Ухвала

від 13.05.2021 по справі 171/2280/19

АПОСТОЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 171/2280/19

2-ві/171/1/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2021 р. м. Апостолове

Суддя Апостолівського районного суду Дніпропетровської області Семенова Н.М., за участі секретаря Ровної Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , про відвід судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_5 у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_4 , про встановлення факту, що має юридичне значення, про визнання майна спільним сумісним майном, розподіл спільного сумісного майна та визнання права власності на Ѕ частину спільного сумісного майна,

ВСТАНОВИВ :

На розгляді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області перебуває зазначений позов.

05 травня 2021 року до суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_2 про відвід головуючого судді у даній справі на підставі ст. 36 ЦПК України.

Ухвалою судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_5, постановленою після розгляду відводу в судовому засіданні за участю сторін 05.05.2021 року, заявлений відвід визнано необґрунтованим, у зв`язку з чим заяву про відвід передано на автоматизований розподіл для вирішення відводу іншим суддею цього суду.

В заяві про відвід зазначено, що суддя ОСОБА_5 відхилила усі заявлені нею та відповідачем ОСОБА_1 клопотання з тих підстав, що клопотання мали бути заявлені раніше, чим суддя намагається контролювати її у поданні та визначенні часу подання доказів та способі захисту інтересів відповідача, а також обмежує її як представника у поданні доказів. Дії судді ОСОБА_5 суперечать нормам ЦПК України і направленні на сприяння односторонньому розгляду справи без надання іншій стороні захищати свої інтереси. Також вказала, що суддя ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні 11.03.2021 року наполягала на закритті підготовчого судового засідання, незважаючи на позицію позивача ОСОБА_3 , яка не заперечувала проти перенесення слухання, тим самим суддя схиляла позивача ОСОБА_3 до вчинення дій, що є неприпустимим для поведінки судді. Крім того, суддя надала свою оцінку переваги одного доказу перед іншим до виходу у нарадчу кімнату, тобто має місце оціночне судження, що є неприпустимим. Зазначила, що відповідач ОСОБА_1 звернувся зі скаргою на дії судді ОСОБА_5 до Вищої ради правосуддя, що в будь-якому випадку вплине на особисте ставлення судді до відповідача і відобразиться на рішенні суду. Також вказала, що суддя ОСОБА_5 своїми діями та рішеннями проявила неповагу до неї не тільки як до представника відповідача, а і як до людини. Вказані обставини викликають сумнів в неупередженості судді і слугували підставою для звернення до суду із даною заявою про відвід.

Позивач ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення заяви про відвід, оскільки головуючим суддею було відхилено не тільки клопотання сторони відповідача, а і подані нею клопотання. Вважає, що визначені нормами ЦПК України підстави для відводу судді відсутні, тому просить відмовити у задоволенні заяви про відвід.

Представник позивача адвокат Косяк О.В. просив відмовити у задоволенні заяви про відвід судді ОСОБА_5 в зв`язку з її необґрунтованістю, оскільки незгода сторони з процесуальними рішеннями судді згідно з ч.4 ст.36 ЦПК України не може бути підставою для відводу. Зазначив, що суддя ОСОБА_5 в судових засіданнях не вчинила жодної дії, яка могла б свідчити про прояв неповаги до представника відповідача. Також вказав, що на початку розгляду справи судом учасникам справи було роз`яснено право відводу і жодної заяви про відвід судді ОСОБА_5 не надійшло, при розгляді клопотань сторони відповідача суд керувався виключно нормами ЦПК України щодо надання доказів на стадії розгляду справи, судом на стадії розгляду справи були відхилені клопотання як сторони позивача, так і сторони відповідача. Вважає, що дії представника відповідача направлені на затягування розгляду справи, оскільки третя особа ОСОБА_4 звернулася до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу з позовом до відповідача ОСОБА_1 , який є аналогічним позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 .

Заслухавши думку учасників розгляду, оглянувши матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку про відсутність передбачених законом підстав для відводу виходячи з наступного.

Статтею 36 Цивільного процесуального кодексу України передбачено підстави для відводу (самовідводу) судді:

1. Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

2. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

3. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

4. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до частини третьої ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

4. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

5. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.

Згідно ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

2. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

3. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Відповідно до ст. 40 ЦПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Як вбачається із заяви про відвід представника відповідача ОСОБА_2 , обставинами, які викликають у неї сумніви в неупередженості та об`єктивності головуючого судді ОСОБА_5 є те що головуючий по справі відхилила всі заявлені нею та відповідачем клопотання, а також обмежує її як представника у поданні доказів, дії судді направлені на сприяння односторонньому розгляду справи без надання іншій стороні захищати свої інтереси. Також відповідач ОСОБА_1 звернувся зі скаргою на дії судді ОСОБА_5 до Вищої ради правосуддя, що в будь якому випадку вплине на особисте ставлення суддя до відповідача і відобразиться на рішенні суду.

Проте, зазначені обставини, зокрема відхилення клопотань відповідача та його представника, звернення зі скаргою до Вищої ради правосуддя, в розумінні положень ст. 36 ЦПК України не є підставою для відведення судді від розгляду у справі і не свідчить про упередженість судді або заінтересованість у результаті її розгляду.

Так, ч. 4 ст. 36 ЦПК України передбачає, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

При цьому, правове обґрунтування прийняття процесуального рішення про задоволення клопотання позивача викладено судом у відповідній ухвалі, та полягає у витребуванні необхідних доказів.

Викладені обставини заявленого відводу не містять передбачених законом випадків про відвід складу суду, а відтак, суд не вбачає підстав для задоволення відводу судді.

Інших обставин, які б викликали сумнів в об`єктивності та неупередженості судді, не виявлено.

Враховуючи вищенаведене, оскільки передбачені ст.ст.36, 37 ЦПК України підстави для відводу судді відсутні, суд дійшов до висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 258-261, 353 ЦПК України,

УХВАЛИВ :

У задоволенні відводу, заявленого представником відповідача ОСОБА_2 головуючому судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_5 у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_4 , про встановлення факту, що має юридичне значення, про визнання майна спільним сумісним майном, розподіл спільного сумісного майна та визнання права власності на Ѕ частину спільного сумісного майна, відмовити.

Ухвала окремо від рішення оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 14.05.2021 року о 13-30 годині.

Суддя Н. М. Семенова