Рішення

від 01.08.2007 по справі 47/158

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

47/158

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  47/158

01.08.07

За позовом     Товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-телеком"

до                     Відкритого акціонерного товариства "Український інститут по проектуванню засобів та споруд зв'язку "Діпрозв'язок"

про                    стягнення 8000,00 грн.

Суддя  

Представники:Від позивача:Від відповідача:

Подрига І.І. –директор.; не з'явився.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 8000,00 грн. заборгованості за Договором №8053 від 01.04.2002 року, а також витрат по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

        Ухвалою господарського суду м. Києва від 09.07.2007 року було порушено провадження у справі № 47/158 на 25.07.2007 року.

      Повноважний представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, прохав суд позов задовільнити.

            Відповідач вимог суду, викладених в ухвалі суду від 09.07.2007 року не виконав і в судове засідання 25.07.2007 року представники відповідача не з'явилися. Причини неявки суду не повідомили, через загальний відділ канцелярії Господарського суду міста Києва заяв, клопотань, до сектору №47 не надходило.

Ухвалою від 25.07.2007 року розгляд справи було відкладено до 01.08.2007 року.

Представник позивача в судовому засіданні 01.08.2007 року заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Просив суд позов задовільнити.

Відповідач вимог суду, викладених в ухвалі суду від 09.07.2007 року не виконав і в судове засідання 01.08.2007 року представники відповідача не з'явилися. Причини неявки суду не повідомили, через загальний відділ канцелярії Господарського суду міста Києва заяв, клопотань, до сектору №47 не надходило.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

           Таким чином, дослідивши у судовому засіданні матеріали справи за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-телеком" до Відкритого акціонерного товариства "Український інститут по проектуванню засобів та споруд зв'язку "Діпрозв'язок", заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між КП “Севастапольтелеком” (згідно п. 1 Статуту ТОВ "Юг-телеком" затвердженого Севастопольською міською державною адміністрацією за №04055587100010451 від 01.07.2002 року позивач є правонаступником КП “Севастапольтелеком”), в якості замовника з однієї сторони та відповідачем (ВАТ "Український інститут по проектуванню засобів та споруд зв'язку "Діпрозв'язок"), в якості виконавця (підрядника) з другої, було укладено Договір №8053 від 01.04.2002 року (далі Договір), згідно п. 1.1 якого сторони погодили, що замовник (позивач) доручає, а підрядник (відповідач) зобов'язується здійснити виконання проектних робіт по об'єкту “Підключення Оператора КП “Севастапольтелеком” до ТМЗК м. Севастополя”, які відповідач, як підрядник зобов'язався здати позивачу (замовнику) в строк (п. 1.3 Договору) визначений календарним планом (Додаток №2 до Договору), який є невід'ємною частиною останнього (а саме протягом 4-ьох місяців від дати отримання авансу).

Згідно п. 2.1 Договору за виконану проектну продукцію згідно з цим Договором замовник (позивач) перераховує виконавцю (підряднику) у відповідності з протоколом про договірну динамічну ціну (Додаток №3 до Договору) –27312,00 грн.

Згідно п. 2.2 Договору сторони погодили, що виконавець (підрядник) приступає до виконання робіт по Договору з моменту одержання від замовника (позивача) авансу у розмірі –60% договірної динамічної ціни в сумі 16387,00 грн.

Остаточний розрахунок, згідно п. 2.4 Договору проводиться в 30-ти денний термін після приймання замовником (позивачем) проектних робіт по об'єкту “Підключення Оператора КП “Севастапольтелеком” до ТМЗК м. Севастополя” за актом здачі –прийманння проектної продукції (п. 3.1 Договору).

На виконання вищенаведених умов Договору замовником (позивачем) згідно платіжного доручення №93 від 11.05.2002 року було перераховано відповідачу (підряднику) аванс для виконання проектних робіт по об'єкту “Підключення Оператора КП “Севастапольтелеком” до ТМЗК м. Севастополя” у розмірі –10000,00 грн.

Однак, в подальшому між сторонами було підписано Акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.04.2004 року по Договору №8053 від 01.04.2002 року, згідно якого сторонами було підтверджено, що по останньому у підрядника (відповідача) існує заборгованість перед замовником (позивачем) у розмірі –10000,00 грн.

25.01.2006 року сторони узгодили та підписали Акт про припинення робіт по Договору №8053 від 01.04.2002 року, у зв'язку з тим, що схема підключення не була погоджена з генеральною дирекцією “Укртелекому”, внаслідок чого роботи були припинені та обсяг виконаних робіт на момент їх припинення склав –2000,00 грн.   

На день розгляду справи у суді (01.08.2007 року), згідно Договору №8053 від 01.04.2002 року та Додатків до нього, платіжного доручення №93 від 11.05.2002 року на суму – 10000,00 грн., Акту звірки взаємних розрахунків станом на 01.04.2004 року по Договору №8053 від 01.04.2002 року, Акту про припинення робіт по Договору №8053 від 01.04.2002 року та позовних матеріалів і пояснень представника позивача, відповідач, за розрахунком позивача, зобов'язаний відшкодувати завдані позивачу збитки, внаслідок порушення господарського зобов'язання в частині виконання проектних робіт по об'єкту “Підключення Оператора КП “Севастапольтелеком” до ТМЗК м. Севастополя” на суму переоплати (авансу) в розмірі –8000,00 грн. (за вирахуванням виконаних підрядником робіт у сумі –2000,00 грн. згідно Акту про припинення робіт від 25.01.2006 року по Договору №8053 від 01.04.2002 року).

       Відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення договірних правовідносин між сторонами, а саме  Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.63 №1540-VI (із змінами та доповненнями) статті 161 зобов'язання повинні  виконуватися  належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

            Згідно статті 162 ЦК УРСР (із змінами та доповненнями) одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.

 Згідно до статті 203 Цивільного кодексу Української РСР (із змінами та доповненнями) у разі невиконання  або неналежного виконання  зобов'язання боржником він зобов'язаний відшкодувати  кредиторові  завдані цим збитки, під якими розуміються витрати, зроблені кредитором, втрата або пошкодження його майна, а також не одержані кредитором доходи, які він одержав би, якби зобов'язання було виконано боржником.

Згідно до статті 216 Цивільного кодексу Української РСР (із змінами та доповненнями) зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно до статті 344 Цивільного кодексу Української РСР (із змінами та доповненнями) коли підрядчик допустив відступи від умов договору, що погіршили роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник вправі за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення зазначених недоліків у відповідний строк або відшкодування понесених замовником необхідних витрат по виправленню своїми засобами недоліків роботи, якщо договором передбачено таке право замовника, або відповідного зменшення винагороди за роботу. При наявності в роботі істотних відступів від договору або інших істотних недоліків замовник вправі вимагати розірвання договору з відшкодуванням збитків.

             Згідно статті 173 Господарського кодексу України від від 16 січня 2003 року № 436-IV (із змінами та доповненнями) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України від від 16 січня 2003 року № 436-IV (із змінами та доповненнями) встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

           Стаття 224 Господарського кодексу України від від 16 січня 2003 року № 436-IV (із змінами та доповненнями) передбачає, що учасник господарських відносин,  який порушив господарське зобов'язання  або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності,  повинен відшкодувати  завдані  цим  збитки  суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

У частині 2 цієї ж статті встановлено, що під  збитками  розуміються  витрати,  зроблені  управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи,  які  управнена  сторона  одержала  б  у  разі  належного виконання   зобов'язання   або   додержання   правил    здійснення господарської діяльності другою стороною.

Стаття 225 Господарського кодексу України від від 16 січня 2003 року № 436-IV (із змінами та доповненнями) встановлює, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість   втраченого,  пошкодженого  або  знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені   стороною,  яка  зазнала  збитків  внаслідок   порушення зобов'язання другою стороною;     неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона,  яка зазнала   збитків,  мала  право  розраховувати  у  разі  належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна   компенсація   моральної   шкоди   у   випадках, передбачених законом.

           Стаття 317 Господарського кодексу України від від 16 січня 2003 року № 436-IV (із змінами та доповненнями) встановлює, що будівництво об'єктів виробничого  та  іншого  призначення, підготовка  будівельних  ділянок,  роботи  з  обладнання будівель, роботи з завершення  будівництва,  прикладні  та  експериментальні дослідження   і   розробки   тощо,   які   виконуються  суб'єктами господарювання  для  інших  суб'єктів  або   на   їх   замовлення, здійснюються на умовах підряду.

          Для  здійснення  робіт,  зазначених  у частині першій цієї статті,  можуть  укладатися  договори   підряду:   на   капітальне будівництво  (в  тому числі субпідряду);  на виконання проектних і досліджувальних робіт;  на виконання геологічних,  геодезичних  та інших   робіт, необхідних  для  капітального  будівництва;  інші договори. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про  договір підряду, якщо інше не передбачено Господарським кодексом України.

             Стаття 320 Господарського кодексу України від від 16 січня 2003 року № 436-IV (із змінами та доповненнями) у частині 2 встановлює, що у  разі  якщо підрядник не береться своєчасно за виконання договору або виконує роботу настільки повільно, що закінчення  її до  строку  стає  явно  неможливим,  замовник  має  право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.           

          Стаття 193 Господарського кодексу України від від 16 січня 2003 року № 436-IV (із змінами та доповненнями) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

           Згідно статті 509 Цивільного кодексу України від 16.01.03 №435-VI (із змінами та доповненнями) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ЦК України) та зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

          Стаття 22 Цивільного кодексу України від 16.01.03 №435-VI (із змінами та доповненнями) встановлює, що збитки це витрати,  які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та відшкодовуються у повному обсязі,  якщо договором або законом не передбачено відшкодування у  меншому  або  більшому розмірі.

           Статтею 837 Цивільного кодексу України від 16.01.03 №435-VI (із змінами та доповненнями) встановлено, що за   договором   підряду    одна    сторона    (підрядник) зобов'язується  на  свій  ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника),  а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення,  обробку, переробку,  ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

           Статтею 838 Цивільного кодексу України від 16.01.03 №435-VI (із змінами та доповненнями) згаданого кодексу визначено, що підрядник  має право,  якщо інше не встановлено договором, залучити  до  виконання  роботи   інших   осіб   (субпідрядників), залишаючись  відповідальним  перед  замовником за результат їхньої роботи.  

             Стаття 853 Цивільного кодексу України від 16.01.03 №435-VI (із змінами та доповненнями) встановлює обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду,  оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, в іншому випадку він втрачає право у подальшому  посилатися  на  ці  відступи  від  умов  договору  або недоліки у виконаній роботі.

             Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи,  які могли  бути  встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

             Якщо  після  прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору  підряду  або  інші  недоліки,  які  не  могли  бути встановлені   при   звичайному  способі  її прийняття  (приховані недоліки),  у  тому  числі  такі,   що   були   умисно   приховані підрядником,   він   зобов'язаний   негайно   повідомити   про  це підрядника.

             Згідно статті 839 Цивільного кодексу України від 16.01.03 №435-VI (із змінами та доповненнями) підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

             Згідно статті 846 Цивільного кодексу України від 16.01.03 №435-VI (із змінами та доповненнями) строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

             Згідно статті 849 Цивільного кодексу України від 16.01.03 №435-VI (із змінами та доповненнями) замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника, а якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

              Згідно статті 852 Цивільного кодексу України від 16.01.03 №435-VI (із змінами та доповненнями) якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором, а за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

             Стаття 854 Цивільного кодексу України від 16.01.03 №435-VI (із змінами та доповненнями) визначає порядок оплати роботи за договором підряду, відповідно до якої, якщо договором підряду  не  передбачена  попередня  оплата виконаної  роботи або  окремих  її етапів,  замовник зобов'язаний сплатити  підрядникові  обумовлену  ціну  після  остаточної  здачі роботи за умови,  що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

            Згідно статті 855 Цивільного кодексу України від 16.01.03 №435-VI (із змінами та доповненнями) якщо предмет договору підряду до здачі його замовникові був випадково знищений або закінчення роботи стало неможливим без вини сторін, підрядник не має права вимагати плати за роботу.

            Згідно статті 858 Цивільного кодексу України від 16.01.03 №435-VI (із змінами та доповненнями) якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

            Згідно статті 882 Цивільного кодексу України від 16.01.03 №435-VI (із змінами та доповненнями) передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами, а у разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.   

             Згідно статті 612 Цивільного кодексу України від 16.01.03 №435-VI (із змінами та доповненнями) боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

             Згідно статті 617 Цивільного кодексу України від 16.01.03 №435-VI (із змінами та доповненнями) особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

             Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

             Згідно статті 599 Цивільного кодексу України від 16.01.03 №435-VI (із змінами та доповненнями) зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

             Згідно статті 651 Цивільного кодексу України від 16.01.03 №435-VI (із змінами та доповненнями) договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом та  істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

           Згідно статті 525 Цивільного кодексу України від 16.01.03 №435-VI (із змінами та доповненнями) одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

           Статтею 526 Цивільного кодексу України від 16.01.03 №435-VI (із змінами та доповненнями) передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

          Стаття 527 Цивільного кодексу України від 16.01.03 №435-VI (із змінами та доповненнями) згаданого кодексу визначає, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти  виконання  особисто,  якщо інше не встановлено договором або законом,  не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

           Згідно статті 530 Цивільного кодексу України від 16.01.03 №435-VI (із змінами та доповненнями) якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

             Відповідно до ст.ст.610, 612 Цивільного кодексу України від 16.01.03 №435-VI (із змінами та доповненнями) порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням   умов,   визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання), а боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора,  він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

            Статтею 623 ч.1 Цивільного кодексу України від 16.01.03 №435-VI (із змінами та доповненнями) встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

          Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу  України (із змінами та доповненнями) передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

            Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу  України (із змінами та доповненнями) обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позивач умови Договору Договору №8053 від 01.04.2002 року виконав, здійснивши відповідно до п. 2.2 Договору згідно платіжного доручення №93 від 11.05.2002 року відповідачу передоплату у розмірі –10000,00 грн. (оплати другої частки авансу у розмірі 6387,00 відповідач, як підрядник по Договору на виконання імперативних вимог статті 854 Цивільного кодексу України від 16.01.03 №435-VI від позивача –не вимагав), а відповідач, натомість, умови даного Договору, зокрема в частині повного виконання проектних робіт по об'єкту “Підключення Оператора КП “Севастапольтелеком” до ТМЗК м. Севастополя” належним чином не виконав (згідно Акту про припинення робіт від 25.01.2006 року по Договору №8053 від 01.04.2002 року відповідачем було виконано робіт лише на суму –2000,00 грн.), у зв'язку з чим, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-телеком" (як правонаступника КП “Севастапольтелеком” згідно п. 1 Статуту ТОВ "Юг-телеком" затвердженого Севастопольською міською державною адміністрацією за №04055587100010451 від 01.07.2002 року) до ВАТ "Український інститут по проектуванню засобів та споруд зв'язку "Діпрозв'язок"  про стягнення з останнього збитків, внаслідок порушення господарського зобов'язання в частині повного виконання проектних робіт по об'єкту “Підключення Оператора КП “Севастапольтелеком” до ТМЗК м. Севастополя” на суму передоплати (за вирахуванням виконаних підрядником робіт у сумі –2000,00 грн. згідно Акту про припинення робіт від 25.01.2006 року по Договору №8053 від 01.04.2002 року) визнаються судом законними та обгрунтованими, а відтак такими, що підлягають задоволенню в судовому порядку на суму –8000,00 грн.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу  України, підлягають стягненню з сторін відповідно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу  України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-телеком" до Відкритого акціонерного товариства "Український інститут по проектуванню засобів та споруд зв'язку "Діпрозв'язок" –задовольнити.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Український інститут по проектуванню засобів та споруд зв'язку "Діпрозв'язок" (код ЄДРПОУ 01168185, місцезнаходження: 03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 3, р/р № 2600620002037 в Залізничній філії м. Києва АКБ "Укрсоцбанк", МФО 322034), а у випадку відсутності коштів – з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-телеком" (код ЄДРПОУ 25138308, місцезнаходження: 99055, м. Київ, вул. Хрустальова, 107, р/р №260003012418 в АТ “Таврика” м. Севастополя, МФО 324377) суму збитків у розмірі –8000 (вісім тисяч) грн. 00 коп., а також 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

4.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                       Станік С.Р.