Рішення

від 12.05.2021 по справі 260/1107/21

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

13 травня 2021 року м. Ужгород№ 260/1107/21

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючої судді Маєцької Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (місце фактичного проживання: АДРЕСА_1 ) до Управління соціального захисту населення Великоберезнянської районної державної адміністрації Закарпатської області (Закарпатська область, смт. Великий Березний, вул. Шевченка, буд. 71) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Великоберезнянської районної державної адміністрації Закарпатської області, в якій просить: 1) Визнати протиправною відмову, оформлену листом Управління соціального захисту населення Великоберезнянської районної державної адміністрації від 07.12.2020 року № 05-32/1982; 2) Стягнути з Управління соціального захисту населення Великоберезнянської районної державної адміністрації Закарпатської області на користь позивача недоотриману разову грошову допомогу до 5 травня як особі учаснику бойових дій у розмірі 6800,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що є учасником бойових дій та має право на пільги встановлені законодавством України. Вказує на те, що ним отримано одноразову допомогу до 05 травня як учасник бойових дій у меншому розмірі, ніж це передбачено чинним законодавством. Вважає, що відповідач повинен був перерахувати виплату щорічної разової грошової допомоги у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком на підставі рішення Конституційного суду України від 27.02.2020 року № 3-р/2020, у зв`язку з чим, звернувся до суду з позовом.

Ухвалою судді від 02 квітня 2021 року відкрито провадження у адміністративній справі та розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов - п`ятнадцять днів з дня вручення йому копії даної ухвали суду та роз`яснено сторонам, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав. Судом вжито достатніх заходів щодо належного повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та надано достатній строк для подання відзиву на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , яке надає право на пільги установлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, видане 04 листопада 2019 року та є безтерміновим і дійсним на всій території України.

Управління соціального захисту населення Великоберезнянської районної державної адміністрації листом від 07 грудня 2020 року за № 05-32/1982, на звернення позивача, повідомило про те, що виплата щорічної грошової допомоги до 5 травня була здійснена відповідно до постанови КМУ від 19 лютого 2020 року № 112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" і склала 1390 грн. Допомога нарахована і виплачена Управлінням соціального захисту населення Великоберезнянської РДА на підставі поданих списків Великоберезнянського районного військового комісаріату від 19.03.2020 року.

Статтею 24 Конституції України визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відносини з приводу соціального захисту ветеранів війни як особливої окремої категорії громадян врегульовані, насамперед, приписами Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

При цьому, до ветеранів війни, в розумінні норм Закону належать також учасники бойових дій.

Так, статтею 12 вказаного законодавчого акту передбачені пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них.

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 року статтю 12 було доповнено ч. 4 такого змісту: "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком".

В подальшому пункт 20 Розділу ІІ Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" згадану вище норму права викладено в такій редакції: "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".

Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 визнано неконституційними зокрема положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Таким чином, на момент нарахування і виплати у 2020 році позивачу одноразової грошової допомоги та на дату звернення до відповідача із заявою про перерахунок допомоги, стаття 12 Закону діяла у редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 року, яка передбачала виплату допомоги до 5 травня учасникам бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Поряд із цим, законодавцем правовідносини щодо нарахування, виплати та розмірів одноразової грошової допомоги до 5 травня були з 01.01.2015 також врегульовані пунктом 26 розділу VI Бюджетного кодексу України.

Зокрема, Законом України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" від 28 грудня 2014 року №79-VIII, який набрав чинності 01 січня 2015 року, розділ VI "Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України" доповнено пунктом 26, яким передбачено, що окремі положення ряду законів України, в тому числі й ст. 12 Закону в частині, що стосується виплати грошової допомоги до 5 травня, застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

На реалізацію приписів цієї законодавчої норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 19.02.2020 №112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", якою передбачено, що у 2020 році районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують через відділення зв`язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) разову грошову допомогу до 5 травня учасникам бойових дій у сумі 1390,00 гривень.

На виконання норм вказаної вище постанови Кабінету Міністрів України відповідачем й було нараховано та виплачено позивачу у 2020 році разову грошову допомогу у розмірі 1 390,00 грн.

Однак рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

За юридичною позицією Конституційного Суду України у вказаному вище рішенні "встановлення пільг ветеранам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону, є одним із засобів реалізації державою конституційного обов`язку щодо забезпечення соціального захисту осіб, які захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність, та членів їхніх сімей. Держава не може в односторонньому порядку відмовитися від зобов`язання щодо соціального захисту осіб, які вже виконали свій обов`язок перед державою щодо захисту її суверенітету і територіальної цілісності. Невиконання державою соціальних зобов`язань щодо ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону, підриває довіру до держави… Соціальний захист ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону, спрямований на забезпечення їм достатнього життєвого рівня. Обмеження або скасування пільг для ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону, без рівноцінної їх заміни чи компенсації є порушенням зобов`язань держави щодо соціального захисту осіб, які захищали Вітчизну, та членів їхніх сімей. У разі зміни правового регулювання набуті вказаними особами пільги чи інші гарантії соціального захисту повинні бути збережені із забезпеченням можливості їх реалізації. Обмеження або скасування таких пільг, інших гарантій соціального захисту можливе лише у разі запровадження рівноцінних або більш сприятливих умов соціального захисту".

При цьому, Конституційний Суд України врахував також Рішення від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, в якому вже було наголошено на тому, що "законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об`єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони".

Таким чином, виходячи з того, що предмет регулювання Бюджетного кодексу України, так само як і предмет регулювання законів України про Державний бюджет України на кожний рік, є спеціальним, обумовленим положеннями п. 1 ч. 2 ст. 92 Основного Закону України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що Бюджетним кодексом України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.

Конституційний Суд України вважає, що встановлення п. 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України іншого, ніж у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону, законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Бюджетного кодексу України та Закону, що суперечить принципу верховенства права, встановленому статтею 8 Конституції України.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що з 27 лютого 2020 року позивач набув право на соціальне забезпечення у сумі, встановленій в ст. 12 Закону в редакції від 25.12.1998 №367-ХІV, яка передбачала виплату допомоги до 5 травня для учасників бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

До такого ж висновку дійшов Верховний Суд у рішенні від 29 вересня 2020 року в зразковій справі № 440/2722/20.

Нормами статті 19 Конституції України передбачений обов`язок органів державної влади, до яких також відноситься і відповідач, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Разом з тим, Управління соціального захисту населення Великоберезнянської РДА проводячи виплату позивачу разової грошової допомоги до 5 травня діяв всупереч норм статті 12 Закону, оскільки здійснив таку виплату в розмірі 1390,00 грн., що визначена постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 № 112, чим порушив право позивача на належне соціальне забезпечення.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого "права власності" (пункт 74 рішення Європейського суду з прав людини "Фон Мальтцан та інші проти Німеччини"). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися "активом": вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є "активом", на який може розраховувати громадянин як на свою власність ("Von Maltzan and Others v. Germany" № 71916/01, № 71917/01 та № 10260/02).

Суд вважає, що разова грошова допомога учасникам бойових дій є доходом та власністю в розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому підпадає під захист, гарантований цією статтею.

При цьому, суд відхиляє твердження Управління про те, що у 2020 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня проводиться у розмірі, визначеному саме постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 року №112.

Юридична сила закону як основного джерела права, його місце в системі нормативно-правових актів закріплені в Конституції України. Однією з ознак, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є прийняття його вищим представницьким органом державної влади. П. 3 ч. 1 ст. 85 Конституції України закріплено, що прийняття законів належить до повноважень Верховної Ради України.

Вища юридична сила закону полягає у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України. Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також в тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано. Тобто, набуте право не може бути скасоване чи звужене (правові позиції Конституційного Суду України в рішеннях від 22.09.2005 №5-рп/2005, від 29.06.2010 № 17-рп/2010, від 22.12.2010 №23-рп/2010, від 11.10.2011 №10-рп/2011). Зокрема, у рішенні від 09.07.2007 № 6-рп/2007 Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов`язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави. Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.

Враховуючи внесені рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 за №3-р/2020 зміни у законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд зазначає, що позивачу Управлінням соціального захисту населення Великоберезнянської РДА мала бути виплачена щорічна разова грошова допомога до 5 травня у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Статтею 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 423, Міністерство соціальної політики України (Мінсоцполітики) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціальної політики, загальнообов`язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту, волонтерської діяльності, з питань сім`ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, усиновлення та захисту прав дітей, запобігання насильству в сім`ї, протидії торгівлі людьми, відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики щодо пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, соціального захисту ветеранів війни та осіб, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в частині організації виплати їм разової грошової допомоги, соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, які звільняються, осіб, звільнених з військової служби, у сфері здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб, у сфері здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки та з питань захисту прав дітей.

Згідно із підпунктом 41 пункту 4 вказаного Положення, Мінсоцполітики відповідно до покладених на нього завдань організовує виплату до 5 травня разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 за №112 у 2020 році виплату до 5 травня разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" (далі - грошова допомога), проводить Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення), які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення), центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат).

Районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв`язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах: особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 14 років) в`язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: групи - 4120 гривень; II групи - 3640 гривень; III групи - 3160 гривень.

Пунктом 2 вказаної Постанови установлено забезпечити подання до 23 березня 2020 року районним органам соціального захисту населення переліків осіб, які мають право на отримання грошової допомоги: Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Національною гвардією, Національною поліцією, Державною податковою службою, Державною митною службою, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Службою зовнішньої розвідки, Міністерством юстиції, Управлінням державної охорони, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державною спеціальною службою транспорту, Офісом Генерального прокурора, іншими утвореними відповідно до законів військовими формуваннями, підприємствами, установами, організаціями - щодо осіб, які не перебувають на обліку в органах Пенсійного фонду України; Пенсійним фондом України - щодо осіб, які перебувають на обліку в його органах.

Тобто, Міністерство соціальної політики перераховує кошти регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між районними органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які і здійснюють безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій.

Отже, органами уповноваженими здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня, є Управління соціального захисту населення Великоберезнянської РДА.

Враховуючи наведене, відмова, оформлена листом Управління соціального захисту населення Великоберезнянської РДА від 07 грудня 2020 року № 05-32/1982 є протиправною.

Що стосується позовної вимоги стягнути з Управління соціального захисту населення Великоберезнянської РДА на користь позивача недоотриману разову грошову допомогу до 5 травня 2020 року як особі учаснику бойових дій у розмірі 6 800 грн., то суд вважає необхідним зазначити наступне.

Судом встановлено, що враховуючи внесені рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 за №3-р/2020 зміни у законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд зазначає, що позивачу Управлінням соціального захисту населення Великоберезнянської РДА повинно було бути виплачено щорічну разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 року встановлено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність у сумі 1 638 грн.

У 2020 року відповідачем ОСОБА_1 виплачена щорічна разова грошова допомога до 5 травня у розмірі 1 390 грн.

Таким чином, розмір щорічної разової допомоги учасникам бойових дій у 2020 році становить 8 190 грн. (1 638 грн. х 5). Відтак, враховуючи що позивачу виплачено таку допомогу у розмірі 1 390 грн., ним фактично недоотримана сума 6 800 грн.

Задля відновлення порушеного права позивача, враховуючи положення статті 245 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути з Управління соціального захисту населення Великоберезнянської РДА на користь позивача недоотриману разову грошову допомогу до 5 травня 2020 року як особі учаснику бойових дій у розмірі 6, 800 грн.

Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на вищевказане, враховуючи обставини встановлені судом, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Зважаючи на те, що позивача від сплати судового збору звільнено, підстави для вирішення питання щодо відшкодування судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву заявою ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; місце фактичного проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Управління соціального захисту населення Великоберезнянської районної державної адміністрації Закарпатської області (Закарпатська область, смт. Великий Березний, вул. Шевченка, буд. 71, код ЄЖРПОУ 03192968) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

2. Визнати протиправною відмову, оформлену листом Управління соціального захисту населення Великоберезнянської районної державної адміністрації Закарпатської області від 07 грудня 2020 року № 05-32/1982.

3. Стягнути з Управління соціального захисту населення Великоберезнянської районної державної адміністрації Закарпатської області (Закарпатська область, смт. Великий Березний, вул. Шевченка, буд. 71, код ЄДРПОУ 03192968) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; місце фактичного проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) недоотриману разову грошову допомогу до 5 травня 2020 року як особі учаснику бойових дій у розмірі 6,800 грн. (шість тисяч вісімсот гривень).

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).

СуддяН.Д. Маєцька