові документи на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою суду від 15.03.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку письмового провадження без виклику представників сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним до відповідача направлено клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення бажаних земельних ділянок державної власності, вид цільового призначення 01, місце розташування яких ПОГОДЖЕНО відповідно до ст.151 Земельного Кодексу України, по Білоріцькій сільській раді, Фермерському господарству Лучисте (код ЄДРПОУ 36943836), голова громадянин України ОСОБА_1 , загальною площею 1047,9043 га ріллі з кадастровими номерами: №2321280500:03:001:0012, №2321280500:03:001:0018, №2321280500:03:001:0016, №2321280500:03:001:0017, №2321280500:03:001:0013, №2321280500:03:001:0004, №2321280500:03:001:0014, №2321280500:03:001:0006, №2321280500:03:001:0023, у користування терміном на 50 років, проте у задоволенні клопотання було необґрунтовано відмовлено спірним наказом. Позивач вважає, що у відповідача не було правових підстав для прийняття спірного рішення про відмову у надані дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення вищенаведених земельних ділянок. Просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що позивачу правомірно відмовлено у задоволені поданого клопотання, оскільки земельні ділянки загальною площею 1047,9043 га з кадастровими номерами зазначеними у клопотанні позивача, входять до масиву загальною площею 3405,1020 га, які на підставі Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №113119 від 22.03.2005 передані підприємству Веселівської виправної колонії №8 управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Запорізькій області, який зареєстровано 22.03.2005 за номером 030526800009 в Книзі записів реєстрації державних актів на прав постійного користування земельною ділянкою. За таких обставин, відповідач вважає, що клопотання позивача не відповідало ч.5 ст.116 Земельного кодексу України. Також, відповідач вказував на те, що рішень про припинення права постійного користування земельними ділянками підприємством Веселівської виправної колонії №8 управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Запорізькій області не приймалось, акт на право постійного користування земельною ділянкою є дійсним. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, повно та всебічно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, вважає за необхідне зазначити наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що ФГ Лучисте звернулося до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення бажаних земельних ділянок державної власності, вид цільового призначення 01, місце розташування яких ПОГОДЖЕНО відповідно до ст.151 Земельного Кодексу України, по Білоріцькій сільській раді, Фермерському господарству Лучисте (код ЄДРПОУ 36943836), голова громадянин України ОСОБА_1 , загальною площею 1047,9043 га ріллі з кадастровими номерами: №2321280500:03:001:0012, №2321280500:03:001:0018, №2321280500:03:001:0016, №2321280500:03:001:0017, №2321280500:03:001:0013, №2321280500:03:001:0004, №2321280500:03:001:0014, №2321280500:03:001:0006, №2321280500:03:001:0023, у користування терміном на 50 років.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 30.12.2020 №8-9861/15-20-СГ Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою відмовлено голові ФГ Лучисте ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у користування земельних ділянок, розташованих на території Веселівської селищної територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області (за межами населених пунктів), загальною площею 1047,9043 га із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського призначення на підставі невідповідності положень ст.124, 134, 135-139 Земельного кодексу України.

Також, з відзиву відповідача судом встановлено, що 31.03.2021 ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області видано наказ №8-874/15-21-СГ Про внесення змін до наказу , яким пункт 1 наказу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 30.12.2020 №8-9861/15-20-СГ викладено в такій редакції:

Відмовити голові Фермерського господарства Лучисте ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у користування земельних ділянок, розташованих на території Веселівської селищної територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області (за медами населених пунктів) , загальною площею 1047,9043 га із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського призначення у зв`язку з невідповідністю ч.5 ст.116 Земельного кодексу України .

Позивач, вважаючи протиправним наказ від 30.12.2020 №8-9861/15-20-СГ Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою , звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, які визначають, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до частини 4 статті 122 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно ч.1 ст.123 ЗК України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України Про Державний земельний кадастр , право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Відповідно до ч.2 ст.123 ЗК України, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 3 статті 123 ЗК України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об`єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.

Як встановлено, судом з наказу ГУ Держгеокадастру від 30.12.2020 №8-9861/15-20-СГ, з урахуванням наказу від 31.03.2021 №8-874/15-21-СГ Про внесення змін до наказу , підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою стала невідповідність поданого клопотання положенням частини 5 статті 116 Земельного кодексу України.

Відповідно до частини 5 статті 116 ЗК України, земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Судом встановлено та матеріалами адміністративної справи підтверджено, що земельні ділянки загальною площею 1047,9043 га з кадастровими номерами 2321280500:03:001:0012, 2321280500:03:001:0018, 2321280500:03:001:0016, 2321280500:03:001:0017, 2321280500:03:001:0013, 2321280500:03:001:0004, 2321280500:03:001:0014, 2321280500:03:001:0006, 2321280500:03:001:0023, входять до масиву загальною площею 3405,1020 га, які на підставі Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №113119 від 22.03.2005 передані підприємству Веселівської виправної колонії №8.

Зазначений державний акт зареєстрований 22.03.2005 за номером 030526800009 в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що на даний час спірні земельні ділянки перебувають під обтяженням права постійного користування Веселівської виправної колонії №8, а відповідно в силу імперативних положень ч.5 ст.116 ЗК України рішення про передачу зазначених земельних ділянок у власність/користування до припинення попереднього права не може бути прийняте.

Суд вважає, що у ході розгляду справи позивачем не доведено факту порушення його права при вирішенні питання надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у користування земельних ділянок для ведення фермерського господарства, оскільки позивачем не дотримано вимог статей 31, 32, 116 Земельного кодексу України та статей 12, 13 Закону України Про фермерське господарство , а саме виявлено намір на отримання земельних ділянок, що перебувають у користуванні інших осіб.

При цьому, слід звернути увагу на можливість виникнення у позивача права на безоплатне отримання земельної ділянки державної та комунальної власності для ведення фермерського господарства у загальному порядку, визначеному нормами Земельного кодексу України, проте лише після припинення права постійного користування Веселівської виправної колонії №8.

Під час ухвалення рішення суду, суд враховує висновок Верховного Суду, що викладений у подібних правовідносинах по справі №1140/2698/18.

Щодо скасування державного акту ЯЯ №113119, зареєстрований 22.03.2005 за №030526800009, та посилань позивача на відсутність його реєстрації у Державному земельному кадастрі, суд зазначає наступне.

Станом на дату видачі зазначеного державного акту була чинна Інструкція про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затверджена наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 №43 (далі - Інструкція), відповідно до пункту 1.1 якої, право власності на землю і право постійного користування землею посвідчується державним актом: на право власності на земельну ділянку; на право постійного користування земельною ділянкою.

Згідно пунктів 3.1, 3.2, 3.3 Інструкції, державні акти на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою видаються структурними підрозділами Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України.

Державна реєстрація державних актів на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі здійснюється структурними підрозділами Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України.

Порядок ведення книги записів реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування землею, договорів оренди землі встановлюється наказом Держкомзему України.

Отже, Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №113119 був виданий та зареєстрований у відповідності до положень Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, а відповідно належним чином підтверджує факт виникнення права на постійне користування земельною ділянкою.

Суд зазначає, що та обставина, що відповідна інформація не була перенесена до електронних реєстрів хоча і є недоліком, проте, жодним чином не впливає на дійсність державного акту та не скасовує правових наслідків його видачі.

Згідно положень частини 1 статті 92 Земельного кодексу України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Відповідно до положень статті 141 Земельного кодексу України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є:

а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д) систематична несплата земельного податку або орендної плати;

е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;

є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини;

ж) передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об`єктом державно-приватного партнерства або об`єктом концесії.

Судом не встановлено, а позивачем не наведено наявності підстав з якими законодавець пов`язує припинення права користування земельною ділянкою, право на яке набуто відповідно до Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №113119.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування спірного державного акту.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За результатами розгляду адміністративної справи суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Фермерського господарства Лучисте .

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Фермерського господарства Лучисте (72202, Запорізька область, смт.Веселе, вул.Лучиста, буд.2А, код ЄДРПОУ 36943836) до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м.Запоріжжя, вул.Українська, 50) про визнання дій протиправними, скасування наказу та зобов`язання вчинити дії, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Новікова