Постанова

від 12.05.2021 по справі 826/6124/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/6124/18 Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В.,

за участю секретаря Шляги А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (правонаступник Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві) на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.02.2021 за заявою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю КОМФОРТНА ОСЕЛЯ до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

В 2018 році ТОВ КОМФОРТНА ОСЕЛЯ звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 18.12.2017 № 0010441401 про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 266 250,00 грн. (в тому числі на 213 000, 00 грн. за основним платежем та 53 250,00 грн. за штрафними санкціями.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.10.2018, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2019 та постановою Верховного Суду від 18.06.2020, адміністративний позов задоволено.

08.10.2020 на адресу суду першої інстанції надійшла заява Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про перегляд рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.10.2018 за нововиявленими обставинами, в якій останній просить скасувати зазначене рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування заяви заявником зазначено, що до перевірки не була надана інформація про 18 осіб, які здійснювали надання послуг на території житлового комплексу із вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та паркінгом Park Avenue , розташованого на проспекті 40-річчя Жовтня, б. 60.1, 60.2, 60.3,60.4, 60.5. Вказані обставини унеможливлюють ідентифікувати об`єкти, на які видавались перепустки 18 особам для виконання ремонтно-оздоблювальних робіт. Також, Головне управління Державної податкової служби у м. Києві в якості нововиявленої обставини посилається на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 11.12.2017 у справі № 757/24218/17-к, відповідно до якого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винними у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч.1 ст. 205 КК України, тобто за вчинення фіктивного підприємництва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.02.2021 у задоволенні заяви Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про перегляд рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.10.2018 за нововиявленими обставинами відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (правонаступник Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві) подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену ухвалу суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, та прийняти нову постанову, якою заяву Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про перегляд рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.10.2018 за нововиявленими обставинами задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з`явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що наведені заявником обставини не є нововиявленими у розумінні ст. 361 КАС України і не можуть бути підставою для перегляду судового рішення.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції з ненаданням належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення, судом порушено правильність застосування норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Тобто, з вищевикладених норм вбачається, що судове рішення, яке набрало законної сили, може бути переглянуто на підставі істотних для справи обставин, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для вирішення конкретної справи; юридичний акт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу, оскільки, якби нововиявлена обставина була відома суду під час постановлення судового рішення, вона б обов`язково вплинула на остаточні висновки суду.

Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, які виявлені після постановлення рішення суду. Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі.

Обставини, що виникли чи змінилися після прийняття судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Істотність обставини означає те, що якби суд міг їх врахувати при вирішенні справи, то це тією чи іншою мірою вплинуло б на результат вирішення. Ознаку не були і не могли бути відомі особи потрібно розглядати як сукупність двох необхідних умов.

Тобто, для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за добросовісного ставлення до справи, тоді ця підстава для перегляду відсутня.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 2а-7523/10/1270, від 02.05.2018 у справі № 303/3535/16-а, від 04.09.2018 у справі № 809/824/17, від 22.11.2018 у справі № 826/14224/15, від 06.02.2019 у справі № 822/862/15 та від 10.04.2019 у справі № 813/8070/14.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 361 КАС України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

При цьому, Верховним Судом в постанові від 20.02.2020 у справі № 825/6834/15 вказано, що процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Як уже було зазначено вище, у заяві про перегляд судового рішення позивач, як на одну із нововиявлених обставин для перегляду судового рішення, вказує на те, що до перевірки не була надана інформація про 18 осіб, які здійснювали надання послуг на території житлового комплексу із вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та паркінгом Park Avenue , розташованого на проспекті 40-річчя Жовтня, б. 60.1, 60.2, 60.3,60.4, 60.5., а тому вказані обставини унеможливлюють ідентифікувати об`єкти, на які видавались перепустки 18 особам для виконання ремонтно-оздоблювальних робіт.

Водночас, колегія суддів вважає, що вказаний доказ відповідача не є нововиявленою обставиною, з огляду на наступне.

В рішенні Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.10.2018 зазначено, що зміст робіт в липні та серпні 2016 року полягав у перевірці стану клеймерів, цілісності фасадної плитки, коригуванні положення плитки на фасаді і фіксації плитки клейовим композитом в п`яти будинках житлового комплексу ParkAvenue , розташованого на проспекті 40-річчя Жовтня, - буд. №№ 60.1,60.2, 60.3, 60.4, 60.5.

На виконання п.2.1.1 та п.2.4.3 договору позивачем було передано TOB СТРУМ КОНТАКТ перепустки (магнітні ключі) для проходу на територію Житлового комплексу ParkAvenue , що підтверджується актами приймання-передачі перепусток від 14.07.2016 та від 22.08.2016. З метою заносу устаткування для проведення робіт директор TOB СТРУМ КОНТАКТ звернулася з відповідним листом до товариства, який містить відмітку про дозвіл пропуску та відмітку про виніс обладнання з території житлового комплексу. Виконання договору підтверджується актами здачі-прийняття робіт: від 25.07.2016 №1504 на суму 270 000 грн.; від 27.07.2016 № 1505 на суму 240 000 грн.; від 28.07.2016 №1506 на суму 240 000 грн.; від 19.08.2016 № 1653 на суму 276 000 грн.; від 22.08.2016 №1654 на суму 252 000 грн. Крім того, підписанню актів-приймання передачі робіт передувало звітування TOB СТРУМ КОНТАКТ про виконані роботи, підтверджується звітами про виконану роботу, складеними виконавцем та прийнятими TOB КОМФОРТНА ОСЕЛЯ : від 23.07.2016 №1 (виконання робіт в будинку № 60.1); від 25.07.2016 № 2 (виконання робіт в будинку № 60.4); від 26.07.2016 № 3 (виконання робіт в будинку № 60.5); від 15.08.2016 №4 (виконання робіт в будинку № 60.2); від 22.08.2016 № 5 (виконання робіт в будинку № 60.3).

Для здійснення оплати за виконані роботи та на виконання п.4.3 договору TOB СТРУМ КОНТАКТ виставлялись TOB КОМФОРТНА ОСЕЛЯ рахунки-фактури від 25.07.2016 №1504, від 27.07.2016 №1505, від 28.07.2016 №1506, від 19.08.2016 №1653, від 22.08.2016 № 1654. TOB СТРУМ КОНТАКТ також зареєстровано на адресу TOB КОМФОРТНА ОСЕЛЯ податкові накладні, перелік яких наведено в акті перевірки.

Оплата за виконані роботи була проведена товариством в повному обсязі, що не заперечується в акті перевірки та підтверджується платіжними дорученнями № 2518 від 27.07.2016, № 2614 від 31.08.2016.

До того ж, виконання фасадних робіт у вказаному комплексі було підтверджено показами свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Таким чином, судом було встановлено, що позивачем надано суду докази фактичного здійснення господарських операцій з TOB СТРУМ КОНТАКТ , складення за їх результатами первинних бухгалтерських документів, які відображають реальність операцій, а також фактичного спричинення реальних змін майнового стану платника податків.

Крім того, як вірно було звернуто увагу судом першої інстанції, про вказані вище обставини відповідач зазначав у своїй касаційній скарзі від 28.02.2019.

Колегія суддів зауважує, що не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі обставини, що виникли чи змінилися після постановлення рішення, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені судом.

Отже, посилання відповідача на обставини, яким суд вже надавав свою оцінку під час розгляду справи, не можуть вважатися нововиявленими.

Щодо зазначення відповідачем в якості нововиявленої обставини вироку Святошинського районного суду м. Києва від 11.12.2017 у справі № 757/24218/17-к, відповідно до якого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винними у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 205 КК України, тобто за вчинення фіктивного підприємництва, колегія суддів зазначає наступне.

Святошинський районний суд м. Києва постановив вирок у справі № 757/24218/17-к 11.12.2017, який набрав законної сили 11.01.2018.

19.04.2018 ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва було відкрито провадження у справі № 826/6124/18 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000011402.

Таким чином, вирок Святошинського районного суду м. Києва від 11.12.2017 був прийнятий та набрав законної сили до відкриття провадження у справі № 826/6124/18.

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наведені відповідачем обставини для перегляду рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.10.2018 у справі № 826/6124/18 не є нововиявленими.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що в пункті 40 рішення справи Пономарьов проти України (№ 3236/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін немає права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення

Аналіз наведених правових положень та вищезазначених обставин справи дає підстави колегії суддів погодитись з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про перегляд рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.10.2018 за нововиявленими обставинами.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Також, надаючи оцінку всім доводам учасників справи, судова колегія враховує рішення ЄСПЛ по справі Ґарсія Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що …хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід… .

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 241-244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (правонаступник Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві) - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.02.2021 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Ганечко О.М.

Кузьменко В.В.

Повний текст постанови виготовлений 13.05.2021.