Рішення

від 14.05.2021 по справі 600/1175/21-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/1175/21-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левицького В.К., розглянув у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Новоселицької районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Новоселицької районної державної адміністрації (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Новоселицької районної державної адміністрації Чернівецької області щодо відмови у здійсненні йому як учаснику бойових дій перерахунку та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2015 - 2020 роки у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком у відповідності до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

- зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Новоселицької районної державної адміністрації Чернівецької області здійснити йому виплату одноразової грошової допомоги у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком до 5 травня за 2015-2020 роки згідно ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що є учасником бойових дій та відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" має право на отримання разової грошової допомоги, яка виплачується щорічно до 05 травня. Вказана допомога виплачена йому в 2015-2020 роках в розмірах, що відповідають розмірам, встановлених постановами Кабінету Міністрів України за відповідні роки..

Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 року №3-р/2020 у справі №1-247/2018 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У зв`язку із винесенням Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 року №3-р/2020 у справі №1-247/2018, позивач звернувся до відповідача з вимогою про виплату допомоги у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком у відповідності до ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Однак, відповідач листом повідомив позивача, що разові грошові допомоги за 2015-2020 роки виплачені йому в повному обсязі.

Позивач не погоджується з таким висновком та вважає, що відповідачем порушено його право на отримання разової грошової допомоги відповідно до вимог чинного законодавства.

Ухвалою суду від 22 березня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у 2015 - 2020 роках позивачу до 05 травня виплачено разові грошові допомоги як учаснику бойових дій, у розмірах, які визначені постановами Кабінету Міністрів України за відповідні роки, в межах бюджетних асигнувань державного бюджету передбачених на вказану виплату.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що доводи відповідача вказані у відзиві є безпідставними та такими, що суперечать чинному законодавству, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

З`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 22.08.1997 року позивач є учасником бойових дій.

17.12.2021 року представник позивача звернувся до відповідача із заявою щодо проведення нарахування та виплати невиплачених частин разової грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій, за 2105 - 2020 роки у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Розглянувши вищевказане звернення, відповідач листом від 23.02.2021 року №609 повідомив представника позивача, що ним відправлено запит до Департаменту соціального захисту населення Чернівецької ОДА щодо правомірності донарахування та доплати щорічної разової допомоги позивачу до 05 травня за 2015-2020 роки, як учаснику бойових дій.

05.03.2021 представник позивача звернувся до Департаменту соціального захисту населення Чернівецької ОДА із заявою щодо проведення нарахування та виплати невиплачених частин разової грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій, за 2105 - 2020 роки у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Розглянувши вищевказане звернення, Департамент соціального захисту населення Чернівецької ОДА листом від 12.03.2021 року №022-18/1108 повідомив представника позивача, що разові грошові допомоги за 2015-2020 роки виплачені йому в повному обсязі та у розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Також у відповіді вказано, що нарахування та виплати невиплачених частин разової грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій, за 2105 - 2020 роки здійснюються районними структурними підрозділами за місцем проживання чи одержання грошового утримання пільговика.

Не погоджуючись з діями відповідача щодо відмови у донарахуванні та виплаті щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2015-2020 роки у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Окрім цього, з матеріалів справи видно, що разова грошова допомога до 05 травня за 2015-2020 роки виплачена позивачу, як учаснику бойових дій, в таких розмірах: за 2015 рік - 875 грн; за 2016 рік - 920 грн; за 2017 рік - 1200 грн; за 2018 рік - 1265 грн; за 2019 рік - 1295 грн та за 2020 рік - 1390 грн.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Правовий статус ветеранів війни визначає Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №3551-XII від 22 жовтня 1993 року (далі - Закон №3551-XII).

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону №3551-XII щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Підпунктом "б" підпункту 1 пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-VI від 28 грудня 2007 року (набрав чинності 01 січня 2008 року) статтю 12 частину 5 Закону України №3551-XII викладено у такій редакції: "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення підпункту "б" підпункту 1 пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-VI від 28 грудня 2007 року.

У подальшому Законом України від 28 грудня 2014 року №79-VІІІ "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" (набрав чинності 01 січня 2015 року) розділ VІ "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", Кабінетом Міністрів України щороку приймалися відповідні щодо окремого бюджетного року постанови, а саме: №147 від 31 березня 2015 року, №141 від 02 березня 2016 року, №233 від 05 квітня 2017 року, №170 від 14 березня 2018 року, №237 від 20 березня 2019 року та №112 від 19 лютого 2020 року, якими визначався, зокрема, розмір та порядок виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій.

Зокрема, у постанові Кабінету Міністрів України "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" №112 від 19 лютого 2020 року (набрала чинності 25 лютого 2020 року) визначено розмір виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій - 1390 гривень.

Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 у справі №1-247/2018 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У цьому ж рішенні зазначено, що окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 року, №45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Отже, з 27 лютого 2020 року норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", не застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Таким чином, з 27 лютого 2020 року застосовуються положення статті 12 Закону №3551-XІІ (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10рп/2008), а саме: щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09 липня 2003 року, мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.

Відповідно до статті 28 частини 1 вказаного Закону мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" №294-IX від 14 листопада 2019 року встановлено у 2020 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2020 року - 1638 гривень.

Таким чином, розмір щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій до 5 травня у 2020 році становить 8190 грн (1638 грн х 5).

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рішенні від 29.09.2020 року по справі №440/2722/20, яка залишена без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 року висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).

Водночас, це рішення суду є зразковим для справ, у яких предметом спору є оскарження дій (бездіяльності) органу, уповноваженого здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат) щодо нарахування і виплати разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році у розмірі, передбаченому статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Із матеріалів справи видно та не заперечувалося сторонами, що позивачу виплачено разову грошову допомогу до 5 травня у 2020 році у розмірі 1390,00 грн.

Оскільки разову грошову допомогу з позивачу виплачено у розмірі, меншому ніж передбачено ч. 5 ст. 12 Закону №3551-XІІ, суд доходить висновку про порушення прав позивача на отримання такої допомоги у належному розмірі, а тому дії відповідача щодо відмови позивачу у донарахуванні та виплаті щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік є неправомірними.

Зважаючи на викладене, належним способом захисту порушених прав позивача у спірних правовідносинах є зобов`язання відповідача, як суб`єкта владних повноважень, нарахувати та виплатити позивачу недоплачену разову грошову допомогу до 05 травня у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, встановленого ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з урахуванням виплаченої суми за 2020 рік, у розмірі 6800,00 грн (8190,00 грн - 1390,00 грн (виплачена сума)).

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги наведене, та оцінюючи надані сторонами по справі письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню з урахуванням вказаних вище висновків суду.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправною відмови відповідача щодо нездійснення виплати недосплаченої суми грошової допомоги до 5 травня у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком за 2015 - 2019 роки та зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити недоплачену суму за 2015 - 2019 роки, суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст. 152 Конституції України закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Як зазначалося вище, Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 у справі №1-247/2018 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Отже, з 27 лютого 2020 року норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", не застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Таким чином, з 27 лютого 2020 року застосовуються положення статті 12 Закону №3551-XІІ (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10рп/2008), а саме: щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Враховуючи наведене, суд вважає, що у відповідача відсутній обов`язок здійснювати нарахування та виплату щорічної разової грошової допомоги у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком до 5 травня за 2015 - 2019 роки на підставі Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 у справі №1-247/2018.

Водночас, суд констатує, що позивачем отримано щорічну разову грошову допомогу як учаснику бойових дій до 05 травня: за 2015 рік - 875 грн; за 2016 рік - 920 грн; за 2017 - 1200,00 грн, за 2018 рік - 1265,00 грн, за 2019 рік - 1295,00 грн, тобто у розмірах, визначених постановами Кабінету Міністрів від 05 квітня 2017 року, №170 від 14 березня 2018 року та №237 від 20 березня 2019 року, які, як зазначено вище, на момент проведення таких виплат були чинними та неконституційними не визнавались.

Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що у відповідача відсутні правові підстави для проведення перерахунку виплачених позивачу як учаснику бойових дій сум щорічної грошової допомоги до 05 травня за 2015 - 2019 роки.

Беручи до уваги вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та безпідставними, тому відмовляє в їх задоволенні.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки, позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", суд не вирішує питання про відшкодування судових витрат позивача.

Керуючись статтями керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 139, 243 - 246 та 255 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В :

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Новоселицької районної державної адміністрації ОСОБА_1 в донарахуванні та доплаті щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік.

3. Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Новоселицької районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену разову грошову допомогу до 05 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, встановленого ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з урахуванням виплаченої суми, за 2020 рік у розмірі 6800,00 грн.

4. В іншій частині позову відмовити.

Згідно статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

позивач - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );

відповідач - Управління праці та соціального захисту населення Новоселицької районної державної адміністрації (вул. Чкалова, 7, м. Новоселиця, Чернівецька область, код ЄДРПОУ 03196297).

Суддя В.К. Левицький