Постанова

від 28.04.2021 по справі 501/2265/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/1844/21

Номер справи місцевого суду: 501/2265/17

Головуючий у першій інстанції Пушкарський Д. В.

Доповідач Драгомерецький М. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2021 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Драгомерецького М.М.,

суддів колегії: Громіка Р.Д.,

Артеменка І.А.,

при секретарі: Павлючук Ю.В.,

за участю: представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,

представника Чорноморської міської ради Одеської області - Охотнікова В.В.,

переглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Десять на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 16 жовтня 2019 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Чорноморської міської ради Одеської області, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Десять , третя особа - Комунальне підприємство Міське управління житлово-комунального господарства Чорноморської міської ради Одеської області про визнання недійсним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, -

В С Т А Н О В И В:

19 жовтня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Чорноморської міської ради Одеської області, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Десять , в якому просила визнати недійсним та скасувати Рішення Чорноморської міської ради Одеської області від 27 січня 2017 року за №202\31-VІІ, яким було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за адресою: АДРЕСА_1 , для розміщення 4-х поверхового 100 квартирного жилого будинку з експлуатованим цокольним поверхом, в постійне користування ОСББ Десять , та передано в постійне користування ОСББ Десять земельну ділянку площею 0,6000 га (кадастровий номер 5110800000:02:028:0054).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Рішенням Чорноморської міської ради Одеської області від 27 січня 2017 року за №202\31-VII було затверджено технічну документацію та передано в постійне користування ОСББ Десять земельну ділянку площею 0,6000 га (кадастровий номер 5110800000:02:028:0054), на території якої знаходиться багатоквартирний будинок АДРЕСА_2 , чим порушені права співвласників квартир, даного будинку, в тому числі права позивача, як власника квартири яка знаходиться за вказаною адресою.

ОСББ Десять заперечувало проти задоволення позовних вимог, обґрунтовуючи свої доводи тим, що Рішення Чорноморської міської ради Одеської області від 27 січня 2017 року за №202\31-VII є законним у зв`язку з тим, що згідно Рішення Виконавчого комітету Іллічівської міської ради Одеської області від 26.04.2004р. за №374, будинок АДРЕСА_2 підлягав зносу в межах реконструкції мікрорайону АДРЕСА_3 . Також, зазначали, що Рішенням Чорноморської міської ради Одеської області від 27 січня 2017 року за №202\31-VII права позивача не порушені.

Представник відповідача Чорноморської міської ради Одеської області заперечував проти задоволення позовних вимог, обґрунтовуючи свої доводи тим, що Рішення Чорноморської міської ради Одеської області від 27 січня 2017 року за №202\31-VII є законним, при його прийнятті дотримано усі вимоги законодавства. У задоволенні позову просив відмовити.

Третя особа КП Міське управління житлово-комунального господарства Чорноморської міської ради Одеської області позовні вимоги підтримало в повному обсязі, свою позицію обґрунтовує тим, що реалізація КП МУЖКГ зобов`язань з утримання будинку та прибудинкової території, в частині надання належної якості комунальних послуг позивачу та іншим співвласникам будинку, пов`язана з можливістю безперешкодного доступу працівників КП МУЖКГ до будинку за адресою: АДРЕСА_2 , відповідач ОСББ Десять , зловживаючи правом постійного користування земельною ділянкою, яке виникло на підставі оскаржуваного рішення органу місцевого самоврядування, ОСББ Десть встановило навколо свого будинку паркан, наявність якого обмежує доступ представників та спеціальної техніки КП МУЖКГ до будинку, забороняє пропускати техніку та співробітників КП МУЖКГ для проведення ремонтних робіт житлового будинку АДРЕСА_2 .

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 16 жовтня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсним та скасовано Рішення Чорноморської міської ради Одеської області від 27 січня 2017 року за №202\31-VІІ, яким було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за адресою: АДРЕСА_1 для розміщення 4-х поверхового 100 квартирного жилого будинку з експлуатованим цокольним поверхом, в постійне користування ОСББ Десять , та передано в постійне користування ОСББ Десять земельну ділянку площею 0,6000 га (кадастровий номер 5110800000:02:028:0054).

В апеляційній скарзі ОСББ Десять просить скасувати рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 16 жовтня 2019 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

У судове засідання до суду апеляційної інстанції представники відповідача ОСББ Десять та третьої особи КП Міське управління житлово-комунального господарства Чорноморської міської ради Одеської області не з`явились, про розгляд справи сповіщались належним чином та завчасно, про що свідчать рекомендовані поштові повідомлення про отримання судових повісток.

28 квітня 2021 року від керівника ОСББ Десять Стамотакі В.П. надійшла заява про перенесення розгляду справи у зв`язку із хворобою, однак розглянувши клопотання, колегія суддів дійшла до висновку про залишення вказаного клопотання без задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Крім того, Верховний Суд в постанові від 01 жовтня 2020 року по справі №361/8331/18 висловився, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідно до приписів ст. 367 ЦПК України апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги.

Окрім того, згідно із ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Сторони про розгляд справи сповіщались неодноразово належним чином та завчасно, про що свідчать поштові повідомлення про направлення ним судових повісток, при цьому, явка сторін не визнавалась апеляційним судом обов`язковою.

Враховуючи строки розгляду справи, баланс інтересів сторін у якнайскорішому розгляді справи, усвідомленість її учасників про розгляд справи, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності належно сповіщених її учасників.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, та відзиві на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, за наступних підстав.

Право на доступ до суду, передбачено пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка передбачає таке: Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру .

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Згідно зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Крім того, частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтями 11, 15 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, можуть бути: договори та інші правочини; інші юридичні факти. Порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно зі статтею 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

За змістом положень статті 122 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Повноваження органів місцевого самоврядування у галузі земельних відносин визначені статтями 12, 40, 118, 121 Земельного кодексу України, п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

Так, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, зокрема, належить розпорядження землями територіальних громад, а також передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб.

Статтею 42 ЗК України визначено, що земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.

Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації.

Порядок розробки розподілу територій визначений Методичними рекомендаціями щодо визначення прибудинкових територій багатоквартирних будинків, затверджених наказом Мінрегіону України від 29 грудня 2011 року №389, ДСТУ-Н Б Б.2.2-9:2013 Настанови щодо розподілу територій мікрорайонів (кварталів) для визначення прибудинкових територій багатоквартирної забудови , у пункті 4.1 яких зазначено, що проект розподілу території мікрорайону (кварталу) розробляється з метою визначення пропозицій щодо розмірів та конфігурації земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки з прибудинковими територіям для подальшого розроблення відповідної землевпорядної документації, відображення меж земельних ділянок наявних житлових будинків та тих, що проектується, на які є правовстановлюючі документи. Проект розподілу розробляється на всю територію мікрорайону (кварталу).

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін (частина сьома статті 118 ЗК України).

Згідно зі ст. 1 ЗУ Про землеустрій документація із землеустрою (землевпорядна документація) - затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо. Технічна документація із землеустрою - сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів з використання та охорони земель без застосування елементів проектування.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 ЗК України.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗК України, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (частина перша статті 122 ЗК України).

Відповідно до частин першої, другої, шостої статті 186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об`єкт будівництва або планується розташування такого об`єкта, подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури.

Розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Підставою для відмови в погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Матеріалами справи в встановлено, що Рішення Чорноморської міської ради Одеської області від 27 січня 2017 року за №202\31-VІІ, було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за адресою: АДРЕСА_1 , для розміщення 4-х поверхового 100 квартирного жилого будинку з експлуатованим цокольним поверхом, в постійне користування ОСББ Десять , та передано в постійне користування ОСББ Десять земельну ділянку площею 0,6000 га (кадастровий номер 5110800000:02:028:0054) (т. 1 а.с. 18-21).

Крім того, на вищезазначеній земельній ділянці, окрім 4-х поверхового 100 квартирного жилого будинку по АДРЕСА_1 , знаходиться також ветхий житловий будинок АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 25-40, 203).

Однак, згідно спірної технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за адресою: АДРЕСА_1 , для розміщення 4-х поверхового 100 квартирного жилого будинку з експлуатованим цокольним поверхом, вона не містить жодної інформацію про наявність на даній земельній ділянці ветхого житлового будинку АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 205-215).

Згідно рішення Виконавчого комітету Іллічівської міської ради від 26.04.2004р. №374 Про реконструкцію мікрорайону №3 м. Іллічівськ вирішено ТОВ АББО на протязі десяти років завершити знос шістнадцяти житлових будинків в м. Іллічівську, в тому числі за адресою - АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 222).

Відповідно до листа ТОВ АББО від 03.10.2013р. №126, повідомлено, що в житловому будинку АДРЕСА_2 , сім із восьми квартир викуплені та тимчасово проживають співробітники ТОВ АББО , останню квартиру у зв`язку із тяжким фінансовим положенням планується відселити в першій половині 2014 року, після чого зазначений житловий будинок буде повністю звільнено та знесено (т. 1 а.с. 220).

Апеляційним судом також встановлено, що не оспорюється сторонами по справі, що фактично ТОВ АББО до теперішнього часу не виконало рішення Виконавчого комітету Іллічівської міської ради від 26.04.2004р. №374 Про реконструкцію мікрорайону №3 м. Іллічівськ .

ТОВ АББО здійснило лише будівництво 4-х поверхового 100 квартирного жилого будинку за адресою: АДРЕСА_1 , при цьому житловий будинок АДРЕСА_2 , розташований у дворі новобудови знесено не було.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції відносно того, що Чорноморська міська рада Одеської області, погоджуючи технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за адресою: АДРЕСА_1 для розміщення 4-х поверхового 100 квартирного жилого будинку з експлуатованим цокольним поверхом, порушила норми ст. 186 ЗК України.

Оскільки, в технічній документації, що затверджений Рішенням Чорноморської міської ради Одеської області від 27 січня 2017 року за №202\31-VІІ, із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за адресою: АДРЕСА_1 , для розміщення 4-х поверхового 100 квартирного жилого будинку, взагалі відсутній будинок АДРЕСА_2 , що не відповідає реальності та генеральному плану м. Чорноморськ.

Статтями 263-264 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим , тобто ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права , на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, тощо.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 16 жовтня 2019 року відповідає.

Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги відносно того, що в технічній документації, що затверджений Рішенням Чорноморської міської ради Одеської області від 27 січня 2017 року за №202\31-VІІ, відсутній будинок АДРЕСА_2 , тому що на підставі Рішення Виконавчого комітету Іллічівської міської ради Одеської області від 26.04.2004р. за №374 він підлягає знесенню, оскільки на момент затвердження спірної технічній документації, та до теперішнього часу зазначене Рішення не виконано ТОВ АББО , а будинок АДРЕСА_2 , не знесено, тобто фактично знаходиться в межах земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, 21 січня 2015 року ТОВ АББО припинило свою діяльність, про що внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а відповідно і припинені будь які правочини та зобов`язання ТОВ АББО . Таким чином, Рішення Виконавчого комітету Іллічівської міської ради Одеської області від 26.04.2004р. за №374 про знесення будинок АДРЕСА_2 , фактично не може бути реалізовано і в подальшому.

Слід також зазначити, що господарським судом Одеської області припинено провадження у справі №916/4769/14 за позовом Іллічівської міської ради до ТОВ АББО про знесення ветхого будинку АДРЕСА_2 , у зв`язку із припиненням ТОВ АББО .

Колегія суддів також критично відноситься та відхиляє доводи апеляційної скарги відносно того, що позивачка ОСОБА_1 не має права оскаржувати Рішення Чорноморської міської ради Одеської області від 27 січня 2017 року за №202\31-VІІ, яким було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за адресою: АДРЕСА_1 , для розміщення 4-х поверхового 100 квартирного жилого будинку з експлуатованим цокольним поверхом, в постійне користування ОСББ Десять , оскільки вказаним Рішенням не порушенні її права як власника квартири, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 92 ЗК України передбачено, що право постійного користування земельною ділянкою це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Згідно частини 2 статті 92 ЗК України права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, в тому числі співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Положеннями статті 95 ЗК України передбачено, що, землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право, зокрема, самостійно господарювати на землі; використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі; споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди. Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Приписами частин 1, 2, 5 статті 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Частинами 1, 2, 3 ст. 42 ЗК України визначено, що земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.

Відповідно до ст. ст. 1, 4 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Згідно вимог ст. 1 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку співвласник багатоквартирного будинку - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

Прибудинкова територія - це територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 1 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку визначено, що спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Згідно Відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачці ОСОБА_1 належить на праві приватної власності квартира АДРЕСА_4 , загальною площею 55,3 кв.м. (т. 1 а.с. 35-36).

Також встановлено, що КП МУЖКГ є балансоутримувачем будинку АДРЕСА_2 . Позивач та інші співвласники квартир в зазначеному будинку, вчасно та в повному обсязі сплачують на рахунки КП МУЖКГ , вартість послуг з утримання будинку та прибудинкової території (т. 1 а.с. 41-157).

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції відносно того, що оскільки позивачка ОСОБА_1 є власником житлового приміщення, розташованого у багатоквартирному будинку на території земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , вона має право користуватися вказаною земельною ділянкою на рівні з іншими співвласниками багатоквартирного будинку, а також належними до нього будівлями, спорудами та прибудинковою територією, відповідно до вимог чинного законодавства.

Тому, оскаржуваним Рішенням Чорноморської міської ради Одеської області від 27 січня 2017 року за №202\31-VІІ, передано земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , в постійне користування ОСББ Десять , без врахування інтересів та прав власників квартир будинку АДРЕСА_2 , однією з яких є позивачка, а тому права позивачки на користування земельної ділянкою порушені.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду і не містять підстав для висновків про порушення або неправильне застосування судом норм права, які привели до неправильного вирішення спору, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні позивачем норм матеріального та процесуального права.

Наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

Крім того, слід зазначити, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та приймаючи до уваги ратифікацію Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997р. Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини №3477-IV від 23.02.2006р., суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У п. 54 Рішення у справі Трофимчук проти України (заява №4241/03) від 28.10.2010р., остаточне 28 січня 2011 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що, беручи до уваги свої висновки за статтею 11 Конвенції (див. вище пункти 42-45), Суд не бачить жодних ознак несправедливості або свавільності у відмові судів детально розглянути доводи заявниці про переслідування її роботодавцем, оскільки суди чітко зазначили, що ці доводи були повністю необґрунтованими. У зв`язку з цим Суд повторює, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (див. рішення у справі Ґарсія Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain), заява №30544/96, п. 26, ECHR 1999-1) .

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дотримавшись вимог норм матеріального та процесуального права, повно і всебічно з`ясував всі дійсні обставини спору, який виник між сторонами, вирішив дану справу згідно із законом, тому підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, немає.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374 ч. 1 п. 1, 375, 382- 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Десять залишити без задоволення, рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 16 жовтня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено: 13 травня 2021 року.

Судді Одеського апеляційного суду: М.М. Драгомерецький

І.А. Артеменко

Р.Д. Громік