Ухвала

від 12.04.2021 по справі 2-625/11

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

12.04.2021 Єдиний унікальний номер 2-625/11

Провадження № 4-с/205/4/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2021 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі: головуючого судді Терещенко Т.П., за участю секретаря судового засідання Далакян Л.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) щодо зняття арешту з нерухомого майна,

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаною скаргою, мотивуючи свої вимоги тим, що він був боржником на підставі виконавчого листа Ленінського районного суду м. Дніпропетровська № 2-625/2011 від 08 квітня 2011 року про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 суми у розмірі 34 557 грн. 96 коп. Стягнення боргу проводилось Шевченківським ВДВС у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро). 31.12.2013 року виконавче провадження було закінчено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 ЗУ Про виконавче провадження . Про закінчення виконавчого провадження йому стало відомо з відомостей автоматичної системи виконавчих проваджень, у зв`язку з чим він 19.11.2020 року звернувся до Шевченківського ВДВС з заявою про зняття арешту з кв. АДРЕСА_1 , частина якої належить йому на праві приватної власності, оскільки арешт було накладено державним виконавцем у зв`язку із знаходженням на виконанні виконавчого листа Ленінського районного суду м. Дніпропетровська № 2-625/2011 від 08 квітня 2011 року. Однак йому надійшла відповідь Шевченківського ВДВС від 04.01.21 року, згідно якої виконавче провадження дійсно було закінчено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 ЗУ Про виконавче провадження 31.12.2013 року, однак для скасування арешту йому необхідно звернутися до суду. Знаходження майна під арештом державного виконавця за відсутності відкритого виконавчого провадження не передбачено діючим законодавством. Окрім того, на сьогодні відсутня можливість відкриття виконавчого провадження у майбутньому - у зв`язку зі спливом термінів для подання виконавчого документу до виконання, до того ж матеріали виконавчого провадження знищені у зв`язку із спливом терміну зберігання, отже знаходження під арештом в такому випадку суперечить меті арешту майна - примусовому виконанню судового рішення шляхом реалізації арештованого майна. Таким чином, відмова у знятті арешту з його нерухомого майна є незаконною. У зв`язку з чим просить визнати бездіяльність в.о. начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Бочарової П.А. щодо не зняття арешту з його нерухомого майна незаконною, зобов`язати в.о. начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Бочарову П.А. зняти арешт з усього нерухомого майна боржника - ОСОБА_1 .

Представник скаржника - адвокат Курячий А.М. надав до суду заяву про розгляд скарги за його відсутністю.

Стягувач ОСОБА_3 надала суду заяву в якій просила розглядати вказану справу за її відсутності, оскільки у неї відсутні заперечення щодо вказаної справи як стягувача.

Представник Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) у судове засідання не з`явився, на підставі ст. 128 ЦПК України повідомлявся належним чином про день, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.

Згідно із ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України , без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що відповідно до витягу з реєстру боржників на підставі постанови про арешт майна боржника та заборони відчуження майна боржника у ВП № 28264667 , виданої 06.03.2012 року державним виконавцем Бабушкінської ВДВС Дніпропетровського МУЮ Кошелєвим В.Є., було накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_1 (а. с. 10).

Також судом встановлено, що виконавче провадження № 28264667 було відкрито 18.08.2011 року з приводу виконання виконавчого листа № 2-625/2011 від 20.04.2011 року, виданого Ленінським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу у розмірі 34 557 грн.96 коп.

31 грудня 2013 року державним виконавцем Лисенко Д.Б. (не діє) було винесено постанову про повернення ВП стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження .

Матеріалами справи підтверджено, що 29 грудня 2020 року скаржник звернувся до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) з заявою про зняття арешту зі свого майна.

Так, листом № 03-2/65 від 04 січня 2021 року Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) було повідомлено ОСОБА_1 про те, що ВП № 28264667 перебувало на виконанні у відділі, в ході якого було накладено арешт на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , однак, 31 грудня 2013 року виконавчий лист був повернутий стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, і запропоновано з метою недопущення порушення норм чинного законодавства, звернутися в порядку ст. 59 ЗУ Про виконавче провадження , до суду для скасування відповідного арешту з майна (а. с. 7-9).

Відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, що була чинна на час повернення виконавчого документу стягувачеві), виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Разом з тим, згідно із ч. 5 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

Статтею 22 Закону України Про виконавче провадження (у відповідній редакції на час правовідносин) передбачено, що виконавчі документи по судовим рішенням можуть бути пред`явлені до виконання протягом року.

Тобто, якщо виконавчий документ не було пред`явлено до виконання протягом року з дати повернення стягувачу, за загальним правилом провадження по такому документу вже не може бути відновлено.

Таким чином, в разі пропуску строку на повторне пред`явлення документу до виконання з боку стягувача настають наслідки закінчення виконавчого провадження.

У відповідності до змісту ст. 49 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження підлягає закінченню у разі закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення. Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов`язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Отже, закон не робить винятків з цього питання для виконавчих документів, за якими стягнення відбувається у цей момент, та виконавчих документів, що були повернуті стягувачу. Відповідно, провадження і за такими виконавчими документами згідно зі ст. 49 Закону мають бути закінченими.

Статтею 50 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що у разі, якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Згідно із п. 3.17 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року (в редакції, яка діяла на час правовідносин), у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який (яка) його видав(ла), державний виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, а також наслідки завершення відповідного виконавчого провадження (зняття арешту тощо).

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно із ст. ст. 317, 319, 321, 391 ЦК України власнику належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном; власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону; право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості; власник майна має право вимагати усунення перешкод в здійсненні ним права користування і розпорядження своїм майном.

Таким чином, державний виконавець, у цьому випадку, мав вирішити питання про закінчення виконавчого провадження та зняти усі арешти, накладені в рамках виконавчого провадження ще в 2014 році, після спливу строку на повторне пред`явлення виконавчого документу. Однак, таких дій всупереч нормам закону не було вчинено ані в 2014 році, ані в 2020 році під час звернення скаржника до органу державної виконавчої служби з заявою про зняття арешту.

Така бездіяльність з боку органу державної виконавчої служби є неправомірною, у зв`язку з чим суд вважає, що скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 258, 260, 261, 447-453 ЦПК України , суд

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) щодо зняття арешту з нерухомого майна - задовольнити.

Визнати неправомірною бездіяльність Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) щодо не зняття арешту з нерухомого майна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язати посадову особу Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) зняти арешт з усього нерухомого майна боржника - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 .

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Ленінський районний суд м.Дніпропетровська.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення. У разі якщо ухвалу було поставлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Т.П. Терещенко

.