Постанова від 25.03.2021 по справі 927/1028/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" березня 2021 р. Справа№ 927/1028/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Станіка С.Р.

Дикунської С.Я.

за участю секретаря судового засідання Рудь Н.В.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 25.03.2021

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги

Срібнянської селищної ради Чернігівської області на рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.08.2020 (повний текст рішення підписано 14.08.2020)

у справі №927/1028/19 (суддя Фесюра М.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Обрій ,

до Срібнянської селищної ради Чернігівської області,

про визнання недійсним рішення та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю Обрій звернулось з позовом до Срібнянської селищної ради Чернігівської про:

- визнання недійсним та скасувати рішення 19 сесії сьомого скликання Срібнянської селищної ради Чернігівської області від 03.06.2019 Про розгляд листа ТОВ Обрій про укладання (поновлення) договору оренди землі № б/н від 14.03.2012 на площу 3,6643 га, кадастровий номер 7425182500:05:001:0341.

- визнання за ТОВ Обрій переважного права на поновлення Договору оренди землі №б/н від 14.03.12;

- зобов`язання Срібнянської селищну раду розглянути лист-повідомлення №156 від 08.05.2019, узгодивши істотні умови поновлення Договору оренди землі №б/н від 14.03.2012 у порядку, встановленому ч. 5 ст. 33 ЗУ Про оренду землі .

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем переважного права Позивача щодо поновлення договору оренди (узгодження істотних умов), передбаченого ч.5 ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Короткий зміст заперечень проти позову

Враховуючи те, що відзив на позов поданий відповідачем не у встановлений судом строк, суд долучив поданий відзив до матеріалів справи, проте, справа відповідно до ст. 118, ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України розглянута судом першої інстанції без його урахування.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 05.08.2020 позов задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано пункт 1 рішення 19 сесії сьомого скликання Срібнянської селищної ради Чернігівської області від 03.06.2019 Про розгляд листа Товариства з обмеженою відповідальністю Обрій про укладання договору оренди землі № б/н від 14.03.2012 площею 3,6643 га, кадастровий № 7425182500:05:001:0341;

- визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю Обрій переважне право на поновлення договору оренди землі №б/н від 14.03.2012;

- в іншій частині позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позову мотивовано тим, що направлена позивачу відмова у наведеному випадку порушує права позивача, оскільки у оспорюваному листі не зазначено жодного порушення орендарем положень чинного законодавства або умов договору, тобто конкретних підстав для відмови у поновленні договору оренди земельної ділянки, як це передбачено положеннями Закону України Про оренду землі , відповідач обмежився лише повідомленням про заперечення щодо будь-якого поновлення договору оренди землі укладеного між позивачем та Срібнянською районною державною адміністрацією, що є порушенням інтересів та правомірних очікувань позивача щодо реалізації передбаченого договором права на продовження договору оренди, а тому позовні вимоги щодо визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю Обрій переважного права на поновлення Договору оренди землі №б/н від 14.03.2012 - визнані судом першої інстанції обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог мотивовано тим, що лист-повідомлення №156 від 08.05.2019 вже розглянуто відповідачем, а рішення Срібнянської селищної ради від 03.06.2019 в частині відмови у поновленні спірного договору оренди землі, прийнятого за результатами розгляду такого листа-повідомлення скасовано, захист порушеного права у такий спосіб захисту права не буде ефективним у контексті ст.13 Конвенції.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Срібнянська селищна рада Чернігівської області звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.08.2020 у справі №927/1028/19 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення в частині задоволених позовних вимог порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки в частині задоволених позовних вимог не відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що:

- суд першої інстанції при вирішенні спору під час оцінки позовних вимог, заявлених в порядку ст. 33 Закону України Про оренду землі , не дослідив дотримання орендарем положень ч. 1 ст. 33 Закону України Про оренду землі , зокрема щодо виконання орендарем належним чином умов договору оренди щодо сплати орендної плати;

- орендар (позивач) не довів належними засобами доказування належне виконання орендарем зобов`язань зі сплати орендної плати за користування спірною земельною ділянкою, тобто дотримання умов, лише за якими у орендаря відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України Про оренду землі`виникає переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк, а отже, не довів наявність нього переважного права на укладення договору оренди землі;

- позивач не надав до матеріалів справи належних доказів орендної плати за спірну земельну ділянку за період дії договору оренди землі з 11.06.2012 по 11.06.2019;

- відповідачем було дотримано строки та процедуру розгляду листа - повідомлення позивача від 08.05.2019 № 156 про продовження договору оренди, і 03.06.2019 прийнято рішення про відмову у продовженні договору оренди і повідомлено позивача листом від 13.06.2019 № 02-08/1040, що відповідає ч. 1-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі , а також у оскаржуваному рішенні зазначено про заперечення відповідача на пролонгацію договору у відповідності до ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі ;

Також, скаржник наголошував, що спірне рішення має дві самостійні складові частини: у пункті 1 якого вказується про відмову на звернення орендаря у поновленні договору оренди на підставі ч. 1 -5 ст. 33 Закону України Про оренду землі , а у пункті 2 - заперечення щодо поновлення цього договору відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі . При цьому, позивачем у позові заявлено вимогу про визнання протиправним та скасування рішення Срібнянської селищної ради Чернігівської області від 03.06.2019 Про розгляд листа ТОВ Обрій про укладення (поновлення) договору оренди землі, навів свої обґрунтування, як на його думку, є підставами для скасування цього рішення, проте, лише в частині відмови у поновленні договору оренди землі, саме відповідно до п. 1-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі , тобто, п. 1 цього рішення. Жодних обґрунтувань, у тому числі правових підстав для скасування п. 2 оскаржуваного рішення - позивач у заявах по суті спору - не навів, а тому у суду першої інстанції були відсутні підстави для задоволення позову у цій частині.

Також, 01.02.2021 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшли документи для долучення до матеріалів справи, а саме: копія регламенту Срібнянської селищної ради Чернігівської області з доказами його направлення позивачу, державному реєстратору.

Короткий зміст заперечень проти доводів апеляційної скарги

02.10.2020 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від ТОВ Обрій надійшов відзив на апеляційну скаргу (надісланий засобами поштового зв`язку 29.09.2020), який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду з огляду на ст. ст. 119, 263 Господарського процесуального кодексу України.

У відзиві на апеляційну скаргу, ТОВ Обрій просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін, як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з посиланням зокрема на наступне:

- рішення 19 сесії сьомого скликання Срібнянської селищної ради Чернігівської області від 03.06.2019 Про розгляд листа ТОВ Обрій прийнято відповідачем з порушенням норм чинного законодавства, зокрема ст. 33 Закону України Про оренду землі з порушенням визначеного законом строку на таке повідомлення;

- позивачем до суду першої інстанції були надані належні докази виконання зобов`язань за договором оренди, зокрема, податкові декларації з плати за землю за 2017, 2018 та 2019 роки, платіжні доручення за відповідні роки, картки рахунку з особистого кабінету платника податків по платежу 511801060002 (орендна плата за землю) за 2017-2019 роки, копію довідки Головного управління ДПС у Чернігівській області № 7430/10/25-01-52-12 від 18.06.2020 та № 7432/10/25-01-52-04-06 від 25.06.2020;

- у 2017, 2018 та 2019 роках подавались відповідні уточнюючі податкові декларації щодо відповідних платежів за землю, здійснювались коригування відповідних сум і надані докази у справі свідчать про належне виконання позивачем зобов`язань за договором оренди щодо сплати відповідних платежів, а відповідач в суді першої інстанції жодним чином не висловлював будь-яких заперечень щодо неналежності поданих позивачем доказів щодо сплати орендної плати за весь час дії договору оренди;

- відмова відповідача у поновлення договору оренди землі порушує права позивача, і відповідачем у листі - запереченні щодо продовження договору не зазначено жодного порушення позивачем положень чинного законодавства або умов договору, тобто конкретних підстав для відмови у поновленні договору оренди земельної ділянки, як це передбачено положеннями положеннями Закону України Про оренду землі , що є порушенням інтересів позивача та правомірних очікувань позивача щодо реалізації передбаченого договором права на продовження договору оренди.

Крім того, разом з відзивом на апеляційну скаргу, позивачем було долучено уточнюючі податкові декларації за 2017 рік, 2018 рік, копію банківської виписки по особовому рахунку від 26.04.2018.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №927/1028/19 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Дикунська С.Я., Станік С.Р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Срібнянської селищної ради Чернігівської області на рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.08.2020, розгляд справи призначено на 15.10.2020.

У зв`язку з перебуванням судді Дикунської С.Я. з 12.10.2020 у відпустці, протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 15.10.2020 у справі №927/1028/19 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Станік С.Р., Козир Т.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2020 справу №927/1028/19 за апеляційною скаргою Срібнянської селищної ради Чернігівської області на рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.08.2020 прийнято до провадження визначеною колегією суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Станік С.Р., Козир Т.П., розгляд справи призначено на 19.11.2020.

У зв`язку з перебуванням судді Козир Т.П. з 17.11.2020 на лікарняному, протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 19.11.2020 у справі №927/1028/19 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Станік С.Р., Дикунська С.Я.

У зв`язку з перебуванням судді Дикунської С.Я. з 14.12.2020 у відпустці, протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 16.12.2020 у справі №927/1028/19 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Тарасенко К.В., Станік С.Р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2020 справу №927/1028/19 прийнято до провадження визначеним складом суду, розгляд справи призначено на 28.01.2021.

У зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. 28.01.2021 у відпустці, протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 27.01.2021 у справі №927/1028/19 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Дикунська С.Я., Станік С.Р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2021 справу №927/1028/19 прийнято до провадження визначеним складом суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2021 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Обрій про відкладення розгляду справи, розгляд справи відкладено на 25.03.2021 о 12 год. 45 хв. (з урахуванням ухвали про виправлення описки).

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

В судове засідання 25.03.2021 позивач та відповідач представників - не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином за адресами свого місцезнаходження.

Ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

При цьому, 24.03.2021 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Обрій надійшла заява про відкладення розгляду справи, яка мотивована неможливістю представника позивача бути присутнім в судовому засіданні.

Проте, дослідивши подане клопотання, суд апеляційної інстанції встановив, що воно направлено засобами електронного зв`язку, проте, не містить кваліфікованого цифрового підпису згідно вимог Закону України Про електронний цифровий підпис , у зв`язку з чим вказане клопотання судом апеляційної інстанції залишається без розгляду.

Крім того, суд апеляційної інстанції враховуючи те, що матеріали справи містять достатні обсяг документів, які є необхідними для розгляду справи, а також містять і письмові позиції учасників справи щодо спірних правовідносин, учасники справи про розгляд справи повідомлені належним чином, явка учасників спору в судове засідання обов`язковою не визнавалась, дійшов висновку, що неявка представників учасників спору в судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги та справи, у зв`язку з чим підстави для відкладення розгляду справи - відсутні.

Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки відповідач про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов`язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, тому розгляд справи відбувається за відсутності представників учасників справи.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка представників учасників справи у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що підстави для відкладення розгляду справи - відсутні.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджується наявними матеріалами справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 14.03.2012 між Срібнянською районною державною адміністрацією Чернігівської області (далі - Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Обрій (далі - Орендар) укладено договір оренди землі (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку (невитребувана земельна частка (пай) для сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Гриціївської сільської ради Срібнянського району Чернігівської області.

В оренду передається земельна ділянка № 335 загальною площею 3,6643 га, у тому числі 3,6643 га ріллі (п. 2 Договору).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 72 956,66 грн (п. 5 Договору).

Розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки - 72 956,66 грн, що підтверджується довідкою Відділу Держкомзему у Срібнянському районі Чернігівської області від 21.02.2012 №03-21/391.

Договір укладено на 7 років (на строк до моменту отримання власниками (спадкоємцями) державного акта на право власності на земельну ділянку (невитребувану земельну частку (пай), (у разі укладення договору оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою). Початок перебігу строку оренди вважати день заключення договору оренди земельної ділянки (п. 8 Договору).

За умовами п. 8.1, 8.2 Договору при бажанні продовження строку дії договору Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію. Після закінчення строку дії договору Орендар має переважне право поновити його на новий строк.

Згідно з п. 9 Договору орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі у розмірі 2918,27 грн., що складає 4,0% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідно до п. 10, 11 Договору обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки здійснюється з урахування індексів інфляції. Орендна плата вноситься щомісячно рівними частками, не пізніше 15 листопада поточного року.

Земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Цільове призначення ділянки - землі сільськогосподарського призначення (п. 15, 16 Договору).

Згідно з п. 37 Договору дія Договору припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п. 43 Договору).

Договір підписаний сторонами та зареєстрований у Відділі Держкомзему у Срібнянському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 11.06.2012 за № 742510004003236.

Відповідно до кадастрового плану меж земельної ділянки № 335 (рілля), площею 3,6643 га, на території Гриціївської сільської ради Срібнянського району Чернігівської області, цій земельній ділянці присвоєний кадастровий номер 7425182500:05:001:0341.

Організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками визначає Закон України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) .

За змістом положень Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , Указу Президента України від 08.08.1995 № 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям нерозподілена (невитребувана) земельна ділянка - це земельна ділянка, що була запроектована в складі єдиного земельного масиву без визначення меж в натурі (на місцевості), проте не була розподілена на зборах власників земельних часток (паїв) через неявку на збори осіб - власників права на земельну частку (пай) чи їх спадкоємців. Статус невитребуваних нерозподілені земельні ділянки набувають вже після проведення зборів стосовно розподілу земельних ділянок.

Відповідно до статті 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Отже, передавши в оренду спірну земельну ділянку, Срібнянська районна державна адміністрація діяла в межах повноважень, визначених чинним на той час законодавством.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні , який набрав чинності з 01.01.2019, статтю 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) викладено у новій редакції, відповідно до якої нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження.

Таким чином, починаючи з 01.01.2019 повноваження щодо передачі спірної земельної ділянки, яка розташована на території Гриціївської сільської ради Срібнянського району Чернігівської області, перейшли до Срібнянської селищної ради.

08.05.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю Обрій звернулось до Срібнянської селищної ради з листом-повідомленням від 08.05.2020 № 156, у якому просило поновити договір оренди земельної ділянки №б/н від 14.03.2012, площею 3,6643 га, яка знаходиться в адміністративних межах Гриціївської сільської ради Срібнянського району Чернігівської області, на умовах, визначених у Додатковій угоді, проект якої був доданий до цього листа (а.с. 28-29).

У наданому відповідачу проекті додаткової угоди було запропоновано:

- поновити договір оренди землі від 14.03.2012 на той самий строк - 7 років (п. 1 Додаткової угоди);

- змінити у договорі Орендодавця з Срібнянської районної державної адміністрації Чернігівської області на Срібнянську селищну раду, у зв`язку з переходом до останньої повноважень щодо передачі земельних ділянок (п. 2 Додаткової угоди).

Вказаний лист-повідомлення отриманий Срібнянською селищною радою 08.05.2019 та зареєстрований за вх№ 834/0232, що підтверджується відміткою, зробленою на вказаному листі.

03.06.2019 Срібнянська селищна рада Чернігівської області прийняла рішення Про розгляд листа ТОВ Обрій (а.с. 58), у якому вирішила:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю Обрій у поновленні договору оренди землі, укладеного площею 3,6643 га, кадастровий номер 7425182500:05:001:0341, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, який зареєстрований у Відділі Держкомзему у Срібнянському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01.10.2012 за № 7425510004003236, строком на 7 років.

2. Відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі повідомити Товариство з обмеженою відповідальністю Обрій протягом одного місяця після закінчення строку договору про заперечення у поновленні договору оренди землі на нерозподілену (невитребувану) земельну ділянку (частку, пай), з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,6643 га, кадастровий номер 7425182500:05:001:0341, який зареєстрований у Відділі Держкомзему у Срібнянському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01.10.2012 за № 7425510004003236, строком на 7 років.

Листом-повідомленням від 13.06.2019 №02-08/1040 відповідач повідомив позивача про зміст прийнятого 03.06.2019 рішення щодо відмови у поновленні Договору та заперечень у його поновленні відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі (а. с. 30).

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання (ст. 25 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні ).

Статтею 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні встановлено, що виключною компетенцією селищних рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом (частини 1, 2 статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні ).

За змістом ст. 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) прийняття рішення щодо передачі в оренду нерозподілених земельних ділянок, невитребуваних часток (паїв) після формування їх у земельні ділянки відноситься до компетенції відповідної сільської, селищної, міської ради.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування (п. г ч. 3 ст.152 Земельного кодексу України).

Згідно зі ст. 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Аналогічне положення міститься у ч. 10 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , згідно з яким акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Отже, підставами для визнання недійсним акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

У справі, яка розглядається, позивач оскаржує рішення Срібнянської селищної ради щодо відмови у поновленні договору оренди земельної ділянки, площею 3,6643 га, кадастровий номер 7425182500:05:001:0341, яке, на його думку, порушує переважне право ТОВ Обрій на укладання договору оренди земельної ділянки на новий строк відповідно до ч. 1-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Земельного кодексу України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею (ч. 1 ст. 2 Земельного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про оренду землі , оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

За змістом ст. 3 Закону України Про оренду землі , об`єктами оренди за цим Законом є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Земельного кодексу України, об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Статтею 33 Закону України Про оренду землі (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) було регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1- 5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

Відповідно до ч. 1-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), по закінченню строку, на який було укладено договір оренди земельної ділянки, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк (поновлення договору оренди земельної ділянки).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди земельної ділянки у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди земельної ділянки .

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди земельної ділянки орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди земельної ділянки його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди земельної ділянки припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди земельної ділянки (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди земельної ділянки орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Отже, законодавець у ч. 5 статті 33 Закону України Про оренду землі (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначив алгоритм дій, який зобов`язує орендодавця після отримання листа-повідомлення орендаря:

1) розглянути лист-повідомлення на відповідність вимогам закону;

2) узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору;

3) за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності);

4) укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендареві направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Зазначені положення слід розуміти таким чином:

а) орендодавець у разі невідповідності змісту листа-повідомлення та умов проекту додаткової угоди вимогам закону повинен протягом місяця із дати його отримання повідомити орендареві про такі невідповідності, що, у свою чергу, може бути підставою для заперечення у задоволенні заяви орендаря;

б) може запропонувати свою редакцію істотних умов договору оренди землі.

При цьому, заперечення орендодавця стосовно невідповідності листа-повідомлення із проектом додаткової угоди вимогам закону мають бути обґрунтованими і містити конкретні посилання на порушення закону, зазначені у листі-повідомленні або проекті додаткової угоди, або містити конкретні істотні умови договору, щодо яких орендодавець пропонує зміни.

За змістом статей 18, 20 Закону України Про оренду землі (у редакції, чинній як на час укладення договору оренди, так і на час його державної реєстрації), договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов`язки за договором, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) стає правовідносинами, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що строк дії договору оренди землі від 14.03.2012 закінчувався 11.06.2019 (з урахуванням дати державної реєстрації договору - 11.06.2012 та умов п. 8 договору).

Як підтверджується наявними матеріалами справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 08.05.2019 позивач на підставі ч. 1 - 5 ст. 33 Закону України Про оренду землі звернувся до відповідача з листом-повідомленням від 08.05.2019 №156 про поновлення договору оренди землі від 14.03.2012 разом із проектом відповідної додаткової угоди, тобто, не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди земельної ділянки.

З урахуванням наведеного, наявними матеріалами справи підтверджується, що орендар земельної ділянки належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення орендодавця про намір поновити договір оренди, як це передбачено положеннями спірного договору та ч. 2 ст. 33 Закону України Про оренду землі (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

При цьому, Срібнянська селищна рада, отримавши лист-повідомлення позивача розглянула його на сесії та прийняла відповідне рішення про відмову у поновленні договору оренди землі 03.06.2019, про що було складено лист-повідомлення від13.06.2019, тобто з порушенням місячного строку, встановленого ч. 5 ст. 33 Закону України Про оренду землі (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Також, як вірно встановлено судом першої інстанції, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, Срібнянська селищна рада Чернігівської області у рішенні від 03.06.2019 вирішила відмовити позивачу у поновленні договору оренди одразу на двох підставах:

- пунктом 1 на підставі ч. 1-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі ;

- пунктом 2 - висловивши заперечення щодо поновлення цього договору відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 05.03.2020 у справі 640/467/19, загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

При цьому, необхідно мати на увазі, що заперечення орендодавця стосовно невідповідності листа-повідомлення орендаря із проектом додаткової угоди вимогам закону не можуть бути відхилені без наведення відповідних причин, а мають бути обґрунтованими і містити конкретні посилання на порушення закону, зазначені у листі-повідомленні або проекті додаткової угоди, або містити конкретні істотні умови договору, щодо яких орендодавець пропонує зміни.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема у постанові Верховного Суду від 16.09.2019 у справі 908/2314/18.

Проте, як вбачається зі змісту п. 1 вказаного рішення Срібнянської селищної ради Чернігівської області від 03.06.2019 Про розгляд листа ТОВ Обрій , відповідачем не наведено та не мотивовано причин, які стали підставою для відмови у поновленні Договору на підставі ч. 1-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Таким чином, суд апеляційної інстанції встановив, що орендар дотримався процедури і строків звернення до орендодавця із повідомленням про намір поновити договір оренди землі, проте, відповідач у строк, визначений положеннями ч. 5 ст. 33 України Про оренду землі (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), надісланий позивачем лист-повідомлення разом із проектом додаткової угоди про поновлення договору - не розглянув, як не висловив у встановленому порядку заперечень як щодо умов угоди, та і щодо її укладення.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України, принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Саме тому у конкретних правовідносинах, зокрема щодо поновлення договору оренди землі на підставі статті 33 Закону України Про оренду землі , добросовісність орендодавця по суті становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою у спірних правовідносинах є орендар.

Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 10.09.2018 у справі №920/739/17.

Таким чином, оскільки обов`язок відповідача діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, визначений в ст. 19 Конституції України, встановлення судом обставин недотримання цього припису має наслідком виникнення підстав для визнання відповідних дій протиправними та для відновлення прав, які такими діями були порушені.

Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.07.2019 у справі № 908/2315/18 та від 16.06.2020 у справі 915/1856/18.

Відповідно до правового висновку Великої палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 30.05.2018 у справі № 923/466/17, особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачено нормою матеріального права.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 916/1979/13 викладено правовий висновок, у якому вказано, що рішення органу місцевого самоврядування у сфері земельних відносин, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення Срібнянської селищної ради від 03.06.2019 в частині відмови у поновленні спірного договору оренди землі, прийнятого за результатами розгляду листа-повідомлення ТОВ Обрій № 156 від 08.05.2019 на підставі ч.1-5 статті 33 Закону України Про оренду землі (п. 1 цього рішення), - є протиправним та підлягає скасуванню скасуванню, як таке, що суперечить ч.1-5 статті 33 Закону України Про оренду землі та порушує права та охоронювані законом інтереси позивача у наведеній частині.

Як вірно встановлено судом першої інстанції і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, з пропозицією про поновлення спірного договору та з проектом додаткової угоди про поновлення терміну дії договору оренди позивач звернувся до відповідача до закінчення строку дії договору, як це передбачено його умовами. При цьому надавши проект додаткової угоди, позивач у своєму зверненні не наполягав на укладенні додаткової угоди виключно у власній редакції, а запропонував відповідачу викласти необхідні умови такого договору, які б на думку орендодавця носили істотний характер.

Направлена позивачу відмова у наведеному випадку порушує права позивача та його правомірні очікування щодо продовження користування землею комунальної власності за належного виконання умов договору. У відповідному листі-запереченні не зазначено жодного порушення орендарем положень чинного законодавства або умов договору, тобто конкретних підстав для відмови у поновленні договору оренди земельної ділянки, як це передбачено положеннями Закону України Про оренду землі , відповідач обмежився лише повідомленням про заперечення щодо будь-якого поновлення договору оренди землі укладеного між позивачем та Срібнянською районною державною адміністрацією, що також свідчить про порушення інтересів та правомірних очікувань позивача щодо реалізації передбаченого договором права на продовження договору оренди.

Крім того, як вірно зазначено судом першої інстанції при ухваленні рішення у оскаржуваній частині, право на поновлення (пролонгацію) договору оренди визначене законом як переважне право орендаря укласти договір оренди землі на новий строк, виникає у разі належного виконання ним обов`язків за умовами договору та після закінчення строку договору оренди землі.

Згідно зі ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Викладені у рішеннях Європейського суду з прав людини: за обставинами справи Стретч проти Сполученого Королівства вирішуючи питання про те, чи був дотриманий сторонами справедливий баланс між інтересами суспільства та правами заявника Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 24.06.2003 відзначив, що місцева влада отримала узгоджену з заявником орендну плату і не стояло питання про те, що дії органу були спрямовані проти інтересів суспільства чи що порушувалися інтереси якоїсь третьої сторони, або що продовження терміну оренди могло бути всупереч з якою-небудь передбаченою законом функцією органу влади. Оскільки сама місцева влада при укладенні договору вважала, що вона має право продовжити терміни його дії, то заявник міг на розумних підставах сподіватися на виконання цих умов. Він не тільки мав право законного очікування отримання майбутніх доходів від зроблених ним капіталовкладень, але можливість продовження терміну дії договору оренди була важливим елементом його підприємницької діяльності з огляду на зобов`язання, взяті ним на себе, і взагалі періоду часу, що скоротився, за який він міг розраховувати на відшкодування своїх витрат; крім того вказаним рішенням було встановлено, що особа (орендар) мала принаймні законне сподівання на реалізацію передбаченого договором права на продовження договору оренди і в цілях ст. 1 Першого протоколу таке сподівання можна вважати додатковою частиною майнових прав, наданих їй муніципалітетом за орендним договором.

Для застосування положень ч. 1 ст. 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

При цьому, як підтверджується наявними матеріалами справи, і як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач посилався на те, що протягом дії Договору він добросовісно і безперервно користувався спірною земельною ділянкою, своєчасно та в повному обсязі сплачував орендну плату до бюджету і на підтвердження цього надав копії податкових декларацій з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік, за 2018 рік, за 2019 рік, а також копії платіжних доручень про сплату за оренду земельної ділянки.

При цьому, доводи скаржника про те, що позивач не надав до матеріалів справи належних доказів орендної плати за спірну земельну ділянку за період дії договору оренди землі з 11.06.2012 по 11.06.2019 - судом апеляційної інстанції відхиляються як безпідставні та необґрунтовані, з огляду на наступне.

Як підтверджується наявними матеріалами справи, позивачем до суду першої інстанції були надані належні та допустимі докази в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України виконання зобов`язань за договором оренди, зокрема, податкові декларації з плати за землю за 2017, 2018 та 2019 роки, платіжні доручення за відповідні роки, картки рахунку з особистого кабінету платника податків по платежу 511801060002 (орендна плата за землю) за 2017-2019 роки, копію довідки Головного управління ДПС у Чернігівській області № 7430/10/25-01-52-12 від 18.06.2020 та № 7432/10/25-01-52-04-06 від 25.06.2020. При цьому, заперечень щодо належного виконання орендарем обов`язків за спірним договором, - відповідачем не заявлено, доказів на підтвердження іншого відповідачем не було надано ні суду першої інстанції на час ухвалення оскаржуваного рішення, ні станом на момент апеляційного розгляду справи. При цьому, скаржником також не було наведено жодного контрозрахунку щодо наведених позивачем розрахунків. Наведені обставини в сукупності, спростовують твердження скаржника про неналежне виконання позивачем своїх зобов`язань за договором щодо сплати обумовлених договором платежів.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує пояснення позивача про те, що у 2017, 2018 та 2019 роках подавались відповідні уточнюючі податкові декларації щодо відповідних платежів за землю, здійснювались коригування відповідних сум і надані докази у справі свідчать про належне виконання позивачем зобов`язань за договором оренди щодо сплати відповідних платежів.

Проте, суд апеляційної інстанції зазначає, що позивачем на стадії апеляційного розгляду справи разом з відзивом на апеляційну скаргу було подано додаткові документи,а саме: уточнюючі податкові декларації щодо відповідних платежів за землю за спірний період. Проте, вказані документи не приймаються судом апеляційної інстанції в якості доказів під час розгляду даної справи на стадії апеляційного розгляду на підставі ч. 3 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивачем не наведено доводів в обгрунтування підстав подання вказаних доказів, як не доведено і винятковість випадку щодо необхідності їх подання.

Згідно із частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 Конвенції також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його застосування не було ускладнено діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення ЄСПЛ у справі Афанасьєв проти України від 05.04.2005 (заява № 38722/02).

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Таким чином, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Дослідивши наявні матеріали справи в сукупності, суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду справи дійшов висновку, що рішення Срібнянської селищної ради від 03.06.2019 в частині відмови у поновленні спірного договору оренди землі, прийнятого за результатами розгляду листа-повідомлення ТОВ Обрій № 156 від 08.05.2019 на підставі ч.1-5 статті 33 Закону України Про оренду землі (п. 1 цього рішення), - підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а за Товариством з обмеженою відповідальністю Обрій підлягає визнанню переважне право на поновлення Договору оренди землі №б/н від 14.03.2012, у зв`язку з чим судом першої інстанції обгрунтовано ухвалено рішення про задоволення позову у наведеній частині з огляду на ефективність обраного способу захисту та законність вимог позивача у наведеній частині.

Крім того, заявлена позивачем вимога розглянути лист-повідомлення № 156 від 08.05.2019, узгодивши істотні умови поновлення Договору оренди №б/н від 14.03.2019 у порядку, встановленому ч.5 ст. 33 Закону України Про оренду землі - не може забезпечити захисту порушеного права позивача в силу імперативного припису закону про обов`язковість оформлення поновлення договору оренди саме шляхом укладення додаткової угоди, що, власне, і може бути предметом розгляду в суді (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 09.06.2020 у справі 912/1860/19 від 10.09.2018 у справі № 920/739/17, від 15.01.2019 у справі № 922/1464/18 та від 19.03.2019 у справі № 908/2484/17).Також, оскільки лист № 156 від 08.05.2019 позивача вже розглянуто відповідачем, а рішення Срібнянської селищної ради від 03.06.2019 в частині відмови у поновленні спірного договору оренди землі, прийнятого за результатами розгляду такого листа-повідомлення скасовано, захист порушеного права у спосіб, визначений позивачем - не буде ефективним у контексті ст.13 Конвенції, а тому в задоволенні позовної вимоги щодо зобов`язання відповідача розглянути лист-повідомлення № 156 від 08.05.2019 узгодивши істотні умови поновлення Договору оренди №б/н від 14.03.2019 - судом першої інстанції відмовлено. У наведеній частині рішення суду першої інстанції учасниками спору не оскаржувалось, у зв`язку з чим у суду апеляційної інстанції відсутні обумовлені ст. 269 Господарського процесуального кодексу України підстави для виходу за межі доводів та вимог апеляційної скарги.

Також, судом апеляційної інстанції встановлено наступне.

Частиною 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Як встановлено судом першої інстанції, пункт 2 оскаржуваного рішення Срібнянської селищної ради від 03.06.2019 в частині заперечення у поновленні договору оренди землі на нерозподілену (невитребувану) земельну ділянку (частку, пай) площею 3,6643 га, кадастровий номер 7425182500:05:001:0341 строком на 7 років стосується заперечень відповідача щодо поновлення цього договору у порядку ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , проте, за наслідками розгляду справи суд першої інстанції, враховуючи те, що звертаючись до відповідача з листом повідомленням позивач керувався виключно ч.1-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі , тобто питання поновлення вказаного договору на підставі 6 ст. 33 Закону ТОВ Обрій перед відповідачем взагалі не ставилось, відмовив у задоволенні позову у наведеній частині.

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі вказував про те, що жодних обґрунтувань, у тому числі правових підстав для скасування п. 2 оскаржуваного рішення - позивач у заявах по суті спору - не навів, а тому у суду першої інстанції були відсутні підстави для задоволення позову у цій частині. Проте, доводи скаржника у цій частині визнаються судом апеляційної інстанції безпідставними, оскільки, як зазначено вище, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову в частині скасування пункту 2 оскаржуваного рішення Срібнянської селищної ради від 03.06.2019.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції у вказаній справі про часткове задоволення позовних вимог.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.08.2020 у справі № 927/1028/19, за наведених скаржником доводів апеляційної скарги.

Розподіл судових витрат

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Срібнянської селищної ради Чернігівської області на рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.08.2020 у справі № 927/1028/19 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.08.2020 у справі № 927/1028/19 - залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Срібнянською селищною радою Чернігівської області.

4. Матеріали справи № 927/1028/19 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена відповідно ст.ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 17.05.2021 після виходу суддів з відпустки.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді С.Р. Станік

С.Я. Дикунська