Постанова

від 11.05.2021 по справі 752/8815/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03110 м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а,

Справа № 752/8815/18 Головуючий у 1 інстанції - Шкірай М.І.

Апеляційне провадження № 22-ц/824/958/2021 Доповідач - Мараєва Н.Є.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2021 року Київський апеляційний суд в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого: Мараєвої Н.Є.

Суддів: Заришняк Г.М., Рубан С.М.

При секретарі: Гаврюшенко К.О.

розглянули у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_1

на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 30 липня 2019

року

в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія

Бізнес-Груп" до ОСОБА_1 про стягнення

заборгованості

Заслухавши доповідь судді Мараєвої Н.Є., пояснення осіб, які з`явились у

судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи

апеляційної скарги, колегія суддів,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 30 липня 2019 року задоволено частково позов ТОВ "Імперія Бізнес-Груп" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Імперія Бізнес-Груп" заборгованість у розмірі 70 924, 32 грн. та судовий збір у розмірі 1762 грн., а всього 72 686, 32 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 30 липня 2019 року, а позовну заяву ТОВ "Імперія Бізнес-Груп" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без задоволення, посилаючись на те, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, не надав належної оцінки доказам, порушив норми матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 16 березня 2015 року між позивачем та ОСОБА_1 укладено договір поворотної безвідсоткової фінансової допомоги про надання

безвідсоткової строкової цільової позики для покращення житлових умов, в якому зазначено, що позика надається позичальнику на умовах зворотності на безвідсотковій (безоплатній) основі (а/с. 10-11).

Сторонами у договорі є позичальник ТОВ Імперія Бізнес-Груп в особі директора ОСОБА_1 та позичальник ОСОБА_1 .

Відповідно до умов договору, сума позики становить 56 750 грн.00 коп., надається шляхом видачі коштів з каси позичальника на підставі заявок на один календарний рік з моменту видачі з каси позичальника повної суми позики.

Видатковими касовими ордерами ТОВ Імперія Бізнес-Груп відповідачу було видано 19 березня 2015 року - 20000 грн. (а/с. 12), 20 березня 2015 року - 8000 грн. (а/с. 15), 31 березня 2016 року - 30000грн. (а/с. 17), 02 квітня 2015 року - 6750 грн. (а/с. 24).

Позивачем до справи долучені прибуткові касові ордери № 17 на суму 4000,00 грн., № 16 - 6000,00 грн., № 18 - 3000,00 грн. № 19 - 3000,00 грн., № 20 - 1100,00 грн., №21 - 3000,00 грн., № 22 - 3000,00 грн., № 23- 3000,00 грн., №24 - 3000,00 грн., № 25 - 3000,00 грн., №26 - 3000,00 грн., № 27 - 3000,00 грн., № 28 - 3000,00 грн., № 29 - 3000,00 грн., №30 - 3000,00 грн., № 31 - 3000,00 грн., № 32 - 1950,00 грн., № 33 - 3000,00 грн., №34 - 1700,00 грн., № 6 від 1249,69 грн.,, № 7 - 2927,84 грн.,

Відповідно до наказу від 23 листопада 2015 року ОСОБА_1 було звільнено з посади директора підприємства за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням (а/с. 32).

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору, йому нараховано індекс інфляції за весь час прострочення та 3 % річних від простроченої суми, а саме 15180,44 грн. інфляційних втрат, 3216,41 грн. - 3 % річних.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що докази надані ним у суді першої інстанції були досліджені судом неповно та необ`єктивно, суд проігнорував наведені ним аргументи, щодо достовірності таких доказів та відповідності їх змісту нормам матеріального права.

Вказує, що до дослідження Договору і Статуту суд підійшов формально, констатуючи їх наявність, однак, ці докази не були досліджені судом безпосередньо, через що поза увагою суду залишилась повна невідповідність такого договору чинному законодавству і статуту товариства.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції представником ОСОБА_1 було заявлене клопотання про проведення судової почеркознавчої експертизи.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 03 вересня 2020 року у даній справі задоволено клопотання представника ОСОБА_1 та призначено по справі судову почеркознавчу експертизу.

Згідно висновку експертів (доопрацьованого) від 31 березня 2021 року №22978/22979/20-32/33630:33663/20-32 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи у цивільній справі №752/8815/18, експертами КНДІСЕ зроблені наступні висновки:

1. Досліджувані підписи від імені ОСОБА_1 , які містяться у договорі поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 16 березня 2015 року, який підшито до матеріалів цивільної справи №752/8815/18 том №1 в графах:

"Позичальник: Директор_/ ОСОБА_1 /"; "Кредитор: ОСОБА_1" та у видаткових касових ордерах, які підшито до матеріалів цивільної справи №752/8815/18 том №1: від 19 березня 2015 року на суму 20 000, 00 грн. (а.с. 229); від 20 березня 2015 року на суму 8 000, 00 грн. (а.с. 227); від 31 березня 2015 року на суму 30 000, 00 грн. (а.с. 228); від 02 квітня 2015 року на суму 6 750, 00 грн. (а.с. 226) в графах: " Керівник_ОСОБА_1 "; "Головний бухгалтер_ОСОБА_1"; "Підпис одержувача"; "Видав касир_ОСОБА_1 ", - виконані рукописним способом, без попередньої технічної підготовки та застосування технічних засобів.

2. Підписи від імені ОСОБА_1 , в договорі поворотної фінансової допомоги від 16 березня 2015 року, які містяться у графах: "Позичальник: Директор_ОСОБА_1 /"; Кредитор:ОСОБА_1", - виконані ОСОБА_1 .

3.Підписи від імені ОСОБА_1 в видатковому касовому ордері від 19 березня 2015 року на суму 200 000, 00 грн., які містяться у графах:" Керівник_ОСОБА_1 "; "Головний бухгалтер_ОСОБА_1", "Підпис одержувача"; " Видав касир_ОСОБА_1 ", - виконані ОСОБА_1 .

4. Підписи від імені ОСОБА_1 в видатковому касовому ордері від 20 березня 2015 року на суму 8 000,00 грн.. які містяться у графах: " Керівник_ОСОБА_1 "; "Головний бухгалтер_ОСОБА_1", "Підпис одержувача"; " Видав касир_ОСОБА_1 ", - виконані ОСОБА_1 .

5. Підписи від імені ОСОБА_1 в видатковому касовому ордері від 31 березня 2015 року на суму 30 000,00 грн., які містяться у графах: " Керівник_ОСОБА_1 "; "Головний бухгалтер_ОСОБА_1", "Підпис одержувача"; " Видав касир_ОСОБА_1 ", - виконані ОСОБА_1 .

6. Підписи від імені ОСОБА_1 в видатковому касовому ордері від 02 квітня 2015 року на суму 6 750, 00 грн., які містяться у графах: " Керівник_ОСОБА_1 "; "Головний бухгалтер_ОСОБА_1", "Підпис одержувача"; " Видав касир_ОСОБА_1 ", - виконані ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з частиною першою статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Таким чином, за своєю суттю розрахунковий документ у вигляді видаткового касового ордеру або платіжного доручення про отримання грошових коштів із відображенням призначення платежу є документом, який посвідчує виникнення договірних правовідносин, підтверджуючи як факт укладення договору та зміст умов договору, так і факт отримання боржником від кредитора певної грошової суми.

Зазначені норми права регулюють правовідносини, що випливають із договору позики, який було укладено між ТОВ "Імперія Бізнес-Груп" та ОСОБА_1 .

У постанові Верховного Суду України від 18 липня 2012 року у справі № 6-79цс12 зроблено висновок, що договір позики, як загальна договірна конструкція є підставою для виникнення правовідносин, учасниками яких є будь-які фізичні або юридичні особи, оскільки ЦК України не містить жодного виключення як щодо суб`єктного складу, так і щодо права на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір яких і порядок їх одержання встановлюється договором. Закон України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг є нормативним актом, який регулює відносини спеціальних суб`єктів - учасників ринку фінансових послуг, і не поширюється на всіх інших юридичних і фізичних осіб - суб`єктів договору позики, правовідносини яких регулюються нормами статей 1046-1048 ЦК України .

У відповідності до вимог частини 2 статті 1047 ЦК України позивачем на підтвердження укладення між ним та відповідачем договору позики, був наданий договір, який підписаний обома сторонами.

Згідно із ч. 1 та ч.2 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 525ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України , зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 527 ЦК України , боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1ст. 530ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно із ч. 1та ч.3 ст. 1049 ЦК України , позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Пунктом 7.1. договору поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 16 березня 2015 року сторони погодили, що в разі порушення умов даного договору, сторони несуть відповідальність визначену чинним законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України , якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625цього Кодексу.

Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому, позивач просив стягнути 15 180, 44 гр. інфляційних втрат та 3216, 41 грн. - 3% річних.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача вказаних грошових коштів у визначеному позивачем розмірі, оскільки ОСОБА_1 свого конторрозрахунку на спростування зазначеної суми грошових коштів суду надав.

Також, під час розгляду справи апеляційним судом у судовому засіданні представник ОСОБА_1 заявляла, що договір поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 16 березня 2015 року укладений між ОСОБА_1 та ТОВ " Імперія Бізнес-Груп" є нікчемним, проте, колегія суддів не може взяти вказане твердження представника апелянта до уваги з огляду на наступне.

Суд першої інстанції вірно вважав, що посилання у відзиві відповідача про те, що він не мав потреби у фінансовій допомозі і не отримував позики не можуть бути взяті судом до уваги при наявності укладеного договору між директором ТОВ "Імперія Бізнес-Груп" ОСОБА_1 та ОСОБА_1 , а порушення порядку оформлення касових ордерів не є підставою для невиконання умов договору.

Вказане кореспондується із правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 23 вересня 2015 року №3-502гс15, згідно якої "Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення, а не за наслідками виконання його сторонами". Аналогічний висновок викладено в постанові ВСУ від 06 липня 2016 року №3-436гс16.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не оскаржував договір поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 16 березня 2015 року, у відповідності до статті 1051 ЦК України.

В матеріалах справи немає доказів визнання вказаного договору недійсним, а посилання на ту обставину, що договір підписаний не ним особисто, а іншою

особою, спростовується наданим експертами КНДІСЕ висновком від 31 березня 2021 року №22978/22979/20-32/33630:33663/20-32.

Отже, враховуючи зазначене, та те, що ОСОБА_1 фактично отримав від ТОВ "Імперія Бізнес-Груп" зазначені вище кошти, користувався ними, та належним чином не виконував умови договору поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 16 березня 2015 року, він має їх повернути, а тому, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог в сумі 70 924, 32 грн.

Суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні витрат на правову допомогу.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому колегія суддів дійшла висновку про наявності підстав для стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 70 924, 32 грн.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 268, 352, 367, 368, 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 30 липня 2019 року - залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст складено 14 травня 2021 року.

Головуючий:

Судді: