Ухвала

від 27.04.2021 по справі 10/б-921/1440/2013

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

27 квітня 2021 рокуСправа № 10/Б-921/1440/2013 УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Сидорук А.М.

при секретарі судового засідання Шмир А.І.

розглянув звіт ліквідатора Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мужилівське" - Шимечка А.Я. та ліквідаційний баланс № 4 від 22.01.2021 року

у справі за заявою

кредитора: Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46001

до боржника: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мужилівське", с. Мужилів Підгаєцького району Тернопільської області

про визнання банкрутом

За участю представників сторін:

Кредиторів: Гукалюк Н.П., представник ГУ ДПС у Тернопільській області; Каратаєва ВІ.М. - представник Тернопільського обласного центру зайнятості

Боржника: Шимечко А.Я. - ліквідатор

Суть справи: Постановою господарського суду від 21 січня 2013 року Боржника: сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Мужилівське", с. Мужилів Підгаєцького району Тернопільської області, ідентифікаційний код 301560258 - визнано банкрутом та ліквідатором банкрута призначено Бесараба В.І., м. Підгайці, вул. Вузька, 12, Ліцензія Державного департаменту з питань банкрутства серії АВ № 347260 від 28.10.2007 року.

Ухвалою господарського суду від 06 серпня 2013 року ліквідатором Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Мужилівське» , с. Мужилів Підгаєцького району Тернопільської області призначено арбітражного керуючого Шимечка Андрія Ярославовича , жителя м. Тернопіль вул. Подільська, 1 офіс 5, Свідоцтво № 738, виданого 08.04.2013 року Міністерством юстиції України.

27.01.2021 року на адресу Господарського суду Тернопільської області від арбітражного керуючого Шимечка А.Я. надійшов звіт ліквідатора № 4 від 22.01.2021 року.

Ухвалою господарського суду від 04.02.2021 призначено судове засідання у справі №10/Б-921/1440/2013 для розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу у справі № 10/Б-921/1440/2013 на 26 лютого 2021 року; ухвалою суду від 01.03.2021 відкладено судове засідання на 19 березня 2021 року у зв`язку з перебуванням судді Сидорук А.М. у відпустці.

19.03.2021 від ліквідатора Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мужилівське" - Шимечка А.Я. надійшли наступні документи:

- супровідний лист №35 від 18.03.2021 до якого долучено Витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна та Довідка ГУ Держпродспоживслужби в Тернопільській області станом на 2021 рік;

- клопотання № 32 від 18.03.2021 про оплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого Шимечко А.Я. ліквідатора Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мужилівське".

Ухвалою суду від 16.03.2021 року відкладено судове засідання на 23.04.2021 року.

23.04.2021 року в судовому засіданні оголошено перерву до 27.04.2021 року.

В судовому засіданні ліквідатор Шимечко А.Я. підтримав звіт ліквідатора про проведення ліквідаційної процедури СГТОВ "Мужилівське", ліквідаційний баланс, та клопотання про затвердження та стягнення основної грошової винагороди та відшкодування витрат.

Представники кредиторів в судовому засіданні заперечили щодо затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу та клопотання про затвердження основної грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого.

Розглянувши матеріали справи, зокрема, звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс та додані до звіту документи, клопотання про нарахування та виплату грошової винагороди, заслухавши пояснення ліквідатора, представників кредиторів, суд встановив наступне:

Постановою Господарського суду Тернопільської області від 21 січня 2013 року сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Мужилівське", с. Мужилів Підгаєцького району Тернопільської області, ідентифікаційний код 301560258 - визнано банкрутом, визнано грошові вимоги Управління Пенсійного Фонду України в Підгаєцькому районі, м. Підгайці, вул. Шевченка, 20 Тернопільської області відносно сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Степове", с. Поплави ПІдгаєцького району Тернопільської області, ідентифікаційний код 30937408 в сумі 24 993,25 грн., ліквідатором банкрута призначено Бесараба В.І., м. Підгайці, вул. Вузька, 12, Ліцензія Державного департаменту з питань банкрутства серії АВ № 347260 від 28.10.2007 року.

Ухвалою суду від 06.08.2021 року ліквідатором сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Мужилівське", с. Мужилів Підгаєцького району Тернопільської області, ідентифікаційний код 301560258 Шимечка Андрія Ярославовича , жителя АДРЕСА_1 , виданого 08.04.2013 року Міністерством юстиції України.

В процесі ліквідаційної процедури ліквідатором з метою виявлення активів боржника, на виконання вимог ст. 52 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (що діяв на момент відкриття справи) та постанови господарського суду Тернопільської області від 03.10.12 року у справі про банкрутство СТзОВ Мужилівське с. Мужилів, Підгаєцького р-н. (код 30156028). ліквідатором було направлено листи повідомлення про визнання боржника банкрутом усім можливим кредиторам по справі а саме: УГ1ФУ. Центру зайнятості та фондам соціального страхування, органам ДВС, колишньому керівнику.

За місцем реєстрації юридичної особи Мужилівське с. Мужилів. Підгаєцького р-н, (код 30156028), органи управління боржника відсутні, працівників СТзОВ Мужилівське с. Мужилів, Підгаєцького р-н, (код 30156028), які перебувають в трудових відносинах не встановлено.

З метою встановлення посадових осіб банкрута СТзОВ Мужилівське с. Мужилів, Підгаєцького р-н, (код 30156028) ліквідатором банкрута направлено запит до територіальної громади про надання інформації.

Згідно відповіді Мужилівської сільської ради №17 від 17.01.2014 року останнім виконував обов`язки керівника банкрута СТзОВ Мужилівське гр. ОСОБА_1 на громадських засадах без нарахування заробітної плати. Бухгалтер відсутня виїхала за кордон. В сільській раді відсутні документи по розпаюванню майна, виділення майна під погашення кредиторської заборгованості. Сільською радою не приймалось рішення про визнання права власності за банкрутом. Згідно листа №209 від 30.09.2019 року Управління агропромислового економічного розвитку та з питань державної реєстрації Підгаєцької РДА. документів по розпаюванню та виділенню майна під погашення кредиторської заборгованості в управлінні відсутні.

Ліквідатор наголосив, що гр. ОСОБА_1 повідомив в усній формі, що за банкрутом жодного майна не зареєстровано, майно що знаходиться на території с. Мужилів, розпайовано ще до створення СТЗОВ Мужилівське та належить мешканцям села. Банкрутом лише використовувалось дане майно. Станом на сьогодні дане майно зареєстровано за приватними особами.

Крім того ліквідатору СТзОВ Мужилівське с. Мужилів, Підгаєцького р-н, (код 30156028) від в.о. директора Погребнюк Г1.1. банкрута передано по актах прийому передачі наступні цінності: кругла печатка (1 штука);

Ліквідатором банкрута проведено знищення печатки та СТзОВ Мужилівське с. Мужилів, Підгаєцького р-н, (код 30156028). про, що складено акт.

Відповідно до заяви Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському р-ні, господарським судом визнано заборгованість за банкрутом СТзОВ Мужилівське с. Мужилів, Підгаєцького р-н, (код 30156028), в розмірі 43 662,07 грн.

На адресу ліквідатора надійшли заяви про визнання кредитором від наступних кредиторів до вступу в силу Кодексу України з процедур банкрутства, та визнавались ліквідатором в порядку ст.. 52 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом : Підгаєцького районного центру зайнятості, Тернопільська обл., (правонаступник Тернопільський обласний центр зайнятості) м. Тернопіль, вул. Текстильна 16 код 05392691, - на суму 5303,89 гривень, дана заява розглянута, ліквідатор не заперечує проти визнання даних кредиторських вимог; Бережанської МДПІ вул. Шевченка 15, м. Бережани, ( правонаступник ГУ ДПС в Тернопільській області вул. Білецька 1, м. Тернопіль, код 43142763) - на суму 26 291.44 грн., дана заява розглянута, ліквідатор не заперечує проти визнання даних кредиторських вимог; УПФ в Підгаєцькому районі вул. Шевченка 20, м. Підгайці (правонаступник ГУ ПФУ в Тернопільській області. Майдан Волі 3 Тернопіль код 14035769). - про збільшення кредиторської заборгованості на суму 4904,24 гривень дана заява розглянута, ліквідатор не заперечує проти визнання даних кредиторських вимог.

У відповідності до Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатором сформовано реєстр вимог кредиторів СТзОВ Мужилівське , с. Мужилів, Підгаєцького р-ну Тернопільської області, (код 30156028).

В зв`язку з відсутністю бухгалтерської та іншої документації СТзОВ Мужилівське с. Мужилів, Підгаєцького р-н, (код 30156028), інших кредиторів ліквідатором не встановлено, інших листів звернень про включення підприємств, установ, організацій в реєстр вимог кредиторів по справі не отримував.

Відповідно до пояснень колишнього керівника СТзОВ Мужилівське , с. Мужилів, Підгаєцького р-н, (код 30156028) - Погребнюк П.І. у банкрута відсутнє майно, та бухгалтерські та інші документи, що могли б підтвердити про наявність майна банкрута.

Документів банкрута які підлягають постійному зберіганню (архівних документів) ліквідатору банкрута від попереднього керівництва та засновника СТзОВ Мужилівське с. Мужилів, Підгаєцького р-н, (код 30156028) не передавались.

На виконання вимог ст. ст. 65 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатором СТзОВ Мужилівське с. Мужилів. Підгаєцького р-н. (код 30156028). А.Я.Шимечко встановлено наступне: згідно обліку даними Підгаєцького районного бюро технічної інвентаризації за СТзОВ Мужилівське с. Мужилів. Підгаєцького р-н, (код 30156028), нерухоме майно не зареєстровано; за даними головного управління Держгеокадастру в Тернопільській області за СТзОВ Мужилівське с. Мужилів, Підгаєцького р-н, (код 30156028), земельних ділянок на право власності чи користуванні на території Бучацького району не рахується; за даними УДА1 УМВСУ в Тернопільській області за СТзОВ Мужилівське с. Мужилів, Підгаєцького р-н, (код 30156028), транспортні засоби не зареєстровані. Дана інформація також підтверджується сервісним центром МВС №6142; за даними інспекції Держпродспоживслужби в Тернопільській області за банкрутом СТзОВ Мужилівське с. Мужилів, Підгаєцького р-н, (код 30156028), зареєстровано 14 одиниць сільськогосподарської техніки; згідно листа ГУ ДПС в Тернопільській області банкрут СТзОВ Мужилівське с. Мужилів, Підгаєцького р-н, (код 30156028), має відкритий розрахунковий рахункок в AT Райффайзен Банк АВАЛЬ .

У зв`язку з наявністю зареєстрованої сільськогосподарської техніки за банкрутом СТзОВ Мужилівське яка по факту знищена та здана на металобрухт - ліквідатором банкрута створено комісію для проведення вибракування даної техніки у зв`язку з її відсутністю.

За результатами роботи даної комісії було складено відповідні акти про вибракування даної техніки та подальшого зняття з обліку.

14.01.2021 року Держпродспоживслужбою в Тернопільській області, знято з обліку сільськогосподарську техніку у зв`язку з вибракуванням про, що надано відповідні акти (14 штук додаються)

Відповідно до зібраних ліквідатором СТзОВ Мужилівське с. Мужилів, Підгаєцького р-н, (код 30156028), документів, ліквідаційну масу не сформовано в зв`язку з відсутністю майна та майнових активів.

Прав власності на рухоме та нерухоме майно за СТзОВ Мужилівське с. Мужилів. Підгаєцького р-н, (код 30156028), не зареєстровано, реалізація майна підприємства не здійснювалась, оскільки майно відсутнє.

Згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № Р90169 від 18.03.2021 року відомості відсутні.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 7970360 від 14.08.2013 майно не зареєстроване.

Згідно зі статтею 65 Кодексу України з процедур банкрутства, після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об`єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії документів, що підтверджують відчуження активів боржника під час ліквідаційної процедури (у тому числі протоколи про проведення аукціону, договори купівлі-продажу, акти приймання-передачі майна, акти про придбання майна на аукціоні тощо); реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, що підтверджують погашення вимог кредиторів; довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню; для акціонерних товариств - розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій, видане Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; для емітентів боргових цінних паперів - звіт про результати погашення цінних паперів.

За період здійснення арбітражним керуючим Шимечко А.Я. повноважень ліквідатора СТзОВ Мужилівське , скарг на дії чи бездіяльність ліквідатора у справі № 10/Б-921/1440/2013 на адресу Господарського суду Тернопільської області не надходило.

Суд звертає увагу на те, що на момент визнання СТзОВ Мужилівське ЄДРПОУ 30156028 банкрутом та введення ліквідаційної процедури, а також під час виконання ліквідаційної процедури, діяв Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Абзацом другим ч. 2 ст. 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що вимоги кредиторів щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю громадян, вимоги щодо стягнення аліментів, а також інші вимоги особистого характеру, які не були задоволені в порядку виконання постанови господарського суду про визнання громадянина-підприємця банкрутом або які погашені частково чи не заявлені після визнання громадянина-підприємця банкрутом, можуть бути заявлені після закінчення провадження у справі про банкрутство громадянина-підприємця відповідно в повному обсязі або в незадоволеній їх частині в порядку, встановленому цивільним законодавством України.

Згідно з п. 6 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що вимоги кредиторів не задоволені за недостатністю майна вважаються погашеними.

Згідно ст. 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора або окремих його кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Разом з тим, суд зазначає, що 21 жовтня 2019 року введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства. Частиною 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 440 із наступними змінами).

З наведених норм вбачається, що при прийнятті рішення про затвердження звіту ліквідатора після набрання чинності Кодексу України з процедур банкрутства, суд повинен керуватися нормами цього Кодексу.

Проте, згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Враховуючи, що ліквідаційна процедура введена та проводилась під час дії Закону про банкрутство, в редакції Закону України №2343-ХІІ від 14.05.1992р., суд перевіряє правильність та повноту вчинення ліквідатором дій у ліквідаційній процедурі відповідно до вимог вказаного Закону.

Одночасно, поданий звіт має відповідати вимогам, які передбачені Кодексом України з процедур банкрутства. Також суд перевіряє наявність підстав для закриття провадження у справі про банкрутство за нормами нового Кодексу України з процедур банкрутства.

Згідно з частиною 1 статті 65 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки кредиторів постановляє ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Відповідно до ч. 3 ст. 65 Кодексу України з процедур банкрутства, якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов`язаний подати до господарського суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

Як вбачається з наданого на затвердження звіту та ліквідаційного балансу боржника, вимоги кредиторів, які визнані судом та включені до реєстру вимог кредиторів, не задоволені, у зв`язку з тим, що ліквідатором не виявлено достатньо майнових активів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси для погашення кредиторських вимог

Відповідно до ч. 7 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства, вимоги, не погашені у зв`язку з недостатністю майна, вважаються погашеними.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо: затверджено звіт керуючого санацією або ліквідатора в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Частиною 3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку про можливість затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута.

Крім цього, судом розглянуто клопотання ліквідатора про нарахування та виплату основної грошової винагороди та відшкодування витрат за підсумками процедури ліквідації Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мужилівське", с. Мужилів Підгаєцького району Тернопільської області, ідентифікаційний код 30156028.

Арбітражний керуючий Шимечко А.Я. у клопотанні № 32 від 18.03.2021 року зазначив, що стягненню підлягає основна грошова винагорода арбітражного керуючого Шимечка А.Я. за період з 01.02.2020 року по 31.01.2021 року в сумі 177 183,00 грн. та витрати арбітражного керуючого на загальну суму 35 700,00 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень. Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.

У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

Частиною 6 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітету кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором.

Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.

Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

Отже невиплата основної грошової винагороди арбітражного керуючого (ліквідатора) суперечить ст.43 Конституції України, де визначено, що кожен громадянин має право на працю, яке включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (заборона рабства та примусової праці) та метою антикорупційної спрямованості Закону про банкрутство, яка досягається через запровадження в Законі гарантованої оплати грошової винагороди арбітражним керуючому, що має забезпечити гарантії його незалежності від боржників та кредиторів.

З вищенаведеного вбачається, що суд, згідно ст.30 Кодексу України з процедур банкрутства, не може відмовити арбітражному керуючому в можливості отримати гарантовану нормами кодексу грошову винагороду, оскільки таким чином суд примушує арбітражного керуючого виконувати повноваження за відсутності оплати його праці.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України одними з основних засад (принципів) господарського судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами, а також розумність строків розгляду справи судом.

При цьому суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків (ч. 5 ст. 13 ГПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (пункт 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004).

Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Відповідно до ч. 3. ст.12 Кодексу України з процедур банкрутства, під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено).

При цьому добросовісність має трактуватися як категорія моральна, що відображає врахування особою інтересів інших учасників господарських правовідносин, публічного інтересу тощо, а розсудливість - як категорія інтелектуальна, що припускає адекватність оцінки особою цінності певного цивільного права, доцільності своїх дій, наслідки здійснення або нездійснення цивільного права.

У відповідності до ч. 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Таким чином, суд зазначає, що при визначенні розміру оплати послуг арбітражного керуючого (ліквідатора) під час здійснення ним процедури ліквідації у справі про банкрутство, господарський суд має досліджувати не тільки період здійснення арбітражним керуючим процедури ліквідації, а й, які фактичні дії вчинялись ліквідатором протягом процедури, яка триває більше семи років з дати призначення ліквідатором арбітражного керуючого Шимечка А.Я, та чи дійсно такі дії потребують на їх вчинення саме стільки часу, оскільки оплаті підлягає виключно фактично виконана робота (її обсяг), а не період часу, протягом якого тривала означена процедура.

Такої ж правової думки дотримується й Верховний Суд в своїй постанові від 15.05.2018 р. у справі №29/5005/486/2012.

Суд зазначає, що у справі про банкрутство суд може самостійно приймати рішення стосовно виду та інтенсивності судового нагляду у відносинах неплатоспроможності та банкрутства з урахуванням процедури провадження, особи боржника та арбітражного керуючого, а також інших обставин справи.

Перевіривши відповідні розрахунки арбітражного керуючого Шимечка А.Я. за період процедури ліквідації, суд вважає його не вірним, оскільки, нарахування ліквідатором собі оплати послуг в розмірі 177 183 грн та 35700,00грн відшкодування витрат, не відповідають принципам розумності, сумлінності та фактично виконаним діям у даній справі.

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Законом про банкрутство, ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

При цьому, судова дискреція (судовий розсуд) повинна реалізовуватись судом з урахуванням принципів диспозитивності та пропорційності в господарському судочинстві та рівності всіх учасників судового процесу перед законом та судом.

Відповідно до статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства, ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред`являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Законом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов`язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов`язковому зберіганню, на строк не менше п`яти років з дати визнання особи банкрутом; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господ

Як вбачається з матеріалів справи, ліквідатором за час проведення процедури ліквідації банкрута здійснено наступні заходи (що підтверджується доказами, долученим до звіту ліквідатора і які знаходяться в матеріалах справи):

2013 - заява № 05-162/16 від 22.02.2013 року Підгаєцького районного центру зайнятості ; Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. щодо субєкта від 14.08.2013; Інформаційна довідка з державного реєстру іпотек від 14.08.2013; Заява № 204/02 від 31.01.2013 Управління пенсійного фонду України в Підгаєцькому районі про визнання кредиторських вимог; Заява 3 90/9/10-1 від 25.01.2013 Заява Бережанської міжрайоної державної податкової інспекції про включення до числа кредиторів

2014 - Інформація № 17 від 17.01.2014 Мужилівської сільської ради; Лист № 5 від 20.01.2014 Підгаєцького БТІ; Лист № 13/467 від 22.01.2014 Лист Управління державтоінспекції МВС в Тернопільській області; Лист № 1-1-16/3 від 09.01.2014 Відділу держземагенства у Підгаєцькому районі Тернопільської області.

2015 - лист № 2050 від 22.05.215 року Підгаєцького РВ УМВС в Тернопільській області;

2019 - лист державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів № 01-13/2850-19 від 26.09.2019; лист № 209 від 30.09.2019 управління агропромилового, економічного розвитку з питань державної реєстрації; лист№ 284/113-19 від 01.10.2019 Головне управління держгеокадастру у Тернопільській області; Інформація; Лист № 58 від 03.10.2019 року Підгаєцького БТІ; Лист № 31/19/2-364 від 02 вересня 2019 Регіонального сервісного центру МВС в Тернопільській області; Лист№ 114/6-2/19-00-51 від 04.10.2019 року Підгаєцької ДПІ ГУ ДПСу Тернопільській області; Лист № 3163/113/02-2019 від 23.10.2019 року Підгацьке відділення поліції Бережанського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області .

2021 - акти на списання автотранспорту; Довідка № 4 від 21.01.2021 про закриття рахунків; Акт знищення печатки СГ ТОВ "Мужилівське" від 19.01.2021 року; Витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 18.0.2021; Лист № 01-13/237-21 від 20.01.2021 Головгого управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області.

Отже, ліквідатором за результатом його роботи не виявлено будь-яких активів банкрута , відкриті виконавчі провадження відсутні, дебіторська заборгованість також відсутня, рахунок банкрута закрито, документи довгострокового зберігання до архіву не здавалися, у зв"язку з їх відсутністю, печатка підприємства ліквідатором знищена.

Таким чином, у банкрута відсутні активи за рахунок яких може бути виплачено винагороду ліквідатору та відшкодовано витрати ліквідатора.

Дійсно, у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам (висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного суду від 01.08.2018 у справі №912/1783/16 та постанові Верховного Суду від 30.01.2019 р. по справі № 910/32824/15).

Крім того, законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

Не виявлення ліквідатором боржника в процедурі ліквідації майна боржника, інших його активів чи грошових коштів, жодним чином не має впливати на оплату його послуг. Закон про банкрутство визначає декілька джерел для здійснення оплати послуг ліквідатора, в тому числі і за рахунок коштів кредиторів.

Суд вважає за необхідне відзначити, що ініціюючи провадження у справі про банкрутство кредитори, як споживачі послуг арбітражного керуючого, котрі очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що надавши на свій ризик згоду на участь у справі про банкрутство, однак не знайшовши майна, як джерела своїх доходів і покриття видатків, арбітражний керуючий правомірно очікує покриття забезпечення процедури, яке у такому випадку лягає тягарем на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.

Оскільки у даній справі є три кредитори, а саме: Головного управління ДПС у Тернопільській області, вул.Білецька,1, м.Тернопіль, ідентифікаційний код 43142763; Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (46001, Майдан волі,3, м.Тернопіль, ідентифікаційний код 14035769) та Тернопільського обласного центру зайнятості (46001,м.Текстильна,16, м.Тернопіль, ідентифікаційний номер 05392691), а тому оплата грошової винагороди ліквідатора та його витрат повинна здійснюватися пропорційно до вимог кредиторів.

Водночас, як вбачається з пояснень арбітражного керуючого в судових засіданнях, заявник вважає, що оплата праці арбітражного керуючого має здійснюватися за весь період вказаний ліквідатором у звіті тобто з лютого 2020 по січень 2021 виконання ним відповідних повноважень.

Проте, оплатність послуг арбітражного керуючого - ліквідатора не реалізується автоматично лише в силу зазначеної норми закону та обставин, що вказують на проміжок часу, протягом якого арбітражний керуючий був призначений ліквідатором у справі про банкрутство, оскільки вказані підстави, без встановлення обставин щодо фактичного виконання ним повноважень та обов`язків у справі про банкрутство та обставин щодо звітування про це перед комітетом кредиторів і судом, не є достатніми та безумовними для виплати ліквідатору винагороди арбітражного керуючого за весь період виконання ним повноважень у справі про банкрутство, оскільки у такому разі підхід щодо виплати винагороди арбітражному керуючому був би формальним. Тоді як покладення на арбітражного керуючого - ліквідатора ухвалою суду відповідних повноважень та обов`язків у справі про банкрутство вимагає від нього їх сумлінного та розумного здійснення та виконання, за умови доведення чого у арбітражного керуючого виникає право вимагати виплати винагороди арбітражного керуючого та, навпаки, відсутність такого доведення виключає підстави для вимог щодо виплати цієї винагороди.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною, зокрема, у постанові Верхового Суду від 29.10.2019 у справі №Б24/63/00.

Таким чином, ретельно дослідивши всі щомісячні звіти ліквідатора та ліквідаційний повний звіт, судом встановлено, що за період з місяця лютого 2020 по січень 2021 року, враховуючи фактично виконані дії за період , повинно бути оплачено його послуги за період грудень 2020 року та січень 2021 року в сумі 18 000,00грн.В іншій частині оплати послуг ліквідатора Шимечка А.Я. слід відмовити, як необгрунтованої.

Щодо 35700,00 грн. витрат по ліквідаційній процедурі, які поніс ліквідатор під час виконання ліквідаційної процедури та які складаються з оплати послуг поштового зв"язку та канцелярські потреби в сумі 460,04 грн., то вони підтверджені наданими ліквідатором доказами, підлягають затвердженню та стягненню з кредиторів.

Також, перевіривши докази здійснення витрат на загальну суму 35239,96грн, судом встановлено, що вказані витрати арбітражного керуючого Шимечка А.Я. за період виконання повноважень ліквідатора банкрута є документально непідтвердженими необґрунтованими, відтак суд в їх задоволенні відмовляє.

Згідно ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до ч. 2 ст. 79 ГПК України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав викладених в клопотанні арбітражного керуючого, користуючись принципом об`єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає, що клопотання арбітражного керуючого Шимечка А.Я. підлягає частковому задоволенню в частині затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди за процедуру ліквідації в розмірі 18 000,00 грн, а також 460,06 грн. витрат по ліквідаційній процедурі. В іншій частині заявленої до стягнення суми основної винагороди та відшкодування витат відмовити, як недоведеною конкретними діями ліквідатора щодо виконання процедури ліквідації банкрута на не підтверджені належними доказами.

Керуючись ст.ст. 2, 30, 60, 61, 65, 90 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст.3, 12, 20, 232-235 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України , суд

УХВАЛИВ:

1. Затвердити звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс у справі № 10/Б-921/1440/2013 відносно Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мужилівське"с. Мужилів, Тернопільської області; ідентифікаційний код 30156028.

2. Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Мужилівське" с. Мужилів, Тернопільської області; ідентифікаційний код 30156028- ліквідувати як юридичну особу.

3. Клопотання № 32 від 18.03.2021 арбітражного керуючого Шимечка А.Я. про нарахування та виплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого у справі № 10/Б-921/1440/2013 - задоволити частково, в розмірі 18 000,00 (вісімнадцять тисяч 00копійок) грн - основної грошової нагороди та 460,04 (чотириста шістдесят гривень 04 копійки) грн - відшкодування витрат.

4. В задоволенні клопотання № 32 від 18.03.2021 арбітражного керуючого Шимечка А.Я. в частині нарахування та виплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого в сумі 159 183,00 грн та відшкодування витрат в сумі 35239,96 грн - відмовити.

5. Визнати такими, що погашені вимоги кредиторів Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мужилівське"с. Мужилів, Тернопільської області; ідентифікаційний код 30156028 в зв`язку з недостатністю майнових активів банкрута. Вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.

6. Стягнути з Головного управління ДПС у Тернопільській області, вул.Білецька,1, м.Тернопіль, ідентифікаційний код 43142763 на користь арбітражного керуючого Шимечка Андрія Ярославовича (Свідоцтво арбітражного керуючого № 738 від 08.04.2013), ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; адреса: 48500, м.Чортків, вул.Копичинецька,124Є, на р/р НОМЕР_2 в ПуАТ КБ`АКОРДБАНК , МФО 380634 - основну грошову винагороду арбітражного керуючого за здійснення повноважень ліквідатора банкрута у справі № 10/Б-921/1440/2013 в розмірі 5 904,00 (п`ять тисяч дев`ятсот чотири гривні 00 копійок) грн. та 150,04 (сто п`ятдесят гривень 04 копійки) грн відшкодування витрат.

7. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (46001, Майдан волі,3, м.Тернопіль, ідентифікаційний код 14035769) на користь арбітражного керуючого Шимечка Андрія Ярославовича (Свідоцтво арбітражного керуючого № 738 від 08.04.2013) ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: 48500, м.Чортків, вул.Копичинецька,124Є, на р/р НОМЕР_2 в ПуАТ КБ`АКОРДБАНК , МФО 380634 - основну грошову винагороду арбітражного керуючого за здійснення повноважень ліквідатора банкрута у справі № 10/Б -921/1440/2013 в розмірі 10 904,40 (десять тисяч дев`ятсот чотири гривні 40 копійок) грн та 278,69 (двісті сімдесят вісім гривень 69 копійок)грн. відшкодування витрат.

8. Стягнути з Тернопільського обласного центру зайнятості (46001,м.Текстильна,16, м.Тернопіль, ідентифікаційний номер 05392691) на користь арбітражного керуючого Шимечка Андрія Ярославовича (Свідоцтво арбітражного керуючого № 738 від 08.04.2013) ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: 48500, м.Чортків, вул.Копичинецька,124Є, на р/р НОМЕР_2 в ПуАТ КБ`АКОРДБАНК , МФО 380634 - основну грошову винагороду арбітражного керуючого за здійснення повноважень ліквідатора банкрута у справі № 10/Б-921/1440/2013 в розмірі 1191,60 (одну тисячу сто дев`яносто одну гривню 60 копійок) грн та 30,45 (тридцять гривень 45 копійок) грн відшкодування витрат.

На виконання ухвали господарського суду Тернопільської області видати накази.

9 . Провадження у справі № 10/Б-921/1440/2013 - закрити.

10. Ухвалу направити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Майдан Волі,3, м. Тернопіль, 46001; Тернопільського обласного центру зайнятості 46001,м.Текстильна,16, м.Тернопіль; Головному управлінню ДПС у Тернопільській області, вул.Білецька,1, м.Тернопіль; Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Мужилівське", с. Мужилів Підгаєцького району Тернопільської області, ідентифікаційний код 301560258; ліквідатору Шимечку А.Я., м. Чортків, вул. Копичинецька, 124Є., державному реєстратору Центру надання адміністративної послуги Підгаєцької райдержадміністрації 48000, м.Підгайці, вул.Шевченка, 39.

11. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, відповідно до ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Суддя А.М. Сидорук