Рішення

від 05.05.2021 по справі 397/1233/20

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Копія

Справа № 397/1233/20

н/п : 2/397/29/21

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

05.05.2021 смт. Олександрівка

Олександрівський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Івченка П.О.,

за участю: секретаря судового засідання - Таранухи А.М.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - Сімукової Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 до Фермерського господарства Гусака Віктора Миколайовича про стягнення орендної плати ,

У С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернулася до суду з позовом в якому просить стягнути з Фермерського господарства Гусака Віктора Миколайовича на користь ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати за землю за 2018 у розмірі 7412,25 грн. (без податку на доходи фізичних осіб і військового збору), з яких: 6917 грн. - орендна плата; 287,75грн. - інфляційні збитки; 207,50 грн. - річні проценти за користування коштами, а також понесені витрати на правову допомогу в сумі 10 000 грн. та сплаченого судового збору в сумі 840,80 коп.

В обгрунтування позову вказала, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки кадастровий номер - 3520581500:02:000:0299, площею 7 га, розташованої на території Букварської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, що підтверджується Державним актом про право приватної власності на землю серія Р1 № 329682. 01.01.2008 між позивачем та ФГ ОСОБА_3 укладено договір оренди належної йому на праві приватної власності земельної ділянки, який зареєстровано 10.09.2008 Олександрівським відділенням Центру Державного земельного кадастру за № 040837900152.

Згідно з умовами договору, з моменту реєстрації договору земельна ділянка перейшла у платне користування відповідача строком на 10 років. Сторони Договору домовились, що за користування земельною ділянкою орендарем (ФГ ОСОБА_3 ) буде сплачуватись щорічна орендна плата, у строк з 01.08. по 25.12. (п.11 Договору) у розмірі 3% від грошової оцінки землі (п.9 Договору).

По закінченню строку дії Договору орендні відносини не були продовжені і зазначена земельна ділянка з 2019 обробляється її власником, тобто ОСОБА_1 .

На час повернення орендованої земельної ділянки сформувалась заборгованість по виплаті орендної плати за 2018, яку відповідач не сплатив по теперішній час. Відмова орендаря у сплаті орендної плати аргументована виключно небажанням його продовжувати орендні відносини.

Оскільки, всупереч умовам договору та вимогам законодавства, орендну плату за 2018 відповідач у розмірі, який був визначений договором не сплатив, тому за просрочення виконання зобов`язання зі сплати орендної плати з відповідача належить стягнути інфляційні збитки та 3% річних, згідно калькуляції, яка наведена в позовній заяві, а саме на загальну суму 7412,25 грн. (без податку на доходи фізичних осіб і військового збору), з яких: 6917 грн. - орендна плата; 287,75грн. - інфляційні збитки; 207,50 грн. - річні проценти за користування коштами.

Ухвалою судді від 30.10.2020 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження з викликом сторін (а.с. 26-27).

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому вона просить відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі. Зазначила, що позовні вимоги позивача є безпідставними, оскільки 08.04.2020 позивач звертався до відповідача з заявою про сплату йому орендної плати за 2018 роки. 11.04.2020 відповідачем була надана відповідь, з якої вбачається що заборгованість по орендній платі за 2018 рік відсутня по причині переплати орендної плати за землю в 2016 році.

Згідно п.9 договору оренди, укладеного між ОСОБА_1 , орендна плата становить 3% від грошової оцінки землі, яка була переплачена за 2018 рік у 2016 році (а.с. 34-35).

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити. Пояснив, що орендну плату не отримував навіть за 2016 рік, оскільки весь час перебував разом з дружиною за кордоном у Польщі та фізично не міг отримати кошти за 2016-2017. Зазначив, що йому за 2017 рік передали 5 000 грн, тому він вимагає орендну плату за 2018 рік, та бажає обробляти свою земельну ділянку самостійно.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених у позовній заяві. При цьому, вказала, що на даний час не має можливості надати докази, що підтверджують розмір витрат на правничу допомогу, а тому просила не розглядати вказану вимогу (щодо стягнення витрат на правничу допомогу), однак в подальшому до суду будуть надані докази та клопотання про ухвалення додаткового рішення.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала. Пояснила, що на час розгляду справи заборгованість по орендній платі відсутня у зв`язку з перплатою по оредній платі за 2016 рік. Позивачем не надано жодного доказу, який би спростував позицію відповідача, з приводу того, що орендна плата за 2018 рік була сплачена авансом при розрахунку з відповідачем у 2016 році.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, виходячи з принципу розумності та справедливості, оцінивши докази в їх сукупності, суд уважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити , з наступних підстав.

Судом установлено, що відповідно до держаного акту про право приватної власності на землю серія Р1 № 32682 від 15.02.2005, ОСОБА_1 , передано у власність земельну ділянку площею 7,00 га кадастровий номер 3520581500:02:000:0299 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Букварської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області (а.с. 14).

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 13.07.2018 на земельну ділянку площею 7,00 га кадастровий номер 3520581500:02:000:0299 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Букварської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області, виготовлена технічна документація (а.с.16-18).

Між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Гусака В.М. в особі голови Гусака Віктора Миколайовича укладено договір оренди землі б/н від 01.01.2008 року, а саме: земельної ділянки, загальною площею 7,00 га, на строк 10 років, який зареєстрований в Олександрівському офісі КРФ ДП ЦДЗК за № 040837900152 від 10.09.2008.

Згідно з п. 4 вищевказаного договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату підписання цього договору становить 68700 грн.

Відповідно до п. 8 вищевказаного договору оренди землі, договір укладено на 10 років.

Пунктом 9 вищевказаного договору встановлено, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 3% від грошової оцінки землі в натуральній формі.

Згідно з п. 11 вищевказаного договору, орендна плата вноситься у такі строки: з 01.08 по 25.12 щорічно (а.с.11-12).

Відповідно до акту прийому-передачі земельних ділянок від 01.01.2008, вказана земельна ділянка на підставі договору оренди передана орендодавцем ОСОБА_1 орендарю ФГ Гусака В.М в особі голови Гусака Віктора Миколайовича (а.с. 13).

Витягом із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 10.01.2019 становить 230 587,50 грн (а.с.15).

З відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДФС України про суми виплачених доходів № 13580 від 31.07.2019, встановлено, що інформація про доходи ОСОБА_1 за період з 1-го кварталу 2018 року по 4 квартал 2018 року, відсутня (а.с.19).

Позивач у квітні 2020 року звертався до відповідача із заявою, в якій, з метою врегулювання виниклих правовідносин просив сплатити нараховану заборгованість протягом п`ятнадцяти днів з дня отриманої даної заяви (а.с. 21).

На вищевказану заяву позивача 11.04.2020 за вих. № 53 відповідачем направлено відповідь, згідно якої позивача повідомлено, що йому в 2016 помилково, замість належних 5474,79 грн (за вирахуванням податків), виплачено 14 600,00 грн., та сума переплати зарахована в рахунок орендної плати за 2018 рік, що становить більше належної на 3650,42 грн (а.с. 22).

Згідно з розрахунками нормативно грошової оцінки земельної ділянки ОСОБА_1 , нормативно грошова оцінка земельної ділянки станом на 2015, 2016 роки становить 226 630 грн (а.с.49, 50).

Відомостю видачі готівки в рахунок земельного паю за 2016 рік в ФГ Гусака В.М. від 25.07.2016, ОСОБА_1 , одержав орендну плату за 2016 рік в сумі 14 600 грн. (а.с. 38).

Представником відповідача суду надано розрахунок нарахування та виплати орендної плати ОСОБА_1 , з якого слідує наступне:

2016 рік:

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, згідно розрахунку НГО: 226 630 грн.

Згідно з умовами договору, орендна плата становить 3%: 226630 грн. х 3% /100= 6798,90 грн.

Нарахований ПДФО із орендної плати згідно законодавства становить 15%: 6798,90 грн. х 18/100= 1223,80 грн.

Нарахований ВЗ із орендної плати згідно законодавства у розмірі 1,5%: 6798,90 грн. х1,5/100= 101,98 грн.

Сума, що належить до виплат 6798,90 грн. - 1223,80 грн. - 101,98 грн. = 5473,12 грн.

Сума, що була помилково сплачена позивачу згідно платіжної відомості = 14 600,00 грн.

Сума переплати становить 9 126,88 грн.

2018 рік

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, згідно розрахунку НГО: 226630 грн

Згідно з умовами договору орендна плата становить 3%: 226630 грн. х 3% /100= 6798,90 грн.

Нарахований ПДФО із орендної плати згідно законодавства становить 15%: 6798,90 грн. х 18/100= 1223,80 грн.

Нарахований ВЗ із орендної плати згідно законодавства у розмірі 1,5%: 6798,90 грн. х 1,5/100= 101,98 грн.

Сума, що належить до виплат 6798,90 грн. - 1223,80 грн. - 101,98 грн. = 5473,12 грн.

Оскільки в 2016 році була здійснена переплата по орендній платі її зарахували в рахунок орендної плати за 2018 роки, загальна сума переплати становить 3653,76 грн. (а.с. 47-48).

Згідно з податковим розрахунком сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку ФГ ОСОБА_3 за 4 квартал 2016 року, поданого 09.02.2017 та який був отриманий Олександрійським ОДПІ ГУДФС (Олександрівське відділення) 09.02.2017, встановлено, що на користь ОСОБА_1 нараховано та виплачено доходи з яких утримано податки (а.с. 40-47).

Правовідносини, що склалися між позивачем та відповідачем, регулюються Цивільним кодексом України , Земельним кодексом України та Законом України Про оренду землі (далі Закон).

Згідно ч. 1 ст. 792 ЦК України , за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відповідно до положень ст. 1 Закону , оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 Закону передбачено, що договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння, користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону , однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до ст. 21 Закону , орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно ч. 1 ст. 24 Закону , орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а згідно зі статтею 526ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином, належними сторонами, у передбачений законом чи договором спосіб та термін, за відповідною ціною і інше. Вказані умови є істотними для зобов`язальних правовідносин, а отже повинні виконуватися безумовно, у точній відповідності до умов договору.

Судом установлено, що ОСОБА_1 отримав по договору оренди землі в 2016 році кошти за орендну плату в сумі 14600,00 грн., яка є більшою, ніж обумовленою сторонами в договорі, а тому є підстави прийти до висновку, що вказана сума коштів включає в себе, і орендну плату за 2018 рік. Орендна плата була виплачена згідно відомості видачі готівки в рахунок оплати за оренду земельного паю за 2016 рік.

Згідно зі ст. 531 ЦК України, боржник має право виконати свій обов`язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Законодавством про оренду землі не заборонено сплачувати орендну плату за земельну ділянку наперед за майбутні періоди.

Із суті орендних зобов`язань така заборона також не випливає, так само як і зі звичаїв ділового обороту.

Отже, якщо договором оренди землі не встановлена така заборона, то сплата орендної плати наперед узгоджується з нормами права.

Умовами договору передбачена відповідальність орендаря за построчення виконання зобов`язання щодо виплати орендної плати , у вигляді зобов`язання орендаря сплатити орендодавцеві неустойку в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє в період прострочення, від суми простроченого зобов`язання, за кожний календарний день прострочення.

У зв`язку з цим суд приходить до висновку, що ФГ Гусака В.М. зобов`язане сплачувати ОСОБА_1 , орендну плату за кожен рік користування земельною ділянкою в період з 01.08 по 25.12 щорічно, у якому здійснюється таке користування, або має право достроково сплатити орендну плату, у будь-який час починаючи з часу набрання договором чинності.

З огляду на викладене, несплата орендарем орендної плати до кінця поточного року, у якому він користувався земельною ділянкою, буде порушенням умов договору за виключенням випадків, коли орендна плата сплачена авансом у попередні періоди (роки).

Враховуючи вищевикладене, суд уважає, що сума коштів, яка сплачена ФГ Гусака В.М. на користь ОСОБА_1 у 2016 році в якості орендної плати за користування земельною ділянкою перевищує відповідний розмір, передбачений умовами укладеного договору, та повинен враховуватися сторонами при проведенні розрахунків в рахунок майбутніх платежів.

Доказів того, що до договору оренди земельної ділянки сторонами вносилися письмові зміни (чи укладалися додаткові договори) про збільшення розміру орендної плати суду не надано.

Доказів того, що позивач звертався до відповідача з пропозицією внесення змін до договору оренди землі про збільшення орендної плати і сторони дійшли такої згоди, позивачем не надано.

За таких обставин немає підстав вважати, що виплата відповідачем орендної плати у 2016 році у більшому розмірі, здійснена відповідно до внесених змін до договору про збільшення орендної плати.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що у відповідача відсутня заборгованість зі сплати позивачу орендної плати так, як своє грошове зобов`язання за 2018 рік відповідач виконав достроково, що не суперечить вимогам закону та умовам договору.

За таких обставин доводи позивача про несплату відповідачем орендної плати за 2018 рік є безпідставними, не підтверджені належними та допустимими доказами, а тому його вимоги про стягнення заборгованості по орендній платі не можуть бути задоволені.

Позовні вимоги про стягнення індексу інфляції та процентів, які ґрунтуються на приписах ст. 625 ЦК України , є похідними від вимоги про стягнення заборгованості по орендній платі так, як за своєю правовою природою являються негативним наслідком порушення боржником грошового зобов`язання.

Проте, враховуючи, що основна вимога є безпідставною і задоволенню не підлягає, тому і вимоги про стягнення індексу інфляції, 3% річних процентів задоволенню не підлягають.

Суд визнає недоведеними доводи позивача про те, що він не отримував кошти в рахунок орендної плати за 2016 рік від відповідача, оскільки у той час перебував за кордоном, виходячи з такого.

Представник позивача - адвокат Березовська І.А. в судовому засіданні 05.05.2021 надала клопотання про долучення до матеріалів справи копії закордонного паспорту ОСОБА_1 , як доказ на спростування доводів, щодо сплати ОСОБА_1 у 2016 році орендної плати в сумі 14600 грн., оскільки останній перебував у Польщі і фізично не міг отримати кошти. З відмітки закордонного паспорту позивач виїхав за кордон 12.05.2016 та повернувся до України 12.08.2016, а згідно відомості про отримання орендної плати ОСОБА_1 отримав кошти 25.07.2016.

Представник відповідача заперечила проти долучення вказаного доказу до матеріалів справи та врахування його під час вирішення даної справи по суті, мотивуючи це тим, що позивачем не дотримано правил надання доказів згідно ЦПК України, а саме строку подання доказів до суду.

Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 1, 3, 4, 8 ст. 83 ЦПК України).

Надаючи в судовому засіданні вказаний доказ, представник позивача зазначила, що він подається в порядку ст. 241 ЦПК України, як надання додаткових пояснень однак суд визнає вказане безпідставним, оскільки до суду подано саме доказ, який спростовує позицію представника відповідача. При цьому, представник позивача не навела жодних обгрунтувань на підтвердження неможливості подачі до суду в якості доказу копії закордонного паспорту на ім`я ОСОБА_1 .

Разом з цим, необхідно звернути увагу на той факт, що обставини, які слугували підставою для подачі до суду такого доказу, позивачу та представнику позивача стали відомі при отримання копії відзиву та додатків до нього, який вказаними особами отриманий ще в листопаді 2020 року, що підтвердила в судовому засіданні представник позивача.

З урахуванням наведених вимог ЦПК України, суд уважає за необхідне не приймати до уваги копію закордонного паспорта на ім`я ОСОБА_1 , оскільки він поданий поза межами строку на подання доказів, при цьому жодних клопотань про встановлення додаткового строку на подачу такого доказу до суду не надходило, так само не надано жодних доказів того, що вказаний документ не прадставилось можливим надати у строки, визначені в ст. 83 ЦПК України.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі наявних у справі матеріалів, а також розподіл судових витрат між сторонами, правове регулювання якого міститься в положеннях статей 141 , 142 ЦПК України .

За загальним правилом судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1 статті 141 ЦПК України ).

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача (частина 2 статті 141 ЦПК України ).

За приписами до частин 1,3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, крім іншого, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до абзацу 1 частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

З урахуванням того, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, понесені позивачем судові витрати необхідно віднести на його рахунок.

Керуючись ст. 12, 81, 141, 259, 264-265, 268, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову представника позивача ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 до Фермерського господарства Гусака Віктора Миколайовича про стягнення орендної плати - відмовити.

На рішення суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду.

У відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, в редакції від 3 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Олександрівський районний суд Кіровоградської області).

Повний текст рішення виготовлено 14.05.2021.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 .

Представник позивача: Березовська Ірина Анатоліївна, місце знаходження: 25006, Кіровоградська область, м.Кропивницький, вул. Тараса Карпи,77, офіс 5, ордер серія ВА № 1006657 від 28.08.2020; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 417 від 03.01.2012.

Відповідач: Фермерське господарство Гусак Віктор Миколайович, місце знаходження: 27345, Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Букварка, вул. Миру,27, код ЄДРПОУ- 20654755.

Представник відповідача: Сімукова Тетяна Степанівна, місце знаходження: 27300, Кіровоградська область, смт. Олександрівка, вул. Вишнева 16л, ордер серія ВА №1008709 від 16.11.2020, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 326/н від 29.12.2008.

Суддя: /підпис/ П.О.Івченко

Згідно з оригіналом.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Рішення станом на ___

---

20___ року набрало законної сили.

Оригінал судового рішення знаходиться у матеріалах справи №397/1233/20.

Суддя Олександрівського районного суду

Кіровоградської області

---

П.О.Івченко

Копію засвідчено ___

---

20___ року.