Постанова

від 12.05.2021 по справі 627/368/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 627/368/20 Головуючий суддя І інстанції Вовк Л. В.

Провадження № 22-ц/818/2489/21 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: що виникають з договорів оренди

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2021 року м. Харків.

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Яцини В.Б.

суддів: -Котелевець А.В., Хорошевського О.М.,

за участю секретаря : Семикрас О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Коваленко Олени Василівни на рішення Краснокутського районного суду Харківської області від м.Харкова від 12 січня 2021 року, ухвалене у складі головуючого судді Вовк Л.В., по справі за позовом керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_1 про скасування наказу та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування реєстрації та повернення земельної ділянки у відання держави,

встановив:

07 травня 2020 року керівник Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_1 про скасування наказів та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування реєстрації та повернення земельної ділянки у відання держави.

Позовна заява мотивована тим, що ході дослідження правомірності передачі в оренду земельних ділянок, розташованих на території Качалівської сільської ради Краснокутського району Харківської області, Дергачівською місцевою прокуратури встановлено, що наказами Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №1402-СГ від 01.03.2016 року про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Качалівської сільської ради Краснокутського району Харківської області, загальною площею 32,7082 га, кадастровий номер 6323581700:04:001:0967; визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №21476-СГ від 15.12.2017 року про надання ОСОБА_1 в оренду вищевказаної земельної ділянки площею 32,7082 га, в тому числі сіножаті площею 32,7082 га, відповідачу ОСОБА_1 з порушенням діючого законного порядку було надано в оренду земельної ділянки площею 32,7082 га строком на 7 років, який зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 26.02.2018 № 25103622, розташованої за межами населених пунктів на території Качалівської сільської ради Краснокутського району Харківської області,

На виконання вищевказаних наказів 13.02.2018 року між Головним управлінням Держгеокадастру в Харківській області та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки площею 32,7082 га строком на 7 років, який зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 26.02.2018 № 25103622. На думку позивача , накази Головного управління Держгеокадастру в Харківської області від 01.03.2016 року №1402 та від 15.12.2017 року №21476-СГ прийняті з порушенням вимог земельного законодавства (ст.116, 118, 121, 123, 134 Земельного кодексу України, ст. ст. 7, 12 Закону України Про фермерське господарство в редакціях на час виникнення правовідносин), у зв`язку з чим вищевказана земельна ділянка, загальною площею 32,7082 га, надана ОСОБА_1 в оренду незаконно та ОСОБА_1 фактично отримав від Управління землю не для створення нового фермерського господарства, а для існування наявних, тобто іншої підприємницької діяльності, оскільки він є засновником не одного сільськогосподарського підприємства, а земельні ділянки отримав всупереч необхідної у таких випадках позаконкурсній процедурі.

На підставі вищевикладеного, позивач просив суд визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №1402-СГ від 01.03.2016 року про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Качалівської сільської ради Краснокутського району Харківської області, загальною площею 32,7082 га, кадастровий номер 6323581700:04:001:0967; визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №21476-СГ від 15.12.2017 року про надання ОСОБА_1 в оренду вище вказано земельної ділянки площею 32,7082 га, в тому числі сіножаті площею 32,7082 га; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 13.02.2018 року, загальною площею 32,7082 га, який укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1 та зобов`язати ОСОБА_1 повернути, а Головне управління Держгеокадастру у Харківській області прийняти земельну ділянку, загальною площею 32,7082 га, шляхом складання акту прийому - передачі ; стягнути з відповідачів на користь позивача сплачені судові витрати .

Рішенням Краснокутського районного суду Харківської області від м.Харкова від 12 січня 2021 року позов задоволено.

Визнано незаконним та скасован наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №1402-СГ від 01.03.2016 року про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Качалівської сільської ради Краснокутського району Харківської області, загальною площею 32,7082 га, кадастровий номер 6323581700:04:001:0967;

Визнано незаконним та скасувано наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №21476-СГ від 15.12.2017 року про надання ОСОБА_1 в оренду земельної ділянки площею 32,7082 га, в тому числі сіножаті площею 32,7082 га, кадастровий номер 6323581700:04:001:0967 із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства, яка розташована за межами населених пунктів на території Качалівської сільської ради Краснокутського району Харківської області;

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 13.02.2018 року, загальною площею 32,7082 га, кадастровий номер 6323581700:04:001:0967, який укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1 ;

Зобов`язано ОСОБА_1 повернути, а Головне управління Держгеокадастру у Харківській області - прийняти земельну ділянку, загальною площею 32,7082 га, кадастровий номер 6323581700:04:001:0967, яка розташована за межами населених пунктів на території Качалівської сільської ради Краснокутського району Харківської області шляхом складання акту прийому - передачі.

Стягнуто солідарно з Головного управління Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1 на користь прокуратури Харківської області сплачений судовий збір у сумі 10 577 (десять тисяч п`ятсот сімдесят сім) грн 50 коп. за такими реквізитами: прокуратура Харківської області, код ЄДРПОУ 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України місто Київ, код 820172, рахунок 35212041007171, код класифікації видатків бюджету - 2800.

В апеляційній скарзі адвокат Коваленко О.В. просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, судові витрати покласти на позивача.

Вважає, що у даному випадку у прокурора не було підстав для звернення до суду з позовом, оскільки прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва, а керівник прокуратури звернувся без дотримання процедури, установленої частинами 3,4 ст.23 Закону України Про прокуратуру , яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом.

Вказав, що спірні накази Головного управління Держгеокадастру у Харківській області прийняті з дотриманням вимог Земельного кодексу України , Закону України Про оренду землі , Закону України Про фермерське господарство і підстави для визнання недійсними їх відсутні.

Зазначив, що посилання позивача, що ОСОБА_1 отримав земельну ділянку не для створення фермерського господарства, а для існування наявних, тобто для іншої підприємницької діяльності, є на думку представника відповідача, безпідставними, існування інших підприємств, заснованих ОСОБА_1 , не обмежує його право як фізичної особи на отримання іншої земельної ділянки з метою створення та ведення іншого фермерського господарства, оскільки нормами чинного законодавства не заборонено бути засновником декількох фермерських господарств однією особою та це є проявом свободи підприємницької діяльності.

Вказав, що твердження позивача, що ОСОБА_1 не мав права отримати земельну ділянку для ведення фермерського господарства будучи засновником сільськогосподарських підприємств і маючи у власності земельні ділянки, на думку представника відповідача, не грунтуються на приписах ч.2 ст.134 ЗК України, згідно якої передбачено, що у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах). ОСОБА_1 використовує спірну земельну ділянку, веде товарне сільськогосподарське виробництво, сплачує орендну плату, необхідні податки та збори в т.ч. і за користування спірною земельною ділянкою. Сторонами договору було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, орендар ОСОБА_1 використовує земельну ділянку через ФГ ВЕЕТ і це відповідає цільовому використанню , а саме веденню фермерського господарства.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Колегія суддів, відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України вислухала доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, перевірила законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та розглянутого судом позову, вважає, що скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Оскаржуване рішення відповідає вказаним вимогам.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківської області від 01.03.2016 №1402-СГ, громадянину ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Качалівської сільської ради Краснокутського району Харківської області, для подальшої передачі земельної ділянки в оренду. Розмір земельної ділянки 32,7082 га (кадастровий номер 6323581700:04:001:0967), із цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства. ( а.с. 16-17).

У подальшому, відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківської області від 15.12.2017 №21476-СГ, затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення фермерського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Качалівської сільської ради Краснокутського району Харківської області, та гр. ОСОБА_1 надано в оренду земельну ділянку площею 32,7082 га, в тому числі сіножаті площею 32,7082 га, (кадастровий номер №6323581700:04:001:0967) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства, розташовану за межами населених пунктів на території Качалівської сільської ради Краснокутського району Харківської області, строком на 7 (сім) років. ( а.с.18-19).

На підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківської області від 15.12.2017 №21476-СГ, 13.02.2018 року між Головним управлінням Держгеокадастру в Харківській області та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки площею 32,7082 га строком на 7 років, який зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 26.02.2018 № 25103622. ( а.с. 20-24, 26-28).

Відповідно до ст.131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Статтею 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ст.188 ЗК України державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснюється відповідно до закону.

Згідно статті 5 ЗУ Про державний контроль за використанням та охороною земель встановлено, що здійснення державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності покладено на центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Таким центральним органом виконавчої влади відповідно до Постанови КМУ №15 від 14.01.2015 року зі змінами і доповненнями внесеними Постановами КМУ №482 від 22.07.2016 року та №917 від 23.11.2016 року Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальні органи.

Відповідно до п.5-1 зазначеної Постанови КМУ посадові особи Держгеокадастру та його територіальних органів, які є державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, в межах своїх повноважень мають право звертатися до суду лише з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Тобто, Держгеокадастр та його територіальні органи законодавець не наділив повноваженнями щодо звернення до суду з позовами про визнання недійсними наказів щодо розпорядження землями, договорів оренди землі, скасування записів про державну реєстрацію права на земельну ділянку та витребування з незаконного володіння земельних ділянок.

Зважаючи на викладене та враховуючи, що чинним законодавством не визначено орган, уповноважений державою здійснювати функції контролю за використанням та охороною земель з повноваженнями щодо звернення до суду з позовом про повернення земельних ділянок, наданих з порушенням закону, прокурор пред`явив цей позов в інтересах держави як самостійний позивач, тобто захистив публічний інтерес.

Таким чином, прокурор звернувся до суду з позовом самостійно в інтересах держави, виступаючи за процесуальним статусом позивачем у даній справі, що узгоджується з вимогами процесуального закону, наведені з цього приводу доводи скарги є безпідставними, а наведена у скарзі практика касаційного суду - не релевантною за підставами представництва прокурором.

Статтею 152 ЗК України визначено, що одним із способів захисту прав на земельні ділянки є визнання недійсним рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Згідно з ч.1 ст.155 ЗК України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

За змістом ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст.122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених ч.ч.2,3 ст.134 цього Кодексу.

Однак до такого випадку згадані норми ч.ч.2, 3 ст. 134 ЗК України даний спір не належить.

Судом встановлено, що відповідно до наявної інформації АІС Податковий блок ОСОБА_1 є засновником декількох сільськогосподарських підприємств, які здійснюють свою діяльність тривалий час, а саме: ПСП Явір (ЄДРПОУ 30895672), ПП Колонтаївське АГРО (ЄДРПОУ:41276897), ПП Явір АПК (ЄДРПОУ: 39475348), ПСП Оазис (ЄДРПОУ: 32685259), ПП Карат-АПК (ЄДРПОУ: 34644020), ПП КАРАТ-АГРО (ЄДРПОУ: 39337949), ТОВ КАРАТ-АГРО (ЄДРПОУ: 39358493), ПСП Світанок (ЄДРПОУ: 30653981), ПП ЦУКРОВИК-АГРО (ЄДРПОУ:34643996), СТОВ ПРОМІНЬ (ЄДРПОУ: 03773205), ТОВ ВОСХОД-АГРО (ЄДРПОУ: 34573568), СВК Колонтаївський (ЄДРПОУ:00706697), СТОВ КАЧАЛІВСЬКЕ (ЄДРПОУ: 30739621), ПСП БУРАН (ЄДРПОУ: 34236803), ПП ЯВІРАГРОЗАПЧАСТИНА (ЄДРПОУ: 39963389), ТОВ Агрофірма СОЮЗАГРО (ЄДРПОУ: 30142214), ПП Явір-Хліб (ЄДРПОУ: 40707004), ТОВ КИГИЧІВСЬКЕ-А-Інвест (ЄДРПОУ: 41688166), СТОВ Агрофірма ВОСХОД (ЄДРПОУ: 03779225), ТОВ Огульчанське ПЛЮС (ЄДРПОУ: 37948175), ФГ Новоогульчанське (ЄДРПОУ 40354350), що підтверджується листом Слобожанського управління ГУ ДПС У Харківській області .( а.с. 50-51).

Згідно розпорядженням голови Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області від 07.04.2014 року № 126, ОСОБА_1 передано в оренду земельні ділянки загальною площею 303,2776 га ріллі на території Качалівської сільської ради (згідно додатку) терміном на 49 років для ведення фермерського господарства за рахунок не витребуваних громадянами земельних часток (паїв) за межами населених пунктів на території Качалівської сільської ради Краснокутського району Харківської області.( а.с.32)

На підставі вищевказаного розпорядження між Краснокутською РДА Харківської області та ОСОБА_1 укладено 79 договорів оренди земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

Згідно Додатку до розпорядження голови Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області від 07.04.2014 р. № 126 , ОСОБА_1 передано в оренду, в тому числі, земельну ділянку з кадастровим номером №6323581700:04:001:0016, площею 4,7627 га. (а.с.33)

В подальшому, на підставі договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером №6323581700:04:001:0016, площею 4,7627 га, ОСОБА_1 проведено державну реєстрацію фермерського господарства ВЕЕТ , що підтверджує лист Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області від 12.06.2018 №01-39/2183. (а.с. 35)

Також наказом Головного управління Держземагенства у Харківської області від 15.10.2014 року №2708-СГ, громадянину ОСОБА_1 надано в оренду для ведення фермерського господарства, строком на 49 років, земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення сільськогосподарські угіддя (рілля), розташовані за межами населених пунктів Качалівської сільської ради на території Краснокутського району Харківської області, загальною площею 159,8251 га. ( а.с. 36)

Відповідно до наказу Головного управління Держземагенства у Харківської області від 23.10.2014 року №2824-СГ, громадянину ОСОБА_1 надано в оренду для ведення фермерського господарства, строком на 49 років, земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення сільськогосподарські угіддя (рілля), розташовані за межами населених пунктів Олексіївської сільської ради на території Краснокутського району Харківської області, загальною площею 130,5448 га. ( а.с. 37).

Крім того, наказом Головного управління Держземагенства (на теперішній час - Держгеокадастр) у Харківської області від 11.11.2014 року №2991-СГ, громадянину ОСОБА_1 надано в оренду для ведення фермерського господарства, строком на 49 років, земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення сільськогосподарські угіддя (рілля), розташовані за межами населених пунктів Козіївської сільської ради на території Краснокутського району Харківської області, загальною площею 72,5989 га. ( а.с. 38)

Наказами Головного управління Держземагенства у Харківській області від 16.09.2013 року та від 29.11.2013 року №№ ХА/6321285500:01:000/00000115, ХА/6321285500:02:000/00000114,ХА/6321285500:02:000/00000116,ХА/6321288500:03:000/00000563,ХА/6321255400:01:000/00000564,ХА/6321285500:02:000/00000561,ХА/6321285500:02:000/00000560,ХА/6321255400:01:000/00000559,ХА/6321285000:03:000/00000558,ХА/6321285500:02:000/00000557,ХА/6321288500:03:000/00000562 ОСОБА_1 надано дозволи на виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земель на території Валківського району Харківської області загальною площею близько 428, 95 га. (а.с. 39-49)

Відповідно до листа Слобожанського управління Головного управління ДПС у Харківській області від 20.03.2020 року №6429/9/20-40-50-06-18, орендна плату за земельну ділянку з кадастровим номером №6323581700:04:001:0967, сплачується ОСОБА_1 (а.с. 50-51)

При зверненні з заявами про надання в оренду земельної ділянки, ОСОБА_1 не підтверджено наявність в нього необхідної матеріально - технічної бази для обробітку землі (найманих працівників, сільськогосподарської техніки тощо). (а.с.13)

Так, згідно листа Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області від 21.02.2020 року №7.0-057/2/2248-20 за громадянином ОСОБА_1 сільськогосподарська техніка не обліковується.( а.с. 52)

Таким чином, Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області, усупереч вимогам ст. 122, 123, 124, 134, Земельного кодексу України, ст. 2, 7, 8 Закону України Про фермерське господарство (в редакції, що діяла на той час), прийнято накази від 01.03.2016 року №1402-СГ, та від 15.12.2017 року №21476-СГ, якими незаконно передано ОСОБА_1 у користування вищевказану земельну ділянку державної власності та ОСОБА_1 фактично отримав від Управління землю не для створення нового фермерського господарства, а для існування наявних, тобто іншої підприємницької діяльності, оскільки він є засновником не одного сільськогосподарського підприємства, а земельні ділянки отримав на поза конкурсній основі.

Можливість передачі земельних ділянок державної та комунальної форми власності для ведення фермерського господарства юридичним особам, тобто після створення громадянином фермерського господарства та його державної реєстрації відповідно до вимог ст.8 ЗУ Про фермерське господарство , без проведення земельних торгів, згаданими нормами ЗК України не передбачена.

З огляду на викладене, оскільки судом на підставі наявних у справі доказі правильно встановлено факт порушення передбаченої ЗК України процедури отримання ОСОБА_1 у користування земельної ділянки площею 32,7082 га, в тому числі сіножаті площею 32,7082 га, (кадастровий номер №6323581700:04:001:0967) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства, розташовану за межами населених пунктів на території Качалівської сільської ради Краснокутського району Харківської області, строком на 7 (сім) років, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність передбачених ст.ст. 203, 215 ЦК України підстав для визнання недійсними та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №1402-СГ від 01.03.2016 року, наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №21476-СГ від 15.12.2017 року про надання ОСОБА_1 в оренду вище вказано земельної ділянки площею 32,7082 га, в тому числі сіножаті площею 32,7082 га, тому такий висновок відповідає обставинам справи та згаданим нормам права і доводами скарги не спростовується.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що підставою для виникнення права оренди у ОСОБА_1 на земельну ділянку кадастровий номер №6323581700:04:001:0967, загальною площею 32,7082 га, яка розташована за межами населеного пункту на території Качалівської сільської ради Краснокутського району Харківської області є згаданий наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, який з огляду на порушення законного порядку надання земельної ділянки фермеру поза конкурсною процедурою є недійсним з цих же правових підстав.

В зв`язку з незаконністю вищевказаного наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, договір оренди земельної ділянки від 13.02.2018 року є таким, що укладений з порушенням зазначених положень закону, що може мати наслідком визнання їх недійсними на підставі ч.1 ст.203, ст.215 ЦК України, з подальшим скасуванням всіх реєстраційних дій стосовно земельної ділянки, яка є предметом оренди та її повернення у державну власність.

Доводи скарги представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Коваленко О.В. не знайшли свого підтвердження та спростовуються наданими позивачем доказами, які суд визнає належними, допустимими та достатніми для прийняття рішення по суті.

З огляду на викладене, судом відповідно до наявних у справі доказів правильно встановлено факт порушення передбаченої ЗК України процедури отримання ОСОБА_1 у користування земельної ділянки сільськогосподарського призначення (для ведення фермерського господарства) кадастровий номер №6323581700:04:001:0967, загальною площею 32,7082 га, яка розташована за межами населеного пункту на території Качалівської сільської ради Краснокутського району Харківської області позовна вимога про визнання недійсними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №1402-СГ від 01.03.2016 року, №21476-СГ від 15.12.2017 року про надання ОСОБА_1 в оренду вищевказаної земельної ділянки площею 32,7082 га, в тому числі сіножаті площею 32,7082 га є обґрунтованою та такою, що відповідає обставинам справи.

Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 648 ЦК України договір, укладений на підставі правового акта органу державної влади, має відповідати цьому акту.

Частиною третьою статті 228 ЦК України передбачено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Суд першої інстанції, керуючись статтею 203, частиною третьою статті 215 та статтею 228 ЦК України, дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для визнання оспорюваного договору оренди недійсним.

Правовою підставою для виникнення права оренди у ОСОБА_1 на земельну ділянку кадастровий номер №6323581700:04:001:0967, загальною площею 32,7082 га, яка розташована за межами населеного пункту на території Качалівської сільської ради Краснокутського району Харківської області є відповідний наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.

У відповідності до ст.26 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , якщо наказ ГУ Дежргеокадастру визнається незаконним, укладений на підставі нього договір оренди землі має бути визнаний недійсним зі внесенням запису про скасуванням його державної реєстрації.

В зв`язку з незаконністю вищевказаних наказів Головного управління Держгеокадастру у Харківській області договір оренди земельної ділянки від 13.02.2018 року є такими, що укладений з порушенням зазначених положень закону, що має наслідком визнання їх недійсними на підставі ч.1 ст.203, ст.215 ЦК України, з подальшим скасуванням всіх реєстраційних дій стосовно земельної ділянки, яка є предметом оренди та її повернення у державну власність.

Згідно із ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Інтереси суспільства для втручання у захищене вказаними гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції право на мирне володіння майном (у даному випадку у вигляді легітимних очікувань орендаря на отримання орендної плати) у даній справі полягають у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання надання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка перебуває у державній власності, в оренду, а також - у отриманні до національного бюджету коштів від передбаченого для таких загальних випадків земельного аукціону, що не відбулося внаслідок дій відповідача, які свідомо діяли у своїх приватних інтересах з використанням спрощеного порядку отримання земельної ділянки, передбаченого у ст. 7 Закону України Про фермерське господарство .

Таке рішення суду відповідє закону та є необхідним у демократичному суспільстві заради запобігання монополізації ринку землі та забезпечення ефективного її використання, що відповідає суспільним інтересам.

Недобросовісна поведінка відповідачів, які з позиції стороннього добросовісного спостерігача внаслідок надання земельної ділянки поза конкурсної процедури об`єктивно діяли всупереч згаданим інтересам суспільства щодо конкурентного та ефективного господарювання на землі і тому повернення земельних ділянок до держави є пропорційним втручанням у захищене ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції право на мирне володіння майном у формі легітимних очікувань відповідачів на отримання доходу від використання земельних ділянок.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що земельні ділянки передані ОСОБА_1 з порушенням вимог статей 116, 118, 121, 123, 134 ЗК України, статей 7, 12 Закону України Про фермерське господарство у відповідних редакціях, що є підставою для визнання оспорюваних наказів ГУ Держгеокадастру у Харківській області незаконними та їх скасування.

Помилковими є доводи апеляційної скарги про незазначення прокурором, яким чином, які саме та чиї інтереси, за захистом яких він звернувся до суду, зачіпають (порушують) спірні договори, та в чому вони суперечать моральним засадам суспільства, оскільки вказані доводи спростовані змістом позовної заяви.

Прокурор, заявивши позов до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_1 про скасування наказу та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування реєстрації та повернення земельної ділянки у відання держави, у позовній заяві нездійсненням ГУ Держгеокадастру у Харківській області заходів щодо повернення спірної земельної ділянки у власність держави обґрунтував порушення прав та інтересів держави і вказав у чому полягає порушення цих інтересів.

Сам факт неподання ГУ Держгеокадастру у Харківській області позову, який би відповідав вимогам процесуального законодавства, з метою захисту інтересів держави, свідчить про те, що указаний орган щодо цього спору неналежно виконував свої повноваження, у зв`язку з чим у прокурора виникли обґрунтовані підстави для захисту держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства. Прокурор у спірних правовідносинах навів підстави для представництва інтересів держави у суді.

Щодо доводів скарги адвоката Коваленко О.В. про те, що позивач підміняє повноваження органу суб`єкта владних повноважень, який самостійно має повноваження на вирішення спору, як в позасудовому, так і в судовому порядку. Прокурор не попередив відповідного суб`єкта владних повноважень про представництво ним інтересів суспільства або держави в суді, то колегія суддів їх відхиляє виходячи з наведених вище висновків про те, що прокурор у даному випадку є самостійним позивачем, що передбачено у нормі ч. 5 ст. 56 ЦПК України, а саме: у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Наведене свідчить, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України відсутні підстави для перерозподілу судових витрат.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст.ст. 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

постановив :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Коваленко Олени Василівни -залишити без задоволення.

Рішення Краснокутського районного суду Харківської області від м.Харкова від 12 січня 2021 року -залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 17 травня 2021 року.

Головуючий В.Б. Яцина.

Судді А.В.Котелевець.

О.М.Хорошевський.