Рішення

від 30.04.2021 по справі 296/9420/20

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 296/9420/20

2/296/911/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" квітня 2021 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Драча Ю.І.,

за участю секретаря Алексеєнко В.В.

розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області моральну шкоду в розмірі 1 000 000,00 грн.

Позов обґрунтовано тим, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 13.02.2019 року у справі № 240/6160/18 визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, викладену в листі від 06.12.2018року, у наданні ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проекту землеустрою з послідуючою передачею в оренду на термін 49 років для сінокосіння земельної ділянки з кадастровим номером 1822385200:02:000:0048, що розташована в Коростенському районі Житомирської області.

Позивач зазначив, що протиправними діями відповідача йому заподіяно моральну шкоду, яку він оцінює на власний розсуд в 1 000 000,00 грн. та вважає, що дана сума буде достатньою для відновлення душевної рівноваги. Моральна шкода виразилась в душевних стражданнях пережитими ним у зв`язку із неправомірними діями відповідача, у зв`язку з чим похитнулась віра в державні органи та саму державу України.

Також ОСОБА_1 зазначив, що був змушений виділити тривалий час для звернення до юристів та судових органів для усунення незаконних перешкод зі сторони відповідача, у зв`язку з чим був позбавлений можливості своєчасного та нормального вирішення побутових проблем та задоволення своїх людських потреб. Перенесений у зв`язку з неправомірними діями відповідача сильний психологічний стрес, постійне напруження під час судового врегулювання призвело до погіршення стосунків з односельчанами, негативно позначилось на його психічному стані та відносинах в сім`ї.

Ухвалою суду від 13 листопада 2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

15.12.2020 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позов.

Ухвалою суду від 15 лютого 2021 року підготовче судове засідання закрите та справу призначено до судового розгляду.

Позивач в судове засідання не з`явився, 26.04.2021 подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою ст. 1167 ЦК України.

В пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно з п.5 даної постанови Пленуму обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3,4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З точки зору ч.1 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За змістом ч.1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Приписами ч.1 ст.178 ЦПК України визначено, що у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову

Як визначено ч.1 ст.180 ЦПК України, у запереченні відповідач викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.

Таким чином, користуючись своїми правами представник відповідача по справі № 296/9420/20 подав відзив на позовну заяву від 09.11.2020 року.

Обґрунтовуючи свої заперечення на позовну заяву представник відповідача зазначив зокрема, що сама лише наявність судового рішення про визнання протиправною відмову, не може бути підставою для задоволення позову, оскільки даним рішенням не встановлюється безумовна доведеність усіх обов`язкових складових цивільно-правової відповідальності заподіяння моральної шкоди.

Також зазначив, що позивачем не надано жодних доказів заподіяння йому або членам його сім`ї душевних страждань протиправною бездіяльністю відповідача у справі, зокрема доказів погіршення здоров`я або настання інших втрат немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, що стали наслідком протиправної бездіяльності відповідача, передбачених ч.2 ст. 23 ЦК України.

Так, поняття моральна шкода визначено в Постанові Пленуму Верховного суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31.03.1995 № 4, де в п. 3 постанови визначено, що під моральною шкодою розуміють втрати немайнового характеру внаслідок моральних або фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до п.7 постанови № 4 Пленуми Верховного Суду України від 31 березня 1995 року "Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" заподіяна моральна шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Так, судом встановлено, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 13.02.2019 року у справі № 240/6160/18 частково задоволено позов. Визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, викладену в листі від 06.12.2018року, у наданні ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проекту землеустрою з послідуючою передачею в оренду на термін 49 років для сінокосіння земельної ділянки з кадастровим номером 1822385200:02:000:0048, що розташована в Коростенському районі Житомирської області.

В обґрунтування вимог про відшкодування моральної шкоди, позивач не надав суду жодного доказу моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру.

Підсумовуючи вищевикладене, суд, вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню вимоги позивача стосовно відшкодування йому моральної шкоди.

Керуючись ст.ст. 9, 34, 129 Конституції України, ст. ст. 15, 16, 23,275, 297, 1167 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про стягнення моральної шкоди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Житомирської області.

Суддя Ю. І. Драч