Ухвала

від 14.05.2021 по справі 2-н-2369/11

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження 6/243/276/2021

Номер справи 2-н-2369/11

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2021 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого - судді Хаустової Т.А.,

за участю секретаря судового засідання - Чевела С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі №4 Слов`янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за Заявою Обласного комунального підприємства Донецьктеплокомуненерго в особі виробничої одиниці Слов`янськтепломережа , за участю заінтересованої особи ОСОБА_1 про поновлення строку для пред`явлення Судового наказу до виконання,-

ВСТАНОВИВ:

До Слов`янського міськрайонного суду Донецької області надійшла Заява Обласного комунального підприємства Донецьктеплокомуненерго в особі виробничої одиниці Слов`янськтепломережа , за участю заінтересованої особи ОСОБА_2 про поновлення строку для пред`явлення Судового наказу до виконання, в обґрунтування якої зазначено, що 07 вересня 2011 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у справі № 2-н-2369/11 задовольнив заяву ОКП Донецьктеплокомуненерго в особі ВО Слов`янськтепломережа про видачу судового наказу щодо стягнення заборгованості за спожиті послуги з опалення з ОСОБА_2 в сумі 1793,15 грн., втрати від інфляційних процесів в розмірі 49,63 грн., 3% річних в розмірі 10,92 грн. та витрати на ІТЗ розгляду справи в сумі 30,00 грн.

ОКП Донецьктеплокомуненерго в особі ВО Слов`янськтепломережа зазначений судовий наказ направив на виконання до відділу державної виконавчої служби Слов`янського міськрайонного управління юстиції ГТУЮ у Донецькій області.

13 липня 2016 року Відділом державної виконавчої служби Слов`янського міськрайонного управління юстиції ГТУЮ у Донецькій області зазначений судовий наказ було повернуто стягувачу у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до Закону України Про виконавче провадження заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними тобто на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 зазначеного закону.

Відповідно до ч.2 ст.26 Закону України Про виконавче провадження до заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

У зв`язку зі скрутним фінансовим положенням, яке склалося у ОКП Донецьктеплокомуненерго в особі ВО Слов`янськтепломережа у строк наданий для повторного звернення до виконання Виконавчого листа підприємство не мало можливості здійснити і сплату авансового внеску Відділу державної виконавчої служби Слов`янського міськрайонного управління юстиції ГТУЮ у Донецькій області.

Рішенням Конституційного Суду № 2-р(ІІ)/2019 від 15 травня 2019 року положення ч.2 ст.26 Закону України Про виконавче провадження визнано такими, що не відповідають Конституції і України (є неконституційними).

Зазначає, що ОКП Донецьктеплокомуненерго тривалий час знаходиться у скрутному фінансовому стані в зв`язку з великою дебіторською заборгованістю споживачів за надані послуги

з теплопостачання та внаслідок цього виниклою кредиторською заборгованістю підприємства перед постачальниками енергоресурсів. Постійними арештами рахунків по виконавчим документам відносно стягнення заборгованості з Заявника як боржника. Тому заявник вважає причину пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання поважною.

Просить суд визнати поважною причину пропуску строку, який надається для пред`явлення виконавчого документа до виконання та поновити пропущений строк для пред`явлення до виконання Судового наказу, виданого Слов`янським міськрайонним судом Донецької області № 2-н-2369/11 від 07 вересня 2011 року про стягнення заборгованості за спожиті послуги з опалення з ОСОБА_2 .

Представник ОКП Донецьктеплокомуненерго в особі ВО Слов`янськтепломережа - Жорес О.С., який діє на підставі Довіреності № 81 від 30 грудня 2020 року у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання.

Боржник ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, хоча була повідомлена про дату, час та місце проведення судового засідання. Про причину неявки суду не повідомила.

Відповідно до ч. 3 ст. 433 ЦПК України неявка сторін у судове засідання не є перешкодою для розгляду справи.

Суд, дослідивши Заяву та надані до неї документи, вважає що Заява Обласного комунального підприємства Донецьктеплокомуненерго в особі виробничої одиниці Слов`янськтепломережа , за участю заінтересованої особи ОСОБА_2 про поновлення строку для пред`явлення Судового наказу до виконання, не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом достовірно встановлено, що 07 вересня 2011 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у справі № 2-н-2369/11 задовольнив заяву ОКП Донецьктеплокомуненерго в особі ВО Слов`янськтепломережа про видачу судового наказу щодо стягнення заборгованості за спожиті послуги з опалення з ОСОБА_2 в сумі 1793,15 грн., втрати від інфляційних процесів в розмірі 49,63 грн., 3% річних в розмірі 10,92 грн. та витрати на ІТЗ розгляду справи в сумі 30,00 грн. (а.с.4).

Зазначений Судовий наказ було направлено до відділу державної виконавчої служби Слов`янського міськрайонного управління юстиції ГТУЮ у Донецькій області на виконання.

13 липня 2016 року відділом державної виконавчої служби Слов`янського міськрайонного управління юстиції ГТУЮ в Донецькій області Судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 було повернуто стягувачу у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до Закону України Про виконавче провадження заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними тобто на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 зазначеного закону.

Як вбачається з положень ст. 23 ЗУ Про виконавче провадження в редакції чинній на момент пред`явлення виконавчого листа до виконання: строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються: 1) пред`явленням виконавчого документа до виконання; 2) частковим виконанням рішення боржником; 3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.

Тобто після повернення виконавчого документу стягувачу 13 липня 2016 року, перебіг строку пред`явлення судового наказу до примусового виконання поновився.

05 січня 2017 року ЗУ Про виконавче провадження від 21 квітня 1999 року № 606-XIV втратив чинність.

Відповідно до п. 5 Прикінцевих та перехідних положень нині діючого Закону України Про виконавче провадження регламентовано, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Зі змісту вказаної норми слідує, що вказане положення перехідних положень закону застосовується виключно до тих виконавчих документів строк пред`явлення яких до примусового виконання, станом на час набуття чинності новою редакцією Закону України Про виконавче провадження не закінчився.

Згідно ч.1 ст. 12 ЗУ Про виконавче провадження виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Відповідно до ч.5 ст. 12 ЗУ Про виконавче провадження у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Таким чином, строк пред`явлення Судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОКП Донецьктеплокомуненерго в особі виробничої одиниці Слов`янськтепломережа заборгованості за спожиті послуги з опалення в сумі 1793,15 грн., втрати від інфляційних процесів в розмірі 49,63 грн., 3% річних в розмірі 10,92 грн. та витрати на ІТЗ розгляду справи в сумі 30,00 грн. , який був повернутий стягувачу, був повторно встановлений чинним законодавством з 13 липня 2016 року. Тобто стягувач повинен був пред`явити вказаний вище виконавчий лист до виконання - до 13 липня 2019 року.

Заявник зазначив у заяві, що у зв`язку із скрутним матеріальним становищем та неможливістю сплатити авансовий внесок, передбачений новою редакцією ЗУ Про виконавче провадження , а саме ч.2 ст. 26 вказаного закону, стягувач не звернувся повторно до відділу державної виконавчої служби.

За для детального та повного аналізу обставин у даній справі, суд вважає за доцільне зазначити лише фабулу ч.2 ст. 26 ЗУ Про виконавче провадження , без її правового застосування, яка була 15 травня 2019 року визнана неконституційною.

Так відповідно до ч.2 ст. 26 ЗУ Про виконавче провадження - до заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Тобто в період з 13 липня 2016 року, коли виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання та по 15 травня 2019 року, коли ч.2 ст. 26 ЗУ Про виконавче провадження була визнана неконституційною, ОКП Донецьктеплокомуненерго в особі виробничої одиниці Слов`янськтепломережа задля пред`явлення Виконавчого листа до виконання, слід було сплатити авансовий платіж.

Суд враховує рішення Конституційного суду № 2-р (ІІ) 2019 - згідно якого 15 травня 2019 року положення ч.2 ст. 26 ЗУ Про виконавче провадження були визнанні такими, що не відповідають Конституції, однак разом з тим суд вважає за необхідне наголосити, що ухвалення вказаного рішення ніяким чином не пояснює дії стягувача, який на протязі майже трьох років не вчинив жодних дій для подачі виконавчого документа до виконання. Суд також критично ставиться до пояснень стягувача, що через скрутний фінансовий стан ОКП Донецьктеплокомуненерго в особі виробничої одиниці Слов`янськтепломережа пропустило строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання, оскільки на переконання суду арешт окремих рахунків заявника не свідчить про скрутне фінансове становище, яке унеможливлювало б ним сплату авансового внеску, оскільки не свідчить про припинення господарської діяльності ОКП Донецьктеплокомуненерго та не свідчить про ненадходження від цієї діяльності грошових коштів заявнику.

Заявником також не обґрунтовано суду підстави, які стали причиною для подальшого не звернення із Судовим наказом до виконавчої служби, вже після винесення рішення Конституційного Суду, а саме в період з 15 травня 2019 року по 21 квітня 2021 року. Тобто ще на протязі майже двох років, стягувач не будучі вже обтяженим сплатою авансового внеску в розмірі 2% від суми, що підлягала стягненню та сумою судового збору, який не передбачений за подачу заяви про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, не звернувся до виконавчої служби із заявою про примусове виконання виконавчого листа.

Згідно ч.1 ст. 433 ЦПК України - у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Вказана правова норма кореспондується з положеннями ч. 6 ст. 12 Закону України Про виконавче провадження у відповідності до якої стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Разом з тим, проаналізувавши та оцінивши всі встановлені фактичні обставини у справі, суд не вважає вказані стягувачем причини пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання поважними.

Належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання стягувачем суду не надано, також вони відсутні і в матеріалах справи.

З огляду на вищенаведене, суд не знаходить підстав для задоволення зазначеної заяви та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Керуючись ст. 433 ЦПК України, ЗУ Про виконавче провадження , суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні Заяви Обласного комунального підприємства Донецьктеплокомуненерго в особі виробничої одиниці Слов`янськтепломережа , за участю заінтересованої особи ОСОБА_1 про поновлення строку для пред`явлення Судового наказу до виконання - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

У відповідності до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повний текст ухвали суду складено 14 травня 2021 року.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду Т.А. Хаустова.