Постанова

від 25.04.2007 по справі 32/166-29/178

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

32/166-29/178

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

25.04.2007р.м.Київ№ 32/166-29/178

За позовом             Відкрите акціонерне товариство "Київське автотранспортне підприємство13068"

До                           Державна податкова інспекція у Солом"янському  районі м. Києва

Предметадміністративногопозову визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

Суддя

                                                                                   Головуючи суддя  Усатенко І.В.

                                                                                                 Судді  Євсіков О.О.

                                                                                                                     Морозов С.М.

Секретар судового засідання Гулько А. Д.

Представники:

Від позивача:     Бойко Д.О –представ. (дов. в справі)    

Від відповідача: Столяров В.М. –держ. под. інспектор (дов. в справі)    

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 25.04.2007 о 16 год. 43 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 27.04.2007р. на 16 год. 00 хв., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні 25.04.2007 з урахуванням вимог ч. 4 ст.  167 КАС України.

З технічних причин виготовлення повного тексту відкладено на 14.05.2007р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 00001642312/3 від 07.11.2003р.

Позивач 11.07.2006р. через канцелярію суду подав позовну заяву (уточнена),  в якій позивач просить  суд визнати рішення відповідача –першу податкову вимогу від 28.11.2003р. № 1/6247, яким позивачу визначено податковий борг у розмірі 200 670,87 грн. –незаконним та неправомірним, що порушувало права та законні інтереси  позивача та створювало перепони для реалізації позивачем цих прав та законних інтересів; встановити відсутність повноважень у відповідача, як суб'єкта власних повноважень, проводити грошову оцінку земельної ділянки відповідача;  визнати недійсними податкові повідомлення –рішення № 00001642312/2 від 20.08.2003р., № 00001642312/3 від 07.11.2003р. на суму 155 482,77 грн., де 103655,18 грн. – сума донарахованого податку на землю, а 51827,59 грн. –штрафні санкції за несвоєчасну сплату податку; зобов”язати відповідача внести зміни до картки обліку особового рахунку  платника податку –ВАТ “Київське автотранспортне підприємство 13068” щодо скасованих податкових зобов”язань.

Доказів надіслання уточненої позовної заяви відповідачу не надано.

Позивач 02.03.2007р. подав через канцелярію суду подав позовну заяву (уточнену), в якій  позивач просить суд  визнати рішення відповідача –першу податкову вимогу від 28.11.2003р. № 1/6247 –незаконним та неправомірним у частині податкового боргу щодо сплати земельного податку у розмірі 200670,87 грн. таким, що порушувало права та законні інтереси  позивача та створювало перепони для реалізації позивачем цих прав та законних інтересів; встановити відсутність повноважень у відповідача, як суб'єкта власних повноважень, проводити грошову оцінку земельної ділянки відповідача;  визнати недійсними податкові повідомлення –рішення № 00001642312/2 від 20.08.2003р., № 00001642312/3 від 07.11.2003р. на суму 155 482,77 грн., де 103655,18 грн. –сума донарахованого податку на землю, а 51827,59 грн. –штрафні санкції за несвоєчасну сплату податку; зобов'язати відповідача внести зміни до картки обліку особового рахунку  платника податку –ВАТ “Київське автотранспортне підприємство 13068”  по земельному податку щодо скасованих податкових зобов'язань: відносно 45188,10 грн. –з 19.07.2002р. (час прийняття податкового повідомлення –рішення № 00001541810/0); відносно 155482,77 грн. –з 04.04.2003р. (час прийняття податкового повідомлення –рішення № 00001642312/0); стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 788 грн.

Доказів надіслання уточненої позовної заяви відповідачу не надано.

Позивач 15.03.2007р. через канцелярію  суду  подав заяву про уточнення п. 5 резолютивної частини позову, відповідно до якої позивач просить зобов'язати відповідача внести зміни до облікової картки платника  ВАТ “Київське автотранспортне підприємство 13068”  по земельному податку щодо скасованих податкових зобов'язань: зменшити нарахування на  45188,10 грн. –з 19.07.2002р. ( з часу прийняття податкового повідомлення –рішення № 00001541810/0); зменшити нарахування на 155482,77 грн. –з 04.04.2003р. (з часу прийняття податкового повідомлення –рішення № 00001642312/0)

Доказів надіслання уточненої позовної заяви відповідачу не надано.

23.03.2007р. позивач заявою уточнив резолютивну частину позову, а саме позивач просить визнати рішення відповідача –першу податкову вимогу від 28.11.2003р. № 1/6247 –протиправним у частині податкового боргу щодо сплати земельного податку у розмірі 200670,87 грн. таким, що порушувало права та законні інтереси  позивача та створювало перепони для реалізації позивачем цих прав та законних інтересів; визнати недійсними податкові повідомлення –рішення № 00001642312/2 від 20.08.2003р., № 00001642312/3 від 07.11.2003р. на суму 155 482,77 грн., де 103655,18 грн. –сума донарахованого податку на землю, а 51827,59 грн. –штрафні санкції за несвоєчасну сплату податку; зобов'язати відповідача внести зміни до картки обліку особового рахунку  платника податку –ВАТ “Київське автотранспортне підприємство 13068”  по земельному податку щодо скасованих податкових зобов'язань: зменшити нарахування 45188,10 грн. –з 19.07.2002р. (час прийняття податкового повідомлення –рішення № 00001541810/0); зменшити нарахування 155482,77 грн. –з 04.04.2003р. (час прийняття податкового повідомлення –рішення № 00001642312/0); стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 788 грн.

30.03.2007р. позивач через канцелярію суду подав заяву про уточнення резолютивної частини позову, а саме позивач просить визнати рішення відповідача –першу податкову вимогу від 28.11.2003р. № 1/6247 –протиправним у частині податкового боргу щодо сплати земельного податку у розмірі 200670,87 грн. таким, що порушувало права та законні інтереси  позивача та створювало перепони для реалізації позивачем цих прав та законних інтересів; встановити відсутність повноважень у відповідача, як суб'єкта власних повноважень, проводити грошову оцінку земельної ділянки  відповідача; визнати недійсними податкові повідомлення –рішення № 00001642312/2 від 20.08.2003р., № 00001642312/3 від 07.11.2003р. на суму 155 482,77 грн., де 103655,18 грн. –сума донарахованого податку на землю, а 51827,59 грн. –штрафні санкції за несвоєчасну сплату податку; зобов'язати відповідача внести зміни до картки обліку особового рахунку  платника податку –ВАТ “Київське автотранспортне підприємство 13068”  по земельному податку щодо скасованих податкових зобов'язань: зменшити нарахування 45188,10 грн. –з 19.07.2002р. (з часу прийняття податкового повідомлення –рішення № 00001541810/0); зменшити нарахування 155482,77 грн. –з 04.04.2003р. (з часу прийняття податкового повідомлення –рішення № 00001642312/0); стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 788 грн.

20.04.2007р. позивач через канцелярію суду подано заяву про уточнення п. 1 резолютивної частини позову, а саме позивач просить суд визнати рішення відповідача  - першу податкову вимогу  від 28.11.2003р. № 1/6247 про накладання податкової застави  - протиправним у частині нарахування податкового боргу щодо сплати земельного податку на землю у розмірі 155482,77 грн., де 103655.18 грн. –сума донарахованого податку на землю, а 51827,59 грн. –штрафні санкції за несвоєчасну сплату податку, та скасувати рішення у цій частині;  визнати бездіяльність відповідача –скасування першої податкової вимоги від 28.1.2003р. № 1/6247 про накладання податкової застави у частині нарахованого податкового боргу щодо сплати земельного податку у розмірі 45188,10 грн. та зняття податкової застави за постановою Верховного суду України від 27.01.2004р. лише у серпні 2004р. – протиправною , такою, що порушувало права та законні інтереси позивача та створювало перепони для реалізації позивачем цих прав та законних інтересів; провести поворот виконання зазначеного рішення, яке було виконано позивачем платіжним дорученням № 1340 від 28.07.2004р. для звільнення активів від податкової застави.

          Позовні вимоги мотивовані тим, що до компетенції органів державної податкової служби не входить обчислення вартості земельних ділянок. При перевірці правильності нарахування плати за землю органи державної податкової служби повинні використовувати відомості земельної кадастру, тобто надану Київським міським управлінням земельних ресурсів інформацію щодо вартості розташованих в м. Києві земельних ділянок. В порушення вимог чинного законодавства, відповідач з перевищенням наданих йому повноважень самостійно провів грошову оцінку земельної ділянки.

          Крім того, позивач наполягає на тому, що 28.11.2003р. в порушення вимог ст. ст. 1, 8.1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” відповідач прийняв рішення (податкова вимога  від 28.11.2003р. № 1/6247) про наявність у позивача податкового боргу на загальну суму 200 670,88 грн., у т.ч. 155482,77 грн. –це податковий борг по зазначеному спору,  якій визначений перевіркою у березні 2003р. , а інша сума у розмірі 45188,10 грн. –це податковий борг по попередньому аналогічному податковому спору (щодо податкового перевірки у липні 2002р.)  Але на час прийняття вказаної податкової вимоги, судовий спір по перевірці по сумі 45188,10 грн. закінчений не був. На той час постанова Вищого господарського суду України від 07.10.2003р. була вже оскаржена до Верховного суду України. Постановою Верховного суду України від 27.01.2004р., податкове повідомлення –рішення відповідача № 00001541810/0 від 19.07.2002р. було визнано недійсним. По зазначеному незаконному рішенню відповідача, всі активи позивача з 07.11.2003р. по 17.08.2004р. перебували в податковій заставі, тобто впродовж десяти місяців. Тільки після звернення позивача 20.04.2004р. до господарського суду міста Києва про визнання недійсної податкової вимоги, відповідач скасував це рішення та зняв податкову заставу у серпні 2004 року.  Таким чином, в продовж дії податкової вимоги були порушені  права  позивача.

          Також, позивач зазначає, що для поновлення роботи підприємства, позивач був змушений сплатити спірну суму платіжним дорученням № 1340 від 28.07.2004р. з метою зняття застави. За таких обставин, позивач просить провести поворот виконання податкової вимоги.

          Відповідач  надав відзив на позовну заяву, в якому проти  здоволення позовних вимог  заперечує, посилаючись на те, що  в ході перевірки встановлено, що позивач надає приміщення в оренду комерційним структурам з різноманітними видами діяльності, метою яких є одержання прибутку. При розрахунку грошової оцінки земельної ділянки використовується декілька коофіцентів функціонального використання землі, які застосовуються в залежності від видів діяльності підприємтсва. При цьому для кожної частки земельної діялнки, на якій здійснюється певний вид діяльності, застосовується відповідний коофіцент функціонального використання згідно з Порядком грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів. Отже, оскільки відповідно до даних, зазначених у довідці Київського міського управління земельних ресурсів  № 209 від 22.03.2002 року, поряд з функціональним коофіцентом –0,8 “землі транспорту”, визначеним для позивача, основним видом діяльності  якого є транспортно-експедиційни послуги, зазначено  функціональний коофіцент –2,5 “землі комерційного призначення”, то позивач повинен обчислювати суму земельного податку з урахуванням  функціонального коофіценту –2,5 пропорційно площі земельної ділянки, яка викорстовується з комерційною метою.

В судовому засіданні 14.03.2007р., 23.03.2007р., 16.04.2007р. відповідно до вимог ч.2 ст. 150 КАС України оголошувались перерви, в зв”язку з чим Постанова приймається 25.04.2007р.

          Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.04.2007р. провадження  у справі № 32/166- 29/178 в частині позовним вимог щодо визнання рішення відповідача  - першу податкову вимогу  від 28.11.2003р. № 1/6247 про накладання податкової застави  - протиправним у частині нарахування податкового боргу щодо сплати земельного податку на землю у розмірі 155482,77 грн., де 103655.18 грн. –сума донарахованого податку на землю, а 51827,59 грн. –штрафні санкції за несвоєчасну сплату податку, та скасування рішення у цій частині, закрито.

             Дослідивши матеріали справи, заслухавши  пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем –Державною податковою інспекцією у Солом‘янському районі м. Києва було прийнято податкове повідомлення-рішення № 00001642312/0 від 04.04.2003 року, яким позивачу –Відкритому акціонерному товариству “Киїське автотранспортне підприємство - 13068” –згідно з підпунктом “б” п.п 4.2.2  п. 4.2 ст. 4, п.п 17.1.3 та п.п.17.1.6  п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”  від 21.12. 2000 р. № 2181 (далі – Закон № 2181) на підставі акта первірки № 90/23-12/05475191 від 04.03.2003 р.  відповідно до ст. 14 Закону України “Про плату за змелю” № 378/96-ВР від 19.09.1996 р. донараховано 286 966, 00 грн. земельного податку та 154 214,00 грн. штрафних санкцій.

За результатами розгляду скарги позивача про неправомірність винесення податкового повідомлення-рішення № 00001642312/0 від 04.04.2003 р., Державною податковою інспекцією у Солом‘янському районі м. Києва було прийнято рішення про результати розгляду скарги, яким зазначене податкове повідомлення-рішення залишене без змін.

19.06.2003р. податкове повідомлення-рішення № 00001642312/0 від 04.04.2003 року було оскаржене позивачем до Державної податкової адміністрації у місті Києві. За результатами розгляду скарги Державною податковою адміністрацією у місті Києві було прийнято рішення № 2466/10/25-014 від 18.08. 2003 р., яким скасовано податкове повідомлення-рішення № 00001642312/0 від 04.04.2003р. та рішення про результати розгляду скарги Державної податкової інспекції у Солом‘янському районі м. Києва від 09.06.2003 року № 6957/10/10-145 в частині донарахування основного платежу в сумі 29 096,82 грн. та штрафних санкцій в сумі 50 558,82. В іншій частині донараховану суму земельного податку 103 655,18 грн.  та штрафні санкції  в сумі 52 827,59 грн. залишено без змін, скаргу голови правління ВАТ “Київського автотранспортного підприємства 13068” від 19.06.2003 р. № 234 Ралко І.О. задоволено частково.

Рішення ДПА у місті Києві про результати розгляду скарги прийнято з урахуванням  додаткової перевірки позивача (акт від 08.08.2003р. № 23-12/285), за результатами якою підтверджено заниження земельного податку позивачем  лише на суму 103655,18 грн., в т.ч. за 03-12 2002р. на 86908,94 грн. та за 01-02.2003р. на 16746,24 грн.

На підставі Рішення Державної податкової адміністрації у місті Києві відповідачем прийняте податкове повідомлення –рішення  від 20.08.2003р. № 00001642312/2, яким позивачу згідно з підпунктом “б” п.п 4.2.2  п. 4.2 ст. 4, п.п 17.1.3  ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”  від 21.12. 2000 р. № 2181 (далі –Закон № 2181) на підставі акта перевірки № 90/23-12/05475191 від 04.03.2003 р. та відповідно до ст. 14 Закону України “Про плату за землю” № 378/96-ВР від 19.09.1996 р. визначено суму податкового зобов'язання на загальну суму 155482,77 грн., у т.ч. 103 655,18 грн. земельного податку та 51 827,59 грн. штрафних санкцій.

Рішенням Державної податкової адміністрації України від 24.10.2003 р. № 16640/7/25-1215 податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом‘янському районі м. Києва №00001642312/0 від 04.04.2003 р. було залишено без змін з урахуванням рішення Державної податкової адміністрації у м. Києві, а скаргу позивача-без задоволення.

На підставі рішення Державної податкової адміністрації України від 24.10.2003 р. № 8855/6/25-1215 з урахуванням рішення Державної податкової адміністрації у м. Києві № 2466/10/25-014 від 18.08.2003р. Державною податковою інспекцією у Солом‘янському районі м. Києва було прийняте податкове повідомлення-рішення №00001642312/3 від 07.11.2003р., яким позивачу згідно з підпунктом “б” п.п 4.2.2  п. 4.2 ст. 4, п.п 17.1.3 та п.п.17.1.6  п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”  від 21.12. 2000 р. № 2181 (далі –Закон № 2181) на підставі акта перевірки № 90/23-12/05475191 від 04.03.2003 р. та відповідно до ст. 14 Закону України “Про плату за змелю” № 378/96-ВР від 19.09.1996 р. донараховано 103 655,18 грн. земельного податку та 51 827,59 грн. штрафних санкцій.

Копії вказаних податкових повідомлень-рішень, актів перевірки  та рішень про результати розгляду скарги наявні в матеріалах справи.

Актом перевірки № 90/23-12/05475191 від 04.03.2003р. “Про результати додаткової перевірки правильності нарахування податку на землю ВАТ “Київське автотранспортне підприємство 13068” за період з 01.01.2000р. по 01.03.2003р.” (Рішення про результати перевірки Державної податкової адміністрації у м. Києві № 2466/10/25-014 від 18.08.2003р. встановлено, що в акті перевірки за № 90/23-12/05475191 від 04.03.2003р. помилково вказано період перевірки (2000р - 2003р.), перевірка проводилась з 01.01.2002 р. по 01.03.2003р.) встановлено, що на балансі позивача значиться земельна ділянка за адресою м. Київ, вул. Механізаторів, 2.  Площа земельної ділянки згідно технічного звіту про встановлення зовнішніх меж землекористування  від 13.09.1996 р. становить 56 785,98 кв. м. Кадастровий номер земельної ділянки 7214301. На земельній ділянці знаходяться належні позивачу  приміщення загальною площею 13 448,0 кв.м.  Позивачем у період 2002р. –2003 р. частина належних йому приміщень надавались  в оренду комерційним структурам. Копії договорів оренди наявні в матеріалах справи.  Розрахунки по податку за землю за період 2002р. –2003р. надавались до Державної податкової інспекції у Солом‘янському районі м. Києва своєчасно, але дані по розрахунках підприємства не відповідають даним за результатами перевірки, а саме: позивачем при розрахунку податку за землю  використовувався лише функціональний коофіцент 0,8 (землі транспорту), встановлений саме з урахуванням специфіки  цього підприємства-користувача, та не було застосовано функціональний коофіцент 2,5 (землі комерційного використання) до площі земельної ділянки, яка припадає на орендарів. Вказане порушення, на думку відповідача, призвело до заниження позивачем податку за землю. По результатам перевірки спірними податковими повідомленнями-рішеннями позивачу донараховано податок за землю.

Господарський суд, розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Закону України від 19.09.1996р. № 378/96 –ВР ( зі змінами та доповненнями ) “Про плату за землю” використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати. Власники земельних ділянок та землекористувачі, крім орендарів, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Відповідно до ст. 14 Закону України “Про плату за землю” юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку в порядку, визначеному цим Законом за формою, встановленою Головною державною податковою інспекцією України, щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого подають дані відповідній державній податковій інспекції.

          Відповідно до ст. 5 названого Закону, об‘єктом плати за землю є земельна діялнка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб‘єктом плати  за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

         Згідно ст. 7 Закону України “Про плату за землю” ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п‘ятій –десятій цієї статті та частині другій сттті 6 цього закону.

         Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (ст. 13 Закону України “Про плату за землю” ).

         У відповідності до ст. 14 названого закону юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку в порядку, визначеному цим законом, за формою, встановленою Головною державною податковою адміністрацією України, щроку за станом на 1 січня і до 1 лютого подають дані відповідній державній податковій інспекції.

          Грошова оцінка земельної ділянки проводиться Державним комітетом України по земельни ресурсам за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України (ст. 23 Закону України “Про плату за землю”).

          Судом встановлено, що при складанні розрахунків за 2002 –2003 роки (С. 161-162, т.2 ) по платі за землю та обчисленні розміру податку за землю позивачем використовувались відомості Київського міського управління   земельних ресурсів, які зазначені в довідці про грошову оцінку земельної ділянки № 209 від 22.03.2002р. (С. 17 том І ), яка видана ВАТ “Київське автотранспортне підприємство 13068” на земельну ділянку за адресою, вул. Механізаторів, 2 у Солом'янському районі, площа якої складає 56789,98 кв. м.,  землі змішаного використання (землі комерційного використання –2867,89 кв. м., землі транспорту, зв'язку  –53918,09 кв. м.), грошова оцінка земельної ділянки складає за землі комерційного призначення з коефіцієнтом 2,5 у розмірі 2867,89 кв.м.  складає 3653554,53 грн., а за землі транспорту, зв”язку з коефіцієнтом 0,8  у розмірі 53918,09 кв.м. складає 21980500,72 грн. Загальна сума грошової оцінки земельної ділянки складає 25634055,25 грн.       

Таким чином, застосування інших, ніж наведені у вказаній довідці, відомостей про грошову оцінку землі для обчислення податку  за землю за період, що перевірявся, є  неправомірним.

Враховуючи вищевикладене, висновки акту перевірки № 90/23-12/05475191 та додаткового акту перевірки № 23-12/285 про заниження позивачем земельного податку за перевіряємий період, є безпідставним.

          Таким чином, із наданих сторонами доказів вбачається, що податкові повідомлення-рішення № 00001642312/2 від 20.08.2003р. та № 00001642312/3 від 07.11.2003р. є такими, що підлягають визнанню недійсними, а позовні вимоги в цій частині, тобто п. 3, з урахуванням заяви про уточнення 30.03.2007р., підлягають задоволенню.

Позовні вимоги в частині визнання  бездіяльності відповідача –скасування першої податкової вимоги від 28.11.2003р. № 1/6247 про накладання податкової застави у частині нарахованого податкового боргу щодо сплати земельного податку у розмірі 45188,10 грн. та зняття податкової застави за Постановою Верховного суду України від 27.01.2004р. лише у серпні 2004р. –протиправною, такою, що порушувало права та законні інтереси позивача та створювало перепони для реалізації позивачем цих прав та законних інтересів, задоволенню не підлягають  на підставі того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів здійснення таких дій відповідачем як скасування податкової вимоги від 28.11.2003р. № 1/6247 та зняття податкової застави за Постановою Верховного суду України від 27.01.2004р.

Ухвалою господарського суду міста Києва у справі № 32/166-29/178 від 25.04.2007р. провадження у справі в частині позовних вимог  щодо визнання рішення відповідача  - першу податкову вимогу  від 28.11.2003р. № 1/6247 про накладання податкової застави  - протиправним у частині нарахування податкового боргу щодо сплати земельного податку на землю у розмірі 155482,77 грн., де 103655.18 грн. –сума донарахованого податку на землю, а 51827,59 грн. –штрафні санкції за несвоєчасну сплату податку, та скасування рішення у цій частині закрите.

          Як вбачається з матеріалів справи, 28.11.2003р. Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі міста Києва була прийнята податкова вимога № 1/6247,  відповідно до якої станом на 28.11.2003р.  сума податкового боргу ВАТ “КАТП - 13068”  за узгодженим податковим зобов'язанням  становить 200670,88 грн., у т.ч. 200670,87 грн.  по земельному податку з юридичних осіб.

          20.04.2004р.  ВАТ “Київське автотранспортне підприємство 13068”  звернувся до Господарського суду міста Києва про визнання недійсної податкової вимоги від 28.11.2003р. № 1/6247.

          Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.09.2004р. по справі № 28/210 провадження у справі про  визнання недійсною податкової вимоги від 28.11.2003р. № 1/6247 припинено на підставі  п. 1-1 ст.80 ГПК у зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки  спірна податкова вимога  є автоматично відкликаною, та суду надані належні докази фактичного відкликання оспорюваної податкової вимоги та зняття податкової застави відповідно до вимог Закону України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.2000р.

Зазначені обставини встановлені в Ухвалі господарського суду міста Києва від 06.09.2004р.  по справі №28/210, та відповідно до ст.. 72 ч.1 КАС України не підлягають доказуванню.

Таким чином податкова вимога від 28.11.2003р. №1/6247  є відкликаною на підставі ст..6 п.6.4. п.п.6.4.1. підп. „в” Закону України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” є відкликаною, а активи звільнені з податкової застави відповідно до вимог ст..8 п. 8.7. п.п.8.7.1. підп. „є” зазначеного Закону.

Позовні вимоги в частині встановлення відсутності повноважень у відповідача, як суб'єкта власних повноважень, проводити грошову оцінку земельної ділянки  відповідача, задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач приймаючи спірні податкові повідомлення –рішення та проводячи перевірку, за результатами якої складено акт перевірки №  90/23-12/05475191  та додатковий акт перевірки № 23-12/285 визначав суму податкового зобов'язання з земельного податку.

Доказів того, що позивач при вчинення вказаних дій проводив грошову оцінку земельної ділянки відповідача, позивачем не надано.

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення котролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю  сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов‘язкових платежів), а також неподаткових доходів, встановлених законодавством.

Державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції, зокрема,  здійснюють контроль за додержанням законодавства про податки, інші платежі; проводять перевірки фактів приховування і заниження сум податків, інших платежів (ст. 10 Закону).

Згідно до  ст. 2 Закону України “Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед державними бюджетами та цільовими фондами” Контролюючі органи мають право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати лише стосовно тих податків і зборів (обов'язкових платежів), які віднесені до їх компетенції цим пунктом.

Податкові органи –є контролюючими органами стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпунктах 2.1.1 - 2.1.3 цього пункту.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях (п.п. 4.2.2  ст. 4 Закону  України “Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед державними бюджетами та цільовими фондами”).

Враховуючи викладене, Державна податкова інспекція у Солом'янському районі міста Києва приймаючи спірні податкові повідомлення –рішення та проводячи перевірки, за результатами якої складено акт перевірки №  90/23-12/05475191  та додатковий акт перевірки № 23-12/285, діяла в межах компетенції наданої Закону України “Про державну податкову службу в Україні” та Закону України “Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед державними бюджетами та цільовими фондами”.

За таких обставин, п. 2 позовних вимог, з урахуванням заяви про уточнення від 30.03.2007р. про встановлення відсутності повноважень у відповідача, як суб'єкта власних повноважень, проводити грошову оцінку земельної ділянки  відповідача, не підлягає задоволенню.

Позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача внести зміни до картки обліку особового рахунку  платника податку –ВАТ “Київське автотранспортне підприємство 13068”  по земельному податку щодо скасованих податкових зобов'язань: зменшити нарахування 45188,10 грн. –з 19.07.2002р. (з часу прийняття податкового повідомлення –рішення № 00001541810/0); зменшити нарахування 155482,77 грн. –з 04.04.2003р. (з часу прийняття податкового повідомлення –рішення № 00001642312/0),  не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.04.2003р. відповідачем прийнято  податкове повідомлення-рішення № 00001642312/0 від 04.04.2003 року, яким позивачу на підставі акта перевірки № 90/23-12/05475191 від 04.03.2003 р.  донараховано 286 966, 00 грн. земельного податку та 154 214,00 грн. штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

Остаточне рішення вищого (центрального) органу контролюючого органу за заявою платника податків не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене у судовому порядку.

З урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню.

Позивач оскаржив вказане рішення в адміністративному порядку в межах строку передбаченого  ст. 5 вказаного Закону.

Державною податковою інспекцією у Солом‘янському районі м. Києва було прийнято рішення про результати розгляду скарги, яким зазначене податкове повідомлення-рішення залишене без змін.

Державною податковою адміністрацією у місті Києві було прийнято рішення № 2466/10/25-014 від 18.08.2003 р., яким скасовано податкове повідомлення-рішення № 00001642312/0 від 04.04.2003р. та рішення про результати розгляду скарги Державної податкової інспекції у Солом‘янському районі м. Києва від 09.06.2003 року № 6957/10/10-145 в частині донарахування основного платежу в сумі 29 096,82 грн. та штрафних санкцій в сумі 50 558,82. В іншій частині донараховану суму земельного податку 103 655,18 грн.  та штрафні санкції  в сумі 52 827,59 грн. залишено без змін.

Рішенням Державної податкової адміністрації України від 24.10.2003 р. № 16640/7/25-1215 податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом‘янському районі м. Києва №00001642312/0 від 04.04.2003 р. було залишено без змін з урахуванням рішення Державної податкової адміністрації у м. Києві, а скаргу позивача-без задоволення.

На підставі рішення Державної податкової адміністрації України від 24.10.2003 р. № 8855/6/25-1215 з урахуванням рішення Державної податкової адміністрації у м. Києві № 2466/10/25-014 від 18.08.2003р. Державною податковою інспекцією у Солом‘янському районі м. Києва було прийнято податкове повідомлення-рішення №00001642312/3 від 07.11.2003р., яким позивачу донараховано 103 655,18 грн. земельного податку та 51 827,59 грн. штрафних санкцій.

13.02.2004 року  ВАТ “Київське автотранспортне підприємство 13068” звернулось до суду з  позовом про визнання недійсним податкового повідомлення –рішення від 07.11.2003р. № 00001642312/3.

Відповідно до облікової картки позивача, яка була надана відповідачем до матеріалів справи за 2003 рік станом на 04.04.2003р. сума зобов'язання з земельного податку  по податковому повідомлення –рішення №00001642312/0 внесена не була.

Зміни до облікової картки щодо суми зобов'язання по податковому повідомленню –рішенню №00001642312/0 у розмірі 155482,77 грн. були внесені до облікової картки тільки 20.11.2003року, тобто після завершення оскарження вказаного податкового повідомлення –рішення в адміністративному порядку. Податкова застава виникла на підставі вимог п.п.8.2.1. абз.3 п.8.2. ст..8 Закону України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бю.джетами та державними цільовими фондами”.

Оскільки станом на 04.04.2003 року сума у  розмірі 155482,77 грн., визначена  податковим повідомленням  – рішенням №00001642312/0 в обліковій картці позивача по земельному податку була відсутня –відсутні підстави щодо зобов'язання відповідача внести зміни до картки обліку особового рахунку  платника податку –ВАТ “Київське автотранспортне підприємство 13068”  по земельному податку щодо скасованих податкових зобов'язань: зменшити нарахування 45188,10 грн. –з 19.07.2002р. (з часу прийняття податкового повідомлення –рішення № 00001541810/0); зменшити нарахування 155482,77 грн. –з 04.04.2003р. (з часу прийняття податкового повідомлення –рішення № 00001642312/0).

Що стосується вимоги позивача про зменшення нарахування 45188,10 грн. –з 19.07.2002р. (з часу прийняття податкового повідомлення –рішення № 00001541810/0), то як вбачається, з Постанови Верховного суду України від 27.01.2004р.  ДПІ у Солом”янському районі міста Києва 19.07.2002р. прийняте податкове повідомлення –рішення № 00001541810/0. Рішенням господарського суду міста Києва від 24.03.2003 р. позов задоволено, визнано недійсним податкове повідомлення –рішення № 00001541810/0,  постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2003р.  вказане рішення суду залишено без змін.  Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2003р.  Постановою Вищого  господарського суду України від 07.10.2003р.  рішення господарського суду міста Києва від 24.03.2003 р. та Постанова Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2003р.   скасовані. Постановою  Верховного суду України  від 27.01.2004р. постанова Вищого  господарського суду України від 07.10.2003р. скасована, а  постанова  Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2003р.  та рішення  господарського суду міста Києва від 24.03.2003 р. залишені в силі.

Відповідно до облікової картки позивача, яка була надана відповідачем до матеріалів справи за 2002 рік станом на 19.07.2002р. сума зобов'язання з земельного податку  по податковому повідомлення –рішення №00001541810/0 внесена не була. Зміни до облікової картки щодо нарахованої  суми зобов'язання по податковому повідомлення –рішення №00001541810/0 у розмірі 14420,00 грн. та 32652.18 грн. були внесені тільки 01.08.2002року.

Після прийняття Київським апеляційним господарським судом Постанови від 05.06.2003р., якою залишено без змін Рішення господарського суду міста Києва, яким визнано недійсним податкове повідомлення –рішення №00001541810/0 до облікової карти 20.06.2003р. внесені зміни про скасування сум зобов'язань визначених податковим повідомленням –рішенням №00001541810/0.

Після прийняття Вищим господарським судом України постанови від 07.10.2003р. про скасування судових рішень, якими податкове повідомлення –рішення №00001541810/0 визнано недійсним, сума зобов'язання у розмірі 14420,64 грн. та 32652,18 грн. поновлена в обліковій картці.

Після прийняття Верховним судом України постанови від 27.01.2004р. відповідачем 16.02.2004р. були внесені зміни до облікової картки позивача з земельного податку  про скасування сум зобов'язань за  податковим повідомленням –рішенням №00001541810/0  у розмірі 14420,64 грн. та 32652,18 грн.

Таким чином, станом на 19.07.2002 року сума у  розмірі 14420,64 грн. та 32652,18  грн., визначена  податковим повідомленням –рішенням  №00001541810/0 в обліковій картці позивача по земельному податку була відсутня.

Ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких віднесено до компетенції органів державної податкової служби України здійснюється відповідно  до Інструкції  про  порядок  ведення  державними  податковими  інспекціями оперативно-бухгалтерського  обліку  податків  і  неподаткових  платежів,  затвердженої наказом  ГДПІ України від 12.05.94 N 37, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 25.05.94 за N 14/323, що діяла станом на момент здійснення такого обліку (далі - Інструкція № 37).

Згідно з  Інструкцією № 37 з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Податкові зобов'язання, нараховані (зменшені, списані) органом державної податкової служби, проводяться у картках особових рахунків за даними електронного реєстру податкових повідомлень в частині сум, узгоджених податкових зобов'язань згідно з Порядком направлення органами державної податкової служби повідомлень платникам податків.

Документами, на підставі яких здійснюється нарахування платежів шляхом занесення інформації про податкові зобов'язання платника до бази даних, є, зокрема,  за податковими зобов'язаннями, розрахованими органом державної податкової служби:  податкове повідомлення (рішення) органу державної податкової служби, складене за актом документальної перевірки або за іншими документами, передбаченими чинним законодавством; рішення про скасування або зміну раніше прийнятого рішення про нарахування податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) внаслідок адміністративного оскарження;  що надходять від судових органів: рішення (ухвала, постанова) суду (господарського суду) про нарахування або визнання недійсним відповідного рішення органу державної податкової служби про застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій, донарахованих сум податків, скасування раніше нарахованих сум податкового зобов'язання;

За документами, що підтверджують податкові зобов'язання, нараховані (зменшені, списані) органом державної податкової служби, структурні підрозділи, які здійснюють розрахунок сум (донараховують суму) податкового зобов'язання, складають та направляють платнику податку в порядку, затвердженому наказом ДПА України, податкове повідомлення та реєструють його в електронному реєстрі податкових повідомлень. Після закінчення процедури адміністративного оскарження узгоджені податкові зобов'язання із зазначенням терміну сплати вносяться до карток особових рахунків платників податків. Одночасно до підрозділів обліку і звітності передається 2 примірники паперової копії витягу з реєстру. Після рознесення даних один екземпляр витягу з реєстру повертається підрозділу, що його склав, з відміткою про повноту обліку сум у картках особових рахунків.

Документи, що надходять від судових органів, реєструються у структурному підрозділі, до функцій якого входить реєстрація зазначених документів, та з відміткою про реєстрацію направляються до підрозділів приймання та обробки податкової звітності, де розносяться до електронної бази податкової звітності і формуються у електронні реєстри. Електронні реєстри нарахованих сум передаються підрозділам обліку і звітності для внесення нарахованих сум платежів до карток особових рахунків платників податків. Одночасно до підрозділів обліку і звітності передається 2 примірники паперової копії реєстру. Після рознесення даних один примірник реєстру повертається підрозділу, що його склав, з відміткою про повноту обліку сум у картках особових рахунків.

Відповідно до  вимог інструкції  №37  відповідачем, як було зазначено вище,  інформація про нарахування  та про скасування позивачу сум зобов'язань з земельного податку на підставі податкових повідомлень –рішень №00001541810/0   та № 00001642312/0 була внесена до облікової карки позивача з земельного податку.

Враховуючи вищевикладене, відсутні підстави для задоволення п. 4 позовних вимог, з урахуванням заяви про уточнення від 30.03.2004р., в частині  зобов'язання відповідача внести зміни до картки обліку особового рахунку  платника податку –ВАТ “Київське автотранспортне підприємство 13068”  по земельному податку щодо скасованих податкових зобов'язань: зменшити нарахування 45188,10 грн. –з 19.07.2002р. (з часу прийняття податкового повідомлення –рішення № 00001541810/0); зменшити нарахування 155482,77 грн. –з 04.04.2003р. (з часу прийняття податкового повідомлення –рішення № 00001642312/0).

Позовні вимоги в частині проведення повороту виконання рішення відповідача -  податкової вимоги  від 28.11.2003р. № 1/6247, яке було виконано позивачем платіжним дорученням № 1340 від 28.07.2004 року,  не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 162 КАСУ у разі задоволення позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб”єкта владних повноважень  чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним  рішення чи окремих його положень, про поворот  виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.11.2003р. Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі міста Києва прийнята податкова вимога № 1/6247,  відповідно до якої станом на 28.11.2003р.  сума податкового боргу ВАТ “КАТП - 13068”  за узгодженим податковим зобов'язанням  становить 200670,88 грн., у т.ч. 200670,87 грн.  по земельному податку з юридичних осіб.

          20.04.2004р.  ВАТ “Київське автотранспортне підприємство 13068”  звернувся до Господарського суду міста Києва про визнання недійсної податкової вимоги від 28.11.2003р. № 1/6247.

          Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.09.2004р. по справі № 28/210 провадження у справі про  визнання недійсною податкової вимоги від 28.11.2003р. № 1/6247 припинено на підставі  п. 1-1 ст.80 ГПК у зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки  спірна податкова вимога  є відкликаною.

           Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.04.2007р. провадження  у справі № 32/166- 29/178 в частині позовним вимог щодо визнання рішення відповідача  - першу податкову вимогу  від 28.11.2003р. № 1/6247 про накладання податкової застави  - протиправним у частині нарахування податкового боргу щодо сплати земельного податку на землю у розмірі 155482,77 грн., де 103655.18 грн. –сума донарахованого податку на землю, а 51827,59 грн. –штрафні санкції за несвоєчасну сплату податку, та скасування рішення у цій частині, закрито на підставі того, що спір між Відкритим акціонерним товариством  “Київське автотранспортне підприємство” та Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі міста Києва щодо податкової вимоги ДПІ у Солом'янському  районі міста Києва  28.11.2003р. № 1/6247,  вже вирішено в судовому порядку в межах справи № 28/210.

         З огляду на те, що податкова вимога від 28.11.2003р. № 1/6247 не була визнано недійсною, протиправною та не скасована  в судовому порядку, то й відсутні підстави для проведення повороту виконання цієї вимоги.

          Крім того, позивачем в позовній заяві не визначено спосіб  здійснення повороту виконання податкової вимоги, як це передбачено п. 1 ч. 2 ст. 162 КАСУ.

         За таких обставин, позовні вимоги в частині проведення повороту виконання рішення відповідача -  податкової вимоги  від 28.11.2003р. № 1/6247, яке було виконано позивачем платіжним дорученням № 1340 від 28.07.2004 року,  не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку,  що позовні вимоги  підлягають задоволення частково.

          Відповідно до ст. 94 КАСУ якщо судове  рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

          Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

          Згідно ст. 87  КАСУ судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

          До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать:  витрати на правову допомогу;   витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;  витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз;  витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

          При поданні позову, позивач  сплатив 85,00 грн. державного мита  та 118,00 грн. витрат на оплату вартості інформаційно –технічного забезпечення позову .

          Позивач просить стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 788 грн., у т.ч. державне мито у розмірі 85,00 грн. за подання позову; 118,00 грн.  витрат на оплату вартості інформаційно –технічного забезпечення позову; державне мито у розмірі 42,50 грн. за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 10.06.2004р.; державне мито у розмірі 42,50 грн. за подання касаційної скарги   на постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.08.2004р.; 500,00 грн. витрат на правову допомогу.

          Вимога позивача про стягнення з відповідача судових витрат, задоволенню не підлягає оскільки відповідачем по даній справі є суб'єкт владних повноважень, а відповідно до вимог ст. 94 КАСУ такі судові витрати підлягають присудженню з Державного бюджету України.

Крім того, позивачем документально не підтверджені витрати на правову допомогу, оскільки, позивачем надано до матеріалів справи копію платіжного доручення від 23.06.2006р. про сплату ВАТ “Київське автотранспортне підприємство - 13068”  на користь Адвокатського об”єднання “Юридична консультація 2” передплати  за надання адвокатських послуг згідно угоди № 3 від 22 у розмірі 500,00 грн. Саму угоду позивачем до матеріалів справи  не надано. За таких обставин,   позивачем не надано доказів  надання правової допомоги за зазначеною угодою саме під час розгляду справи № 32/166-29/178.

При поданні позову, позивач  сплатив 85,00 грн. державного мита  та 118,00 грн. витрат на оплату вартості інформаційно –технічного забезпечення позову. Враховуючи часткове задоволення позову підлягає стягненню з Державного бюджету на користь позивача 151,50 грн.

            Керуючись ст.ст. 71, 72, 94, 158-163 КАС України, господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним податкове повідомлення – рішення  № 0001642312/2 від 20.08.2003р. Державної податкової інспекції у Солом”янському районі міста Києва на суму податкового зобов”язання з земельного податку: усього - 155 482 грн. 77 коп., де 103655грн.18 коп. –сума донарахованого податку на землю, а 51827 грн. 59 коп. –штрафні санкції за несвоєчасну сплату податку.

Визнати недійсним податкове повідомлення – рішення № 0001642312/3 від 07.11.2003р. Державної податкової інспекції у Солом”янському районі міста Києва на суму податкового зобов”язання з земельного податку: усього - 155 482 грн. 77 коп., де 103655 грн.18 коп. –сума донарахованого податку на землю, а 51827 грн. 59 коп.. –штрафні санкції за несвоєчасну сплату податку.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства “Київське автотранспортне підприємство 13068” (03035, м. Київ, вул. Механізаторів, 2, код ЄДРПОУ 05475191, рахунок № 26005021006341 в Залізничному відділенні Київської філії АКБ “Укрсоцбанк” в м. Києві, МФО 322012) 151 грн. 50 коп. судових витрат.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.  ст.  185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Головуючий суддя                                                                І.В. Усатенко

Судді                                                                                        

                                                                                                О.О. Євсіков

                                                            С.М.Морозов