Рішення

від 12.05.2021 по справі 910/13320/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.05.2021Справа № 910/13320/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Астор і Ко"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техстрой ЛТД"

про стягнення 26070,51 грн.

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Астор і Ко" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техстрой ЛТД" про стягнення 26070,51 грн., з яких: 17000,00 грн. заборгованості, 8126,53 грн. пені та 943,98 грн. трьох процентів річних, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач порушив строк оплати згідно договору поставки № Б/16/10/19 від 16.10.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та встановлено строк для подання відповідачу відзиву на позов протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Вказана ухвала відповідачу вручена, що підтверджується відповідним рекомендованим повідомленням про вручення поштових відправлень, однак у визначений судом строк відзив на позовну заяву відповідачем не подано.

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

При розгляді справи судом враховано частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

16.10.2019 між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як покупцем, укладено договір поставки № Б/16/10/19, за умовами якого постачальник зобов`язався передати у власність покупцю товар, найменування, кількість, ціна якого вказані в специфікації, що є невід`ємною частиною договору, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити цей товар на умовах даного договору.

Відповідно до пункту 3.6 договору перехід права власності на товар від постачальника до покупця наступає з дати видаткової накладної.

Пунктом 4.8.1 договору встановлено, що покупець оплачує товар на умовах та у строки, визначені у специфікації.

Продукція вважається прийнятою по кількості і асортименту відповідно до кількості та найменування товару, зазначених у видаткових накладних та товарно-транспортних накладних. Видаткові накладні, підписані сторонами, мають юридичну силу специфікацій, в розумінні ст. 266 Господарського Кодексу України, і є невід`ємними частинами цього договору (пункт 5.1 договору).

Умовами підписаної до договору специфікації від 16.10.2019 № 1 визначені ціни на марки бетону/розчинів, а також вартість доставки на об`єкт покупця, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Павленка, 8-10, а саме: автобетонозмішувачем - 203,04 грн./м3, у т.ч. ПДВ, самоскидом - 927 грн./рейс, у т.ч. ПДВ. Ціна бетону, виготовленого за рецептом з використанням щебеню фрації 5х10 (см), збільшується на 240 грн./ м3, у т.ч. ПДВ.

Згідно з пунктом 2 специфікації покупцю надається відстрочка платежу в 10 календарних днів з дати поставки товару покупцю за умови, що поточна заборгованість покупця не перевищує 300000 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що за період з 11.10.2019 по 08.11.2019 позивач здійснив поставку відповідачу товару разом із транспортними послугами на загальну суму 216677,28 грн., що підтверджується наступними підписаними та скріпленими печатками сторін документами: видатковою накладною від 11.10.2019 № 8514 на суму 14131,20 грн. з актом надання послуг на суму 2030,40 грн., видатковою накладною від 11.10.2019 № 8494 на суму 118702,08 грн. з актом надання послуг на суму 18783,36 грн., видатковою накладною від 11.10.2019 № 8536 на суму 14131,20 грн. з актом надання послуг на суму 2030,40 грн., видатковою накладною від 16.10.2019 № 8665 на суму 15544,32 грн. з актом надання послуг на суму 2233,44 грн., видатковою накладною від 18.10.2019 № 8749 на суму 11304,96 грн. з актом надання послуг на суму 1624,32 грн., видатковою накладною від 08.11.2019 № 9648 на суму 14131,20 грн. з актом надання послуг на суму 2030,40 грн.

Однак, відповідач оплату поставленого товару та наданих послуг своєчасно та в повному обсязі не здійснив, сплативши за період з 29.10.2019 по 16.07.2020 грошові кошти в сумі 199677,28 грн., у зв`язку з чим за відповідачем залишився борг у розмірі 17000 грн.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 ЦК України).

Виходячи зі змісту статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 статті 692 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Ураховуючи викладене, оскільки сума боргу відповідача, яка складає 17000 грн., підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і останній на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача вказаної суми боргу, у зв`язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.

Також позивачем за несвоєчасну оплату товару нарахована пеня в сумі 8126,53 грн.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 6.2 договору покупець, який прострочив виконання грошового зобов`язання проти термінів, обумовлених у п. 4.8. договору, за вимогою постачальника зобов`язаний сплатити останньому: - суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення; - пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, за кожен день прострочення. Обчислення пені проводиться від суми простроченого платежу без обмеження термінів, встановлених ч. 6 ст. 232 ГК України; - 3% річних від простроченої суми.

Здійснивши арифметичний перерахунок заявленої до стягнення пені, суд дійшов висновку про задоволення відповідної позовної вимоги в повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлені до стягнення 943,98 грн. трьох процентів річних.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

За арифметичним перерахунком суду три проценти річних підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Астор і Ко" задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техстрой ЛТД" (01135, м. Київ, вул. В.Чорновола,41,оф.304/1; ідентифікаційний код 40039253) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Астор і Ко" (08202, Київська обл.,м. Ірпінь, вул. Соборна,152; ідентифікаційний код 39812547) 17000 (сімнадцять тисяч) грн. основної заборгованості, 8126 (вісім тисяч сто двадцять шість) грн. 53 коп. пені, 943 (дев`ятсот сорок три) грн. 98 коп. трьох процентів річних, а також 2102 (дві тисячі сто дві) грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.В. Полякова