Рішення

від 14.05.2021 по справі 600/40/21-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2021 р. м. Чернівці Cправа № 600/40/21-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув у порядку письмового провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом фермерського господарства «Фрукто сад» до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, ДПС України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

В С Т А Н О В И В:

Фермерське господарство «Фрукто сад» (далі - позивач) звернулося до суду з вказаним позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, ДПС України, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області №1941191/43565065 від 17.09.2020 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкової накладної №1 від 03.08.2020 на загальну суму 329760,00 грн (в тому числі ПДВ - 54960 грн) у день подання її на реєстрацію;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області №1941192/43565065 від 17.09.2020 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкової накладної №2 від 03.08.2020 на загальну суму 130000,00 грн (в тому числі ПДВ - 21666,67 грн) у день подання її на реєстрацію.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 28.04.2021 у справі № 600/40/21-а, адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Чернівецькій області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1941191/43565065 від 17.09.2020.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 03.08.2020, подану фермерським господарством «Фрукто сад» .

Визнано протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Чернівецькій області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1941192/43565065 від 17.09.2020 р.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 03.08.2020, подану фермерським господарством «Фрукто сад» .

Стягнуто на користь фермерського господарства «Фрукто сад» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернівецькій області судові витрати (судовий збір) в сумі 4540,00 грн.

Представником позивача подано до суду заяву, в якій просить постановити додаткове рішення, яким стягнути з Головного управління ДПС у Чернівецькій області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача 8400,00 грн судових витрат понесених на правничу допомогу.

До заяви представник позивача надав докази надіслання вказаної заяви учасникам справи.

Відповідачі Головне управління ДПС у Чернівецькій області та ДПС України свої пояснення, міркування та аргументи щодо поданої представником позивача заяви про ухвалення додаткового рішення до суду не подали.

За приписами ч. 3 ст. 252 КАС України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Враховуючи приписи ст. 252 КАС України, суд вважає, що оскільки, справа розглядалася в порядку письмового провадження без виклику осіб, та немає необхідності заслухати учасників справи, відтак, розглядає клопотання про ухвалення додаткового рішення в тому самому порядку, що й судове рішення, зокрема, за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Перевіривши доводи заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Компенсація витрат на правничу допомогу здійснюється у порядку, встановленому ст. 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.

За змістом ч. 1 та ч. 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частиною 4 ст. 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат, згідно ч. 7 ст. 134 КАС України, покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відповідно до змісту заяви, представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати понесені на правову допомогу у розмірі 8400,00 грн.

На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано: копію Договору про надання правової допомоги № 7 від 28.12.2020; ордер на надання правничої (правової) допомоги від 04.01.2021; акт виконаної роботи (юридичних послуг) від 05.01.2021; квитанцію № ПН2406740 від 01.02.2021.

Згідно акту виконаної роботи (юридичних послуг) від 05.01.2021 на виконання умов Договору про надання правової допомоги № 7 від 28.12.2020 позивачу адвокатом надано наступні послуги:

- консультація щодо порядку проведення судового оскарження, ознайомлення з первинними бухгалтерськими документами, рішеннями ГУДПС в Чернівецькій області та ДПС України - тривалістю 1 год, на суму 1200,00 грн;

- написання позовної та підготовка додатків до неї - тривалістю 6 год, на суму 7200,00 грн.

Загальна тривалість правової допомоги складає 7 год. та витрати становлять 8400,00 грн.

Витрати на правничу допомогу пов`язані з розглядом справи, підтверджуються квитанцією № ПН2406740 від 01.02.2021 у сумі 8400,00 грн.

Суд зазначає, що в матеріалах цієї справи наявний належним чином складений договір про надання правової допомоги, оформлені та підписані документи, які містять детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та документи, які свідчать про оплату позивачем послуг адвоката.

Однак, суд вважає, що сума судових витрат на професійну правничу допомогу, яку представник позивача просить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, підлягає зменшенню у зв`язку з відсутністю ознак співмірності, визначених ч. 5 ст. 134 КАС України.

Так, згідно деталізованого звіту (акту) про обсяг наданої професійної правничої допомоги позивачу, надавалися такі види професійної правничої допомоги, зокрема: підготовка адвокатських запитів, підготовка та подача клопотань, підготовка позовної заяви, виготовлення її копій для учасників справи, підготовка клопотань про витребування доказів, підготовка позовної заяви в новій редакції, підготовка до судового засідання, участь в судовому засіданні тощо.

Суд вважає, що визначена адвокатом сума компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу позивачем, за результатами розгляду справи не є належним чином обґрунтованою у контексті дослідження обсягу фактично наданих адвокатом послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі №640/15803/19 та від 09.03.2021 р. у справі № 200/10535/19-а, від 21.01.2021 у справі №280/2635/204.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» , від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» , від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» , від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України» , заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд вважає, що у даному випадку витрати на надання правничої допомоги необхідно обраховувати, виходячи із реальної участі представника позивача в підготовці справи.

При визначенні суми відшкодування суд виходить із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При цьому, у поданих до суду письмових запереченнях, представник відповідачів просив зменшити розмір витрат на правничу допомогу, оскільки вказана сума судових витрат є неспівмірною зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом витраченим адвокатом на надання цих послуг, обсягом наданих з послуг та виконаних робіт. В обґрунтування вказував, що адвокат ОСОБА_1 зверталася із аналогічними позовними заявами до суду стосовно інших позивачів, складала аналогічні документи та викладала аналогічну позицію, що спростовує необхідність витрат заявленого часу на підготовку позовної заяви та інших документів по справі.

Враховуючи вищенаведене, керуючись вимоги ст. ст. 134, 139 КАС України, суд вважає, що наявні підстави для часткового задоволення заяви про витрати на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Як видно із матеріалів справи, відповідно до ч. 6 ст. 12 КАС України, дана справа є незначної складності, розглядалася без участі сторін у порядку письмового провадження.

Таким чином, вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи в суді, виходячи із змісту та обсягу наданих послуг, а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд приходить до висновку, що необхідно зменшити розмір судові витрати на правничу допомогу до відшкодування у сумі 4000,00 грн.

Беручи до уваги, виконані адвокатом роботи (надані послуги), час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсяг наданих послуг та виконаних робіт, предмет спору, категорію (складність) справи, а також співмірність розміру витрат, суд стягує на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернівецькій області.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 77, 132, 134, 241-246, 252 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом фермерського господарства «Фрукто сад» до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, ДПС України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, - задовольнити частково.

2. Стягнути на користь фермерського господарства «Фрукто сад» витрати на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернівецькій області.

3. В іншій частині заяви представника позивача, - відмовити.

Згідно ст. 255 КАС України додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України додаткове рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його складання.

Повне найменування учасників справи:

позивач - фермерське господарства «Фрукто сад» (Чернівецька область, Глибоцький район, смт. Глибока, вул. Першотравнева, буд. 17 А, код ЄДРПОУ 43565065);

відповідач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200 - А, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 43143196);

відповідач - Державна податкова служба України (Львівська площа, 8, м. Київ, код ЄДРПОУ 43005393).

Суддя В.К. Левицький