Ухвала

від 13.05.2021 по справі 569/10484/18

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/10484/18

1-кс/569/3096/21

УХВАЛА

13 травня 2021 року м. Рівне

Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до Рівненського міського суду із клопотанням про скасування арешту майна, накладеного згідно ухвали слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 19 квітня 2018 року.

В обґрунтування клопотання вказав, що ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 19.04.2018 року № 569/7327/18 накладено арешт на будівлі: побутове приміщення, склад, гараж, контора А-2, під`їзна залізнична дорога Д, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , які перебувають у користуванні ТОВ «Рівненський асфальтний завод» і належать співзасновнику даного товариства ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ), з позбавленням права на відчуження та розпорядження майном, а також забороною вчиняти дії щодо демонтажу, розкомплектування обладнання та його вивезення з території підприємства до прийняття процесуального рішення у кримінальному провадженні.

Підставою для винесення вказаної ухвали стало клопотання слідчого, поданого у зв`язку із початком здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017180000000259 від 01.12.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.

Вказує, що станом на даний час, так як і на момент постановлення ухвали про накладення арешту ОСОБА_3 не являється ні підозрюваним, ні обвинуваченим, ні підсудним у кримінальному провадженні № 12017180000000259 від 01.12.2017.

Заявник вважає, що вказаний арешт накладено слідчим суддею необґрунтовано, оскільки ОСОБА_3 не повідомлено підозру, відносно товариства з обмеженою відповідальністю «Рівненський асфальтний завод» не здійснюється досудове розслідування. Відсутні та не зазначені докази того, що об`єкти нерухомості на які накладено арешт та перебувають у власності заявника є речовими доказами у кримінальному провадженні № 12017180000000259 від 01.12.2017. Крім того, накладений арешт уже протягом трьох років позбавляє його власника можливості розпоряджатись таким майном на власний розсуд.

Крім того, диспозиція ч.3 статті 191 КК України не передбачає покарання у вигляді конфіскації майна та не передбачає застосування спеціальної конфіскації передбаченоїст. 96-2 КК України.

Представник ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, подала заяву про розгляд клопотання без її участі.

Слідчий Головного управління Національної поліції у Рівненській області в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд клопотання без його участі, просив у задоволенні клопотання відмовити.

З урахуванням заяв учасників судового розгляду, відповідно до ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Дослідивши клопотання та наявні в матеріалах справи документи, оцінивши їх у сукупності з іншими доказами, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання слід задовольнити із наступних підстав.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 19.04.2018 задоволено клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Рівненській області ОСОБА_4 , яке погоджено прокурором прокуратури Рівненської області ОСОБА_5 про накладення арешту майна ОСОБА_3 у рамках кримінального провадження № 12017180000000259 від 01.12.2017.

У відповідності до ч. 1ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цьогоКодексуарешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

При цьому, згідно ч.3ст.170 КПК України, у випадку необхідності збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст.98 КПК України, тобто є речовим доказом. Так згідно даної статті речовим доказом є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінальних протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Крім того відповідно дост.96-2 КК Україниспеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна, призначалися для схиляння особи до вчинення злочину, фінансування та/або матеріального забезпечення злочину або винагороди за його вчинення; були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби знаряддя вчинення злочину.

Відповідно дост. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідностатті 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

В порушення ст.1 Протоколу №1 доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованогоЗаконом України №475/97-ВР від 17.07.1997, а саме: кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Так, з часу внесення відомостей до ЄРДР, а саме з 2017 року по даний час ОСОБА_3 не повідомлено підозру, відносно нього не здійснюється досудове розслідування. Відсутні та не зазначені докази того, що об`єкти нерухомості, а саме: побутове приміщення, склад, гараж, контора А-2, під`їзна залізнична дорога Д, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 є речовими доказами у кримінальному провадженні.

Крім того, накладений арешт майна уже протягом тривалого часу позбавляє його власника розпоряджатись вказаним майном на власний розсуд.

Згідноч.1-2 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Отже, станом на даний час відпала потреба у збереженні такого арешту, оскільки він не забезпечує досягнення мети накладення такого арешту.

Враховуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, слідчийсуддяприходить до висновку щоклопотання про скасування арешту майна накладеного 19.04.2018Рівненським міським судом підлягаєзадоволенню.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.107,171,174 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Скасуватиарешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 19.04.2018 року № 569/7327/18 на будівлі: побутове приміщення, склад, гараж, контора А-2, під`їзна залізнична дорога Д, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , які перебувають у користуванні ТОВ «Рівненський асфальтний завод» і належать співзасновнику даного товариства ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1