Рішення

від 12.05.2021 по справі 443/799/18

ЖИДАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №443/799/18

Провадження №2/443/193/21

РІШЕННЯ

іменем України

12 травня 2021 року Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Сливки С.І.,

при секретарі Кушнір М.І.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача адвоката Цюмрака М.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жидачеві цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача Жидачівська міська рада Стрийського району Львівської області, про вирішення земельного спору ,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить: відновити розміри земельної ділянки, виділеної для обслуговування належного йому на праві приватної власності житлового будинку, що розташований у АДРЕСА_1 відповідно до даних, зазначених у погосподарських книгах Вільховецької сільської ради у розмірі 0,34 га (0,09 га для обслуговування житлового будинку та 0,25га для ведення особистого підсобного господарства); зобовязати відповідача відрізати корені дерев і кущів, які проникають із належної йому земельної ділянки на належну йому земельну ділянку та перешкоджають використовувати її за цільовим призначенням.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що він є власником житлового будинку, що розташований у АДРЕСА_1 , за яким, відповідно до даних погосподарських книг, рахується земельна ділянка площею 0,34 га, з яких 0,25 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, та 0,09 га - для ведення особистого селянського господарства. Під час виготовлення документації для приватизації земельної ділянки ФОП Пиріг А. було проведено обміри належної йому земельної ділянки за старими межовими знаками, які повністю відповідали розмірам земельної ділянки, зазначеним у погосподарських книгах та підтверджуються довідкою Вільховецької сільської ради за №2085 від 16.11.2017р.

Відповідач, який є власником житлового будинку, який розташований поряд із його, самовільно захопив частину земельної ділянки, яка виділена для обслуговування належного позивачу будинку та розорав її. Працівники Вільховецької сільської ради не провівши обмірів належної йому земельної ділянки та земельної ділянки, яка закріплена за господарством відповідача, встановили межі, які не відповідають дійсним розмірам суміжних земельних ділянок.

Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області від 16.05.2018 року позов залишено без руху.

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 01.06.2018 року відкрито провадження у справі.

23.06.2018 року відповідач подав відзив на позов, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову, мотивуючи тим, що 31.10.2017 року працівниками сільської ради було проведено обміри земельних ділянок, де виявилося, що у позивача земельна ділянка становить 0,35 га., а його - 0,34 га. Комісія не складала акту, оскільки позивач сказав, що запросить для обмірів ФОП ОСОБА_3 . 03.11.2017 року ФОП ОСОБА_3 провів обміри земельної ділянки позивача та склав схему земельних ділянок, виготовив позивачу технічну документацію для приватизації. Оскільки межа між їх земельними ділянками фактично не була встановлена, за його заявою комісією було встановлено межу на основі складеної ФОП ОСОБА_3 схеми земельних ділянок. Крім того були встановлена межові знаки. Також зазначає, що довідка Вільховецької сільської ради №2085 від 16.11.2017 року не вказує на розміри (довжина, ширин) його земельної ділянки, а вказує лише те, що закріплена ділянка розміром 0,34 га.

На підставі розпорядження керівника апарату Жидачівського районного суду Львівської області Особи В.М. №479 від 12 серпня 2020 року проведено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2020 року головуючим у справі призначено суддю Жидачівського районного суду Львівської області Сливку С.І.

Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області Сливки С.І. від 18 серпня 2020 року справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 27 листопада 2020 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду по суті.

Ухвалою суду від 04.03.2021 року, занесеною до журналу судового засідання, до участі у справі залучено правонаступника третьої особи Вільховецької сільської ради - Жидачівську міську раду Стрийського району Львівської області.

У судовому засіданні позивач підтримав позов, з мотивів, викладених у позовній заяві. Просив позов задоволити.

Відповідач та його представник у судовому засіданні позов заперечили, з мотивів, викладених у відзиві на позов.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив. Пояснень на позовну заяву не подав.

У зв`язку з цим суд визнає неявку представника третьої особи неповажною та вважає, що справу можливо слухати у його відсутності, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов`язки та взаємовідносини сторін.

Заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, суд приходить до переконання, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Згідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Судом встановлено наступні обставини.

ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом по реєстрацію прав власності на нерухоме майно від 29.04.2006р. /а.с.8/ та довідкою Вільховецької сільської ради №2058 від 16.11.2017р. /а.с.10/.

Відповідно до довідки Вільховецької сільської ради №2085 від 16.11.2017р. /а.с.9/, у АДРЕСА_1 за господарством ОСОБА_1 рахується 0,34 га земельних ділянок, в тому числі 0,25 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, та 0,09 га - для ведення особистого селянського господарства.

ОСОБА_2 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується Інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14.06.2016р. /а.с.111/ та довідкою Вільховецької сільської ради №930від 15.09.2020р. /а.с.113/.

Відповідно до довідки Вільховецької сільської ради №883 від 18.06.2018р. /а.с.31/, у АДРЕСА_2 за господарством ОСОБА_2 рахується 0,35 га земельної ділянки, в тому числі 0,25 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, та 0,10 га - для ведення особистого селянського господарства.

Згідно акту комісії від 15.11.2017р., було встановлено межу між земельними ділянками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , згідно обмірів зроблених ПП ОСОБА_3 , спираючись на дані земельно-кадастрової книги /а.с.132/. Даний акт було підписано всіма членами комісії та ОСОБА_2 ОСОБА_1 від підпису відмовився.

З доданої до акту схеми обмірів, видно, що межа земельної ділянки, яка перебуває у користуванні ОСОБА_2 , згідно встановлених межових знаків, жодним чином не накладається на межу земельної ділянки, що перебуває у користуванні ОСОБА_1 /а.с.133/.

Рішенням Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області №1313 від 07.08.2020 року затверджено в цілому акт земельно-уповноваженої комісії від 15.11.2017 року по розгляду технічної документації ОСОБА_2 .

Рішенням Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області №1883 від 03.09.2020 року затверджено в цілому акт приймання-передачі межових знаків на зберігання від 04.08.2020 року по земельній ділянці площею 0,2500 га, в АДРЕСА_2 /а.с.129/.

Рішенням Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області №1979 від 21.10.2020 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі, площею 0,2500 га, кадастровий номер 4621585900:06:001:1222 в АДРЕСА_2 та передано у власність ОСОБА_2 /а.с.128/.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні дав покази про те, ним було виготовлено на замовлення ОСОБА_2 технічну документацію для приватизації земельної ділянки площею 0,25 га. Одночасно ним було підготовлено проект технічної документації на замовлення ОСОБА_1 для приватизації земельної ділянки, при виготовленні якого виник межовий спір. Технічна документація вважається виготовлено тоді, коли присвоєний повний кадастровий номер та затверджена рішенням сільської ради. Оскільки на замовлення ОСОБА_1 підготовлено лише проект технічної документації, то такий не може братись до уваги, оскільки проектів може бути кілька.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні дав покази про те, що земельно-уповноваженою комісією Вільховецької сільської ради було встановлено межові знаки на земельній ділянці, що знаходиться у користуванні ОСОБА_2 , у зв`язку з виготовленням технічної документації. Зазначив, що у даних, заначених у погосподарських книгах щодо площі земельної ділянки можуть бути незначні похибки.

Як вбачається із технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі гр. ОСОБА_2 , виробленої ФОП ОСОБА_4 /а.с.101-127/, проведено комплекс проектно-пошукових робіт, в результаті яких встановлено межі ділянок, складено план земельної ділянки, кадастровий план земельної ділянки, акт приймання-передачі межових знаків на зберігання.

Із вказаних документів видно, що площа земельної ділянки, належної ОСОБА_2 , в АДРЕСА_2 становить 0,2500 га. Цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка). Межі вказаної земельної ділянки закріплені в натурі (на місцевості) межовими знаками у кількості 10 штук.

При цьому, судом досліджено також проект технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі гр. ОСОБА_1 , виробленої ФОП ОСОБА_4 /а.с.75-90/, згідно якого проведено комплекс топографно-геодезичних робіт, в результаті яких встановлено межі ділянок, складено план земельної ділянки, кадастровий план земельної ділянки, акт приймання-передачі межових знаків на зберігання.

Із вказаних документів видно, що площа земельної ділянки, належної ОСОБА_1 , в АДРЕСА_1 становить 0,2500 га. Цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка). Межі вказаної земельної ділянки закріплені в натурі (на місцевості) межовими знаками.

Детально проаналізувавши і зіставивши дані вищеописаних технічних документацій судом встановлено, що такі повністю відповідають одні одним, отримані в результаті дослідження належних документів, не викликають жодного сумніву та протирічь (не вбачається жодних накладень меж земельних ділянок, площею 0,25 га, призначених для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка)).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 377 ЦК України передбачено, що у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розміщені на ній, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до ч. 1 ст.79-1 ЗК , формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Згідно із статтею 106 ЗК України , власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними. Види межових знаків і порядок відновлення меж визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин.

Статтею 107 ЗК України передбачено, що основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації. У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки. У випадках, коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема з встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин.

Стаття 152 ЗК України визначає такі шляхи захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом , способів.

Відповідно до ч. 1, 3, 5 ст. 158 ЗК України , земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом.

Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених неправомірними, на думку особи, рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Механізм встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками визначено Інструкцією про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року № 376 , зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 червня 2010 року за № 391/17686 (далі - Інструкція).

Згідно п.2.1 Інструкції, встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок або проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідно до п. 3.12 Інструкції закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою.

Тобто встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) не є компетенцією суду. Суд розглядає справи по відновленню меж земельної ділянки, тобто спір про поновлення права, яке існувало у разі його можливого порушення.

Відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється при повній (частковій) втраті в натурі (на місцевості) межових знаків, їх пошкодженні, яке унеможливлює використання межових знаків, а також при розгляді земельних спорів між власниками (користувачами) суміжних земельних ділянок (п. 4.1 Інструкції № 376 ).

Пунктами 4.2, 4.3 Інструкції № 376 встановлено, що власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними. Відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі раніше розробленої та затвердженої відповідно до ст. 186 ЗК України документації із землеустрою. У разі відсутності такої документації розробляється технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Позивачем не надано суду жодного належного та достатнього доказу, який би підтверджував доводи останнього, точних розмірів земельної ділянки, що знаходиться в його користуванні, з яких можна було б встановити факт зайняття частини такої земельної ділянки відповідачем. Також, не надано жодних доказів, які б свідчили про проникнення на земельну ділянку позивача коренів дерев і кущів із земельної ділянки відповідача, що перешкоджають позивачу використовувати її за цільовим призначенням.

Наданий позивачем кадастровий план /а.с.143/ вказує лише на загальну площу земельної ділянки, що перебуває в його користуванні та жодним чином не підтверджує доводи щодо порушення меж такої.

При цьому, суд не бере до уваги надані фотоматеріали, оскільки з таких не вбачається дата їх виготовлення, зображення є нечітким, незрозуміло яку місцевість на них зображено, а також з таких неможливо в достатній мірі зробити висновки про наявність або відсутність обставин, на підтвердження яких такі надані.

Таким чином, з врахуванням вищенаведеного, зважаючи на те, що жодних належних та достатніх доказів на підтвердження позовних вимог суду не надано, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.141, 258, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача Жидачівська міська рада Стрийського району Львівської області, про вирішення земельного спору - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 13.05.2021 р.

Головуючий суддя С.І. Сливка