Постанова

від 14.05.2021 по справі 480/3743/20

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2021 р. Справа № 480/3743/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Любчич Л.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10.12.2020, головуючий суддя І інстанції: А.Б. Діска, м. Суми, повний текст складено 10.12.20 по справі № 480/3743/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Катана"

до Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Катана" (далі - позивач, ТОВ "Фірма "Катана") звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області (далі - відповідач, ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення № 000056 від 03.06.2020 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області від 03.06.2020 за № 000056 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Катана" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області судові витрати в сумі 2102,00 гривень.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення ухвалене внаслідок неповного з`ясування обставин справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач наводить обставини справи шляхом відтворення частини актів перевірки та нормативно - правове обґрунтування вимог апеляційної скарги через викладення тексту норм, покладених в основу прийняття спірного рішення. Зазначає, що судом першої інстанції помилково встановлено, що зображення на банері позивача є інформаційною вивіскою, тобто не є рекламою відповідно до вимог ч. 6 ст. 9 Закону України Про рекламу .

Просить врахувати висновки Верховного Суду, сформовані у постановах від 28.02.2019 у справі № 149/2498/17, від 12.03.2019 у справі № 521/7546/17, від 27.02.2020 у справі № 405/4704/15-а.

За результатами апеляційного розгляду ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, з дослідженням усіх доказів та встановленням усіх обставин у справі. Звертає увагу, що твердження відповідача, наведені в апеляційній скарзі, є хибними, оскільки для ідентифікації вивіски як реклами має значення саме інформація, яка на ній розміщена, відомості щодо конкретної особи чи конкретного товару, що мають на меті формування або підтримання обізнаності та інтересу осіб щодо саме цих особи чи товару, що підтверджується висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 12.03.2019 у справі № 521/7546/17.

Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

У поданих письмових поясненнях на відзив на апеляційну скаргу відповідач, з посиланням на постанови судів апеляційної інстанції, зазначає, що вивіска із назвою магазину є рекламою, так як вказана назва не є зареєстрованим найменуванням суб`єкта господарювання, або зареєстрованим знаком для товарів і послуг, що реалізуються суб`єктом господарювання.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України), суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та у ході судового розгляду у суді апеляційної інстанції підтверджено, що в ході проведення контролю за дотриманням законодавства про рекламу щодо захисту прав споживачів реклами на території міста Шостка 12.03.2020 головним спеціалістом відділу контролю за рекламою, дотриманням антитютюнового законодавства та пробірного контролю управління захисту споживачів Великодною І. І. складено протокол про порушення законодавства про рекламу, яким встановлено, що на фасаді будівлі біля входу до магазину "ОХОТА" ТОВ "Фірма "Катана", який знаходиться за адресою: Сумська область, м. Шостка, вул. Свободи, буд. 51, розміщений об`єкт зовнішньої реклами у вигляді банеру, на якому зображена зброя, яку тримає чоловік, що є порушенням ч. 1 ст. 20 Закону № 270/96-ВР, згідно з якою забороняється реклама з використанням зображень справжньої або іграшкової зброї, вибухових пристроїв (а.с. 41).

Рішенням від 12.03.2020 за № 000051 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Сумській області розпочато провадження у справі про порушення законодавства про рекламу відносно позивача (а.с. 42).

Вимогою від 13.03.202020 за № 1848-05.1/20 відповідач вимагав від позивача надати відомості про вартість розповсюдженої реклами (копії платіжних документів, договорів актів виконаних робіт, копію свідоцтва про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності, договір оренди приміщення) копію дозволу на розміщення зовнішньої реклами. Також, запрошено позивача прибути 01.04.2020 для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу та попереджено про відповідальність за неподання інформації (а.с. 45).

Листом від 17.03.2020 позивач відмовив у наданні документів, які запитувались, мотивуючи відмову необґрунтованістю та протиправністю вимоги від 13.03.2020 та повідомив про неможливість прибуття у встановлене відповідачем місце та час, посилаючись на Постанову Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширення на території України коронавірусу СOVID 19" від 11.03.2020 за № 211 (а.с. 45).

Наказом відповідача від 24.03.2020 за № 607-ОД продовжено строк розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, в тому числі стосовно відповідача, до 12.06.2020 (а.с. 46).

Позивачу направлено повідомлення про перенесення розгляду справи на 03.06.2020 на 10:00 год, однак конверти з вкладеннями повернулися відповідачу без вручення (а.с. 65, 66).

Рішенням від 03.06.2020 за № 000056 на позивача накладено штраф за недотримання встановлених законом вимог щодо змісту реклами відповідно до ч. 7 ст. 27 Закону № 270/96-ВР в сумі 5083 грн (а.с. 50).

Позивач, не погодившись з прийнятими відповідачем рішенням, звернувся до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області не доведено належними доказами змісту вчинених позивачем порушень та правомірності прийнятого спірного рішення відповідно до критеріїв, визначених ч. 2 ст. 2 КАС України, а відтак, таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає таке.

Засади рекламної діяльності в Україні, відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами визначає та регулює Закон України "Про рекламу".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про рекламу" зовнішня реклама - це реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг; рекламні засоби - засоби, що використовуються для доведення реклами до її споживача.

За приписами абз. 5 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про рекламу" забороняється реклама з використанням зображень справжньої або іграшкової зброї, вибухових пристроїв.

Водночас, відповідно до визначення термінів, наведених у статті 1 Закону України "Про рекламу":

реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару;

зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг;

рекламодавець - особа, яка є замовником реклами для її виробництва та/або розповсюдження;

розповсюджувач реклами - особа, яка здійснює розповсюдження реклами.

Стаття 9 Закону України "Про рекламу" визначає правила ідентифікації реклами, а саме:

Реклама має бути чітко відокремлена від іншої інформації, незалежно від форм чи способів розповсюдження, таким чином, щоб її можна було ідентифікувати як рекламу.

Реклама у теле- і радіопередачах, програмах повинна бути чітко відокремлена від інших програм, передач на їх початку і наприкінці за допомогою аудіо-, відео-, комбінованих засобів, титрів, рекламного логотипу або коментарів ведучих з використанням слова "реклама".

Інформаційний, авторський чи редакційний матеріал, в якому привертається увага до конкретної особи чи товару та який формує або підтримує обізнаність та інтерес глядачів (слухачів, читачів) щодо цих особи чи товару, є рекламою і має бути вміщений під рубрикою "Реклама" чи "На правах реклами".

Прихована реклама забороняється.

Цією ж нормою однозначно закріплено, що не є рекламою в розумінні Закону № 270/96-ВР, а саме:

Логотип телерадіоорганізації, яка здійснює трансляцію програм, передач, не вважається рекламою.

Вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про рекламу" контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, - щодо захисту прав споживачів реклами.

На вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов`язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео-та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Відповідно до абзацу 1 частини першої, частин п`ятої-сьомої статті 27 Закону України Про рекламу особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Вартість розповсюдженої реклами визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості без урахування суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов`язкових платежів), які встановлені Податковим кодексом України.

За неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За змістом частини другої статті 27 Закону України Про рекламу відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть:

1) рекламодавці, винні:

у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом;

у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами;

у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом;

у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами;

у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно;

2) виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами;

3) розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.

Відповідно до абзацу 8 п. 2 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 за № 2067 вивіска чи табличка - елемент на будинку, будівлі або споруді з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать такій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщений на зовнішній поверхні будинку, будівлі або споруди не вище першого поверху або на поверсі, де розташовується власне чи надане у користування особі приміщення (крім, випадків, коли суб`єкту господарювання належить на праві власності або користування вся будівля або споруда), біля входу у таке приміщення, який не є рекламою.

Отже, аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що реклама - це інформація, а вивіска (табличка) - спосіб розміщення інформації. Вивіска (табличка) може мати як рекламний характер, так і інформаційний. Різниця полягає у змісті інформації, а не способі її представлення.

Відповідно до Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 за № 667 (далі - Положення № 667) Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства та який реалізує державну політику у галузі державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері.

Підпунктом 9 пункту 4 Положення № 667 передбачено, що Держпродспоживслужба здійснює контроль за дотриманням законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів реклами, приймає рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження.

У п. 7 Положення № 667 зазначено, що Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про рекламу" особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 за № 693 затверджено Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу (далі - Порядок № 693).

Відповідно до цього Порядку він регулює питання накладення уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу.

Згідно з пунктами 9, 11, 12, 16 Порядку № 693 підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів.

За наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи.

Справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду.

Справа розглядається за участю представника особи, щодо якої порушено справу. В разі його відсутності справу може бути розглянуто, якщо незважаючи на своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи.

За результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку.

Пунктами 14, 16, 18 Порядку № 693 визначено, що Держспоживінспекція та її територіальні органи повідомляють рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справи не пізніш як за три дні до дати розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день. Справа розглядається за участю представника особи, щодо якої порушено справу. В разі його відсутності справу може бути розглянуто, якщо незважаючи на своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи. За результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку.

Відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 за № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" утворено Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, реорганізувавши шляхом перетворення Державну ветеринарну та фітосанітарну службу і приєднавши до Служби, що утворюється, Державну інспекцію з питань захисту прав споживачів і Державну санітарно-епідеміологічну службу та поклавши на Службу, що утворюється, функції з реалізації державної політики, які виконували органи, що припиняються (крім функцій з реалізації державної політики у сфері племінної справи у тваринництві, у сфері охорони прав на сорти рослин, у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження), у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), а також функції із здійснення державного контролю (нагляду) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; здійснення державного нагляду (контролю) у сфері туризму та курортів.

З аналізу наведених норм убачається, що відповідач наділений повноваженнями контролю дотримання законодавства України про рекламу у сфері відносини, пов`язаних з її виробництвом, розповсюдженням та споживанням.

Встановлені Законом № 270/96-ВР та Порядком № 693 форми контролю полягають у виявленні порушень, фіксуванні таких фактів у протоколах, розгляді справ про порушення законодавства про рекламу, прийнятті рішень.

Як убачається з матеріалів справи, на виконання п. 14 Порядку № 693 відповідач повідомляв позивача про розгляд справи про порушення законодавства про рекламу стосовно позивача 01.04.2020, що підтверджується направленням вимоги від 13.03.2020 та відміткою про її вручення на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 44).

У зв`язку із повідомленням позивачем про неможливість прибуття на розгляд справи відповідачем на виконання вимог п.п. 12, 16, 18 Порядку № 693 відповідачем продовжувався строк розгляду справи про порушення законодавства про рекламу та розгляд справи призначався на 03.06.2020, про що рекомендованим листом направлено позивачу відповідне повідомлення (а.с. 47-49).

Отже, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що Головним управлінням Держпродспоживслужби в Сумській області не було порушено порядку розгляду справи про порушення законодавства про рекламу стосовно позивача, за результатами якої на позивача накладено штраф за порушення встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами відповідно до ч. 7 ст. 27 Закону України Про рекламу (надалі також - Закон № 270/96-ВР).

Приймаючи оскаржуване рішення про накладення на ТОВ "Фірма "Катана" штрафу, відповідач дійшов висновку, що позивач є рекламодавцем, ним розповсюджено рекламу з порушенням Закону та неможливо встановити вартість розповсюдженої ним реклами.

При цьому, відповідач уважає, що позивачем було порушено ч. 1 ст. 20 Закону № 270/96-ВР, оскільки на фасаді будівлі біля входу до магазину ТОВ "Фірма "Катана", що знаходиться за адресою: Сумська обл., м. Шостка, вул. Свободи, буд. 51, розміщений об`єкт, на якому зображена зброя, яку тримає чоловік (а.с. 24).

Як убачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, об`єкт розміщено на зовнішній поверхні будинку, в якому здійснює свою діяльність позивач.

З фотоматеріалів наданих позивачем (а.с. 13-16) та відповідачем (а.с. 39, 40) до матеріалів справи, вбачається, що вивіска, приблизною площею 1 м. кв. містить зазначення про об`єкт, який знаходиться в цьому приміщенні "магазин" та його назву "ОХОТА", проте, ні конкретний товар, який реалізується у магазині позивача, ні його назва чи будь-які інші ідентифікуючі ознаки не вказано.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо помилковості висновків відповідача про те, що банер позивача направлений на привернення уваги та зацікавленні споживача в тому товарі, що реалізується.

Для ідентифікації вивіски як реклами має значення інформація, яка на ній розміщена, а саме, відомості щодо конкретної особи чи конкретного товару, та яка має на меті формування або підтримання обізнаності та інтересу осіб щодо саме цих особи чи товару.

Законодавством, зокрема Законом № 270/96-ВР, не визначено яскравість чи розмір малюнка/зображення як засобу ідентифікації реклами.

Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 12.03.2019 у справі № 521/7546/17, яка зазначена судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Крім того, варто зазначити, що ані при складанні протоколу, ані в ході розгляду відповідачем справи, Головним управлінням Держпродспоживслужби в Сумській області не досліджувалось питання та не встановлювалось, який саме товар, що реалізується ТОВ "Фірма "Катана" в даному випадку рекламується, з огляду на те, що захід контролю проводився і у приміщенні магазину, про що свідчить долучений відповідачем до справи відеозапис (а.с. 70).

Зважаючи на викладене, висновок суду першої інстанції про те, що встановлене позивачем зображення є інформаційною вивіскою, тобто не є рекламою відповідно до вимог ч. 6 ст. 9 Закону № 270/96-ВР, є правомірним.

Отже, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області не доведено належними доказами змісту вчинених позивачем порушень та правомірності прийнятого спірного рішення відповідно до критеріїв, визначених ч. 2 ст. 2 КАС України, а відтак, таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності доводів, якими мотивоване рішення суду першої інстанції, та не дають підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими, а застосування судом норм матеріального права - неправильним.

Суд першої інстанції надав оцінку всім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору та дослухався до всіх аргументів сторін, які здатні вплинути на результат вирішення спору.

З правовими позиціями Верховного Суду, на які посилається відповідач, висновки суду першої інстанції узгоджуються та їм не суперечать.

Посилання відповідача на висновки судів апеляційної інстанції не можуть бути враховані колегією суддів, оскільки в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України враховуються висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, а не у рішеннях (постановах) судів першої (апеляційної) інстанції.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Враховуючи положення статті 139 КАС України, підстави для зміни розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області - залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10.12.2020 по справі № 480/3743/20 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Я.В. П`янова Судді О.В. Присяжнюк Л.В. Любчич