Ухвала

від 13.05.2021 по справі 520/3793/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

13 травня 2021 р. справа № 520/3793/19

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська зернова пивоварня" (місто Харків, вул. Пушкінська, б.32, офіс 006, код ЄДРПОУ 41285758) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд.46, м.Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) про визнання дій протиправними та скасування рішень ,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківська зернова пивоварня" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області , в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області із застосуванням до Товариства з обмеженою відповідальністю Харківська зернова пивоварня (код ЄДРПОУ 41285758) фінансової санкції за порушення вимог ч. 3 статті 16 ЗУ Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ;

- скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області № 0000174002, № 0000164002 від 30.11.2018 року.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2019 року у задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська зернова пивоварня" (пров. Заводський, буд.23, м.Дергачі, Харківська область, 62302, код ЄДРПОУ 41285758) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд.46, м.Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) про визнання дій протиправними та скасування рішення відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2019 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська зернова пивоварня" задоволено. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2019 року по справі № 520/3793/19 скасовано. Прийняти постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська зернова пивоварня" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання дій протиправними та скасування рішення задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області із застосуванням до Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківська зернова пивоварня» (код ЄДРПОУ 41285758) фінансової санкції за порушення вимог ч. 3 статті 16 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» . Скасовано рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області №0000174002, №0000164002 від 30.11.2018 року.

Постановою Верховного Суду від 19.02.2021 року касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25 червня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2019 року скасовано. Адміністративну справу №520/3793/19 направлено на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.

04.03.2021 року адміністративна справа №520/3793/19 надійшла в провадження судді Біленського О.О.

Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі в порядку ст.171 КАС України, суд дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог, встановлених ст.ст.160, 161 КАС України, з огляду на наступне.

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що суд першої інстанції не перевірив дотримання позивачем місячного строку звернення до суду з урахуванням приписів пункту 56.19 статті 56 ПК України, враховуючи, що рішення про відмову в задоволенні скарги в порядку адміністративного оскарження спірних рішень ДПС було прийняте Державною фіскальною службою України 8 лютого 2019 року, а до суду позивач їх оскаржив лише 16 квітня 2019 року. Дату отримання позивачем указаного рішення Державної фіскальної служби України судом першої інстанції з`ясовано не було.

Згідно з положеннями ч.13 ст.171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.03.2021 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська зернова пивоварня" (місто Харків, вул. Пушкінська, б.32, офіс 006, код ЄДРПОУ 41285758) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд.46, м.Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) про визнання дій протиправними та скасування рішень залишено без руху та встановлено позивачеві термін для усунення недоліків позовної заяви шляхом надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати підстави для поновлення строку та надати відповідні докази в підтвердження поважності причин його пропуску.

На виконання вказаної ухвали, позивачем 01.04.2021 року надано заяву про поновлення строку на звернення, в якій позивач зазначив, що вперше ТОВ Харківська зернова пивоварня звернулась до адміністративного суду не 16 квітня 2019 року, як то вказано в ухвалі від 09.03.2021 року, а у березні 2019 року, що встановлюється ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2019 року. Також для надання доказів відносно того, що позивач своєчасно звернувся до суду ТОВ Харківська зернова пивоварня направила запит до Харківської дирекції АТ Укрпошта стосовно надання інформації про надходження на адресу позивача кореспонденції у період січень-березень 2019 року. На даний час відповідь від АТ Укрпошта не надходила. На підставі вищевикладеного, враховуючи окрему думку, що була викладена суддею Верховного суду України Блажівською Н.Є. 19 лютого 2021 року у справі № 520/3793/19, позивач просив суд поновити строк для звернення до адміністративного суду та продовжити термін для надання доказів вчасного звернення до адміністративного суду.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.04.2021 року продовжено до 30.04.2021 року термін залишення без руху позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська зернова пивоварня". Також суд роз`яснив, що факт звернення позивача до Харківського окружного адміністративного суду в межах справи 520/2807/19 жодним чином не впливає на дотримання позивачем строку звернення до суду по справі №520/3793/19 та не є поважною підставою для визнання своєчасності звернення позивача з відповідним адміністративним позовом до суду. Відносно врахування окремої думки, що була викладена суддею Верховного суду України Блажівською Н.Є. 19 лютого 2021 року у справі № 520/3793/19, суд зазначає, що в силу приписів ч.5 ст.353 КАС України, висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи. З огляду на викладене, суд керується виключно висновками Постанови Верховного Суду від 19.02.2021 року.

На виконання вказаної ухвали Харківського окружного адміністративного суду, 06.05.2021 року представник позивача надав до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду. В обґрунтування наведеної заяви представник позивача вказав, що згідно листа-відповіді АТ Укрпошта №01-20-134 від 29.03.2021 року підтвердити чи спростувати пересилання та вручення реєстрованих поштових відправлень за період грудень 2018 рік, січень-березень 2019 рік у відділенні поштового зв`язку, за місцем знаходження ТОВ Харківська зернова пивоварня на той час, АТ Укрпошта не має можливості. Таким чином, позивач здійснив всі залежні від нього дії для того щоб надати до суду докази вчасного звернення до адміністративного суду.

Одночасно, з метою з`ясування фактичних обставин у справі, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2021 року витребувано у Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) належним чином завірені докази отримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківська зернова пивоварня" рішення Державної фіскальної служби України 8 лютого 2019 року №6327/6/99-99-1106-0125.

На виконання вказаної ухвали суду, Державною податковою службою України було надано до суду копію корінця повідомлення про вручення поштового відправлення рішення ДПС від 08.02.2019 №6327/6/99-99-1106-0125, з якого судом встановлено факт отримання уповноваженою особою позивача вказаного рішення саме 20.02.2019 року.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Строк звернення до адміністративного суду - це встановлений законом проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із її заявою за вирішенням цього спору і за захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Строки адміністративного судочинства спрямовані саме на якнайшвидше здійснення такого захисту шляхом суворого їх дотримання судом та особами, які беруть участь у справі.

Наслідком пропущення процесуальних строків є залишення позовної заяви без розгляду.

Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою своєчасного виконання учасниками адміністративного судочинства передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Відповідно до положень ч.2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Як встановлено підпунктом 56.17.3 пункту 56.17 статті 56 ПК України процедура адміністративного оскарження закінчується днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з висновками судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеними у постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19, пункт 56.19 статті 56 ПК України прямо встановлює строк для звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання, і цей строк становить один місяць від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження.

Застосування скорочених строків звернення при використанні досудового порядку врегулювання спорів у податкових правовідносинах установлено законом, зумовлено легітимною метою оперативного забезпечення настання правової визначеності для особи - платника податків та у діяльності суб`єктів владних повноважень - контролюючих органів, що кореспондується із встановленим алгоритмом і строками адміністрування податків для забезпечення належного виконання конституційного податкового обов`язку і має пропорційний характер, оскільки скорочення строку звернення не впливає на реалізацію особою права на судовий захист у зв`язку з достатністю часу на підготовку й оформлення правової позиції, ознайомлення з позицією контролюючого органу, залучення за потреби правових і фінансових консультантів в межах процедури адміністративного оскарження, у той час, як скорочені строки забезпечують досягнення зазначеної мети й завдань функціонування податкової системи держави.

Більш скорочені строки звернення до суду у випадку попередньої реалізації досудових процедур полягають у забезпеченні наступності юрисдикційних проваджень (адміністративних і судових) та пов`язанні з необхідністю мінімізувати темпоральний проміжок між досудовими процедурами та судовим провадженням.

Судом встановлено, що саме 20.02.2019 року позивачем отримано рішення ДПС від 08.02.2019 №6327/6/99-99-1106-0125, яким закінчено процедуру адміністративного оскарження рішень Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області № 0000174002, № 0000164002 від 30.11.2018 року, правомірність яких є предметом позову у межах даної справи. При цьому, позивач звернувся до суду 16.04.2019 року з адміністративним позовом в межах справи №520/3793/19, що спростовує твердження позивача про своєчасне звернення до суду у березні 2019 року. Таким чином, позивачем не дотримано місячний строк звернення до суду з урахуванням приписів пункту 56.19 статті 56 ПК України.

Суд зазначає, що встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, у випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є виключно наявність поважних причин, якими визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Згідно ч. 1 ст. 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що у даному випадку зазначені позивачем підстави не можуть бути визнані в якості поважних причин, що перешкоджали позивачу своєчасно реалізувати право на звернення до суду.

Відповідно ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis, пункт 33 рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року в справі Перетяка та Шереметьєв проти України , заява №45783/05; пункт 53 рішення ЄСПЛ від 08 квітня 2010 року в справі Меньшакова проти України , заява №377/02).

Процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (пункт 45 рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року в справі Perez de Rada Cavanilles v. Spain ( Перез де Рада Каванілес проти Іспанії ), заява №28090/95). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна Держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (пункт 44 рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року Osman v. the United Kingdom ( Осман проти Сполученого Королівства ), заява №23452/94 та пункт 54 рішення від 19 червня 2001 року Kreuz v. Poland ( Круз проти Польщі ), заява №28249/95).

У рішенні ЄСПЛ у справі Пономарьов проти України від 03 квітня 2008 року (пункт 47, заява №3236/03) суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їхня свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Отже, відповідно до практики ЄСПЛ застосування національними судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.

Вказаний висновок викладено Верховним Судом у постановах від 07.10.2019 року по справі №826/8233/17 та від 11.12.2019 року по справі №826/19577/15.

Відповідно до приписів частини 3 статті 123 КАС України, якщо факт пропуску строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заву без розгляду.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ч.1 та ч.2 ст.183 КАС України, у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого засідання суд постановляє, зокрема, ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Враховуючи вищенаведене, в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська зернова пивоварня" про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду слід відмовити, та як наслідок, позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись положеннями ст.ст.5, 229, 240, 262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська зернова пивоварня" про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду - відмовити.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська зернова пивоварня" (місто Харків, вул. Пушкінська, б.32, офіс 006, код ЄДРПОУ 41285758) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд.46, м.Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) про визнання дій протиправними та скасування рішень - залишити без розгляду.

Копії ухвали направити сторонам по справі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, з урахуванням приписів п.3 Прикінцевих положень КАС України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Біленський О.О.